Страховий ринок України та проблеми його удосконалення

 

Міністерство освіти і  науки України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені  Вадима Гетьмана»

 

КАФЕДРА СТРАХУВАННЯ

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «СТРАХОВІ ПОСЛУГИ»

 

ТЕМА: «Страховий ринок України та проблеми його удосконалення»

 

ВИКОНАЛА: Студентка Гоздо Вероніка Іванівна курс ІV, спеціальність 6508 група 16 форма навчання денна особистий підпис студента_____________ НАУКОВИЙ  КЕРІВНИК: Димніч О. В.

РЕЄСТРАЦІЯ РОБОТИ

номер__________,       дата___________

ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ: c  ТАК, c  НІ

            За умови належного доопрацювання

 

 

Київ – КНЕУ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП                                      3

Розділ 1. Поняття страхового ринку України.                                                    5

1. Сутність та значення поняття страховий ринок.                       5
2. Характеристика організаційної структури страхового ринку України.             8
3. Сутність державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю в Україні.                   11

Розділ 2. Аналіз сучасного стану страхового ринку України.            14

2.1.Характеристика діяльності суб’єктів страхового ринку.                              14

2.2.Тенденції розвитку страхового ринку України.                                                 18

2.3.Оцінка тенденцій явищ та процесів на страховому ринку України.             21

Розділ 3. Перспективи та напрями удосконалення страхового ринку України.         23

3.1.Характеристика сучасних проблем страхового ринку України.           23

3.2. Зарубіжний досвід функціонування страхового ринку.                                  26

3.3.Напрями підвищення ефективності страхової діяльності в ринковому середовищі України.                                                29

ВИСНОВКИ                    32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                       34

ДОДАТОК 1                    36

ДОДАТОК 2                    41

ДОДАТОК 3                    49

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Найважливішою сферою національної економіки України виступає  фінансовий  сектор.  Однією  з його складових є страховий ринок, розвиток якого в умовах інтеграції у світове економічне співтовариство та в період посилення процесів глобалізації займає одне із провідних місць у національній економіці. Актуальність

дослідження даної сфери полягає втому, що  вона  є  дуже  необхідною  для забезпечення  цивілізованого  розвитку суспільства. Страховому ринку притаманна низка проблем, які є наслідком недосконалого законодавчого регулювання фінансових інститутів та ринків, відсутністю єдиної стратегічної політики в даній галузі, а також економічної, політичної та соціальної нестабільності в країні. На сьогоднішній день  національна економіка потребує значних фінансових ресурсів,  а  страхова  галузь є важливим фінансовим  інструментом, за допомогою якого можна

акумулювати кошти для подальшого інвестування їх в економіку.

Український страховий ринок  перебуває сьогодні на шляху до інтеграції у світовий фінансовий простір. Страховий ринок України виник з проголошенням 
незалежності країни і водночас відчув на собі всю жорсткість і безкомпромісність міжнародної страхової системи. Входження цього сектора національної економіки 
у світове господарство є актуальним і в той же час проблематичним, оскільки воно обумовлене великою кількістю об'єктивних і суб'єктивних факторів. Найбільшою 
проблемою стало його формування умові відірваності української страхової системи радянського періоду від світових страхових ринків.

Страхування виконує важливу  роль в усьому світі як в країнах з високим, так і з дуже низьким рівнем економічного розвитку. Загалом, можна сказати, що чим вищим є економічний розвиток країни, тим більшу роль грає страхування як засіб економічної безпеки. Тобто страхування відіграє важливу економічну і соціальну роль як для окремих осіб, так і для суспільства, адже дає можливість застрахувати себе від негативних фінансових наслідків, а також заощаджувати гроші зручним способом.

Актуальність  роботи полягає у тому, що на сьогодні роль страхової діяльності в Україні загалом недооцінюється. Найбільш проблемним питанням у розвитку економіки є розробка комплексу заходів щодо створення повноцінного страхового ринку як обов’язкового атрибуту ринкової економіки.

Актуальність вивчення страхового ринку зумовлена стабільним зростанням останніми роками в Україні попиту на страхові послуги, що пояснюється його впливом на соціально-економічну стабільність суспільства і належністю до кола чинників, які безпосередньо визначають рівень економічної безпеки країни. Український страховий ринок перебуває на шляху поступового інтегрування у світовий, що підтверджується вступом України до СОТ. Тому важливо оцінити місце вітчизняного страхового ринку в економіці держави.

Об’єктом даного дослідження є страховий ринок України.

Предметом дослідження є відносини у сфері страхування  та діяльність суб’єктів страхового ринку України.

Мета роботи : на основі дослідження страхування в Україні, провести аналіз  та розкрити сутність страхового ринку України, висвітлити його основні проблеми, визначити стан та тенденції розвитку на сучасному етапі. Відповідно до мети, поставлено такі завдання:

• визначити  сутність страхування, його економічний зміст та його стан на сучасному етапі в Україні;
• розкрити сутність державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю в Україні.
• виявити тенденції розвитку страхового ринку в Україні, дати оцінку діяльності суб’єктів страхового ринку,
• охарактеризувати ключові сучасні проблеми, пов’язані з розвитком страхового ринку в Україні,
• обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем страхового ринку в Україні та розкрити можливі напрями підвищення ефективності страхової діяльності в ринковому  середовищі України.

 

 

 

Розділ 1. Поняття страхового ринку України.

1. Сутність та значення поняття страховий ринок.

