Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

 

Зміст

1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження

1.2.2. Система управління  охороною праці

1.2.3. Організація охорони  праці на виробництві. Обов'язки  роботодавців і працівників щодо  виконання вимог охорони праці

1.2.4. Служба охорони праці  підприємства

1.2.5. Комісія з питань  охорони праці підприємства

 

 

 

 

1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження

 

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

 

- Кабінет Міністрів України;

 

- Державний комітет України  з промислової безпеки, охорони  праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд);

 

- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

 

- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

 

Закон містить норми прямої дії, що визначають обов'язки, права та повноваження кожного з цих органів.

 

Кабінет Міністрів України в галузі охорони праці:

 

- забезпечує реалізацію  державної політики в галузі  охорони праці;

 

- подає на затвердження  Верховній Раді України загальнодержавну  програму поліпшення стану безпеки,  гігієни праці та виробничого середовища;

 

- спрямовує і координує  діяльність міністерств, інших  центральних органів виконавчої  влади щодо створення безпечних  і здорових умов праці та  нагляду за охороною праці;

 

- встановлює єдину державну  статистичну звітність з питань  охорони праці.

 

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

 

Держгірпромнагляд має такі основні повноваження:

 

- здійснює комплексне  управління охороною праці та  контроль за виконанням функцій  державного управління охороною праці відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

 

- розробляє за участю  всіх зацікавлених сторін загальнодержавну  програму поліпшення стану безпеки,  гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

 

- бере участь у розробленні  проектів законодавчих та інших  нормативно-правових актів з охорони  праці та промислової безпеки;

 

- координує роботу відповідних  органів виконавчої влади та  самоврядування, підприємств, інших  суб'єктів господарювання у сфері  безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, промислової безпеки, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та об'єктами підвищеної небезпеки;

 

- здійснює в установленому  порядку державний нагляд за  додержанням законодавства з  охорони праці та промислової  безпеки;

 

- організовує виконання  робіт щодо науково-технічної  підтримки державного нагляду в сфері охорони праці та промислової безпеки.

 

Рішення, прийняті Держгірпромнаглядом у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

 

Для реалізації покладених на Держгірпромнагляд завдань утворюються його територіальні управління.

 

Повноваження міністерств  та інших центральних органів  виконавчої влади в галузі охорони  праці:

 

- проведення єдиної науково-технічної  політики в галузі охорони  праці;

 

- розробка і реалізація  галузевої програми поліпшення  стану безпеки, гігієни праці й виробничого середовища;

 

- здійснення методичного  керівництва діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

 

- укладання з відповідними  галузевими профспілками угоди  з питань покращення умов і  безпеки праці;

 

- участь в опрацюванні  та перегляді нормативно-правових  актів з охорони праці;

 

- організація навчання  і перевірки знань з питань охорони праці;

 

- створення у разі потреби аварійно-рятувальних служб, здійснення керівництва їхньою діяльністю;

 

- здійснення відомчого  контролю за станом охорони  праці на підприємствах галузі.

 

Для координації, вдосконалення  роботи з охорони праці й контролю за цією роботою в міністерствах  та інших центральних органах  виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.

 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві органи виконавчої влади в галузі охорони праці мають такі основні повноваження:

 

- забезпечують виконання  законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

 

- формують і забезпечують  виконання регіональної програми  поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

 

- забезпечують соціальний захист найманих працівників, вживають заходів щодо проведення атестації робочих місць;

 

- здійснюють контроль  за додержанням на об'єктах  нормативно-правових актів з охорони  праці.

 

Для виконання перелічених  функцій створюють відповідні структурні підрозділи.

 

Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:

 

- затверджують цільові  регіональні програми поліпшення  стану безпеки, умов праці та  виробничого середовища;

 

- приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб.

1.2.2. Система управління  охороною праці

 

 

У теперішній час в Україні  здійснюються соціально-політичні та соціально-економічні реформи. Наша країна переживає етап відмирання централізовано-розподільних форм господарювання і народження економічних відносин у сфері праці, притаманних соціально-ринковій моделі управління. При цьому, природно, змінюються ролі й функції основних суб'єктів підприємницької діяльності: держави, роботодавця і працівника. Цей процес неминуче охоплює й охорону праці - невід'ємну частину будь-якого виробництва, а відтак і систему управління охороною праці.

 

На підставі розробок професора Г. Г. Гогіташвілі можна зробити висновок, що в сучасних умовах існує три центри управління охороною праці: державне управління (не адміністративне); управління з боку роботодавця (власника підприємства); управління з боку працівників підприємства (рис. 1.3).

