Стан та тенденції розвитку страхового ринку в Україні (2004-2009 рр.)

Основні показники діяльності страхових компаній на ринку страхування  життя в Україні за останні  сім років мають позитивну  тенденцію: чисті надходження страхових платежів (премій, внесків) зі страхування життя збільшилися у 2006 р. на 40 %, а у 2007 р. – на 74 %, що становило 783,9 млн грн; рівень чистих страхових виплат у 2006 р. зріс на 65 %, а у 2007 р. – на 48 % (рис.4) [16].

Рис. 4. Динаміка страхових платежів та виплат із страхування життя в Україні у 1994-2007 рр.

 

Це пов'язано з підйомом економічного добробуту населення, а також з інтенсивною роботою компаній зі страхування життя, створених за попередні три роки, що використовують сучасні форми і методи продажів страхових послуг. Водночас, незважаючи на позитивну динаміку розвитку цього виду страхування в Україні, його основні показники залишаються досить низькими порівняно з розвинутими країнами. За даними [15] на одного українця в середньому припадає менше 2$ премій зі страхування життя. У Росії, наприклад, ця цифра становить 4,6$, а в США – 1,7 тис. $.

Негативним залишається  те, що питома вага чистих премій зі страхування  життя до загальних валових премій по ринку залишається на досить низькому рівні, близько 5 %, тоді як на інші види страхування припадає 95 % чистих премій. Рівень страхових виплат становить лише 3 % (у 2007 р.), тоді як за іншими видами страхування за останні три роки він становив 21 % у 2005 р., 27,8 % – у 2006 р., 33,4 % – у 2007 р. [16]

До основних проблем, які, на наш погляд, стримують розвиток страхування життя в Україні  належать: негативна історія страхування  життя в Україні в пострадянський період; нестабільність політичної ситуації; відсутність надійних інвестиційних інструментів, а також відсутність гарантій збереження вкладених коштів; зміни в соціальній сфері, що у силу своєї невизначеності у цей час стримують розвиток страхування життя; інфляція, нестійкість національної валюти; відсутність вільних коштів у підприємств і населення; низька страхова культура населення, страхових посередників і деяких страховиків; суперечливе страхове законодавство; несприятливе податкове законодавство; недостатня місткість страхового ринку.

 

 

Рис. 5. Валові страхові премії/виплати2005-2008рр., 1кв.2007-2009рр.

 

На сьогодні діяльність з  перестрахування в Україні також є повноцінним сегментом страхового ринку. Постійне зростання частки страхової премії, переданої перестраховикам у загальному обсязі страхової премії, зібраної страховиками за досліджувані роки (рис. 6, рис.7), зумовлене тим, що в портфелях українських страховиків стало більше великих ризиків, які потребують перестрахувального захисту.

 

Рис. 6. Частки страхових премій, сплачених на перестрахування у

співвідношенні  до валових страхових премій у 1996-2007 рр., %

Рис. 7.  Перестрахування 2005-2008рр., 1кв.2007-2009рр.

 

Найбільше українські страховики застосовують перестрахувальні операції в майновому страхуванні та страхуванні відповідальності, що загалом відображає загальні тенденції страхового ринку.

Позитивною тенденцією на страховому ринку є зростання  питомої ваги страхових премій в  обсязі ВВП, якщо в 1996 р. вона була найнижчою  за період 1994-2007 рр. і становила 0,39 %, то починаючи з 1997 р. на ринку спостерігаємо поступове її зростання. Найвище значення частки зібраних страхових платежів у ВВП України було зафіксовано у 2004 р. – 5,6 %. У наступні роки ця частка мала тенденцію до зниження і у 2005 р. вона становила 3,1 %, в 2006 р. – 2,6 %, а за підсумками 2007 р. – 2,8 % [16].

Здійснене дослідження українського страхового ринку засвідчило як здебільшого позитивні, так і окремі негативні тенденції його розвитку. Це зумовлено низкою специфічних особливостей страхування, яке належить до фінансових інститутів національної економіки, що найдинамічніше розвиваються. Під впливом розвитку ринкових відносин змінюється характер страхової діяльності, що проявляється в появі нових і розвитку різних видів страхування, збільшенні кількості стабільно функціонуючих страхових компаній; існує тенденція до прискореного процесу самоорганізації вітчизняного страхового бізнесу. Водночас нинішній рівень розвитку страхування є неприпустимо низьким для ринкових умов господарювання; триває тенденція концентрації страхового капіталу і поділу ринку страхових послуг; вітчизняні страхові компанії характеризуються досі ще низькою фінансовою місткістю; інституціональному середовищу вітчизняного страхового ринку притаманна нерозвиненість традицій.

