Статистичный аналіз безробіття в Україні

Інший важливий фактор - це спад виробництва та гальмування структурної перебудови економіки. За 2007-2011 продуктивність праці скоротилася на 25%. Це призвело до збіднення товарних ринків, зниження рівня споживання та соціального статусу населення.

Важливим є також загострення суперечностей між ціноутворенням на товарних ринках і ринках праці, між товарними і грошовими потоками кругообігу. На товарних ринках ціноутворення була лібералізація, а на ринку праці заробітна плата регулювалась адміністративними важелями. Жахливими стали затримки по заробітній платі, пов'язані, між іншим, з прорахунками грошової та інвестиційної політики. У 2011 році понад 28 млн. осіб, або 63% всього населення, мали середній дохід нижче межі малозабезпеченості. Зворотною реакцією з боку населення став пошук форм пристосування до нових умов. Це розширення пропозиції своєї робочої сили за рахунок вторинної зайнятості, участі в неформальній економіці, сільськогосподарському працю на земельних ділянках тощо.

Протягом 2010-2011 роки середній рівень безробіття склав 4,22%. У загальному, в Україні в 2011 році безробіття порівнюючи з 2010 роком у розрахунку на повний обсяг руху робочої сили зменшилася на 8,4% або на 215 тис. людей. За даними Держкомстату чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у середньому за 2011 рік склала 20,7 млн. осіб, що на 384,3 тис. більше ніж у 2004 році.

За даними Міжнародної організації праці (МОП) безробіття в Україні продовжує знижуватися і на сьогоднішній день складає 6%. Це менше, ніж у середньому по Євросоюзу і на рівні Великобританії.

На думку старшого економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Євгенії Ахтирко, нинішній показник (6%) - це природний рівень, і знижуватися він не буде. Адже на відміну від Польщі та інших нових членів ЄС, де допомоги по безробіттю чималі і дозволяють громадянам якийсь час відпочити від роботи, в Україну на допомогу з безробіття прожити нереально.

У свою чергу офіційні дані Держкомстату України враховують лише кількість офіційно зареєстрованих безробітних - таких у нас до початку 2011р. було 0,8 млн. (2,7% працездатних, що на 0,4% нижче, ніж у січні 2010 року) (3,2%). Загальна кількість безробітних становила 790,2 тис. чоловік. З них жінок - 468,8 тис., чоловіків-321, 4тис.

За низьким показником офіційно реєструється безробіття не видно, наприклад, сховане безробіття (змушений достроковий відхід на пенсію, збереження робочого місця без реального відпрацьовування і т.д.), що ставить необхідність підрахунку макроекономічних витрат росту безробіття. Така ціна росту безробіття повинна визначатися в більшій мірі не ростом компенсаційних виплат і фінансуванням програм зайнятості, а у формі втрат можливого, але не зробленого ВНП унаслідок не зайнятості частини робочої сили. Відомий американський економіст Артур Оукен математично виразив співвідношення між рівнем безробіття і відставанням обсягу ВНП. Закон Оукена показує, що якщо фактичний рівень перевищує природний рівень безробіття на один відсоток, то відставання обсягів ВНП складає 2,5%.

Міжнародна організація праці (МОП) провела дослідження, яке показало, що рівень безробітних на Україні значно вище офіційно визнаного.. Причина такої розбіжності даних у тім, що людям не вигідно реєструватися в якості безробітних (з відходом з номінальної роботи людина позбавляється пільг), а підприємства намагаються тримати "мертві душі" щоб скоротити податки.

Таблиця 2.2

Попит на робочу силу за категоріями працівників та формами власності

Аналізуючи таблицю 2.2, бачимо, що попит на робочу силу у порівнянні з 2009 р. у 2011 р. зріс на 45,1%. Також значно зріс попит на робочі місця (на 69,5%) і на місця, які не потребують спеціальності (на 69,2%). В структурі попиту на робочу силу за галузями економіки більша частка припадає на промисловість – 44,7%, де за рік приріст становив 39,7%, в 1,8 рази зросла потреба в працівниках сільського господарства.

Взаємодія впродовж 2011 року таких двох важливих факторів, як скорочення чисельності незайнятих осіб і збільшення попиту на їх робочу силу, привело до значного зменшення (в 2,3 р. до початку 2001 р.) навантаження на одне вільне робоче місце або вакантну посаду, і на початок 2002 р. воно становило в середньому 782 особи.

