Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

 

Оперативне планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками контролю стану охорони праці в структурних підрозділах і на підприємстві в цілому або перевірок органів державного нагляду. Оперативні заходи щодо усунення виявлених недоліків зазначаються у наказі роботодавця.

 

Фінансування заходів  з охорони праці здійснюється відповідно до вимог, зазначених у п. 1.1.5. Функція СУОП щодо організації  та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що беруть участь у процесі управління, а також ухвалення та виконання відповідних рішень.

 

Контроль за станом охорони праці.

 

Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки за наявності повної, своєчасної й  точної інформації про стан охорони  праці на об'єкті. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від  норм та правил з охорони праці, перевірити додержання вимог законодавства  з охорони праці та виконання  відповідних планів, програм, приписів, прийнятих рішень можна тільки на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Тому контроль за станом охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління.

 

Контроль за охороною праці  може бути (рис. 1.6):

 

- відомчим, що здійснюється  посадовими особами, повноважними  представниками та службами міністерства  або іншого центрального органу  виконавчої влади, а також асоціації,  корпорації, концерну або іншого  об'єднання підприємств;

 

- регіональним, що здійснюється  посадовими особами, повноважними  представниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

 

- громадським, що здійснюється  виборними органами та представниками  професійних спілок, інших громадських  організацій;

 

- страховим, що здійснюється  страховими експертами з охорони  праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

 

- внутрішнім, що здійснюється  в межах підприємства (установи, організації) відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами (уповноваженими трудових колективів) цього підприємства.

 

 

Рис. 1.6. Форми контролю за охороною праці

 

Надто важливе значення має  внутрішній контроль, який на відміну  від інших видів контролю здійснюється значно частіше та від дієвості якого залежить стан охорони праці на підприємстві. Внутрішній контроль поділяється на: оперативний (повсякденний); такий, що здійснюється службою охорони праці підприємства; громадський; адміністративно-громадський триступеневий.

 

Оперативний контроль з боку керівників робіт і підрозділів, а також інших посадових осіб підприємства здійснюється згідно із затвердженими посадовими обов'язками.

 

Служба охорони праці  контролює виконання вимог з  охорони праці в усіх структурних  підрозділах та службах підприємства.

 

У справі створення здорових та безпечних умов праці значна роль відводиться громадському контролю, який покладено на громадських інспекторів  з охорони праці або представників  трудових колективів (якщо профспілкова організація на підприємстві не створювалася), а також комісію з питань охорони праці підприємства (за рішенням загальних зборів або конференції працівників підприємства).

 

Адміністративногромадський триступеневий контроль здійснюється на трьох рівнях (ступенях). На першому рівні контролю начальник виробничої дільниці (майстер) спільно з громадським інспектором профгрупи щоденно перевіряють стан охорони праці на виробничій дільниці. На другому рівні начальник цеху спільно з громадським інспектором та спеціалістами відповідних служб цеху (механік, електрик, технолог) два рази на місяць (згідно із затвердженим графіком) перевіряють стан охорони праці в цеху. На третьому рівні контролю щомісячно (згідно із затвердженим графіком) комісія підприємства під головуванням керівника (головного інженера) перевіряє стан охорони праці в цілому на підприємстві. До складу комісії входять: керівник служби охорони праці, голова комісії з охорони праці (або представник профкому), керівник медичної служби, працівник пожежної охорони та головні спеціалісти підприємства (технолог, механік, енергетик). Результати роботи комісії фіксуються в журналі триступеневого контролю і розглядаються на нараді. За результатами наради видається наказ по підприємству.

 

Слід зазначити, що крім контролю за станом охорони праці, на підприємстві здійснюється державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці з боку уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів).

 

Облік, аналіз і оцінка показників охорони праці та функціонування СУОП

 

Спрямовані (відповідно до одержаної  інформації) на розробку та прийняття  відповідних рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному та систематичному обліку показників стану охорони праці, в аналізі одержаних даних та узагальненні причин недодержання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, причин невиконання планів покращення стану безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, а також у розробці заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання та ін. За результатами обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносять доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також визначають кращі серед структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники з охорони праці.

