Прикладні засади статистичного вивчення зовнішньої торгівлі України

У системі національних рахунків основною вимогою до статистичної інформації є її безпосередній зв'язок із первинними документами (тобто такими, що реєструють подію безпосередньо в момент її здійснення). Саме тому в статистиці зовнішньої торгівлі довелося перейти до митної статистики зовнішньої торгівлі, яка базується на вантажних митних деклараціях (ВМД), що відповідає міжнародній практиці.

 Однією з умов переміщення товарів і транспортних засобів через кордон є їхнє декларування. Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками ЗЕД необхідних для митного оформлення і митного контролю відомостей про товар і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митний режим та інше. Іншими словами, під декларуванням товарів необхідно розуміти встановлений чинним законодавством порядок переміщення через митний кордон вантажів під контролем митних органів.

Декларування виконує  декілька основних функцій. Одна з них  забезпечення митних органів необхідними  відомостями про товари і транспортні  засоби. Інша — підтвердження декларантом  правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний режим. Третя функція — контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби фактичним даним.

 Відповідно до ст. 303 МК України завданнями митної статистики є:

- об'єктивний та достовірний  облік даних про переміщення  товарів через митний кордон  України; збирання, формування, опрацювання,  узагальнення, всебічний аналіз  та зберігання статистичної інформації  з питань митної справи та  зовнішньої торгівлі товарами;

- подання статистичної, довідкової, аналітичної інформації  з питань митної справи та  зовнішньої торгівлі товарами  органам державної влади в  порядку, встановленому законом;

- захист статистичної  інформації, яка відповідно до  законодавства України не підлягає розголошенню.

Митна статистика є складовою  частиною загальнодержавної системи  статистичного обліку і звітності. Відповідно до визначених завдань митна  статистична інформація формується, узагальнюється, аналізується митними  органами і використовується в інтересах зміцнення зовнішньоекономічних зв'язків, поліпшення тарифного та нетарифного регулювання, подальшої інтеграції України у загальносвітову систему економічних відносин. Разом з тим забороняється вимагати від митних органів статистичну інформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, МК та іншими законами України. Митна статистика складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики. Відповідно митна статистика зовнішньої торгівлі являє собою узагальнену та відповідним чином систематизовану інформацію про переміщення товарів через митний кордон України. Вона формується, узагальнюється та аналізується ДМСУ на основі даних, які містяться у вантажних митних деклараціях. Потім ці дані використовуються відповідними органами державної влади для здійснення контролю за надходженням податків, зборів та інших обов'язкових платежів до Державного бюджету України, валютного контролю, аналізу стану зовнішньої торгівлі України, її торговельного і платіжного балансів та економіки в цілому. Ведення митної статистики здійснюється за методологією, яка забезпечує порівнянність даних митної статистики зовнішньої торгівлі України з даними державної статистики інших держав. Державна митна служба України забезпечує регулярне публікування даних митної статистики зовнішньої торгівлі.

За допомогою митної статистики зовнішньої торгівлі держава  враховує ввіз і вивіз товарів  на основі так званої Загальної (general) системи обліку зовнішньої торгівлі. Вона охоплює всі товари (у тому числі цінності, за винятком валютних цінностей, що перебувають в обігу), які надходять у межі статистичної території держави або залишають ці межі. Межею статистичної території держави є її державний кордон. При "спеціальній" (special) системі обліку зовнішньої торгівлі межею статистичної території держави є її митний кордон. "Загальна" (The general Trade System) і "спеціальна" (The special Trade System) системи - це дві узвичаєні в міжнародній статистичній практиці системи обліку експортно-імпортних операцій. Відмінності між ними мають особливе значення для товарів, що проходять через вільні митні зони і вільні склади, які є частиною території держави, де вони розташовані, але не входять у митну територію і не підлягають митному контролю. Основний принцип обліку усіх ввезених і вивезених товарів визначається 15 митними режимами (експорт, імпорт, реекспорт або реімпорт, митний склад, транзит і т.д.). Визначення основних митних режимів митної вартості і країни походження даються в "Методології". У прив'язці до митних режимів міститься чіткий перелік товарів, що враховуються митною статистикою зовнішньої торгівлі при експорті й імпорті товарів, а також товарів, що не враховуються при експорті й імпорті. Перелік товарів, які враховує митна статистика зовнішньої торгівлі, має бути досить повним і охоплювати всі товари і цінності, ввезені в країну або вивезені з неї, за винятком транзитних вантажів. У митній статистиці зовнішньої торгівлі кількісний облік товарів ведеться за вагою нетто. Крім вагових одиниць виміру, у необхідних випадках для збору й опрацювання статистичних даних облік товарів ведеться й у специфічних одиницях виміру (штуки, літри, кубічні метри й ін.). У цих випадках статистичний облік ведеться за кількістю, вираженою в додаткових одиницях виміру, і вказується у відповідному стовпчику ТН ЗЕД. Статистична вартість товарів визначається в доларах США за цінами контрактів, приведеними до єдиного базису. Перерахунок у долари США провадиться за курсом, що котирується національним (центральним) банком держави на дату прийняття ВМД до митного оформлення. Урахування географічного розподілу експорту й імпорту товарів провадиться по країнах за ознаками походження і споживання товарів: експорт відображається по країні призначення (споживання) товару; імпорт відображається по країні походження (виробництва) товару. Якщо в момент поставки країна призначення або походження товару невідома, то експорт відображається по країні продажу, а імпорт - по країні купівлі товару.

