Комплексно-статистичний аналіз зайнятості населення регіону

Додатковими характеристиками ринку праці та демографічної  ситуації служать показники навантаження на населення працездатного віку чи економічно активного населення  [20, 84 с.].

Коефіцієнт економічного навантаження ():

 

Економічно активне населення  згідно з концепцією робочої сили –це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход та безробітні [26, 75 с.].

Економічно неактивне населення (поза робочою силою) – особи, які не можуть бути класифіковані як “зайняті” або “безробітні”. До складу цієї категорії населення належать: учні та студенти; пенсіонери; особи, які зайняті в домашньому господарстві; особи працездатного віку, які зневірилися знайти роботу; особи, які вважають, що немає підходящої роботи та не знають де і як її знайти; інші особи, які не мали необхідності у працевлаштуванні, а також ті, діяльність яких не відноситься до економічної (виконання громадських обов’язків, благодійна діяльність тощо) [25].

Економічно неактивне  працездатне населення в працездатному  віці включає студентів денних відділень вузів; занятих в домашньому господарстві та доглядом за дітьми і непрацездатними; зневірених знайти роботу, але можуть і готові працювати; особи, які мають інші джерела прибутку (немає необхідності працювати)

Безробітні – особи старші 16 років, які в даний період: не мали роботу; займалися пошуком роботи, тобто зверталися в державні органи, або в службу занятості, безпосередньо зверталися до адміністрації підприємства; були готові приступити до роботи.

Зайнятими (за матеріалами вибіркових обстежень) вважаються особи у віці 15–70 років, які:

• виконували роботу за наймом за винагороду чи іншу роботу, що дає дохід;
• тимчасово відсутні на роботі у зв’язку з хворобою, відпусткою тощо (у відповідності з трудовим законодавством);
• виконували роботу без плати на сімейному підприємстві, у домашньому господарстві [8, 91с.].

Незайняте населення — це працездатні громадяни у працездатному віці, які не мають постійної або тимчасової роботи, не шукають роботи, незареєстровані в державній службі зайнятості і мають дохід за межами трудової діяльності

Тимчасово незайняте населення — це працездатні громадяни у працездатному віці, що не мають підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості як ті, що шукають роботу

Рівень економічної активності – відношення чисельності економічно активного населення до чисельності наявного населення.

 

 

Коефіцієнт зайнятості - відношення чисельності занятих до чисельності економічно активного населення.

 

Коефіцієнт працездатності – відношення чисельності працездатного населення до чисельності наявного населення.  

 

Коефіцієнт навантаження на економіку – відношення чисельності непрацездатного до чисельності працездатного населення.

 

Коефіцієнт  безробіття – відношення чисельності безробітних до чисельності економічно активного населення.

 

Зареєстровані безробітні згідно з чинним законодавством – це громадяни працездатного віку, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Рівень зареєстрованого  безробіття визначається як відношення (у відсотках) кількості безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості, до середньорічної кількості населення працездатного віку.

 

Навантаження не зайнятих трудовою діяльністю громадян на одне вільне робоче місце, вакансію розраховано як відношення кількості зареєстрованих у державній службі зайнятості громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до кількості вільних робочих місць, вакантних посад, заявлених підприємствами, установами та організаціями.

Вивільнення працівників  з економічних причин – кількість осіб, вивільнених за ініціативою адміністрації підприємств, установ та організацій у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією виробництва, скороченням кількості або штату працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Сфера зайнятості є однією з найважливіших сфер макроекономіки. Будь-яка держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. В національній економіці з різних причин виникає безробіття.

Зростання масштабів безробіття, розвиток вимушеної, неповної та неформальної зайнятості, нелегальної трудової міграції є свідченням того, що в умовах перехідної економіки в Україні ще не створено ефективних механізмів перерозподілу  робочої сили, внаслідок чого формування національного ринку праці відбувається вкрай повільно. Причиною цього є  недостатній рівень економічних  реформ. Довгий час в Україні тривало  зростання пропозиції праці та скорочення попиту на неї. Але за останній рік  з'явилась тенденція до зростання  попиту на робочу силу.

Під час розроблення державної  політики зайнятості населення основним показником має бути критерій, який зменшував би масштаби безробіття. Для України характерним є  невисокий рівень офіційно зареєстрованого  безробіття. Офіційні показники безробіття в Україні в кілька разів менше  реальних. Характерною рисою українського ринку праці є „тіньова” зайнятість.

