Прикладні засади статистичного вивчення зовнішньої торгівлі України

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

Розділ 1.Теоретичні та нормативно правові  основи статистичного вивчення зовнішньої торгівлі

1. Класифікації у вивченні зовнішньої торгівлі……………………………..
2. Система статистичних показників вивчення зовнішньої торгівлі……….
3. Організація статистичного дослідження у сфері зовнішньої торгівлі…..

 

Розділ 2. Прикладні засади статистичного  вивчення зовнішньої торгівлі України

2.1. Статистичний аналіз стану зовнішньоторговельного балансу України…..

2.2. Статистичний аналіз географічного розподілу зовнішньоекономічного товарообороту України……………………………………………………………

2.3. Статистичний аналіз зовнішньої  торгівлі регіонів України……………….

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..

ДОДАТКИ………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність роботи. Зовнішня торгівля – важлива складова соціально-економічного розвитку кожної держави. Незважаючи на це, питанням удосконалення методів економіко-статистичного аналізу і виявлення на цій основі резервів підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, зокрема експорту товарів і послуг, надається дуже мало уваги. Саме це спричиняє актуальність даної теми дослідження.

Статистика зовнішньої торгівлі – це частина статистики зовнішньоекономічної діяльності, що вивчає рух товарів через кордон, виконує облік виконаних робіт та послуг. Крім цього, статистика зовнішньої торгівлі розробляє систему показників, вивчає взаємозв’язки між показниками зовнішньої торгівлі та іншими показниками економічної діяльності держави. Основним об’єктом статистичного дослідження є товарооборот України з іншими країнами. Статистика зовнішньої торгівлі збирає та аналізує дані, які характеризують досягнутий рівень товарообороту з іншими державами, торговельного балансу, обсяг експорту, імпорту та реекспорту, зміни в товарній структурі експорту та імпорту, географічний розподіл зовнішньоторговельного обороту.

Мета роботи – дослідити рух інформації від первинних документів, через оформлення бухгалтерських проведень та складання звітності до основ формування статистичної інформації щодо експорту товарів та послуг; застосувати основні статистичні методи для аналізу цієї інформації.

Для досягнення поставленої мети визначено  такі завдання:

• дослідити завдання статистичного вивчення зовнішньої торгівліта з’ясувати основні поняття при її дослідженні;
• дати характеристику особливостям формування та укладення договору зовнішньоекономічної діяльності ;
• вивчити основи митного оформлення та головні засади діяльності митної статистики;
• охарактеризувати особливості статистики зовнішньої торгівлі;
• дослідити основні характеристики зовнішньої торгівлі підприємств України у розрізі структури та динаміки.

В ході виконання поставлених  завдань використано комплекс методів  економічних досліджень: як загальнометодологічних (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), так і конкретних прикладів методів збору, узагальнення і аналізу даних (техніко-економічних, економіко-математичних розрахунків) аналітичних групувань, статистичних узагальнень.

Предметом відповідно до поставленої мети та завдань є система взаємовідносин, які виникають між державою та контрагентами в процесі їх взаємодії при здійсненні експортних операції.

Об’єктом дослідження цієї роботи з одного боку, є принципи статистичного обліку експортних операцій, а з іншого боку – тенденції та закономірності здійснення експортних операцій на основі доступного статистичного матеріалу.

Інформаційною основою роботи стали законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, статті статистичних тижневиків України, підручники із статистики.

Робота складається  зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1.Теоретичні та нормативно правові основи статистичного вивчення зовнішньої торгівлі

1.1.Класифікації  у вивченні зовнішньої торгівлі

В сучасних умовах в Україні відбувається реформування вітчизняної статистики на основі адаптації до міжнародних стандартів. Це внесло серйозні зміни в економічну статистику, особливо на макрорівні. Так, для організації обліку зовнішньоекономічних операцій виникла потреба змінити організацію статистики зовнішньої торгівлі.

   Орієнтація України  на інтеграцію у світову економічну систему спонукали відмовитись від статистичних класифікацій радянських часів, що були придатні для планової економіки, і розгорнути роботи, спрямовані на перехід до міжнародних статистичних класифікацій, що віддзеркалюють організацію економіки за ринковими принципами (табл.1.1).

                                                                                                                    Таблиця 1.1

Національні статистичні  класифікатори та класифікації України, які використовують у статистиці ЗЕД

ДК	Назва (структура коду)	Скорочення	Аналог	Чинний від
002-94	Класифікація організаційно-правових норм господарювання(ХХХ)	КОПФГ	__	01.01.95
003-95	Класифікація професій(ХХХХ.Х)	КП	ISCO88	01.01.96
004-95	Класифікація нормативних документів(ХХ.ХХХ.ХХ)	КНД	__	01.06.96
005-95	Український класифікатор відходів(ХХХХ.Х.Х.ХХ)	УВК	__	01.10.96 ( до 01.10.97)
006.96	Класифікатор валют (ХХХ або  ААА)	КВ	ISO4217	01.10.96
007-96	Класифікатор держав світу (АА або  ХХХ)	КДС	ISО3166	01.10.96
008.96	Класифікатор  корисних копалин та підземних вод(Х.Х.ХХХ.ХХ)	КККПФ	__	01.10.97
009.96	Класифікатор видів економічної  діяльності(ХХ.ХХ.Х)	КВЕД	NACE Rev.I(м.7)	01.07.97
010-96	Державний класифікатор управлінської  документації(ХХХХХХХ)	ДКУД	__	01.07.97

 

 

 

Продовження таблиці 1.1.