Згідно наказу №255 «Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики зовнішньої торгівлі товарами та послугами» Державного комітету статистики України від 27.07.2007, який вступив у дію 1січня 2008 року, основними такими формами державної статистичної звітності є наступні:

1.1. № 5-ЗЕЗ "Звіт  про експорт (імпорт) товарів,  що не проходять митного декларування", місячна;

1.2. № 14-ЗЕЗ "Звіт  про придбання (продаж) товарів  для забезпечення життєдіяльності  транспортних засобів, потреб  пасажирів та членів екіпажу", квартальна;

1.3. № 9-ЗЕЗ "Звіт  про експорт (імпорт) послуг", квартальна;

1.4. № 12-ЗЕЗ "Звіт  про валютні витрати, які пов’язані  з утриманням закордонних дипломатичних  установ України", квартальна [19].

 Звіт за  ф. N 5-зез підписується керівником  підприємства, установи, організації та головним бухгалтером, які несуть відповідальність за своєчасне подання цих звітів, а також їх достовірність відповідно до ст.20 Закону України "Про державну статистику". Звіт фіксує зміни в економічних відносинах суб'єктів господарської діяльності резидентів і нерезидентів України. Усі резиденти України, які самостійно здійснюють експортно-імпортні операції з товарами, що не проходять митного декларування подають звіт органу державної статистики.

Об'єднання, підприємства яких розташовані на території кількох областей, складають звіт тільки про ту частину експорту-імпорту товарів, яка здійснювалась підприємствами, що розташовані на одній з ними території. Підприємства, що входять до складу об'єднань та розташовані на території іншої області, подають звіт за місцезнаходженням тільки про свою економічну діяльність. Виняток становлять зовнішньоторговельні об'єднання і фірми, корпорації, акціонерно-фінансові групи тощо, які діють на території всієї України та розташовані в м. Києві. Вони подають звіти безпосередньо ГМУС у м. Києві.

Звіт щодо "переливів" електроенергії подається об'єднанням (підприємством), яке оформило контракт. Обов'язково подається звіт про експорт-імпорт електроенергії підприємствами, установами, організаціями, які мають ліцензію на такі операції (за умови, що на них не оформлено вантажну митну декларацію). Дані заповнюються за кожний звітний місяць окремо, а не наростаючим підсумком, у розрізі країн і всіх видів товарів (крім транзитних) відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності . На одному бланку форми можна наводити дані про кілька видів товарів. Звіт складається окремо щодо експорту та імпорту товарів.

 Дані про  обсяги експорту (імпорту) товарів  заповнюються на основі контракту та за наявності документа, що засвідчує момент передачі товару одержувачу (товарно-транспортні накладні, акти приймання-передавання та т. ін.).

 У звіті  належить відобразити дані з  усіх видів контрактів, у тому  числі за міждержавними угодами,  бартерними операціями, товарами на переробку тощо. Обсяг експорту (імпорту) товарів у натуральному виразі наводиться у цілих числах з трьома десятковими знаками після коми в одиницях виміру. Вартісні показники у звіті проставляються в цілих числах з двома десятковими знаками після коми.

