Особисте страхування,та його розвиток

Подібна ситуація відбувається сьогодні і в Україні. Держава  поступово відмовляється від  непосильних соціальних гарантій та неефективної і економічно обтяжливої системи соціального забезпечення яка дісталася їй у спадок з  радянських часів, часто не пропонуючи на заміну адекватних альтернативних інструментів. Розвиток страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії [9, с. 52].

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення. Люди будуть поступово призвичаюватись до нових для себе економічних відносин, розуміючи їх реальну користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні, прикладів подібних перетворень можна навести безліч: це і безготівкові розрахунки, які досить швидку увійшли у практику вітчизняних підприємств, і електронні платіжні картки які швидко стали надбанням широких мас. Адже одним із важливих факторів недовіри є нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних прикладів її функціонування.

Наступним соціальним наслідком  реформування галузі страхування життя  має стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення. Питання реформування пенсійної системи в Україні також має величезне соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи широкого обговорення, були проведені на віть певні економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб’єктів господарювання. Проте вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять широкого запровадження у зв’язку з недосконалою системою оподаткування, зміна якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення.

Наступна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування – це основне  джерело внутрішнього довгострокового  кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів в структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи її в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на цілий ряд як економічних так і політичних уступок з боку нашої держави.

Зростання маси дешевих  довгострокових фінансових ресурсів повинно  також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки.

Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування  повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати  та виведення частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив’язку до офіційної заробітної платні кожного працівника.

Індивідуальне страхування  життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в економіку країни. Переведення грошей з монетарного агрегату М0 в вищі агрегати, зокрема М2 повинно призвести до зміцнення національної валюти та позитивно вплинути на зниження інфляційних очікувань. [13, с. 89].

Не потрібно забувати і той факт, що поява додаткових нагромаджень у населення значною  мірою стимулюватиме зростання  платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання. А це важливі наукоємкі галузі вітчизняної економіки, розвиток яких значною мірою визначає економічний авторитет держави у світі.

Це далеко не всі позитивні  зрушення, які можуть відбутися в  державі разом з запровадження  чітких економічних перетворень, направлених  на відродження галузі страхування життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного об’єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

3.2 Основні  напрямки розвитку особистого  страхування

За останні роки на ринку особистого страхування України зросла питома вага ризикових короткострокових видів страхування, що передбачають відповідальність за наслідки нещасних випадків. Зростання питомої ваги короткострокових договорів має більше негативних наслідків, ніж позитивних.    Короткострокові угоди не дають можливості страховику акумулювати грошові засоби з метою довгострокового їх інвестування та отримання прибутку від інвестиційної діяльності, який можна було б використати на здешевлення послуг із страхового захисту та на здійснення повнішого захисту інтересів громадян. Отже, це невигідно, з огляду на довгостроковий період ні страховику, ні страхувальнику. Невигідно і з погляду інтересів держави ні в страховій, ні в інвестиційній, ні в податковій політиці. Переважна більшість договорів особистого страхування була укладена в колективній формі за рахунок підприємств. Це пояснюється, з одного боку, вкрай низькими індивідуальними доходами переважної більшості громадян України, через що й попит для них на страхові послуги не є першочерговим, а також — недовірою пересічних громадян до страхового захисту як гаранту їхнього добробуту. З другого боку, з погляду інтересів страхувальника-підприємства укладати такі договори було вигідно, оскільки: а) в такий спосіб вони стимулювали своїх працівників за допомогою страхових виплат; б) заощаджували кошти в розмірі нарахувань на фонд оплати праці; в) вирішувалась певною мірою проблема переведення безготівкових грошових засобів у готівку (внески сплачують за безготівковими рахунками, а виплати отримують готівкою).

