Соціологія політики

Таким чином, соціологічний  аналіз політичного життя в незалежній Україні дає можливість зробити  висновки про те, що українське суспільство є надзвичайно розпорошеним у своїх політичних поглядах і переконаннях. Причому цей розподіл не йде за якоюсь одною ознакою — етнічною, культурною, релігійною чи ідеологічною; представники якоїсь однієї групи (наприклад, робітники) мають різні політичні симпатії та уявлення про шляхи подальшого розвитку. Отже, в Україні нині ще тільки розгортається процес структу-ризації суспільства з виділенням певних груп, прошарків і страт, появою та інсгитуціоналізацією нових, не існуючих \ раніше елементів соціальної структури, з поступовим визначенням і висуненням певних інтересів (політичних, економічних, культурних), з формуванням відповідної представницької системи (тобто утворенням партій і громадсько-політичних рухів, які ці інтереси уособлюють і репрезентують перед владними структурами).

Дедалі значнішим фактором цих процесів виступає молодь. Десятиріччями  відсторонена від активної участі у  політичних процесах і у виробленні політичних рішень, нині вона, .нехай  і поволі, але все ж починає  відчувати смак не до позірної, але справжньої політичної діяльності, в якій виступатиме рівноправним політичним суб'єктом. І хоча цей процес ще не набрав сили, але тенденція вже починає простежуватись. При різкій політичній поляризації дорослого населення нині в Україні саме молоде покоління може стати вагомою підоймою посилення впливу центристських партій і формування дійсно вагомого центру у політичному спектрі країни, що, в свою чергу, сприятиме посиленню політичної стабільності у майбутньому.

Прийняття Верховною Радою нової Конституції України, безперечно, має велике значення для стабілізації загального стану країни, оптимізації політичних процесів та консолідації суспільства. «Україна відбулася» — такий загальний висновок міститься в коментарях багатьох аналітиків. Разом з тим ейфорія від прийняття Конституції не повинна затулити існування багатьох складних проблем перехідного періоду. Образно кажучи, народ України нині дістав аванс, який ще довго слід відробляти. Проголошення незалежності України і прийняття Конституції ще не означають, що ці законодавчі акти наповнені реальним вмістом. Доведеться докласти чимало зусиль, аби поняття незалежності, державності і законності набули дійсного значення, а Україна перетворилась з закритої тоталітарної держави на справді суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, як це задекларовано в її Основному Законі.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Амелин В.Н. Социология  политики. — М.:1992.

2. Бебик В.М., Головатий  М.Ф., Ребкало В.А. Політична культура  сучасної молоді. — К.:1996.

3. Білоус А. Парламент  України: Розташування сил. —  К.:1995.

4. Бурдье Пьер. Социология  политики. — М.: 1993.

5. Вятр Ежи. Социология  политических отношений. — М.І1979.

6. Піча В.М., Стеблич  Б.А. Соціологія політики. — Львів:! 994.

7. Політичний портрет України. Бюлетень Центру «Демократичні ініціативи», 1995, № 5.

8. Політологія (за ред.  Семківа О.І.). — Львів: 1993.

9. Смелзер Н. Социология. — М.:1994.

10.Социальные идеалы  и политика в меняющемся мире. М.: 1992.

11.Социология: Наука об обществе. — Харьков:!996.

12.Социология политики: Реферативный сборник. — М.:1981.

ІЗ.Якуба Е.А. Социология. — Харьков:!995.