Державне регулювання страхової діяльності в Україні

Основний напрям вдосконалення  правового регулювання страхової  діяльності в Україні, на нашу думку, є запровадження системи попереджувального (пруденційного) регулювання, заснованого  на врахуванні ризиків та впровадженні заходів щодо їх нейтралізації. Така система вже успішно діє на спільному зі страховим банківському ринку. Так, Нацкомфінпослуг розпорядженням від 15.07.2010 р. № 585 затвердила Концепцію запровадження пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами та Програму розвитку системи пруденційного нагляду за небанківськими фінансовими установами. У Концепції зазначається, що пруденційний нагляд – це система наглядових процедур за дотриманням фінансовою установою пруденційних правил, яка дозволяє зменшити наглядове навантаження на фінансові установи, діяльність яких не несе загрози невиконання зобов'язань перед існуючими клієнтами, і посилити наглядові зусилля за установами, діяльність яких є чи може бути загрозою для виконання таких зобов'язань [6].

Серед переваг пруденційного  нагляду:

• такий нагляд вимагає більшої підзвітності та відповідальності з боку директорів і керівництва страхової компанії, а це розглядається як перевага, оскільки порівняно з посадовцями наглядових органів такі особи, вочевидь, мають більше знань і досвіду для прийняття операційних рішень щодо діяльності страхової компанії;
• нагляд на основі ризиків є більш активним, оскільки він вимагає від компаній визначення тієї чи іншої політики, контролю і процедур для подолання різних ризиків, з якими стикається компанія.
• такий підхід до державного регулювання страхової діяльності дає змогу швидко реагувати на зміну тенденцій ринку.

До недоліків можна  віднести:

• страхові компанії здебільшого знаходять способи обходу деталізованих норм.
• деталізовані правила та нормативні положення застарівають через динамічний розвиток страхової галузі, починаючи шкодити учасникам ринку страхових послуг;
• нагляд, що базується на дотриманні вимог, передбачає залучення значної кількості працівників для перевірки дотримання чинних вимог .

Проведені дослідження дають  змогу зробити висновок, що перспективи  розвитку страхової діяльності залежать від того, наскільки ефективно  розв’язуватимуться проблеми, що стосуються розвитку і регулювання страхової  діяльності в Україні, адже страхова система України не відповідає сучасним вимогам організації суспільного  розвитку.

Вищевикладені напрями вдосконалення  державного регулювання страхової  діяльності в Україні дозволять  прискорити створення повноцінного страхового ринку як необхідного  елементу ринкової економіки. Отже, питання  створення та розвитку досконалого  страхового ринку в Україні та вплив на нього органів державної  влади повинно бути досліджено найближчим часом.

 

Висновок

 

 

Таким чином, підсумовуючи викладене, слід зауважити, що держава повинна  залишатися повноважним суб’єктом страхового ринку та постійно вдосконалювати методи управління ним.

Механізм державного регулювання страхового ринку включає в себе сукупність форм, методів та інструментів регуляторного впливу, за допомогою яких здійснюється регулювання і контроль страхової діяльності, а також забезпечується захист прав та економічних інтересів суб’єктів страхового ринку. Поєднання методів та інструментів державного регулювання страхової діяльності, що застосовуються в країні, повинно максимально враховувати ступінь розвитку національного ринку фінансових послуг і рівень його інтеграції у світову фінансову систему, а також загальні особливості економічних та соціальних процесів у країні. Таким чином, страховий ринок відіграє значну роль у забезпеченні фінансової безпеки держави.

Вивчення досвіду розвинених країн щодо регулювання та нагляду за страховою діяльністю дає змогу зробити висновки, що практика діяльності органів регулювання страхового ринку довела необхідність постійно вдосконалювати методи державного регулювання. Але до вирішення проблем державного регулювання вітчизняного страхового ринку слід підходити послідовно та системно з урахуванням досвіду регулювання страхової індустрії у розвинених країнах.

Та незважаючи на постійне та стрімке зростання страхового сектору економіки України як за розмірами, так і за складністю, відповідно до міжнародних стандартів він ще слабко розвинений. Це зумовлено низкою чинників (недостатній рівень кваліфікації кадрів, недокапіталізація страховиків, недосконалість нормативно-правової бази, галузевий монополізм, порушення чинного законодавства, надмірна кількість видів обов’язкового страхування тощо), більшість з яких пов’язана з чинною на сьогодні в Україні системою державного регулювання, що дає змогу зробити висновок про її недостатню неефективність та необхідність удосконалення.

Таким чином, перспективи розвитку страхової діяльності залежать від того, наскільки ефективно розв'язуватимуться проблеми, що стосуються розвитку і регулювання страхової діяльності в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Осадець С.С. Страхування [Текст]/ С.С. Осадець – К.: КНЕУ, 2002.– 599 с.
2. Сподарева О.Г. Розвиток системи державного регулювання страхування України[Текст] / О.Г.Сподарева // Донецький державний університет управління .– 2010. –№ 3
3. Жабинець О.Й. Державне регулювання страхової діяльності у контексті глобалізації [Текст] / О.Й.Жабинець// Науковий вісник НЛТУ України.– 2008.–№ 18.10
4. Сєміколенова С.В. Необхідність державного регулювання страхової діяльності[Текст] / С.В.Сєміколенова // Економічні науки. – 2009.–№11
5. Додонов С.В. Розвиток державного регулювання страхової діяльності в Україні[Текст] / С.В.Додонов// ПФ НУБ і П України «КАТУ».– 2009
6. Соболь Р.Г. Напрями вдосконалення державного регулювання страхової діяльності [Текст] / Р.Г.Соболь// Науковий вісник.– 2011
7. Деркач О.М. Державні важелі впливу на формування фінансової безпеки страхового ринку [Текст] / О.М.Деркач // Науковий вісник УАБС НБУ.– 2011
8. Приказюк, Н. В. Державне регулювання страхового ринку України: тенденції та перспективи розвитку [Текст] / Н. В. Приказюк // Фінанси України. – 2010. – № 7.
9. Соболь Р.Г. Особливості державного регулювання страхової діяльності зарубіжник країн [Текст] / Р.Г.Соболь //Теорія та практика державного управління. – 2011. – №2.33
10. Добош Н.М. Забезпечення ефективного регулювання страхового ринку[Текст] / Н.М.Добош // Науковий вісник. – 2012.–№3
11. Економічні науки [Електронний ресурс] /  Державне регулювання страхової діяльності. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/36_PWMN_2010/Economics/77142.doc.htm – Назва з домашньої сторінки Інтернету.