Перехід до ринкової економіки  об'єктивно зумовлює зростання потреби  у страховому захисті всіх суб'єктів  ринку, а таку потребу, своєю чергою, може забезпечити ефективне функціонування страхового ринку. Головною функцією національного страхового ринку є акумуляція та розподіл страхового фонду з метою страхового захисту суспільства.

Об'єктивними умовами існування страхового ринку є суспільна потреба у страхових послугах та наявність страховика, здатного її задовольнити. На ринку відбувається суспільне визнання страхової послуги, а його головною функцією є акумуляція та розподіл страхового фонду. А тому страховий ринок ще визначають як інструмент розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту фізичних та юридичних осіб.

В Україні періодом створення страхового ринку вважають початок 90- х років. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху.

Страховий ринок — це особлива сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга — страховий захист, на якому формуються попит і пропозиція на цю послугу.

На особливу увагу заслуговує характеристика суб'єктів страхового ринку, яка визначає його елементну структуру.

До головних суб'єктів страхового ринку відносять страховиків, страхувальників, страхових посередників та інших учасників. Загальна структура страхового ринку України зображена на рис. 1.1.

Відповідно до норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (2001), страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей страхового законодавства, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. В окремих випадках страховиками визнаються державні організації, які створені та діють відповідно до чинного страхового законодавства, а також товариства взаємного страхування (ТВС).

Важливим суб'єктом страхового ринку є страхувальники. Ними визнають юридичних осіб та дієздатних громадян, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники мають певні права та обов'язки під час дії договору страхування, які потрібно з'ясувати. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахувальні брокери, страхові агенти.

Об'єктом страхового ринку є страхові продукти — специфічні послуги, що надаються страхувальнику при виконанні договору страхування (пропонуються на страховому ринку). Ціна на них формується на основі конкуренції і відображається у страховому тарифі. Купівля-продаж оформляється страховим договором (страховим свідоцтвом або полісом).

Особливості страхової послуги:

— носить нематеріальний характер і пропонується покупцям на ринку як обіцянка, зумовлена великою кількістю застережень;

— віддалена від виконання тривалим строком;

— може бути невиконаною, якщо при ризиковому страхуванні не відбудеться подія, від якої покупець страхувався, внісши платіж.

Законодавство визначає об'єкти страхування як майнові інтереси, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю, володінням, користуванням, розпорядженням майном, а також з відшкодуванням шкоди, заподіяної страхувальником третій особі.

До внутрішньої структури страхового ринку нашої держави належать:

• страхові продукти (послуги за конкретними видами договорів страхування);
• система організації продажів страхових полісів та формування попиту на страхові продукти;
• гнучка система тарифів (ціни, пільги, знижки, націнки, штрафи, пеня тощо);
• власна інфраструктура страховика (агентства, контори, філії, представництва, канали комерційного зв’язку);
• матеріальні та фінансові ресурси, що визначають становище страховика;
• людські ресурси страхової компанії;
• фінансове становище страхової компанії та довіру до неї з боку фінансових інститутів;
• ліквідність страхового фонду.

Зовнішнє середовище страхового ринку складається з елементів, якими страховик може управляти, та з тих, на які він впливати не може, але повинен їх враховувати у своїй діяльності.

До складових, на які страховик може впливати, належать: ринковий попит, конкуренція, ноу-хау страхових послуг, інфраструктура страхового ринку тощо.

До складових, на які страхові компанії впливати не можуть, належать: чисельність населення, його вікова та статева структури, сезон міграції, купівельна спроможність населення тощо.

Залежно від критерію, покладеного в основу класифікації страхового ринку України, розрізняють інституціональну, територіальну, галузеву та організаційну структури. Інституціональна структура ґрунтується на розмежуванні приватної, публічної або комбінованої форми власності, на якій створюється страхова організація. Вона може бути представлена акціонерними, корпоративними, взаємними та державними страховими компаніями. Територіальна структура страхового ринку представлена на рис. 1.3. За галузевою ознакою розрізняють ринки особистого, майнового страхування та страхування відповідальності. Кожна із названих ланок має свою структуру (сегментацію). Організаційна структура страхового ринку може бути представлена у вигляді страхових компаній, страхових спілок, асоціацій та страхових пулів, товариств взаємного страхування, страхових посередників (див. рис. 1.4.).

Отже, страховий ринок - це складна, багатофакторна, динамічна, відповідним чином структурована, відкрита, здатна до розширення та звуження, залежна від загальної економічної ситуації в країні та активності страховика система.

Література [1, 6, 14]

2. Характеристика організаційної структури страхового ринку України.

Організаційна структура страхового ринку може бути представлена так:

1. страховики, які безпосередньо  реалізують страхові послуги шляхом укладання договорів страхування;
2. так звані “страховики для страховиків” – перестраховики, які беруть на себе частину великих ризиків за відповідну винагороду. Такі організації можуть як займатися виключно перестрахуванням, так і поєднувати страхову та перестрахувальну діяльність;
3. страхові агенти та страхові брокери;
4. різноманітні об’єднання страховиків;
5. Міністерство фінансів України.

Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 31.03.2011 р. становила 453, у тому числі СК “Life”  –  66 компаній, СК “non-Life”  – 387 компаній (станом на 31.03.2010 р.  – 444 компанії, у тому числі СК “Life”  – 70 компаній, СК “non-Life” – 374 компанії (див. таблицю 1.3).