Непрямі податки з підприємств

− обороти з реалізації товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

− митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, у тому числі в межах бартерних операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

   При продажу підакцизних товарів (продукції) податковими агентами об’єктом оподаткування є обороти з реалізації:

− вироблених на території  України товарів (продукції) або робіт;

− імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України товарів (продукції), але не менше від митної вартості таких підакцизних товарів (продукції) з урахуванням сум сплаченого (нарахованого) ввізного (імпортного) мита.

    Законом України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» визначено, що до об’єктів оподаткування належать також:

− обороти з реалізації вироблених на території України  алкогольних напоїв та тютюнових  виробів шляхом їх продажу, обміну на іншу продукцію (товари, роботи, послуги), безоплатного передавання, з частковою оплатою, а також на умовах комісії, консигнації;

− обороти з реалізації (передавання) алкогольних напоїв та тютюнових виробів для власного споживання і промислової переробки;

− вартість алкогольних  напоїв та тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками на давальницьких умовах;

− митна вартість алкогольних  напоїв та тютюнових виробів, які ввозяться на територію України, у т.ч. виготовлені за межами митної території України з давальницької сировини, реімпортовані, а також митна вартість продукції,

яка повертається на митну  територію України із зони митного контролю, перерахована у валюту України за валютним курсом НБУ, що діяв на дату митного оформлення товарів, з урахуванням фактично сплачених сум митних зборів та мита.

    Акцизний збір обчислюється:

1) за ставками  у відсотках до обороту з  продажу товарів:

− товарів, що реалізовуються за вільними цінами, — оподаткований  оборот визначається, виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами, без урахування акцизного збору без ПДВ;

− товарів, що реалізуються за державними фіксованими та регульованими цінами — оподаткований оборот визначається, виходячи з їхньої вартості за вказаними цінами без урахування торговельних знижок, а також суми ПДВ;

− імпортних товарів —  оподаткований оборот визначається, виходячи з їхньої митної вартості, збільшеної на суму ввізного мита, без урахування акцизного збору.

2) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

    Якщо ставка встановлена в грошовому еквіваленті, акцизний збір визначається таким чином:

1. При застосуванні акцизного збору в гривнях:

де С — ставка акцизного  збору;

К — кількість товару, визначена у фізичних одиницях вимірювання.

2. При застосуванні ставки акцизного збору в євро:

де Є — курс гривні до євро за станом на перший відповідного кварталу.

3. Якщо ставка встановлена у відсотках:

де Са — ставка акцизного збору;

     В — вартість підакцизного товару.

     Акцизним збором не обкладаються такі операції:

− продаж підакцизних товарів  на експорт за іноземну валюту;

− продаж легкових автомобілів  спеціального призначення для інвалідів, вартість яких оплачують органи соціального забезпечення, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція, пожежна тощо) за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

− вартість підакцизних  товарів, що провозяться через територію  України транзитом;

− оборот з реалізації спирту етилового, що використовується на виготовлення лікарських засобів і ветеринарних препаратів;

− митна вартість ввезених і конфіскованих на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, щодо яких не визначено власника, а також тих, які перейшли у власність держави за правом успадкування;

− митна вартість алкогольних  напоїв та тютюнових виробів, що перевозяться через територію України транзитом;

− митна вартість імпортованої сировини або обороти з реалізації (передавання) української сировини, яка ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів;

− вартість алкогольних  напоїв та тютюнових виробів, що експортуються за межі митної території України за іноземну валюту за умови надходження цієї валюти на валютний рахунок підприємства;

− митна вартість алкогольних  напоїв та тютюнових виробів, які  ввозяться (пересилаються) фізичними  особами на територію України в межах норм, визначених законодавством України для безмитного ввезення цих видів товарів.

     Сплата акцизного збору до бюджету за алкогольні напої і тютюнові вироби має певні особливості. Акцизний збір за алкогольні напої і тютюнові вироби сплачується шляхом придбання продавцями цих товарів марок акцизного збору.