011-96	Класифікатор системи позначень  одиниць вимірювання та обліку (ХХХХ)	КСПОВО	ISO31:1992 ISO1000:1992	01.07.97
012-97	Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності(ХХ.ХХ.Х)	КПЗЕД	КВЕД	01.10.97
014-97	Класифікатор об’єктів адміністративно - територіального устрою України (ХХХХХХХХХХ)	КОАТУ	__	01.01.98
015-97	Класифікація видів науково  – технічної діяльності (Y.XXX.XX.XX)	КВНТД	КВЕД	01.01.98
016.97	Державний класифікатор продукції  та послуг (ХХХХХХ)	ДКПП	CPA, PRODCOM	01.01.99
017-98	Українська класифікація товарів  зовнішньоекономічної діяльності (ХХХХ.ХХ.ХХ.ХХ)	УКТЗЕД	HS, CN	01.01.99

 

З вищевказаних класифікаторів і класифікацій для обліку експорту і імпорту товарів та послуг використовуються такі:

- Класифікатор валют;

- Класифікатор держав  світу;

- Класифікація послуг  зовнішньоекономічної діяльності;

- Українська класифікація  товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Кодування видів зовнішньоекономічних послуг проводиться у відповідності  до „Класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності”, яка затверджена Держкомстатом  України наказом №324 від 02.06.1997р. Зазначена класифікація включає наступні види послуг:

• послуги, пов’язані з рибним господарством;
• послуги пов’язані з сільським господарством, мисливством та лісовим господарством;
• послуги у добувній промисловості;
• послуги у обробній промисловості;
• послуги у виробництві електроенергії, газу та води;
• послуги, пов’язані з будівництвом;
• послуги, пов’язані з оптовою та роздрібною торгівлею, торгівлею транспортними засобами та послуги з ремонту;
• послуги готелів та ресторанів;
• послуги транспорту (наземного, водного, авіаційного, допоміжні транспортні послуги);
• послуги пошти та зв’язку;
• послуги пов’язані з фінансовою діяльністю;
• послуги зі страхування;
• послуги в операціях з нерухомістю та здаванням під найм;
• послуги, пов’язані з діяльністю у сфері інформатизації;
• послуги, пов’язані з дослідженнями та розробками;
• послуги, що надаються переважно юридичним особам;
• послуги, пов’язані з державним управлінням;
• послуги у сфері освіти;
• послуги, пов’язані з охороною здоров’я та соціальною допомогою;
• колективні, громадські та особисті послуги;
• індивідуальні послуги (послуги перукарень, хімчисток і т.і.);
• послуги домашньої прислуги;
• послуги, пов’язані з екстериторіальною діяльністю.

           Українська класифікація товарів  зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) – складова частина державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікацію розроблено відповідно до «Змін до Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики», затверджених постановою Кабінету Міністрів № 403 від 8 червня 1995 р.

Класифікація товарів  зовнішньоекономічної діяльності в Україні має бути узгодженою з прийнятою у світі більшістю країн митною і статистичною класифікацією товарів, що має назву Гармонізована система опису та кодування товарів (Harmonized Commodity Description and Coding System — HS). HS набула чинності з 1 січня 1988 p. за ухвалою Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему, її вже підписали понад 100 країн світу. Конвенція (стаття 3) передбачає, що держави, які застосовують HS, не можуть змінювати класифікацію товарів та її шестизначний код.

           HS – це система, яка включає номенклатуру товарів, коди товарів, детальний опис класифікаційних угруповань, пояснення, загальні правила класифікації товарів, що дає змогу митним службам різних країн однозначно класифікувати товари, коли їх перевозять через кордон.

Європейський  Союз на базі HS створив Комбіновану  номенклатуру (Combined Nomenclature — CN), яка розширює HS до 8 знаків.

УКТЗЕД базується  на 8 знаках CN з наступною деталізацією на національному рівні до 10 знаків.

         Об'єктом класифікації в УКТЗЕД  є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі.Товари, що класифікуються в УКТЗЕД, мають вісім рівнів класифікації: розділ, група, підгрупа, позиція, підпозиція, співпозиція, категорія та підкатегорія. Для розділів та підгруп використовуються римські цифри, які не позначаються у структурі коду, а для груп, позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій – арабські. Номери розділів та підгруп не взаємопов'язані один з одним, так само як І з кодами груп, позицій, підпозицій, категорій та підкатегорій. Для співпозицій не передбачено цифрового коду, вони позначаються знаком «-», який ставиться перед їхньою назвою.

         Структура десятизначного цифрового кодового позначення включає код групи, позиції, підпозиції, категорії та підкатегорії .

Передбачена така структура коду:

• група
• товарна позиція
• товарна підпозиція
• товарна категорія
• товарна підкатегорія

       Специфіка національних товарів  у УКТЗЕД відображена у дев'ятому та десятому розрядах коду. Для встановлення єдиного розміру розрядів цифрового коду класифікаційні угруповання, за якими надалі не проводиться деталізація, доповнюються «0» до десяти знаків.

       Для відображення одиниць виміру товарів у класифікації за групами введено поняття основної та додаткової одиниці виміру, які приводяться на початку класифікації. З метою означення додаткових одиниць виміру для окремих товарних позицій введено графу «додаткові одиниці виміру».