Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2013 в 19:44, курсовая работа
Метою курсової роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів здійснення економіко-статистичного аналізу та пошуку шляхів підвищення ефективності виробництва меду.
Для досягнення мети у роботі поставлені та вирішені наступні завдання:
досліджені теоретичні аспекти економіко-статистичного аналізу виробництва меду;
представлена коротка організаційно-економічна характеристика СТОВ «Артемівське»;
здійснено групування господарств по виходу меду та окупності витрат;
ВСТУП 3
1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ І ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МЕДУ 6
1.1 Правові засади виробництва меду 6
1.2 Теоретичні основи підвищення рентабельності меду 11
1.3 Методичні аспекти економіко-статистичного аналізу рентабельності меду 18
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІКО-СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МЕДУ У СТОВ «АРТЕМІВСЬКЕ» 21
2.1 Економічна оцінка ресурсного потенціалу СТОВ «Артемівське» 21
2.2. Групування господарств по рівню рентабельності меду 26
2.3 Динаміка виробництва меду 30
2.4 Кореляційно-регресійний аналіз зміни рентабельності меду 35
2.5 Індексний аналіз виробництва меду в господарстві 38
2.6 Аналіз собівартості виробництва меду 40
2.7 Аналіз рентабельності меду 42
3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ МЕДУ В СТОВ «АРТЕМІВСЬКЕ» 43
3.1 Заходи щодо підвищення рентабельності меду в СТОВ «Артемівське» 43
3.2. Резерви збільшення рентабельності меду 44
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 47
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 49
ДОДАТКИ 52
1. виходом валового і товарного меду з розрахунку на одну бджолосім'ю;
2.затратами праці на 1 ц меду;
3.вартістю валової
продукції бджільництва на
4.собівартістю одиниці
продукції і ціною її
5.рівень рентабельності.
Внаслідок недостатньої
забезпеченості бджільництва кормовими
ресурсами продуктивність бджолосімей
у сільськогосподарських
На даному етапі розвитку галузі бджільництва в Україні нижче наведені дані про кількість бджолиних сімей та виробництво меду у всіх категоріях господарств.
Таблиця 1.2.
Кількість бджолиних сімей у всіх категоріях господарств (тис. на кінець року).
Області |
Роки | ||||
2002 |
2004 |
2006 |
2008 |
2011 | |
АР Крим |
93,8 |
111,3 |
115 |
124 |
160 |
Вінницька |
207,2 |
195,5 |
250 |
284 |
399 |
Волинська |
15,7 |
20,9 |
35 |
45 |
60 |
Дніпропетровська |
165,3 |
174,9 |
200 |
227 |
399 |
Донецька |
262,3 |
305,5 |
170 |
227 |
399 |
Житомирська |
100,6 |
128,9 |
145 |
170 |
213 |
Закарпатська |
101,2 |
51,6 |
115 |
124 |
200 |
Запоріжська |
161,0 |
163,8 |
190 |
227 |
333 |
Івано – Франківська |
142,7 |
147,0 |
160 |
170 |
213 |
Київська |
72,9 |
49,2 |
110 |
124 |
160 |
Кіровоградська |
126,3 |
123,9 |
170 |
227 |
333 |
Луганська |
101,6 |
63,7 |
180 |
227 |
222 |
Львівська |
35,3 |
66,0 |
44,0 |
45,0 |
67,0 |
Миколаївська |
127,1 |
126,6 |
176 |
181 |
226 |
Одеська |
97 |
129,9 |
140 |
147 |
185 |
Полтавська |
116,6 |
146,8 |
170 |
227 |
333 |
Рівненська |
38,1 |
40,6 |
45 |
45 |
67 |
Сумська |
139,8 |
126,6 |
260 |
285 |
359 |
Тернопільська |
66,8 |
65,5 |
135 |
171 |
226 |
продовження табл. 1.2
Харківська |
112,6 |
149,8 |
145 |
171 |
226 |
Херсонська |
37,3 |
58,2 |
70 |
114 |
160 |
Хмельницька |
154,1 |
189,8 |
160 |
171 |
213 |
Черкаська |
174,5 |
185,1 |
210 |
228 |
372 |
Чернівецька |
98,6 |
97,9 |
115 |
125 |
166 |
Чернігівська |
62,1 |
61,4 |
90 |
114 |
150 |
Всього |
2810,5 |
2980,4 |
3600 |
4200 |
6000 |
Таблиця 1.3
Виробництво меду на пасіках всіх категорій господарств (тонн).