 

Стимулювання діяльності з охорони праці

 

Спрямоване на створення  зацікавленості працівників у забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до Закону України "Про охорону  праці" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці та ін.

 

 

1.2.3. Організація охорони  праці на виробництві. Обов'язки  роботодавців і працівників щодо  виконання вимог охорони праці

 

 

Організація охорони праці  на підприємстві покладається на роботодавця. Останній зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

 

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

 

- створює відповідні служби  і призначає посадових осіб, відповідальних за вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

 

 

- розробляє за участю  сторін колективного договору  і реалізує комплексні заходи  для досягнення встановлених  нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

 

- забезпечує виконання  необхідних профілактичних заходів  відповідно до обставин, що змінюються;

 

впроваджує прогресивні  технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

 

- забезпечує належне утримання  будівель і споруд, виробничого  обладнання та устаткування, моніторинг  за їх технічним станом;

 

- забезпечує усунення  причин, що призводять до нещасних  випадків, професійних захворювань,  та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

 

- організовує проведення  аудиту охорони праці, лабораторних  досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що передбачені законодавством, та за їх підсумками вживає заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

 

- розробляє і затверджує  положення, інструкції, інші акти  з охорони праці, що діють  у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, безоплатно забезпечує працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

 

- здійснює контроль за  додержанням працівником технологічних  процесів, правил поводження з  машинами, механізмами, устаткуванням  та іншими засобами виробництва,  використанням засобів колективного  та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

 

- організовує пропаганду  безпечних методів праці та  співробітництво з працівниками  у галузі охорони праці;

 

- вживає термінових заходів  для допомоги потерпілим, залучає  (за необхідності) професійні аварійно-рятувальні  формування у разі виникнення  на підприємстві аварій та нещасних випадків.

 

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

 

Запорукою попередження більшості  аварій і нещасних випадків на виробництві, а також збереження життя, здоров'я і працездатності працівників є чітке виконання ними своїх обов'язків щодо додержання вимог охорони праці.

 

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний:

 

- дбати про особисту  безпеку і здоров'я, а також  про безпеку і здоров'я оточуючих  людей в процесі виконання  будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

 

- знати і дотримуватися  вимог нормативно-правових актів  з охорони праці, правил поводження  з машинами, механізмами, устаткуванням  та іншими засобами виробництва,  користуватися засобами колективного  та індивідуального захисту;

 

- проходити у встановленому  законодавством порядку попередні  та періодичні медичні огляди.

 

За порушення зазначених вимог працівник несе безпосередню відповідальність.

 

1.2.4. Служба охорони праці  підприємства

 

 

Згідно з Законом України "Про охорону праці" служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання  нещасним випадкам, професійним захворюванням  і аваріям у процесі праці.

 

Роботодавець з урахуванням  специфіки виробництва, видів діяльності, чисельності працівників, умов праці  тощо розробляє та затверджує Положення  про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні  завдання, функції та права її працівників  відповідно до законодавства.

 

Служба охорони праці  створюється на підприємствах з  кількістю працюючих 50 осіб і більше. В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати за сумісництвом особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих до 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

 

Служба охорони праці  підпорядковується безпосередньо роботодавцю. За своїми посадами та заробітною платою керівники та спеціалісти служби охорони праці прирівнюються до керівників та спеціалістів основних виробничо-технічних служб підприємства. Служба охорони праці в залежності від чисельності працюючих може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом. Служба охорони праці формується зі спеціалістів, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше трьох років. Спеціалісти зі середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках. Навчання та перевірка знань з охорони праці працівників служби охорони праці відбуваються під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.

 

Працівники служби охорони  праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків. Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати лише роботодавець. Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом України "Про охорону праці" та Типовим положенням про службу охорони праці. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

 

 

Служба охорони праці  вирішує завдання:

 

- забезпечення фахової  підтримки рішень роботодавця з питань охорони праці;

 

- забезпечення безпеки  виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

 

- забезпечення працівників  засобами індивідуального та колективного захисту;

 

- професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;