Державна політика зайнятості має спрямовуватись на створення  нових продуктивних робочих місць. Навіть в умовах фінансової кризи  політику створення нових робочих  місць можна було б реалізувати  за допомогою використання непрямих економічних важелів – податкових пільг, розвитку малого й середнього бізнесу, залучення іноземних інвестицій тощо.

При вивченні трудових ресурсів Луганської області були отримані наступні дані (за 2010 р.).

Все населення області  склало 2311,6 тис. осіб. Чисельність економічно активного населення – 1009,6 тис. осіб. Коефіцієнт економічної активності склав – 47,3%.

Чисельність зайнятих склала 930,9 тис. осіб, чисельність безробітних  – 78,7 тис. осіб. Рівень зайнятості населення  дорівнює 92,8%, а рівень безробіття – 7,2%

Загальна частина зайнятого  населення працює в промисловій  галузі.

Виходячи з цього, можна  сказати, що в структурі зайнятості регіональні органи повинні оказати  допомогу по працевлаштуванню молоді, особам зрілого віку (в зв’язку утрати роботи) та особам з обмеженими можливостями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Гаркавенко Н. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах // Україна: аспекти праці. Науково економічний та суспільно-політичний журнал. 2008.  №5.
2. Закон України  «Про зайнятість населення»
3. Конституція України
4. Базелевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник.:К.-2002.-368 с.
5. Беркита К. Ф. економічна статистика: навчальний посібник – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 208 с.
6. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. — К.: Знання-Прес, 2000. – 287 с.
7. Борух В.О., Алямкін Р.В. Економічна статистика. Навчальний посібник – К.: Ліра – К, 2006. – 318 с.
8. Гальків Л. І., Лутчин Н. П., Москаль Б. С. Економічна статистика. Навч. посібник. 2-ге вид., вип. і доп. - Львів: «Новий Світ – 2000», 2010. – 400с.
9. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник/О.А. Грішнова. - 4-те вид.,оновлене. – К:Знання,2009. – 390 с.
10. Гусаров В.М. Статистика: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001.-354 с.
11. Економічна статистика: Навч. посіб./ За наук. ред. д-ра екон. наук Р.М.Моторина. – К.: КНЕУ, 2005. – 362 с.  
12. Єлісєєва І.І., Юзбашев М.М. Загальна теорія статистики: Підручник / За ред. І.І. Єлисеева. - М.: Фінанси і статистика, 1998.-256 с.
13. Єріна А.М., Мазуренко О.К., Пальян З.О. Економічна статистика: Практикум. – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. – 232 с.  
14. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.
15. Калина А. В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів  - К.: МАУП, 2004. – 272 с.   
16. Ковальов В. М., Рижиков В. С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці і соціально трудові відносини. Навчальний посібник. За ред. В.М.Ковальова. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 256 с.
17. Крамченко Л.І., Лутчин Н.П., Москаль Б.С. Економічна статистика. Навч. посібник. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2004 – 364 с.
18. Курс соціально-економічної статистики: Підручник для вузів / Під ред. М.Г.Назарова, - М.: Финстатинформ, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. -235 с.
19. Лугінін О.Є. Фомішин С.В. Статистика національної та  міжнародної економіки: Навч. посібник. – Львів: «Новий світ – 2000», 2008. – 471 с.
20. Методология управления трудовыми ресурсами:  монография/ Под ред. А.П. Егоршина, И.В.Гуськовой. – Н. Новгород: НИМБ,2008. – 352 с.
21. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість: навчальний посібник. – К.: МАУП, 1997. -120 с.
22. Салін В.М., Шпаковська Є.П. Соціально-економічна статистика: Підручник. -М.: Юрист, 2001. -321 с.
23. Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, А. М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С. С. Герасименка. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2000. — 467 с.
24. Статистика: учебник/под ред. И.И. Елисеевой. – М.: Высшее образование, 2007. – 566 с.
25. Статистичний щорічник 2009 Луганської області. За ред. Пілієва С.Г. – Луганськ, 2010. – 513 с.
26. Червінська Л. П. Економіка праці. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 288 с.
27. http://www.info-library.com.ua/books-text-5981.html
28. http://www.lugastat.lg.ua