Социологические факторы потребительского поведения

 

 

 

Зміст

 

 

ВСТУП

Одним з важливих завдань сучасних соціологічних досліджень є вивчення протиріч, що характеризують систему детермінації споживчої поведінки людини. У процесі творчої діяльності люди створюють все нові і нові товари, послуги, які забезпечують різноманіття задоволення їх матеріальних і духовних потреб.

Актуальність дослідження. У сучасних соціально – економічних умовах соціальна роль споживання зростає, суспільство все більше перетворюється на суспільство споживання, а споживча активність населення набуває нових форм, що виражається в варіативності повсякденних споживчих практик.

Дослідження проблем споживчої поведінки суспільства і чинників, що впливають на прийняття споживчих рішень набуває особливої актуальності також і в зв'язку з необхідністю виявлення умов формування оптимальної споживчої поведінки.

В даний час, в умовах науково-технічного прогресу, зароджуються нові соціальні потреби, пов'язані з взаємовідносинами людини і суспільства, суспільства і природи, формуються уявлення про здоровий спосіб життя, зростає потреба в здоровому довкіллі, екологічній безпеці та інше. Споживання стає глобальним соціальним явищем, перетворюючись на дієвий інструмент управління громадським життям і політичними процесами країн.

Практично всі природні збудники споживчої поведінки замінюються на систему соціального впливу, визначаючу зміст конкретних потреб та інтересів людини. Ця тенденція поширюється, як на предмети першої необхідності, так і на ті, за допомогою яких людина підвищує ступінь комфортності свого життя.

Постановка проблеми. У зв’язку з тим, що споживча поведінка є похідною від багатьох чинників, а зміни в суспільстві сприяють розвитку нових факторів впливу, необхідно проаналізувати, як вони поєднані між собою та чим вони викликані.

Мета: з'ясувати особливості впливу соціальних факторів на споживчу поведінку суспільства.

Об’єктом дослідження – є поведінка споживачів та суб'єктів управління споживчим ринком.

Предметом дослідження – є специфіка соціальних факторів, що детермінує споживчу поведінку різних соціальних спільнот та індивідів.

Задачі:

1. Виявити основні поняття дослідження.
2. Простежити історію вивчення споживчої поведінки.
3. Проаналізувати методи і методологію
4. Визначити образ і стиль споживчої поведінки
5. Виявити чинники, що впливають на споживчу поведінку.
6. З'ясувати специфіку споживчої поведінки в Україні.

Курсова робота складається з титульної сторінки, вступу, І розділу, що включає в себе три параграфи, ІІ розділу, що включає в себе три розділи, висновків та списку використаної літератури.

 

 

 

 

Розділ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЧИННИКІВ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ

1.1 Інтерпретація основних понять: ’’виробниче споживання’’, ”індивідуальне споживання”,” суспільство споживання”, ”споживання”

 

Розглядаючи споживання, споживчу поведінку з позиції соціології, слід зауважити, що ці феномени вивчаються і в економічній соціології, і в соціології споживання. Проте, існує істотна відмінність у трактуванні цими галузевими соціологічними сферами споживання та процесів, що відбуваються в її межах. Так, В. Пилипенко зазначає, що соціологія споживання вивчає діяльність у сфері споживання в системі її різноманітних зв’язків із соціальними інститутами, взаємодією споживачів та їх груп, функціонуванням системи цінностей, типів культур, а також культуру споживання; досліджує соціальні умови, типи та форми споживання, соціально – економічні особливості функціонування домашніх господарств, як бази споживання. У свою чергу, економічна соціологія розглядає споживання, відображаючи його, як соціальний процес задоволення потреб, надмірно включений у систему економічних ********, тобто у сферу економіки сім’ї, домашнього господарства. [14]

Споживання, як і будь – яка інша усвідомлена діяльність, має цілі, які істотно розрізняються у виробничому і особистому споживанні.

Виробниче споживання – це споживання похідних **********, що припускає їх подальшу переробку з метою *тримання прибутку. При цьому отримання прибутку – основний мотив виробничого споживання.

Індивідуальне споживання – ** ******ання у власному розумінні слова. *****, воно теж є ************: *ндивід відтворює себе, як ****** або, інакше кажучи, ******уює себе. Відтворення людини йде по двох напрямах: як ********ї істоти і як члена суспільства. Як природна істота людина прагне задовольнити свої природні потреби і споживає ***ари та послуги, що забезпечують відтворення його фізичних і психічних сил. Як член суспільства людина споживає товари та послуги, які дозволяють йому відтворювати себе як представника *ізних категорій: працівника, члена сім'ї, представника спортивної секції, і тому подібне.