 

Держава створює законодавчу  базу з питань охорони праці; комплекс інспекцій, що здійснюють нагляд за виконанням ухвалених нормативно-правових актів  з охорони праці; інфраструктуру виробничо-технічного, інформаційного, наукового та фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці.

 

Роботодавець економічно зацікавлений в тому, щоб люди, які  працюють на його підприємстві, не травмувались та не хворіли, і тому забезпечує виконання нормативно-правових актів з охорони праці. Окрім того, механізм соціального страхування передбачає збільшення страхового внеску, якщо на підприємстві зростає травматизм та профзахворювання працівників. Істотного значення у системі управління охороною праці на підприємстві набувають громадські інституції в особі профспілок, уповноважених трудових колективів та комісії з питань охорони праці.

 

Працівники повинні відповідально  ставитись до охорони праці, знати  та виконувати вимоги, визначені нормативною документацією. У сучасних умовах кожен працівник повинен постійно підтримувати високий фізичний, пси

 

 

Рис. 1.3. Комплексне управління охороною праці

 

хологічний та фаховий  рівень, програмувати шляхи здорового довголіття, запобігати виникненню випадків травматизму та профзахворювань. Інакше у нього буде значно менше шансів отримати роботу на ринку праці.

 

Отже, у сучасних ринкових умовах лише комплексне управління охороною праці з боку держави, роботодавця  та працівників здатне забезпечити  підвищення ефективності у цій сфері. У той же час, як свідчить практика на підприємствах, поодинокі заходи з охорони праці не дають необхідного ефекту, тому в даному питанні потрібний системний підхід, за якого заходи з охорони праці застосовуються виважено, взаємопов'язано, комплексно. З цією метою на підприємстві, з урахуванням його особливостей, розробляється система управління охороною праці.

 

Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність органів  управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворюванням, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством з питань охорони праці.

 

 

Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації.

 

У спрощеному вигляді будь-яку  систему управління (керування) можна  розподілити на дві підсистеми: таку, що управляє, і таку, якою управляють (рис. 1.4):

 

 

Рис. 1.4. Спрощена структурна схема СУОП підприємства

 

У свою чергу, в системі  управління виділяють об'єкт, яким управляють та орган, який здійснює таке управління. Останній на основі аналізу отриманої інформації - зовнішньої (наприклад, наказу міністерства) або внутрішньої - про стан об'єкта розробляє і видає управлінську інформацію (наприклад, наказ по підприємству). Як правило, на великих та середніх підприємствах на підставі управлінської інформації деякий виконавчий орган (наприклад, керівники структурних підрозділів) здійснюють управлінську дію на об'єкт. У багатьох випадках орган, що здійснює управління, та виконавчий; орган об'єднують одним поняттям - суб'єкт управління.

 

Отже, СУОП підприємства можна зобразити у вигляді структурної схеми (рис. 1.5).

 

 

Рис. 1.5. Структурна схема  СУОП підприємства

 

До основних функцій управління охороною праці належать:

 

- прогнозування і планування  робіт, їх фінансування;

 

- організація та координація  робіт;

 

- облік показників стану умов і безпеки праці;

 

- аналіз та оцінка стану  умов і безпеки праці;

 

- контроль за функціонуванням  СУОП;

 

- стимулювання діяльності  з охорони праці.

 

Основні завдання управління охороною праці:

 

- навчання працівників  з питань охорони праці та  пропаганда безпечних методів  праці;

 

- забезпечення безпеки  технологічних процесів, виробничого  устаткування, будівель і споруд, виробничих приміщень;

 

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

 

- забезпечення працівників  засобами колективного та індивідуального захисту;

 

- забезпечення оптимальних  режимів праці та відпочинку;

 

- організація лікувально-профілактичного  та санітарно-побутового обслуговування  працівників;

 

- професійний відбір працівників певних професій;

 

- удосконалення нормативної  бази підприємства з питань охорони праці.

 

- Планування роботи з  охорони праці.

 

Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці. Планування роботи з охорони праці поділяється на перспективне, поточне та оперативне.

 

Перспективне планування охоплює найбільш важливі, трудомісткі  й довгострокові за терміном виконання  заходи з охорони праці, виконання  яких, як правило, вимагає спільної роботи кількох підрозділів підприємства. Можливість виконання заходів перспективного плану повинна бути підтверджена обґрунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення І фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування. Основною формою перспективного планування роботи з охорони праці є розроблення комплексного плану підприємства (на три-п'ять років) щодо покращення стану охорони праці.

 

Поточне планування здійснюється в межах календарного року шляхом розроблення та включення відповідних заходів до розділу "Охорона праці" колективного договору.