Найважливішою причиною існування значної чисельності незайнятих громадян на ринку праці, поряд з низьким попитом на них, є невідповідність їх професійно-кваліфікаційної структури потребам галузей економіки і попиту регіональних ринків праці.

Звичайно, набагато легше повернути до роботи людей, які перебувають в стані короткострокового безробіття. Потенціал працевлаштування у них набагато вищий і відносно невеликий термін перебування в стані незайнятості не призводить до повної декваліфікації, зниження професійного рівня та втрати навичок інтенсивної роботи. Серед всіх працевлаштованих вони складали переважну більшість – 563,5 тис. осіб (80,3%), майже кожний третій з них залишив своє останнє місце роботи за власним бажанням.

Нагальною соціальною проблемою є ефективне залучення до трудової діяльності молоді.

Особливої уваги потребують ті, хто вперше шукає роботу. Це, насамперед, випускники вузів, профтехучилищ і середніх загальноосвітніх шкіл, які складали 19,1% (179,4 тис. осіб) всієї безробітної молоді. Серед них більше чверті – молоді спеціалісти, рівень їх працевлаштування становив в середньому 30,0%.

Одним із напрямків державного регулювання зайнятості є створення нових робочих місць. В 2011 році було введено в дію 43,7 тис. місць, з них 12259 створено за рахунок дотацій із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Більше половини (52,4%) було введено в дію на підприємствах колективної власності, кожне третє – у промисловості, 27,1% – в торгівлі і громадському харчуванні, 12,4% – в сільському господарстві. На них було працевлаштовано 43,7 тис. осіб, з них 32,2 тис. – за направленням служби зайнятості.

Сприяння безробітним в організації самозайнятості і заснуванні власної справи є також одним із видів діяльності служби зайнятості.

На допомогу державним службам зайнятості створені недержавні. У квітні 2011 року при управлінні в справах молоді та сім’ї був створений обласний молодіжний центр праці. Реалізація заходів активної політики зайнятості в області призвела до значного скорочення обсягів зареєстрованого безробіття.

Безробіття – об’єктивне явище ринкової економіки, пов’язане з динамікою економічного розвитку і відповідними змінами в попиті на робочу силу та зміною соціального статусу самого працівника.

Безробіття, як складне соціально-економічне явище, справляє неоднозначний вплив на економічне зростання і стан суспільства. З одного боку воно створює резерв робочої сили, здатної до широкої адаптації, а з іншого – призводить до зменшення випуску продукції, скорочення чисельності працюючих призводить до соціальної напруги в суспільстві. На сьогодні немає єдиної думки щодо того, який допустимий рівень безробіття в різних країнах не впливає на нормальне функціонування народного господарства. Західноєвропейські дослідники вважають, що „природною нормою” країн з розвинутою ринковою економікою є 5-7-відсотковий рівень безробіття працездатного населення.

Таблиця 2.5

Кількість безробітних та їх працевлаштування

Аналіз таблиці 2.5 показує, що зменшилась чисельність безробітних у 2011 р. порівняно з 2009 р. На 63,1% було більше працевлаштовано у 2011 році. Кількість безробітних зменшилася на 315562 особи або 25,7%, з них на 20% знизилося жіноче безробіття і 44% – молоді до 28 років.

Скорочення обсягів безробіття відбулось практично в усіх областях.

Рівень безробіття серед працездатного населення працездатного віку знизився з 8,1% у 2010 р. до 5,4% у 2001 р., при цьому міського населення – відповідно з 8,8% до 6,5%, в сільській місцевості – з 6,6% до 4,3%.

Аналізуючи динаміку безробіття за окремими соціальними групами, слід сказати, що поза сферою офіційної зайнятості опинились переважно жінки і молодь. Серед безробітних, які обіймали посади службовців і серед випускників вищих навчальних закладів частка жінок сягала відповідно 75,7% і 81,7%, більше половини їх і серед тих, хто потребує особливого соціального захисту.

Серед жінок значно вищий, ніж серед чоловіків, рівень безробіття в усіх областях України.

Важливим показником, що характеризує безробіття, є його тривалість. Перевищення масштабів „виходу” із стану безробіття над „входженням” в нього, яке спостерігалось у 2001 році, призвело не лише до зменшення обсягів безробіття, а вплинуло і на структуру за його тривалістю (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка тривалості безробіття