Області |
Роки | ||||
2002 |
2004 |
2006 |
2008 |
2011 | |
АР Крим |
868 |
1789 |
2150 |
2480 |
3200 |
Вінницька |
3756 |
2643 |
4100 |
5680 |
7080 |
Волинська |
101 |
86 |
300 |
500 |
1340 |
Дніпропетровська |
3811 |
6202 |
4800 |
5540 |
7980 |
Донецька |
9423 |
9777 |
6000 |
6540 |
7980 |
Житомирська |
1812 |
2639 |
1800 |
2400 |
4260 |
Закарпатська |
882 |
436 |
1200 |
2480 |
4000 |
Запоріжська |
5513 |
5842 |
5350 |
5540 |
6660 |
Івано – Франківська |
1028 |
1039 |
1900 |
2720 |
4260 |
Київська |
683 |
477 |
1600 |
2480 |
3200 |
Кіровоградська |
2498 |
2519 |
3800 |
4540 |
6660 |
Луганська |
2749 |
2871 |
3950 |
4540 |
6660 |
Львівська |
418 |
671 |
500 |
800 |
1340 |
Миколаївська |
3223 |
4323 |
4200 |
4300 |
4520 |
Одеська |
2345 |
2854 |
2750 |
2940 |
3720 |
Полтавська |
729 |
1153 |
2400 |
3540 |
6660 |
Рівненська |
659 |
697 |
625 |
900 |
1340 |
Сумська |
1946 |
1560 |
4775 |
5700 |
7180 |
Тернопільська |
454 |
429 |
1800 |
3000 |
4520 |
Харківська |
2401 |
2701 |
2350 |
3400 |
5320 |
Херсонська |
725 |
1708 |
1300 |
2000 |
3200 |
Хмельницька |
1586 |
1690 |
2250 |
3000 |
4260 |
Черкаська |
1838 |
2084 |
3400 |
4560 |
7440 |
Чернівецька |
734 |
731 |
1200 |
2140 |
3320 |
Чернігівська |
962 |
955 |
1500 |
2280 |
3000 |
Всього |
51144 |
57878 |
66000 |
84000 |
120000 |
Формуючись у самостійну галузь народного господарства, бджільництво потребує комплексного підходу до свого розвитку, взаємозв'язку зі спорідненими й обслуговуючими галузями на підставі взаємовигідних економічних відносин та паритету цін. Перехід до ринкової економіки відкриває широкі можливості для розвитку бджільництва в господарствах з різними формами власності та видами господарювання - у державних, колективних сільськогосподарських підприємствах, агропромислових об'єднаннях, фермерських і селянських господарствах. Але змін на краще все ж немає. За своїми особливостями бджільництво знаходиться найближче до фермерства. Аналіз статистичних даних розвитку галузі в країні за останні 10-15 років засвідчує, що приріст бджолосімей спостерігався, здебільшого, за рахунок приватного сектора і зараз у ньому утримується 90% бджолиних сімей. Водночас, проблема необхідності збільшення бджолосімей існує в усьому світі і майже в усіх країнах бджільництво має державну підтримку. В нашій країні державна підтримка здійснюється на розвиток та на селекцію. Так, у 2003 році уряд виділив 3 млн. грн., у 2004 році - 7 млн. грн., у 2005 році - 8 млн. грн., що дало можливість частково відновити кількість бджолосімей та збільшити їх до 3 млн., хоча для успішного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, як було відмічено, потрібно 6 млн. бджолосімей. Але суми дотацій надто мізерні. Крім того, бажано, щоб дотацію отримували бджолярі, які обслуговують пасіки, починаючи з 10 бджолосімей.
При цьому, прибутки від
запилення
Однією з важливих умов розвитку бджільництва є наявність відповідної кормової бази й ефективне її використання. Природна і культивована медоносна флора України багата на різноманітні медоносні рослини. Правильне їх поєднання забезпечить бджіл безперервним кормовим конвеєром.