Так як в існуванні індивіда зацікавлене суспільство, держава, ****мі соціальні групи, споживаючи, він **дтворює себе не тільки для себе, а й для інших (********о від свого бажання), і тим самим бере участь у відтворенні трудових ресурсів, робочої сили.

Суспільство споживання – це також *********** навчання споживанню, **ціальне дресирування в споживанні, тобто новий і специфічний спосіб соціалізації, що з'явився в зв'язку з виникненням нових продуктивних сил і монополістичних перебудов в *********** ******* з високою продуктивністю. [5]

Потреби людей та їх задоволення є продуктивними силами, **** схильні до примусу та раціоналізації, як і інші сили (праця * т.д). З якого боку не ***********и, споживання представляється областю примусу.

1. На рівні структурного аналізу в *ьому панує примус до позначення.

2. На рівні стратегічного (соціоекономічного) аналізу в ньому ***** виробничий примус, тобто примус виробничого циклу.

Істина споживання полягає в тому, що вона є не функцією насолоди, * функцією виробництва і тому, зовсім як матеріальне виробництво, функцією не індивідуальною, а *************ю і повністю колективною. [4]

Споживання – це система, яка забезпечує порядок знаків та ********** групи; вона є одночасно мораллю (системою ідеологічних цінностей) і системою ***********, ****ктурою відносин. Тільки при такому ********* і при обліку того, що ця соціальна функція і структурна організація виходить далеко ** межі рівня індивідів і впливає на них відповідно, як несвідомий ********** примус, можна обґрунтувати теоретичну ********.

Відповідно до цієї гіпотези, ** би **********ьно це не звучало, ********** визначається, як виняток з насолоди. Соціальна логіка системи ********** характеризується відмовою від насолоди. Насолода тут виступає зовсім не як мета, не ** раціональна мета, а як *******уальна раціоналізація процесу, цілі якого лежать в іншій області. Насолода могла б окреслювати споживання, ** автономне і цільове. Однак споживання ніколи не є таким.

У цьому сенсі споживання являє собою систему значень, як мова або ** система спорідненості в примітивному суспільстві. [5]

Отже, *поживання – це не пасивний стан поглинання і присвоєння, яке протиставляють активному стану *******цтва, а активний модус відносин – не тільки до речей, а й до колективу і до всього світу, – в ньому здійснюється систематична діяльність і універсальний відгук на зовнішні впливи, на ньому грунтується вся система нашої культури. [5] Суспільство являє собою певну історичну, інтегративну та системну цілісність, яка складається з різних підсистем, способів взаємодії та форм об’єднання людей. Відтак, залежно від різних сфер життєдіяльності суспільства можна розглядати свої види ********* такі як: політична, **********, правова та ін.

 

1.2 Історичне вивчення споживчої поведінки

 

Споживча поведінка – *е активність, що виявляється людьми при виборі, оплати *****ів і послуг, припиняється при задоволенні людських потреб і бажань. [11]

Підходи до розуміння споживчої поведінки мають досить глибокі історичні корені і пройшли певні етапи свого розвитку.

М. Вебер запропонував концепцію статусних груп, яка ************, що на поведінку споживача впливають приналежність до соціального класу і статусу індивіда. Соціальний клас визначався, як відносно стійке і однорідне суспільне утворення, до якого можна віднести окремих людей або сім'ї, які мають схожі цінності, стиль життя, інтереси і поведінку. Статусні групи відображають уявлення *********** про стиль життя кожного класу. [7]

Т. Парсонс розвинув теорію соціальної дії в поведінці споживача, вказуючи, що соціальна дія має низку специфічних якостей:

1) дія  є *************** *****сом, тобто, має своє завершення;

2) дія  протікає в певній ситуації, деякі  компоненти якої існують, але  використовуються і інші в якості засобу досягнення мети;

3) дія  нормативно регулюється, що проявляється  в індивідуальному виборі цілей  і засобів;

4) соціальна дія є базовою одиницею соціальної реальності. [2]

П. Сорокін розумів під поведінкою сукупність вчинків. За характером психічних переживань всі поступки і, відповідно, поведінки *ін ділить на три види: дозволена, рекомендована і заборонена поведінка.

Кожен чужий акт сприймається нами, викликає у нас різні переживання і форми реагування на них. Дозволена поведінка не викликає у нас ні ****жих переживань, ні особливої симпатії.

