Прикладні засади статистичного вивчення зовнішньої торгівлі України

Розподіл класифікаційної множини товарів до окремого виду товарів (чай, рис) або до угруповань товарів (мідні руди і концентрати, машини та механізми) здійснюється таким чином: з угруповання товарів виділяється один або декілька видів товарів, що найбільш поширені у світовій торгівлі, а для інших видів визначається узагальнене класифікаційне угруповання — «інші». «Інші» угруповання УКТЗЕД можуть бути на всіх рівнях класифікації, але основна їхня кількість припадає на останній.

          УКТЗЕД має дуже детальну систему опису та правил кодування товарів. В основу утворення класифікаційних угруповань УКТЗЕД закладено різні ознаки. При формуванні розділів використовуються такі: походження матеріалу, з якого виготовлено товар, призначення, хімічний склад.

Для утворення груп використано принцип послідовної обробки товарів — від сировини, напівфабрикатів до готових виробів, що створює умови для застосування УКТЗЕД у митних тарифах.

Для утворення  товарних позицій і підпозицій у  кожній групі часто застосовується своя послідовність ознак. Але у всій сукупності можна виділити чотири основних: ступінь обробки, призначення, вид матеріалу, з якого виготовлено товар, значення товару у світовій торгівлі.

В УКТЗЕД суворо дотримано принципу однозначного занесення товарів до класифікаційних угруповань, що дозволяє залучити кожний товар тільки до одного класифікаційного угруповання. Це досягається завдяки «Загальним правилам класифікації товарів», приміткам до розділів, груп та товарних позицій. Шість основних правил містять основні принципи побудови класифікаційної системи і передбачають послідовне занесення конкретного товару до визначеної групи, а потім до відповідної позиції.

       Примітки, розроблені до всіх  розділів та груп, є невід'ємною частиною УКТЗЕД та мають юридичну силу. Примітки визначають границі угруповань, дають списки товарів, що вилучаються із розділу, групи, товарної позиції, підпозиції, категорії чи підкатегорії.

         УКТЗЕД на рівні 6 знаків повністю  відповідає Гармонізованій системі опису та кодування товарів, а на рівні 8 знаків — Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу.

         Введення в дію УКТЗЕД припиняє  чинність попередньої радянської класифікації «Товарной номенклатуры внешнеэкономической деятельности».    Підставою для змін в УКТЗЕД стають відповідні зміни у Гармонізованій системі, Комбінованій номенклатурі або у номенклатурі національних товарів.

 

1.2.Система статистичних показників вивчення зовнішньої торгівлі

                Зовнішня торгівля є основним напрямом господарської діяльності суб'єктів ЗЕД. Зовнішньоторговельні операції складають 80% всіх операцій, які включає ЗЕД суб'єктів світового господарства. Це означає, що у зовнішній торгівлі насамперед, і розкривається головний зміст господарської діяльності суб'єктів ЗЕД.

Зовнішня  торгівля - це відносини між суб'єктами ЗЕД з приводу купівлі-продажу товарів, капіталів, робочої сили та послуг. Конкретний зміст зовнішньої торгівлі знаходить свій прояв у діяльності різних суб'єктів світового господарства.

По критерію суб'єктів, що здійснюють зовнішньоторговельні операції можна виділити:

1. Зовнішня торгівля держави - це сукупність експортно-імпортних операцій окремої країни.
2. Зовнішня торгівля окремих суб'єктів ЗЕД - це сукупність експортно-імпортних операцій, який здійснює кожний з них окремо.

