Страховий ринок України та проблеми його удосконалення

На сьогоднішній день збільшується число компаній з іноземним капіталом, що з одного боку призведе до використання світового досвіду якості обслуговування у галузі страхування та перестрахування, а з іншого – до витіснення зі страхового ринку вітчизняних компаній.

Література [7, 9, 13, 21 ]

Розділ 3. Перспективи  та напрями удосконалення страхового ринку України.

3.1.Характеристика  сучасних проблем страхового  ринку України.

Слід зазначити, що в багатьох розвинених країнах саме страховий  сектор виступає найбільш дієвим механізмом накопичення і інвестування коштів громадян та суб'єктів господарювання. В Україні на сьогодні ситуація все ще відрізняється. Хоча вітчизняний страховий ринок і характеризується зростанням основних його показників, однак він значно відстає в розвитку як від ринків високорозвинених індустріальних країн, так і від ринків деяких пострадянських держав.

Розвиток страхового ринку  гальмує недосконале, застаріле  законодавство, неефективні, непрозорі, непередбачувані та вибіркові регулювання і нагляд держави. Заходів, що вживаються для фінансового оздоровлення страховиків, виведення з ринку тих страховиків, які не мають можливості найближчим часом покращити свій незадовільний фінансовий пан, недостатньо. На неналежному рівні забезпечуються потреби ринку в кваліфікованому персоналі, насамперед, страхових агентів, андеррайтерів, актуаріїв, страхових інженерів, страхових детективів.

Недосконалість регулювання  страхових посередників, актуаріїв, аудиторів, сюрвеєрів і аджастерів не дозволяє забезпечити суцільне регулювання страхового ринку. Страховий ринок перебуває під дією значних як зовнішніх, так і внутрішніх ризиків (рис. 3.1.). Основними з них є:

• глобальні ризики, зумовлені циклічним характером розвитку світової економічної та фінансової систем, неможливістю передбачити час та масштаб чергової кризи;
• макро- та мікроекономічні ризики,, пов'язані із збереженням тенденції до зниження темпів зростання національної економіки або окремих галузей, рівня інвестиційної активності, високих рівня інфляції та відсотків за банківським кредитуванням, низького рівня життя населення України, недостатнього рівня розвитку внутрішньої інфраструктури;
• фінансові ризики, що включають незадовільний фінансовий стан значної частини страховиків, низький рівень якості активів, залежність інвестиційних доходів від депозитної політики банківської системи;
• комерційні ризики, до яких належить посилення цінової конкуренції та загроза банкрутства значної кількості страховиків, зростання обсягу невиконаних зобов’язань між страховиками, в т.ч. за договорами перестрахування, та у відносинах з контрагентами і партнерами (банками, інвестиційними компаніями тощо).

Актуальною проблемою  страхового ринку, яка найбільше  впливає на всі показники ринку, є відсутність довіри населення  й господарських суб’єктів до страхових компаній, яка до цих  пір не відновлена повною мірою. Саме недовіру до вітчизняних страхових  компаній називають громадяни, які  не мають жодного страхового полісу, головною причиною свого небажання  страхуватися.

Важливою проблемою є  також те, що низький рівень капіталізації  страховиків не дає змоги забезпечити  відповідальність за великі застраховані ризики, а це призводить до перестрахування  їх частини за кордоном та до необґрунтованого витоку грошових коштів з України. Ось  чому і є проблематичним питання  доступу до національного страхового ринку філій іноземних страховиків-нерезидентів. Звичайно, існують і глибші, ніж  недовіра до страхових інститутів, причини низького рівня поширення  страхування в країні. Це невпевненість  громадян у майбутньому, відчуття втрати соціальної перспективи, що призводить до того, що люди не мають можливості довгострокового планування життя, та не сприяє страхуванню від ризиків, особливо довгостроковому, наприклад, страхуванню життя.

Вагомим є питання врегулювання діяльності такої важливої категорії  учасників страхового ринку, як страхові брокери. Їхні платежі до страхових  компаній у загальній структурі  десь менше 5%. Ось чому, треба терміново  розробити комплекс заходів із підвищення ефективності страхової брокерської діяльності. Поряд із тим слід приділити багато уваги усуненню розбалансування страхового ринку (оскільки надходження платежів зі страхування життя є мізерними, у майновому страхуванні домінує страхування фінансових ризиків тощо). Поповнення страхових портфелів досить часто відбувається не за рахунок розширення страхового ринку, а за рахунок перерозподілу клієнтів.