Позитивними тенденціями  розвитку особистого страхування в Україні є:

— збільшення обсягів  страхових резервів на один договір;

— вирівнювання темпів зростання страхових премій та страхових резервів;

— збільшення рівня страхових  виплат як свідчення зростання повноти  виконання своїх зобов’язань  перед страхувальником;

— пожвавлення конкуренції  між страховими компаніями, які здійснюють особисте страхування, про що свідчить зменшення питомої ваги п’яти найбільших страхових компаній у загальному обсязі зібраних в Україні премій зі страхування життя.

Враховуючи специфіку  об’єктів особистого страхування, інакше слід оцінювати таку характерну ознаку страхування, як надзвичайність виникнення певних подій. Зрозуміло, не можна передбачити настання таких подій, як нещасний випадок, смерть, втрату працездатності, які мають надзвичайний характер. Але факт дожиття застрахованого до певної дати

залежно від його віку, стану здоров’я, способу життя  тощо можна прогнозувати з певною мірою страхового ризику.

Необхідність особистого страхування зумовлена ризиковим  характером процесу відтворення  робочої сили в умовах зростаючої насиченості виробництва складними техніко-технологічними системами, в умовах погіршення довкілля. Все актуальнішою в розвинутих країнах, та й в Україні, стає проблема матеріального забезпечення людей похилого віку, питома вага котрих у загальній чисельності населення неухильно зростає.

Сьогодні особисте страхування  в Україні ще далеко від досконалості, але, по оцінках багатьох аналітиків, вітчизняний ринок особистого страхування знаходиться на порозі розвитку, а основними чинниками розвитку страхового ринку пропонуються перш за все поліпшення добробуту населення і економічне зростання України. Для вітчизняних страхових організацій дуже поважно зуміти скористатися досвідом зарубіжних країн в постановці і організації особистого страхування. Крім того, велике значення для вдосконалення особистого страхування має страхова культура, яка з боку страховиків повинна виявлятися в добросовісному виконанні зобов'язань, прийнятих в договорі, і у відвертості інформації, що цікавить клієнта, а з боку страхувальників — в страховій письменності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

На основі даної роботи можна зробити висновки:

1) Страхування водночас  є засобом залучення грошових  ресурсів і способом відшкодування  збитків. А у ринковій економіці  страхування виступає, з одного  боку, як фактор стабілізації економіки, як засіб захисту господарської діяльності та добробуту членів суспільства, з іншого боку, як вид діяльності, що приносить дохід. Метою страхування — захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Страхування поділяється на добровільне й обов'язкове. Особисте страхування може бути, як обов’язковим так і добровільним. Особисте страхування є формою захисту від ризиків, що загрожують життю, здоров’ю та працездатності людини, а також однією із галузей страхування, що законодавчо закріплюються в Україні. Необхідність особистого страхування зумовлюється як ризиковим характером відтворення робочої сили, так і підвищенням ступеню ризику життя у зв'язку з урбанізацією, погіршенням довкілля, а також зростанням питомої ваги людей похилого віку в загальній чисельності населення.

2) Позитивними тенденціями  розвитку особистого страхування  в Україні є:

• збільшення обсягів страхових резервів на один договір;
• вирівнювання темпів зростання страхових премій та страхових резервів;
• збільшення рівня страхових виплат як свідчення зростання повноти виконання своїх зобов’язань перед страхувальником; пожвавлення конкуренції між страховими компаніями, які здійснюють особисте страхування.

Розвиваються особисті види страхування внаслідок зростання  платоспроможності населення, відновлення  довіри до фінансових інституцій та усвідомлення більшою частиною населення необхідності захисту свого життя і здоров'я від наслідків непередбачуваних обставин, а також забезпечення додаткового доходу після виходу на пенсію.

3) Досягнення високої  якості страхових послуг повинно проводитися не лише в сфері особистого страхування, а й у всіх сферах без винятку. Цього можна досягти по-перше, шляхом постійного вдосконалення класичних страхових продуктів із метою залучити клієнта і запропонувати договір страхування, котрий підходить саме йому. По-друге, постійно поліпшуючи сервісну складову страхової послуги. Низька популярність страхування у населення пояснюється недовірою до цієї фінансової послуги, а також дуже низьким рівнем знань про неї. Щоб залучити пересічного українця до лав страхувальників, страховим компаніям потрібно діяти в двох напрямах — надавати послуги високої якості та активно популяризувати їх серед населення.