Зовнішня  торгівля ЗЕД характеризується такими показниками:

І. За критерієм обсягу зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД виділяють:

1. Експорт суб'єктів ЗЕД - це продаж товарів іноземним суб'єктам ЗЕД та їх переміщення через митний кордон країни місцезнаходження суб'єкта ЗЕД експортера.
2. Реекспорт суб'єктів ЗЕД - це продаж іноземним суб’єктам ЗЕД та вивіз за межі країни товарів, які раніше були ввезені на її територію.
3. Імпорт суб'єктів ЗЕД - це купівля товарів у іноземних суб'єктів ЗЕД та їх введення на територію країни, включаючи закупку товарів, які призначаються для особистого споживання національними організаціями та відомствами що знаходяться за кордоном.
4. Реімпорт суб'єктів ЗЕД - це імпорт товарів, які раніше вивозилися із країни і не підлягали переробці.
5. Зовнішньоторговельний оборот суб'єктів ЗЕД - це обсяг їх експортно-імпортних угод за певний проміжок часу (як правило один рік).
6. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД— це оцінка їх експортно-імпортних угод у постійних цінах певного проміжку часу, як правило за певний рік.

7. Генеральна торгівля суб'єктів ЗЕД - це обсяг їх зовнішньоторговельного обороту з урахуванням вартості транзитних товарів. Цей показник, наприклад, характеризує зовнішню торгівлю держави як суб'єкта ЗЕД.

8. Спеціальна торгівля суб'єктів ЗЕД - це чистий зовнішньоторговельний оборот, тобто продукція, яка остаточно була експортована або імпортована із країни.

II. За  критерієм структури виділяють такі показники ЗТ:

1. Товарна структура зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД - це розподіл обсягу експорту на імпорт по основним товарним позиціям. Останні, наприклад, відображені в Єдиному митному тарифі України, де вказані всі товари, які 
   підлягають експорту чи імпорту в нашій державі.
2. Географічна структура зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД - це розподіл їх експорту та імпорту по окремими країнам, групам країн, регіонам світу,
3. Інституціональна структура зовнішньої торгівлі суб’єктів ЗЕД – це розподіл зовнішньої Торгівлі по суб’єктах та методах здійснення експортно-імпортних операцій.

IIІ. За  критерієм динаміки зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД виділяють такі показники:

1. Темпи росту  експорту суб'єктів ЗЕД. 

2 .Темпи росту  імпорту суб'єктів ЗЕД.

3. Темпи росту зовнішньоторговельного обороту.
4. Темпи приросту експорту.
5. Темпи приросту імпорту.
6. Темпи приросту зовнішньоторговельного обороту.

IV. За  критерієм результативності зовнішньої торгівлі суб’єктів ЗЕД виділяють такі показники:

1.Сальдо торговельного  балансу суб'єктів ЗЕД - це співвідношення вартості експорту і імпорту товарів за певний проміжок часу (як правило за місяць, квартал, рік). Конкретна величина сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД становить різницю між вартістю їх експорту і імпорту.

Е — І = сальдо                                            (1.1)

В зв'язку з цим виділяють:

а) позитивне  сальдо торговельного балансу суб'єктів ЗЕД. Це означає, що вартість експорту перевищує вартість імпорту;

б)негативне сальдо торговельного  балансу суб'єктів ЗЕД - вартість імпорту більше вартості експорту

2. Сальдо балансу послуг суб'єктів ЗЕД - це різниця між вартістю послуг, які надають суб'єкти ЗЕД і вартістю послуг, які вони отримують. Цей показник також має:

• позитивне сальдо. Коли вартість експорту послуг більше вартості імпорту послуг;
• негативно сальдо. Коли вартість імпорту послуг більше вартості експорту послуг.

4. Умови зовнішньої торгівлі суб'єктів ЗЕД. Цей показник розраховується як індекс умов торгівлі по таким формулам:

                                                 (1.2)

де  - індекс умов ЗТ у і-му році:

- індекс середніх цін експорту  у і-му році;

- індекс середніх цін імпорту  у і-му році.

Якщо індекс умов зовнішньої торгівлі дорівнює 1, то дані умови не змінились, порівняно з попереднім роком.

Якщо частка менше 1, то умови зовнішньої торгівлі погіршились. Це означає, що товар продається дешевше, а купується по більш високим цінам.

Якщо частка більше 1, то умови зовнішньої торгівлі покращились. Це означає, що товари продаються дорожче ніж купуються.