Серед актуальних проблем страхового ринку  слід згадати і про:

• недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг;
• низький рівень співвідношення страхових платежів з відрахуванням платежів, переданих на перестрахування українським страховикам, і валового внутрішнього продукту;
• незначна клієнтська база страховиків, а також зосередження страхової діяльності переважно на майновому страхуванні юридичних осіб;
• нерозвиненість довгострокового страхування життя
• недостатність надійних фінансових інструментів для інвестування;
• використання страхового ринку суб'єктами господарювання для оптимізації оподаткування та витоку коштів за кордон;
• недосконале законодавство щодо обов’язкових видів страхування, в т.ч. значна кількість економічно недоцільних видів обов'язкового страхування;
• нерозвиненість довгострокового страхування життя, пенсійних ануїтетів та інших видів особистого накопичувального страхування;
• недостатнє регулювання страхового посередництва, що не сприяє загальному підвищенню страхової культури населення та недостатній рівень правого забезпечення медичного страхування;
• значна інформаційна закритість діяльності страхових компаній та недосконалі фінансова звітність і методи обробки даних.
• невідповідність вітчизняного страхового законодавства вимогам міжнародного законодавства, в т.ч. ЄС, а також принципам та стандартам Міжнародної асоціації страхового нагляду.

Заключною проблемою все  ще залишається підвищення рівня  платоспроможності, попиту та страхової  культури юридичних осіб на страхові послуги, на що впливають інвестиційний  голод підприємств, недостатній  обсяг обігових коштів, макроекономічна  нестабільність та ін.

Література [19, 21, 22, 23]

3.2. Зарубіжний досвід функціонування ринку страхових послуг.

Сучасний етап розвитку світової економіки та міжнародних відносин, процеси ринкової трансформації національної економіки, входження України до системи світових господарських зв’язків зумовлюють необхідність розвитку страхового ринку з урахуванням світового досвіду та національних особливостей.

Страхові  ринки розвинених країн уже минули період екстенсивного зростання, і  їх розвиток за рахунок перевищення  попиту на страхові послуги над їх пропозицією в цілому неможливий. На відміну від ринків розвинутих країн, страхові ринки країн з  перехідною економікою, до яких належить і Україна, знаходяться ще в стадії формування. В цих країнах виконуються  неповною мірою функції страхування, що зумовлено як рівнем платоспроможного попиту на страхові послуги, так і  обмеженням прав власності, наявністю  недобросовісних власників, недостатньо  розвиненою системою державного регулювання  національних страхових ринків таких  країн, відсутністю дієвих економічних  стимулів розвитку страхової діяльності.

Слід зазначити, що для  країн з перехідною економікою загальною  і об’єктивною є тенденція  випереджаючих темпів надходжень страхових  платежів порівняно з темпами  страхових виплат. Основні підходи до страхування у зарубіжних країнах зводяться до його значної ролі у різних сферах виробництва та фінансово-кредитної системи. Розглянемо у загальних рисах досвід організації і особливості страхових ринків зарубіжних країн на прикладі окремих держав.

Страхові компанії США  – це багатофункціональні фінансово-кредитні установи, холдинги, які через дочірні  компанії крім страхування, займаються наданням кредитів, здійснюють чекове обслуговування клієнтів, здійснюють операції з нерухомістю, цінними  паперами, управляють майном та капіталом  за дорученням своїх клієнтів. Це сприяє зміцненню фінансової стійкості  страховиків в разі несприятливих  ситуацій з окремими видами страхування. На страховому ринку США працює понад 8 тис. компаній, які займаються майновим страхуванням, і близько 2 тис. компаній зі страхування життя. За організаційно-правовою формою це акціонерне товариство та товариство взаємного страхування. Найбільшим попитом серед американців (3/4 усіх доходів страхування життя) користуються такі види страхування життя, як страхування на випадок смерті і страхування-внесок. Страхування-внесок передбачає виплату страхової суми після досягнення страховою особою обумовленого договором віку. Аналогом вітчизняного виду страхування є страхування на дожиття, що проводиться разом зі страхуванням на випадок смерті.