    Марка акцизного збору — це спеціальний паперовий знак, що наклеюється на алкогольні напої і тютюнові вироби для підтвердження сплати акцизного збору. Марки акцизного збору продаються державними податковими органами України. Придбані марки акцизного збору використовуються виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів для маркування цих видів продукції.

Підприємства-виробники, що є платниками акцизного збору, щомісяця не пізніше 20 числа наступного за звітним  місяця складають і подають до державних податкових адміністрацій за місцем розташування (реєстрації) розрахунок суми акцизного збору за встановленою формою за минулий місяць, складений, виходячи з фактичних обсягів і цін реалізації.

 

 

Розділ 2.3

Податок мито

    Мито податком, стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни по поставках митного тарифу.

   Митний тариф — перелік товарів, з яких стягуються мита, із вказівкою ставок митного податку на одиницю даного товару.

   Поряд з суто фіскальними, мито виконує стимулюючу і захисну функції.

   Захисна функція мита передбачає формування бар’єрів, що перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентоспроможних.

   Стимулююча функція формує передумови зацікавленості у збільшенні експорту. Економічно розвинуті країни орієнтовані, насамперед, на регулювання імпортних надходжень.

    Експорт товарів, вироблених у країні, не обмежується, оскільки такі процеси сприяють розвитку економіки.

   Мито має багато спільного з непрямими податками, насамперед, з акцизним збором:

− як і акциз, сплачується  в підсумку за рахунок споживача;

− збільшує ціну товару, включаючись  до неї на стадії формування ціни реалізації;

− контроль за правильністю сплати як акцизу, так і мита здійснюється податковими органами.

    Ряд відмінностей, і, насамперед, умовний характер мита — перетинання митного кордону — не дозволяє віднести його до податків.

   За характером спрямованості переміщуваних товарів, об’єктів — мита поділяються на:

а) ввізні;

б) вивізні;

в) транзитні.

   Платником мита є особи, що ввозять чи переміщають товари через митний кордон держави. Специфікою платника в цій ситуації є те, що ним може бути як власник товару, так і уповноважена особа (декларант). На відміну від податкового регулювання тут можлива передача обов’язку зі сплати митних платежів іншій особі, що не має відношення до товару.

    За характеристикою платника мито поділяється на:

а) сплачуване юридичними особами;

б) сплачуване фізичними  особами.

    Ставки розрізняються: для особистого користування (ставки великі), для виробничого (рівень ставок вищий).

    Об’єкт мита є митною вартістю переміщуваних товарів, щодо яких має нараховуватися мито. Митна вартість перераховується в національну валюту за курсом НБУ, що діє на день подання митної декларації. Ставки мита єдині на всій території.

    На практиці розрізняють кілька видів ставок:

    Адвалерні — ставки встановлюються у відсотках до митної вартості їх товарів, що підлягають оподаткуванню.

    Специфічні — ставки, що нараховуються у встановленому розмірі за одиницю вимірювання ввезеного товару (кілограм, метр тощо). Ця ставка припускає специфічну характеристику товару, тоді як попередня задовольняється знеособленим предметом обкладання.

    Комбіновані (змішані) — ставки, які використовують поєднання адвалерних і специфічних зборів при нарахуванні мита.

   Сезонні — ставки, за допомогою яких можливе оперативне реагування на ввезення на територію держави і вивезення з неї сезонних товарів. Зазвичай, термін їхнього введення не може перевищувати 6 місяців.

   Особливі — це ставки, що реалізують захисні функції мита.

   Антидемпінгові — ставки, що є певною надбавкою до звичайного імпортного мита. Застосовуються при ввезенні на територію держави товарів за цінами, нижчими (демпінговими, непридатним) ніж їхня ціна в країні, яка ввозить, що загрожує підірвати основи вітчизняного виробника. За допомогою антидемпінгового мита ціни імпортованих товарів піднімаються до рівня, на якому з ними можуть конкурувати вітчизняні.