Інші переживання виникають у відповідь на акти рекомендовані . Вони викликають прихильність, вдячність, симпатію і ******* надати таку ж послугу. Акти заборонені викликають ворожі почуття. Рекомендовані акти П. Сорокін називає подвигом або послугою, а реакцію на них з іншого боку – нагородою. Дозволені акти викликають *****відну реакцію. Ці погляди цілком застосовні і до споживчого поведінки.

Економіст і соціолог Т. Веблен ввів в економічну теорію поняття демонстративного (показного, престижного) споживання, яке означає, що товар використовується не за своїм прямим призначенням, а з метою справити враження на оточуючих.

Цей стиль споживання, на думку Т.Веблена, **в характерний для так званого «панівного класу» – багатих ***риканців, які намагалися ****ідувати вищому класу європейців, але на відміну від нього виставляли своє споживання напоказ. В економічній теорії дане явище описано і проаналізовано Т. Вебленом, воно називається «ефект Веблена», суть якого полягає у невідповідності реальної ситуації законом поведінки і спотворенні картини ****ональної поведінки «економічної людини».

В. Парето (1848-1923) поділяє людські дії на логічні і нелогічні. Перші в соціальному житті досить рідкісні, домінують інші. Логічні дії засновані на міркуваннях, нелогічні – на ********, які В.Парето інтерпретує досить широко, включаючи в них ****и, установи, стереотипи. На його думку, людина спочатку діє, а потім придумує обґрунтування, раціоналізує. Почуття – це глибинна основа людських дій поряд з інстинктами, інтересами і *******. [2]

У 1963 р. при вивченні поведінки споживача В. Лазер ввів поняття «стиль життя», під яким ***умів особливі моделі діяльності, інтересів і думок, характерних для різних потреб, і звичні схеми ********у часу, ресурсів і сприйняття, складових реальностей життя. Життєвий стиль, *истемне особистісне утворення, утворює цілісний образ людини і більшою чи меншою мірою визначає всі його життєві прояви, в тому числі, споживання товарів і ******, тому дане поняття широко використовується при аналізі споживчої поведінки.

У К. Маркса споживча вартість постає універсальною характеристикою товару проте, споживча вартість пов’язана з конкретною працею та індивідуальним споживанням, а тому є конкретною та частковою. Річ або продукт праці може мати споживчу, не маючи при цьому мінової, вартість, навіть, якщо річ чи предмет включені у процеси обміну, він володіє власною «природною телеологією», пов’язаною з первинністю відношення людини до власної праці та її продуктів.

Таким чином, у теорії К. Маркса моделі споживання *************, як *****ьтат нерівномірно розподілених *******в і пояснюються виходячи з того, яке місце даний клас займає в системі суспільного виробництва.

К. Маркс пов'язує споживчу діяльність з *******ним відтворенням людини, розвитком його соціальних зв'язків і відносин.

П. Бурдьє розглядає соціально * символічну *****сть споживчих практик різних соціальних ****, пояснюючи спрямованість і способи здійснення споживчої діяльності *****иною і структурою економічного, ****турного і соціального капіталів, якими володіють *******вники тих чи інших класів. Прихильники постмодернізму (У. Бек , К. Фішлер та ін.) фокусують увагу на аспектах вираження через споживання ********ої та персональної ідентичності, життєвого стилю і індивідуальної свободи.

Соціологія споживчої поведінки і розподіл споживчих ролей, розглядається в ********ті від соціального статусу, класу, референтних груп, стилю життя.

Тому, можна зробити висновок, що  споживчу поведінку вивчало багато соціологів і вітчизняних, і західних, вони направляли свою увагу на вивчення різних аспектів впливу – споживчої *********. *арто пам’ятати про те, що соціологи по різному трактують, як саму споживчу поведінку так і факторі впливу, але я більш схильна до визначення споживання за *еоргом Зіммелем, **** *****ув ключові ідеї теорії моди, що знаходять своє застосування в ******** маркетингових досліджень і в теорії поведінки споживача. Мода одночасно пропонує і наслідування, і індивідуалізацію. Людина, слідуючи моді, відрізняє себе від інших, і стверджує свою приналежність до певного класу або *****. *оряд з ринковою вартістю речі, обов’язково існують такі форми вартості, як естетична, моральна, духовна, що змушені функціонувати у світі жорстокої дихотомії добра та зла. Суспільство на будь – якій стадії має сферу моральності та імморальності де різні закони функціонування і *******і правила гри, вступаючи до якої партнери повністю поглинаються її стихією, у наслідок чого між ними виникає зв’язок, що характеризується значно більшим драматизмом ніж у випадку ринкового обліку та споживання.

 

1.3 Методи та методологія

 

При написанні курсової роботи необхідно використовувати методологічні підходи і методи.