Усунення негативних чинників розвитку страхового ринку пришвидшить соціально-економічні реформи та забезпечить стабільний розвиток національної економіки, сприятиме інтеграції України до регіональних та світових страхових ринків.

Ринок страхових послуг залишається  найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків, особливо зважаючи на зменшення капіталізації в таких фінансових секторах економіки, як кредитна кооперація.За січень – грудень 2009 року на 0,3 в.п. зменшилась частка валових страхових премій у відношенні до ВВП (у 2008 році співвідношення валових страхових премій до ВВП становило 2,5%); на 0,3 в.п. (до 1,4%) зменшилась частка чистих страхових премій у відношенні до ВВП.

За результатами 12 місяців 2009р. відзначалися темпи спаду більшості показників страхової діяльності (таблиця 1), у порівнянні до 12 місяців 2008 року динаміка показників свідчила про такі тенденції:

• на 2,1% зменшилась кількість укладених договорів (крім н/в)*, при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, зросла на 2,7%;

* за винятком  договорів з обов’язкового особистого  страхування від нещасних випадків на транспорті, їх кількість у 2009 році становила 552 628 982 одиниць і також зменшилась на 15,4%.

• на 14,9% зменшились обсяги надходжень валових страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшився на 20,8%;

• на 4,4% зменшились валові страхові виплати/відшкодування, а обсяг чистих страхових виплат – на 6,2%;

• на 2% знизилися обсяги вихідного перестрахування, в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку зменшились на 3%, а на зовнішньому зросли на 6,4%;

• на 7% зменшився обсяг страхових резервів;

• на 0,1% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів – на 0,9%;

• загальна кількість страхових компаній становила 450, у тому числі СК "life" (життя) – 72 компанії, СК "non-life" (не-життя) – 378 компаній.

Основні показники діяльності страхового ринку, а також темпи  приросту представлені в табл. 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1. Динаміка основних показників ринку 

 

 

Кількість страхових компаній (СК) станом на 31.12.09 становила 450, з яких 72 СК зі страхування життя (СК "Life") та 378 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя (СК "non-Life"). У порівнянні з 31.12.08 кількість страхових компаній зменшилась на 19 СК.

 

Таблиця 2. Кількість  страхових компаній (2008-2009)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Розвиток нових форм власності, організаційно-правових форм господарювання, розширення самостійності товаровиробників, формування ринкової інфраструктури, різке зменшення державного впливу на розвиток виробничих відносин і  розподіл матеріальних благ докорінно  змінили процес формування вітчизняного страхового ринка, його зміст, види страхових  послуг, які пропонують фізичним та юридичним особам.

У сучасних економічних умовах страхування - чи не єдина галузь економіки  України, яка протягом останніх років  має стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Водночас, незважаючи на номінальне зростання  обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної  частини внутрішнього валового продукту. Українські страхові компанії ще не акумулювали  вагомий обсяг інвестиційних  ресурсів, тому їх частина у вітчизняній  економіці ще доволі мала.

Актуальність проблеми розвитку страхового ринку обумовлено необхідністю розробки ефективної стратегічної політики щодо забезпечення страхової діяльності в Україні. Для розуміння особливостей функціонування системи страхування  важливе значення мають роботи науковців  України, зокрема - Осадця С.С., Базилевич  В.Д., Базилевич К.С., Гуцуляк С., Охріменко  О.О., Мних М.В. та ін. Ці роботи присвячені теоретичному обґрунтуванню та уточненню  визначення поняття «страхування», його суті та значення в сучасних економічних  відносинах, удосконаленню нормативної  бази, підвищенню платоспроможності  страхових організацій, удосконаленню  порядку оподаткування страховиків, вимогам до створення і діяльності страхових організацій.