   Спеціальні — митні ставки, що захищають митну територію від ввезення товарів, що загрожують вітчизняним виробникам (аналогічних чи безпосередньо конкуруючих). Іноді спеціальні мита використовуються як відповідний захід стосовно дій інших держав.

   Компенсаційні — митні ставки, застосовувані до ввезених товарів, щодо яких використовується механізм субсидій, що відповідно занизило їхню ціну і цим загрожує завдати шкоди вітчизняному виробництву.

  Механізм застосування пільг при сплаті мита досить різноманітний і включає:

− звільнення від сплати мита певних категорій платників;

− зменшення митних ставок;

− повернення раніше сплачених  сум мита;

− звільнення від мита певних предметів.

   Порядок сплати і ставки мита визначаються єдиним митним тарифом України. Митний тариф є системою ставок митних зборів, застосовуваних до товарів, переміщуваних через митний кордон.

   Митні платежі:

   Мито входить до системи митних платежів, якими є усі види зборів, відрахувань, платежів при перетині митного кордону держави.

   Систему митних платежів можна розділити на дві групи: основні та додаткові.

   Основні — обов’язкові платежі, стягувані в більшості випадків при перетині митного кордону і стягувані із суб’єктів, що не характеризуються специфічними особливостями:

а) мито;

б) митні збори та митне  оформлення;

в) непрямі податки (ПДВ, акцизний збір).

   Додаткові — митні платежі стягуються з платників за додатково надані послуги або характеризують платника, який відрізняється специфічними особливостями (збір за зберігання товарів, збори за митний супровід вантажів, збори за видачу ліцензій, плата за участь у митних аукціонах тощо).

   Додаткові митні платежі становлять систему зборів, що регулюють сплату за різних митних режимів. Особливості їх нарахування регулюються Державним митним комітетом.

 

 

Висновок

     Підсумовуючи вищевикладений матеріал, можна зробити висновок, що розвиток системи оподаткування здійснюється як оптимальне співвідношення прямих і непрямих податків залежно від економічних умов розвитку кожної держави. В Україні спостерігається тенденція до збільшення частки непрямих податків у загальних податкових доходах держави.

    Непрямі податки - податки на товари і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежать від доходів платників податків. Податок входить до ціни на стадії реалізації.  
Об’єктом оподаткування є витрати на споживання товарів і послуг. Але слід зазначити, що історичний розвиток форм непрямих податків, а саме універсальних акцизів – податку на додану вартість, при перенесенні їх стягнення зі сфери реалізації у сферу виробництва мають багато ознак прямого оподаткування – обсяг обороту чи додану вартість.

    Стягнення непрямих податків відбувається за тарифами. Джерелом їхньої сплати є дохід.

    Реальними платниками непрямих податків є покупці (споживачі) товарів, робіт послуг, у ціну яких можуть входити вказані податки. Отже, платниками можуть бути: фізичні особи (населення); юридичні особи; фізичні особи - суб’єкти господарської діяльності; організації, установи, що не є суб’єктами господарювання. При цьому сплату непрямих податків до бюджету здійснюють суб’єкти господарювання.

    В Україні використовуються три види непрямих податків: акцизний збір (специфічний акциз), податок на додану вартість (універсальний акциз) ті мито.  
Мито – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

   Акцизний  збір  -  це  непрямий податок на окремі товари   (продукцію),   визначені   законом  як  підакцизні,  який включається  до  ціни  цих  товарів  (продукції).  
   Непрямі податки виконують в основному фіскальну функцію. Вони забезпечують формування доходів бюджету держави.

    Податок на додану вартість, що включається  в ціну, визначається у відсотках до обороту, що включає митну вартість придбаних товарів, ввізне мито, акцизний збір (якщо це підакцизний товар). Для обчислення ПДВ щодо імпорту в оподаткований оборот не включається оплата митних послуг.  
Мито встановлюється у твердих ставках з одиниці товарів, що імпортуються, або у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон.  
    Акцизний збір обчислюється у твердих сумах з одиниці реалізованого товару або за ставками у відсотках до обороту з продажу товарів.