Суттєве зниження рівня  інфляції, вплине на довіру страхувальникв до реальності відшкодування збитків. Ще однією з найважливіших передумов успішного розвитку страхової справи є забезпечення її висококваліфікованими кадрами.

Ефективним напрямком  роботи щодо вирішення проблем в сфері особистого страхування є запровадження реальних заходів, які б знизили можливості для корупції та бюрократичних перепон, розробка ефективних механізмів захисту інтересів страхувальників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про страхування» від 7.03.1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 18.
2. Закон України від 4 жовтня 2001 року “Про внесення змін до закону України “Про страхування”
3. Артюх Тетяна Михайлівна. Страхування: Підручник / КНЕУ; Українська фінансово- банківська школа. Центр навчання страхової справи / Семен Степанович Осадець (ред.). — К., 1998. — 526 с.
4. Александрова М. М. Страхування: Навч.-метод. Посіб / Александрова М. М. – К. : ЦУЛ, 2002. – 208 с.
5. Александрова Т.Г., Мещерякова О.В. Коммерческое страхование: Справочник. - М.: Институт новой экономики, 2006. - 254 с.
6. Алексєєв І. В. Страхові послуги: Навч. посібник / Алексєєв І. В., Кондрат І. Ю., Ярошевич Н. Б. – Львів: Вид-во нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2006. – 204 с.
7. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 1998. - 374 с.
8. Бігдаш В. Д. Страхування / Бігдаш В. Д.– К. : МАУП, 2006. – 444 с.
9. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. -1998. - 374 с.
10. Вовчак О. Д. Страхування : [навч. посіб.]. / Вовчак О. Д. – Львів : Новий світ-2000, 2005. – 480 с.
11. Внукова Н.Н. Практика страхового бизнеса. - К.: Либра, 2007. - 75 с.
12. Гушко Л.М. “Проблеми розвитку національного страхового ринку // Фінанси України-2003.-№11.-с.146-148
13. Горбач Л. М. Страхова справа : [навч. посіб.]. / Горбач Л. М. – К. : Кондор, 2003. – 252 с.
14. Демченко О. Проблеми страхування від нещасних випадків// Соціальний захист.- Заруба О.Д.Страхова справа: Пiдручник.- К.: Знання, 1998.- 321с.- 2002.- №3.- С. 25-27.
15. Заруба О.Д. Страхова справа. - К.: Знання, 1998. - 321 с.
16. Залєтов О.М. Державна політика на страховому ринку України // Фінанси України-2001.-№11-с.119-126
17. Зальотов О. Проблеми інтеграції на страховому ринку України. //Финансовые услуги №1-2, 1999, 10-13 с.
18. Кашенко О.Л., Борисова В.А.: Соціально-економічні основи страхування: Навчальний посібник: Вид-во “Університетська книга”, 1999-252 с.
19. Мних М.В. Медичне страхування та необхідність його запровадження в Україні // Фінанси України. - 2007. - №6. – С. 39 - 45
20. Осадець С.С. Страхування: Підручник –Вид.2-ге,перероб. і дон. – К.: 2002 – 599 с.
21. Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування :навч. посіб. – КНТУ, 2001 – 400 с.
22. Таркуцяк А. О.: Страхування : Навч. посіб. – К.: Вид-во ЄУНІСМБ, 2000 – 115 с.
23. Субачов І. І., Олійник В. А., Терещенко Т. Є.,Заволока Є. О. Розвиток страхового ринку в Україні як фактору фінансової стабільності економіки // Фінанси України – 2001. - № 5. – с. 130 – 137
24. Уманців Ю. М. Інтеграційні процеси на страховому ринку в умовах глобалізації світової економіки // Фінанси України – 2002. - № 5. – с. 143 – 147
25. Шумелда Я. П. Страхування : [Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл.]/ Шумелда Я. П. - К. : BeeZone, 2007. – 384 c.