Разом із тим багато проблем, пов'язаних з формуванням і розвитком  ринка страхових послуг, до кінця  не вирішені. Це потребує пошуку ефективних рішень страхового захисту різних груп суб'єктів. Сьогодні розвиток страхового ринку відбувається на фоні позитивних змін макроекономічної ситуації в державі  при зростанні добробуту населення  і посиленні державного регулювання  і нагляду за страховою діяльністю. Незважаючи на позитивні зрушення у  вітчизняній економіці, яке спостерігається  на протязі останніх років, страхування  у нашій країні не привертало належної уваги держави. Український страховий  ринок ще молодий і перебуває  у стадії формування. Але уже сьогодні появляються ознаки того, що страхування  стає важливішим сегментом ринкових економічних відносин. Саме страхування  в змозі забезпечити не тільки безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві через механізм страхового захисту, але у перспективі  може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів і механізмом вирішення питання  занятості населення. Страховий  ринок України в 2004-2009 роках зберіг тенденції щодо збільшення надходжень страхових платежів.

Аналіз сучасного стану, тенденцій і проблем розвитку вітчизняного страхового ринку свідчить про певні здобутки та численні недоліки, притаманні функціонуванню як окремих  страхових компаній, так і всієї  системи страхування. Розвиток страхового ринку стримує дія наступних  факторів: відсутність державної  політики розвитку як економіки в  цілому, так і програми розвитку ринків фінансових послуг, неузгодженість господарського і страхового законодавства, недосконалість податкового законодавства, нестабільність фінансового середовища господарюючих суб'єктів і населення, слабкість стимулів у розвитку страхування.

Актуальність питання  розвитку страхового ринка України  обумовлює необхідність розробки державної  політики ефективного розвитку страхування  у поєднанні з загальнонаціональними  економічними пріоритетами, яка б  передбачала умови для: подальшого розвитку законодавчої та удосконалення  нормативної бази; визначення основних напрямків формування механізму  страхових послуг для забезпечення соціального захисту, зокрема: страхування  майна, страхування відповідальності, страхування фінансових ризиків, а  також методичне страхування, страхування  життя від нещасних випадків на виробництві. Необхідно передбачити розширення переліку страхових послуг, інфраструктури, удосконалення порядку оподаткування  страхової діяльності, подальшу інтеграцію України в міжнародні структури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

1. Краснова И. Разработка страхового рынка // Страховое ревю. – 1998. – № 2. – С.20-26.

2. Шахов В.В. Страхование : учебник [для вузов]. – М. : Страховой полис ЮНИТИ, 1997. – 311 с.

3. Гомеля В.Б. Основы страхового дела : учебн. пособие. – М. : Изд-во "СОМИН-ТЕК",1998. – 383 с.

4. Гвозденко А.А. Основы страхования. – М. : Финансы и статистика, 1998. – 304 с.

5. Сербиновский  Б.Ю., Гаркуша В.Н. Страховое дело : учебн. пособие [для вузов]. – Ростов на Дону : Изд-во "Феникс", 2000. – 384 с.

6. Ротова Т.А., Руденко  Л.С. Страхування : навч. посібник. – К. : КНТЕУ, 2001. – 400 с.

7. Страховое дело : учебник/ Рейтман Л.И., Коломин Е.В., Плешков А.П. и др.; / под ред. Рейтмана Л.И. – М. : Банк. и биржевой науч.-консульт. центр, 1992. – 600 c.

8. Шихов А.К. Страхование : учебн. пособие [для вузов]. – М. : ЮНИТИ ДАНА, 2000. – 431 с.

9. Журавлев Ю.М. Словарь-справочник терминов по страхованию и перестрахованию. – М. : Анкил, 1994. – 180 с.

10. Криворучко  А.В. Розвиток страхового ринку в сільському господарстві // Економіка АПК. – 1997. – № 6. – С. 66-70.

11. Орланюк-Малицкая  Л.А. Страховые организации при переходе к рынку // Экономические науки. – 1991. – № 7. – С. 69-79.

12. Вовчак О.Д. Страхування : навч. посібник. – 2-ге вид. [випр. і доп.]. – Л. : Вид-во"Новий Світ-2000", 2005. – 480 с.

13. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К. : Знання, 2005. – 352 с.

14. Слєсарук С. Відчуття страху // Контракти – 2008. – № 12. –С. 23-27.

15. Щеглова Е. Страховые ритейлеры // Инвест-Газета. – 2007. – С. 15-18.

16. [Електрон. ресурс]. – Доступний з: http://www.dfp.dov.ua – Держкомфінпослуг.