Опорядження поверхонь гіпсокартонними листами

Бригади бувають спеціалізовані та комплексні.

Спеціалізовані бригади складаються  з робітників однієї професії, які  використовують один вид опоряджувальних  робіт (штукатурні, малярні тощо). Праця  у таких бригадах поділяється за складністю робіт відповідно до розрядів робітників.

Комплексні бригади виконують  кілька видів робіт, пов’язаних з  опорядженням будинку, і складаються  з робітників кількох професій (штукатурів, плит очників, малярів). У таких бригадах існує суміщення професій.

Ефективною формою організації  виробництва і праці при виконанні  опоряджувальних робіт (штукатурних, малярних тощо) є застосування спеціалізованих  екіпажів. Їх формують за професійною  ознакою, застосовують прогресивну  технологію виконання робіт та комплексну механізацію, використовують штукатурні і малярні станції. Екіпажна форма організації передбачає застосування початково-розчленованого методу для проведення опоряджувальних робіт. Комплекс робіт поділяють на окремі процеси, які виконують спеціалізовані ланки.

До складу бригади можуть входити  робітники (машиністи), які обслуговують окремі машини, що забезпечить загальну зацікавленість у створенні кінцевої продукції. При цьому машиніста  зараховують до складу будівельної  організації або залишають у складі управління механізації.

Продуктивність праці робітника  залежить від правильної організації  робочого місця. Робочим місцем називають  частину виробничої площі, призначену для виконання певного обсягу дій одним або кількома працівниками.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві при виконанні опоряджувальних робіт майже нема опоряджувальних робочих місць, адже робітник разом із пристроями під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.

На робочому місці опоряджувальника має бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібне для виконання опорядження. Їх розмішують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою має лежати справ, а той, що беруть лівою рукою – зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюю так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи.

Велике значення для організації  робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальників. Тому в спеціально відведених приміщення заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеуму, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов’язково  слід дотримуватися всіх правил технічної безпеки і виробничої санітарії. Робочі місця опоряджувальників обладнують засобами зв’язку, а також пристроями, які забезпечують нормальні гігієнічні умови (освітлення, захист від протягів тощо).

3.0. Організація безпеки праці під час роботи на висоті.

Роботи на висоті пов’язані із підвищеною небезпекою, тому працівники мають бути дуже обережними під час  виконання цих робіт. Учні професійно-технічних  навчальних закладів допускаються до роботи на висоті, якщо вони досягли 17 років, за умови постійного нагляду за ними майстра або бригадира.

Риштування, помости на інші пристосування  для виконання робіт на висоті мають бути інвентарними, виготовлятись  за типовими проектами і відповідати  вимогам ГОСТ 24258-88. Риштування і поміст приймає в експлуатацію спеціальна комісія, призначена наказом по будівельно-монтажній організації. Акт приймання затверджує головний інженер цієї організації, після чого на риштуванні чи помості можна починати робити.

Навантаження на настили  риштувань, помостів і вантажопідйомних майданчиків не повинні перевищувати встановлених проектом допустимих значень. Скупчення на настилах людей в одному і тому самому місці не допускається.

Будівельні роботи на висоті понад 1,5 м виконують із помостів або  столиків, а на висоті понад 4 м – з риштувань. У місцях підйому людей на риштування плакати із зазначеними величинами та схеми розміщення навантаження. Робочі місця, розміщені над землею вище ніж 1 м, обгороджують поруччям заввишки не менше як 1 м і з бортовою дошкою завтовшки 16 см. Поруччя, дошки поруччя пробивають тільки з внутрішнього боку стояків. Ширина настилу на риштуваннях і помостах для виконання штукатурних робіт має бути не менше ніж 1,5 м, а для малярних – не менше як 1 м. Висота проходів на риштуваннях становить не менше ніж 1,8 м. Відстань від краю настилу до стіни під час виконання зовнішніх робіт не повинна перевищувати15 см, а внутрішніх – 10 см. Зазор між стійкою будинку і робочим настилом риштування або помосту виготовляють із якісних обрізних дощок не нижче від другого сорту. Дошки або щити з’єднують внапусток лише по їхній довжині, а кінці їх не менше ніж на 20 см у кожний бік. Забороняється укладати робочі настили на випадкові опори. Взимку настил риштування очищують від снігу та льоду і посипають піском або шлаком. Підвісні струнні риштування можна експлуатувати тільки після випробування їх статичним навантаженням, що перевищує розрахункове на 20% і динамічним навантаженням, збільшеним на 10%. Колиски повинні мати суцільний настил без щілин з бортовою дошкою не менше ніж 15 см. По периметру колиски встановлюють міцне закріплене поруччя заввишки не менш як 1,2 м. До початку роботи з колиски перевіряють канат і гальмовий пристрій лебідки.