В США відсутній федеральний  закон про страхування. Тут немає  єдиного федерального органу, який би здійснював нагляд за страховою  діяльністю. Специфічною особливістю американського страхового ринку є відсутність єдиної для держави системи страхування. Кожний штат має власне страхове законодавство. При цьому, страхові організації мають широкі повноваження в розробці власної страхової політики, визначенні розмірів платежів, практики їх відрахування і відшкодування збитків.

На страховому ринку Великобританії спеціальний орган страхового нагляду  в складі Департаменту торгівлі та промисловості має досить широкі повноваження щодо організаційної і  тролю та втручання в діяльність страхових компаній. При встановленні фактів порушення правил страхування  до страхової компанії застосовуються карні санкції аж до закриття.

Отже, на сьогоднішній день найбільш розвинуті ринки страхових  послуг у США і Великобританії. Цьому сприяли такі фактори, як досконала  законодавча база та віковий досвід, наявність міцних фінансово незалежних та конкурентоспроможних страхових  компаній, їх високий професійний  рівень. Це забезпечує їх успішне функціонування як на внутрішньому, так і на світовому  страховому ринку. Такий напрям діяльності страхових компаній, як залучення  іноземного капіталу набуває особливого значення в розвитку національних страхових  ринків, тому необхідно приділяти  значної уваги регулюванню доступу  на страхові ринки України. Доступ іноземних  страховиків на національні ринки  сприяє припливу іноземного капіталу в інші галузі, оскільки іноземні компанії вже давно займаються страхуванням різноманітних ризиків. Тому прихід іноземних страховиків є необхідним сигналом для інших інвесторів, що свідчить про сприятливий економічний клімат у країні. В цілому залучення іноземного капіталу стимулює конкуренцію, що в свою чергу призводить до зниження тарифів на страхові послуги, забезпечує доступність страхових послуг і сприяє прихильності фізичних і юридичних осіб до страхування.

В силу того, що однією з тенденцій  розвитку світового страхового ринку  є застосування сучасних інформаційних  технологій, зокрема Інтернет-продаж страхових продуктів, то можна запропонувати українським страховим компаніям використовувати такі ж технології в своїй діяльності. Це збільшить кількість страхувальників за рахунок зручності процесу страхування і більш низьких цін порівняно з продажами в звичайному режимі. Є також пропозиція щодо створення локальних страхових зон або навіть єдиної страхової системи. Але для цього у суміжних сферах соціально-економічного й політичного життя ми спостерігаємо недостатньо високий рівень інтеграції, що, на думку фахівців, суперечить регіональним інтеграційним процесам. Та на прикладі гострої конкуренції на світовому ринку основних страхових центрів – Західної Європи, Північної Америки та Південно-Східної Азії та їх інтеграції з метою створення регіональних страхових блоків. Тому можна стверджувати, що інтеграційні процеси в Україні в сфері страхування можливі. Найшвидшим способом приєднатися Україні до страхових блоків є вхід до Європейського Союзу, адже в його межах повним ходом іде формування єдиної західноєвропейської страхової системи. Збереженню високих темпів розвитку страхової індустрії в Україні сприятимуть: наявність великої кількості незастрахованих об’єктів, зростання страхової культури, необхідність захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, розширення споживчого кредитування, іпотеки, підвищення управлінської культури у вітчизняних страхових компаніях.

Література [8, 18, 21, 22, 25]

3.3.Напрями підвищення  ефективності страхової діяльності  в ринковому середовищі України.

Метою розвитку страхового ринку є підвищення рівня страхового захисту майнових інтересів фізичних, юридичних осіб і держави, а також залучення інвестиційних ресурсів у національну економіку за рахунок забезпечення ефективного функціонування страхового ринку з урахуванням міжнародного досвіду, застосування сучасної ринкової інфраструктури та фінансових інструментів.

Згідно зі Стратегією розвитку страхового ринку України на 2011-2020 роки, основними шляхами вирішення проблем страхової діяльності на нашу думку повинні бути наступні:

1. Оздоровлення страхового ринку та подолання наслідків кризи, дл<span class="Normal__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-size: 14pt; font-w