 Повернення  товарів у зовнішній торгівлі  реєструється окремо. Якщо експортний  товар згодом повернений, то його  слід включати як імпорт на  момент його повернення. Аналогічно  товари, увезені та згодом повернені,  необхідно включати як експорт  також на момент повернення. Підприємство має надати обласному управлінню статистики письмове підтвердження про повернення товару з визначенням країни, валюти, назви товару і його коду за УКТЗЕД та кількості і вартості поверненого вантажу в тис. одиниць валюти контракту.

 "Звіт про експорт (імпорт) послуг" подають усі підприємства- резиденти України, які здійснюють експортні-імпортні операції послугами. Звіт надається 10 числа після звітного періоду статистичному органу за місцезнаходженням. Об'єднання, підприємства яких розташовані на території кількох областей, складають звіт тільки про ту частину експорту-імпорту товарів, яка здійснювалась підприємствами, що розташовані на одній з ними території. Підприємства, що входять до складу об'єднань та розташовані на території іншої області, подають звіт за місцезнаходженням тільки про свою економічну діяльність. Виняток становлять зовнішньоторговельні об'єднання і фірми, корпорації, акціонерно-фінансові групи тощо, які діють на території всієї України та розташовані в м. Києві. Вони подають звіти безпосередньо ГМУС у м. Києві.

 Звіт заповняється  окремо за кожний квартал ( без наростаючого підсумку з  початку року) у розрізі країн  світу і всіх видів послуг  у валюті контракту відповідно  до Класифікації послуг зовнішньоекономічної  діяльності окремо за експортом та імпортом послуг. Для цього на першій сторінці звіту закреслюється : при експорті послуг – позиція «імпорт», при імпорті послуг – «експорт». Слід мати на увазі, щодо обсягів експорту включаються надходження коштів від нерезидентів за надані послуги, а до обсягів імпорту – перерахування коштів нерезидентам за одержанні послуги.

Методичні основи обліку послуг зовнішньої торгівлі

Однією з основних тенденцій розвитку світової економіки  за останні роки є зростання міжнародної  торгівлі послугами. З метою забезпечення зіставлення статистичних показників зовнішньої торгівлі послугами України з міжнародними стандартами, показниками, що використовуються розвішеними країнами, за рекомендаціями Міжнародного Валютного Фонду Держкомстатом України було введено державне статистичне спостереження за формою № 9-ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) послуг". Згідно з інструкцією про порядок складання звіту визначається порядок заповнення звітності. Облік експорту (імпорту) послуг проводиться у вартісному вигляді (у валюті контракту) підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та господарювання, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, пов'язану з наданням (експорт) послуг закордонним партнерам та одержаних (імпорт) послуг від закордонних партнерів [11,148].

 За результатами  статистичного спостереження одержуються  показники з експортно-імпортних  операцій послугами України з  країнами СНД та іншими країнами  світу за всіма видами послуг  згідно Класифікації послуг зовнішньоекономічної  діяльності. Важливим методом статистичного дослідження одержаної інформації є її аналіз. Аналіз проводиться з метою виявлення особливостей, тенденцій та закономірностей розвитку зовнішньої торгівлі послугами України на протязі певного часу в різних соціально-економічних, територіальних розрізах (з окремими регіонами. континентами. економічними угрупуваннями країн, країнами-партнерами).

Дані статистики зовнішньої торгівлі послугами широко використовуються при складанні платіжного та зовнішньоторговельного балансів України, при розробці завдань зовнішньоекономічної політики та оцінки стану розвитку економічних відносин з іншими країнами світу, а також під час переговорів по укладанню торговельних та економічних угод, коли на їх основі сторони з'ясовують ступінь виконання зобов'язань за попередніми угодами та приймають рішення, спрямовані на подальший їх розвиток. За останні роки значення зовнішньої торгівлі послугами для розвитку світової економіки значно зросло. Все більшого значення набувають такі спеціалізовані послуги, як проектно-конструкторські, будівельні та монтажні роботи, підготовка програмного забезпечення і технічного обслуговування обчислювальної техніки, маркетинг та ін.

Послуги, що експортуються  та імпортуються, не можуть підлягати  митним процедурам, тому статистичне спостереження за цими операціями необхідно здійснювати шляхом введення статистичної звітності, опитування виробників та користувачів зовнішньоекономічними послугами, реєстраційних записів валютно-фінансових органів. Статистичний відділ ООН рекомендує наступні методи отримання необхідних даних з послуг: