Соціально-психологічна реабілітація, яка сприяє формуванню творчої особистості

Кожна людина, крім задоволення потреб свого буття і природного розвитку своїх можливостей, спрямована на зовнішній вищий зразок, ідеал, наявний у соціальному, духовному і моральному вихованні. Отже, соціально-психологічна реабілітація - це складний процес реалізації своїх здібностей, безперервний процес вибору, знаходження себе і навчання нових способів комунікації. Водночас це процес соціалізації особистості, розвитку громадської відповідальності й активності.

Реабілітаційні функції виконує також взаємодія особистості з природою. Догляд за тваринами і рослинами знімає стрес, нормалізує роботу нервової системи, психічний стан. Спілкування з тваринами суттєво збагачує життя, може бути додатковим джерелом взаємодії людини з навколишнім світом. Тому в реабілітаційній роботі можна використовувати таку форму соціальної реабілітації, як екологізація педагогічного середовища.

Заняття з естетичного виховання (музичні, малювання, ліплення, аплікація) спрямовані на розвиток здатності адекватно сприймати навколишній світ, на розвиток творчої особистості людини.

Один із шляхів соціальної реабілітації інвалідів - їх профорієнтація і працевлаштування.

Соціально-психологічна реабілітація сприяє формуванню творчої особистості, яка знаходить опору у власному "Я". Це є важливою передумовою самоактуалізації людини та її духовного оздоровлення. З іншого боку, соціально-психологічна реабілітація сприяє соціалізації особистості, засвоєнню культурного і духовного досвіду, набутого людством. Кожна людина крім задоволення потреб свого буття і природного розвитку своїх можливостей спрямована на зовнішній вищий зразок, ідеал, наявний у соціальному, духовному і моральному вихованні.

Найважливішим засобом розвитку творчої особистості, її життєвої  компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості людини з особливими потребами полягає в організації життя, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації особистості в процесі організації різних видів діяльності та реабілітаційних заходів.

Отже, соціально-психологічна реабілітація — це складний процес реалізації своїх здібностей, безперервний процес вибору, знаходження себе і навчання нових способів комунікації. Водночас це процес соціалізації особистості, розвитку громадської відповідальності й активності.

Список використаної літератури

1. Ляшенко В.І. Рання соціальна реабілітація дітей-інвалідів – шлях до їх соціалізації // Соціальна педіатрія: Розділ „Медико-соціальні аспекти реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи". - К., 2001. – 486с.
2. Ляшенко В.І. Формування реабілітаційного середовища // Соціальна педіатрія: Зб. наук. праць. – К.: Інтермед, 2003. – 228с.
3. Ляшенко В.І. Центри ранньої соціальної реабілітації – якісно нові осередки формування життєвої компетентності дітей // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. – Київ-Запоріжжя, 2003. – Вип. 29. – 394с.
4. Социальная работа: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.И. Курбатова. — 2-е изд., перераб. и доп.— Ростов н/Д.: Феникс, 2009. — 612с.
5. Технология социальной работы.: Учеб. пособие / Под ред. И.Г. Зайнышева. — М.: Гуманит изд. центр "ВЛАДОС", 2011. — 452с.
6. Тюптя Л.Т. Соціальна робота (теорія і практика): Навч. посіб. — К.: ВМУРОЛ "Україна", 2009. — 414с.
7. Фирсов М.Д. Теория социальной работы: Учеб. пособие. — М.: Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2001. — 510с.
8. Психология социальной работы: Содержание и методы психосоциальной практики: Учеб. Пособие /Фирсов М.В., Шапиро Б.Ю. / — М.: Изд. центр "Академия", 2011. — 388с.