Однак, загальносвітова
тенденція зменшення кількості
бджолосімей та недооцінка ролі бджіл
у формуванні врожаю призвела в останні
роки до значного зниження (до 40%) врожайності
ентомофільних
Враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає 90% від усіх прибутків, необхідно розробити і впровадити механізм відрахувань із галузі рослинництва на розвиток галузі і бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності ентомофільних сільгоспкультур завдяки їх запилення бджолами. Такі відрахування до галузі бджільництва стимулюватимуть її розвиток, що, в свою чергу, буде запорукою подальшого підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарсь-ких культур та рівня рентабельності галузі рослинництва.
Одним із ефективних прийомів сприяння розвитку галузі бджільництва було б часткове відрахування з прибутків галузі рослинництва. При цьому необхідно здійснити такі кроки:
1) зробити бджолозапилення
обов'язковим елементом
2) узаконити орендну
плату за бджолозапилення,
3) задля нарощування
загальної кількості бджолиних
4) для покращення кормової
бази бджільництва та
5) створити в кожній
області від 3 до 5 великих бджоло
господарств від 1000 до 4000 бджолосімей
з використанням промислових
технологій, в тому числі з
первинною переробкою та
6) для забезпечення
пасічників племінним
7) за фінансового сприяння держави забезпечити закупку меду у пасічників обласними бджоло об'єднаннями і спілками;
8) включити в споживчий кошик населення (особливо в дитячих закладах, школах, лікарнях та на курортах) мед та інші продукти бджільництва, для цього проводити відповідну рекламну діяльність;
9) для успішного забезпечення міського населення медом та іншою продукцією бджільництва створити Будинки меду (з такою пропозицією делегати IV з'їзду пасічників та II з'їзду апітерапевтів звертались до адміністрацій, але реакції на це не було). Спілці пасічників, асоціації "Укрбджолопром" практикувати медові ярмарки або свята меду, на яких громадяни мали б можливість закуповувати бажану продукцію, що значною мірою вирішувало б проблему реалізації продукції бджільництва;
10) створити 5 регіональних спеціалізованих лабораторій із якості продукції та її сертифікації. Для цього винайти можливість профінансувати закупівлю необхідних приладів;
11) Департаменту ветеринарної медицини зменшити фінансовий прес щодо ветеринарних послуг, аналізів у бджільництві;
12) фінансове сприяти видавничій діяльності науково-популярних та міжвідомчих видань з бджільництва.
За рахунок пільгового кредитування доцільно налагодити постачання для потреб галузі технологічних ліній первинної обробки і переробки бджоло продуктів, їх фасування і пакування у різноманітні ємності для доставки споживачам, виготовлення лікувально-профілактичних харчових композицій.
Створення універсальних технологій утримання і розведення бджіл забезпечить збільшення обсягів виробництва крім меду ще й додаткових продуктів бджільництва - пилку, прополісу, маточного молочка, воску, отрути - що значно сприятиме підвищенню рентабельності пасік. Особливо фінансову підтримку потребує новостворений і атестований Селекційний центр Інституту бджільництва, який, окрім основної своєї роботи, повинен спрямовувати і координувати селекційні дослідження загалом по галузі та готувати спеціалістів-селекціонерів для племрозплідників, племзаводів з бджільництва.
З метою одержання високоякісної та екологічно чистої продукції бджільництва передбачається використання в технологічних процесах при проведенні лікувально-профілактичних заходів препаратів, виготовлених на основі фітосировини та зведення до мінімуму використання антибіотиків.
1.3 Методичні аспекти економіко-
Сільське господарство є однією з найважливіших складових економіки країни. Воно виробляє продукти харчування для населення, сировину для переробної промисловості, забезпечує інші потреби суспільства. Ефективність роботи цього виду економічної діяльності завжди залишається актуальним питанням.
Узагальнюючим показником економічної ефективності сільськогосподарської діяльності є показник рентабельності. Рентабельність означає доходність, прибутковість підприємства. У загальному випадку її розраховують шляхом співставлення валового доходу або прибутку з витратами або ресурсами, що використовуються.