Показник  умов експорту суб'єктів ЗЕД - це індекс середніх цін експорту. Розраховується по такій формулі:

                                                                      (1.3)

де, - індекс середніх цін експорту в і-му році;

      - індекс середніх цін експорту в базисному році.

Якщо частка дорівнює 1, то умови експорту суб'єктів ЗЕД не змінились.

Якщо частка менше 1, то умови експорту суб'єктів ЗЕД погіршились. Це означає, що товари продаються по більш низьким у даному році порівняно з попереднім роком.

Якщо частка більше 1, то умови експорту суб'єктів  ЗЕД покращились. Це означає, що в даному році товари експортуються суб'єктами ЗЕД по вищим цінам ніж у попередньому році.

Показник  умов імпорту суб'єктів ЗЕД. Розраховується по формулі:

                                                                     (1.4)

де, - індекс середніх цін імпорту в і-му році;

       - індекс середніх цін імпорту у базисному році.

Якщо частка дорівнює 1, то умови імпорту суб'єктів  ЗЕД не змінились. Якщо частка більше 1, то умови імпорту суб'єктів ЗЕД погіршились. Це означає, що суб'єкти ЗЕД імпортують товари в даному році, по вищим цінам ніж у попередньому.

Якщо частка менше 1 умови імпорту суб'єктів  ЗЕД покращились. Це означає, що суб'єкти ЗЕД імпортують товари в даному році по нижчим цінам ніж у попередньому році.

Індекс чистої торгівлі — показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при від'ємному значенні індексу): 
                                                                            (1.5)

 При негативному  значення товар тільки ввозиться

При негативному значенні товар тільки ввозиться, при позитивному  значенні -  товар тільки вивозиться.

Значення «–1» та «+1»  відповідно є екстремальними. Інші від’ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення імпорту над експортом, а інші позитивні — відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом

      Важливим  показниками в оцінці зовнішньої  торгівлі виступає експортна  та імпортна квота, які характеризують значимість експорту та імпорту для національної економіки і розраховуються відношенням експорту або імпорту до ВВП.У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою:

                                                                     (1.6) 
де, Ке — квота експортна; Е — річний обсяг експорту країни; ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

Використовуючи дані щодо експортної квоти країни в аналітичних  цілях, слід брати до уваги такі закономірності:

• за стабільних (нормальних) умов відтворення експортна квота для кожної конкретної країни протягом певного історичного періоду зберігається більш–менш постійною;
• експортна квота тим більша, чим вище розвинуті виробничі, сили країни;
• у великих країнах експортна квота, як правило, менша, ніж у малих; 
  за відносно однакового рівня розвитку виробничих сил експортна квота  тим більша, чим менший економічний потенціал країни;
• експортна квота країни тим вища, чим розвинутіші її виробничі сили, чим більше в її галузевій структурі виробництв з поглибленим технологічним розподілом праці, чим меншим є її економічний потенціал та забезпеченість власними природними ресурсами.

Зіставлення реальних експортних квот країн може виявити па парадокси  такого характеру:

• менш розвинуті країни, що експортують переважно сировину та імпортують, як правило, товари народного споживання, мають експортну квоту не меншу, а іноді навіть і більшу, ніж високорозвинуті країни, хоча спектр зовнішньоторговельних відносин у менш розвинутих країн також значно бідніший;
• у малих країнах експортні квоти можуть перевищувати обсяги валового внутрішнього продукту, причому іноді більше ніж у 2 рази, що може бути зумовлено наявністю великих обсягів реекспорту, який статистично належить до експорту, але до ВВП даної країни ніякого відношення не має, або спричинено розбіжностями в методиках визначення вартості експорту. 
  У міжнародних зіставленнях експортна квота часто розраховується як по групах країн, так і по окремих країнах.

Індекс диверсифікації експорту(індекс товарності) — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті.

 

1.3.Організація статистичного дослідження у сфері зовнішньої торгівлі