Приставні дерев’яні драбини застосовуються не більше ніж 5 м завдовжки. Їх виготовляють із деревини без сучків з гумовими або гострими металевими наконечника ми на нижніх кінцях, щоб запобігти ковзанню під час роботи. Східці драбини слід різати у поздовжні бруски і з’єднувати стяжними болтами через кожні 2 м. Працюючи на драбині, не можна стояти на східцях, розміщених ближче ніж на 1 м від її верхнього краю. Під час роботи робітнику слід прив’язатись карабіном запобіжного пояса міцної частини будинку.

Категорично заборонено застосовувати  для роботи а висоті тимчасовий поміст, спираючи його на бочки, цеглу, радіатори та інші предмети.

Правила техніки безпеки  під час опоряджувальних робіт.

До опоряджувальних робіт, які  складаються як із “мокрих”, так  і “сухих” процесів, допускаються особи, які досягли вісімнадцяти років і пройшли:

1. професійну підготовку;
2. попередній медичний огляд відповідно до вимог Міністерства охорони здоров’я України;
3. вступний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної та електробезпеки.

При підготовці поверхонь та матеріалів до опорядження велику увагу слід приділяти дотриманню безпечних методів роботи з електроінструментом (корпус має бути заземленим, електропровід справним).

Працювати з ручним інструментом (зубилом, троянкою, бучардою тощо) при насіканні  кам’яних поверхонь, розрізування та натягуванні металевої сітки потрібно в рукавицях, щоб не поранити руки. Працюючи будь-яким ударним інструментом, слід обов’язково одягти окуляри.

Очищати поверхні кислотами опоряджувальник  повинен у захисних окулярах і  міцних прогумованих  чи брезентових рукавицях. Соляну кислоту дозволяється зберігати на робочому місці тільки розведеною в посуді з кришкою, яка щільно закривається. Треба пам’ятати, що соляна кислота може спричинити серйозні опіки. Такі самі вимоги ставляться до зберігання хлорного вапна, що застосовується як протиморозний компонент штукатурного розчину. Готувати хлоровану воду та гасити вапно можна лише на відкритому повітрі або в приміщенні з примусовою вентиляцією.

Розпаковуючи  та дозуючи сухі будівельні суміші, а також приготовляючи розчинові суміші, слід уникати пиління та розсипання їх і працювати у респіраторах.

Під час безпосереднього виконання  штукатурних робіт ручний інструмент має бути справним. Дерев’яні ручки  штукатурної лопатки, ковша і  сокола добре обробляють, прошліфовують і міцно з’єднують з інструментом. Ручки терок і напівтерків улаштовують та, щоб у них вільно проходила рука штукатура в рукавиці. Ручка інструмента має бути без гострих кутів і кромок. Категорично забороняється брати руками розчини, в складі яких є вапно і цемент.

Потрібно  остерігатись потрапляння вапняного  розчину або вапна в очі. Якщо це сталось, то слід негайно промити  очі розчином борної кислоти (1 чайна  ложка на 1 склянку кип’яченої)  і звернутись до лікаря.

При механізованому нанесенні на поверхню звичайного розчину за допомогою форсунки і при торкретуванні поверхонь опоряджувальник має працювати в гумових чоботах, захисних окулярах і рукавицях. Усі машини та механізми, що працюють під тиском, перед початком роботи перевіряють на тиск у півтора раз більшим від робочого.

Робоче  місце оператора штукатурного агрегату обладнують світловим або звуковим зв’язком з робочим місцем штукатурів. Очищають форсунку лише після зупинення  агрегату.

Працюючи  на риштуваннях слід дотримуватись  правил технічної безпеки під час роботи на висоті.

Список використаної та рекомендованої літератури.

1. Белоусов Е.Д., Вершинина О.С. Малярные и штукатурные работы: Практ. пособие для ПТУ. – М.: Висш. Шк., 1990 – 270 с.
2. Васильчук М.В., Вінокурова Л.Е. Основи охорони праці. – К.: Просвіта 1997 – 208 с.
3. Горячев В,И, Справочник молодого штукатура. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк. 1979. – 159 с.
4. Гребенюк Г.Є. Ремонт і реставрація жилових та громадських споруд – пам’яток архітектури: Підручник. – К.: Будівельник, 1996. – 288 с.
5. Дворкін Л.Й, Опоряджувальні матеріали і вироби: Навч. посібник – 2-ге вид. Перероб. – К.: Вища шк., 1996. – 335 с.
6. Добровольський Г.М. Штукатурні і облицювальні роботи.–К.: Техніка, 1997. – 304 с.