Поняття та зміст: юридична деонтологія

 

Організаційні здібності  судді - неодмінна властивість його особистості, як керів-ника судового процесу. Його воля, висока дисциплінованість, зібраність, цілеспря-мованість, наполегливість у встановленні істини в поєднанні  з правовою культурою у вирішальній  мірі визначають належну поведінку  учасників процесу, високий рівень організації відправлення правосуддя. Комунікабельність, тобто вміння спілкуватися - риса, без якої немислиме повноцінне виконання суддею своїх функцій. Характер його роботи зумовлює повсякденні  відносини з багатьма людьми різного  рівня освіти, складу розуму, віку, способу  життя, характеру тощо. І до кожного  з них потрібний відповід-ний  підхід, розуміння. Тут особливо важливі  такі якості судді, як чуйність, врівнова-женість, такт, вміння вислухати і у той  же час допомогти людині зрозуміти  сутність питання, чесно і правдиво висловитися по справі.

 

Професіограма судді була би неповною, якщо б не зазначити  засвідчувальну сто-рону його діяльності, яка виявляється у відповідному оформленні усієї здобутої в ході процесу інформації: складанні І  відпрацюванні судових документів - протоколів, вироків, ухвал тощо. Виконання  цієї роботи потребує від судді високої  загальної і правової культури, досконалого  володіння державною мовою, наявності  необхідних професійних навичок  документоведення.

 

Прокурор - державна посадова особа, яка покликана здійснювати  вищий на-гляд за дотриманням і  вірним застосуванням законів органами держави, посадовими особами, громадськими організаціями і громадянами. Відповідно до ст. 121 Консти-туції України, на прокуратуру  покладено:

 

1. Підтримання державного  обвинувачення в суді.

 

2. Представництво інтересів  громадянина або держави в  суді у випадках, визна-чених законом. 

 

3. Нагляд за додержанням  законів органами, які проводять  оперативно-розшуко-ву діяльність, дізнання, досудове слідство.

 

4. Нагляд за додержанням  законів при виконанні судових  рішень у кримінальних справах,  а також при застосуванні інших  заходів примусового характеру,  пов'язаних з обмеженнями особистої  свободи громадян.

 

З метою забезпечення реальних можливостей при здійсненні своїх  функцій прокуророві законом  надані певні права:

 

1. Безперешкодно входити  у державні або громадські  установи, підприємства, відомства  і мати доступ до документів  і матеріалів, необхідних для  проведення пе-ревірки. 

 

2.Вимагати для перевірки  рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи,  одержувати інформацію про стан  законності і заходи її забезпе-чення. 

 

3.Вимагати від керівників, інших посадових осіб державних  органів проведення перевірок,  ревізій підпорядкованих і підконтрольних  підприємств, установ, органі-зацій,  виділення спеціалістів для проведення  перевірок, ревізій. 

 

4. Викликати посадових  осіб і громадян, вимагати від  них усних або письмових пояснень  щодо порушень закону.

 

5. Давати вказівки працівникам  слідчих органів з питань розслідування  конкретних кримінальних справ,  виконання яких обов'язкове.

 

6. Давати санкції на  арешт, проведення обшуків, застосування  певних заходів у здійсненні  оперативно-розшукової роботи, затверджувати  обвинувальні акти з кри-мінальних  справ, що направляються до  суду.

 

З метою припинення, усунення правопорушень, відновлення порушених  прав і свобод громадян прокурор при  наявності відповідних підстав  правомочний винести протест  або подання на незаконний акт, порушити кримінальну справу, дисциплінар-не переслідування, притягти винних до адміністративної відповідальності, пред'яви-ти у суді позов на користь потерпілих від  порушень закону. Разом з тим, прокурор не має права втручатися у господарську діяльність та підміняти органи відомчого управ-ління і контролю. Поряд з якостями, які мають загальне значення для юристів будь-якої спеціальності, робота прокурора передбачає наявність у нього специфічних вла-стивостей характеру. Це, насамперед, глибока і тверда переконаність у справедли-вості і великій соціальній значимості справи, якій він себе присвятив, відповідна на-ціленість на досягнення поставленої мети, підкріплена активною і послідовною діяль-ністю, високі вольові якості. У той же час, враховуючи великий обсяг владних повно-важень, якими наділений прокурор, його обов'язок - ефективно і виключно обачливо користуватися ними, скрупульозно аналізувати всі обставини справи, ретельно зва-жувати всі "за" і "проти", бути об'єктивним, не піддаватися обвинувальному ухилу, спокусі захисту "честі мундиру", проникати у сутність правових, соціальних явищ, мати мужність визнати свої помилки і виправити їх.

 

Особливості прокурорської  діяльності часто вимагають від  працівника цієї систе-ми виявляти мобільність, швидкість і гнучкість мислення, здібність конструктивно ду-мати і приймати рішення у незвичайних, екстремальних умовах без сторонньої допо-моги, осмислено діяти і вирішувати задачі у мінімальний час. Прокурор повинен оці-нювати явища з урахуванням  усіх деталей, прораховувати найближчі  і віддалені, прямі і побічні  результати. Прокурор, за висловом славнозвісного юриста А.Ф.Коні, - "про-мовляючий  суддя". У цьому контексті прокурор постає, як викривач суспільних по-років, антигромадських проявів, злочинності, свавілля. Але тут йдеться і  про значен-ня його ораторських здібностей, культуру володіння письмовою мовою  для передачі широкому загалу у яскравій, переконливій і зрозумілій формі  його думок і почуттів.

 

Слідчий - спеціаліст-юрист, призначення якого розслідувати скоєні злочини і, у разі доведення  вини обвинуваченого, підготувати матеріали  кримінальної справи для віддання його до суду. У даний час посади слідчих  є у штатах органів прокурату-ри, внутрішніх справ, Служби безпеки України.

 

Проведення слідства різними  відомствами визначено нормативними актами в за-лежності від тієї чи іншої категорії справ. Діяльність слідчого полягає у встановленні фактичних обставин справи, їх оцінці, визначенні ступеня вини обвинуваченого в за-лежності від зібраних доказів  і пред'явленні йому обвинувачення, виявленні причин і умов, що сприяли  вчиненню злочинів і відповідному реагуванні на них. Визначальним фактором професійної  діяльності слідчого є її творчий  пошуковий характер. Звичай-но, це положення  стосується усіх видів професійної  діяльності юристів. Однак, саме слідчі в основному спрямовують свою роботу на встановлення прихованої істини. Тут 

 

Оособливого значення набуває  талант, наполегливість, творчий підхід до вирішення проблем, що виникають  у процесі слідства. Виконання  слідчої роботи вимагає висо-кої  позитивної 'мотивізації, готовності до напруженої праці, принциповості. Слідчому також треба мати хист до організаційної діяльності у справі розкриття злочину: роз-поділ виконання необхідних доручень працівникам карного розшуку, залучення спе-ціалістів, експертів, виявлення речових доказів, встановлення свідків тощо. Нарешті, ефективність роботи слідчого у певній мірі залежить від його комунікабельності у  спілкуванні з іншими учасниками і суб"єктами попереднього розслідування.

 

Інспектор кримінального  розшуку, інспектор по боротьбі з  економічни-ми злочинами - спеціалісти-юристи, працівники внутрішніх справ. Вони призна-чені розкривати найнебезпечніші злочини, провадити дізнання, що включає в  себе здійснення первинних невідкладних заходів оперативно-пошукового характеру, зат-римання злочинця після скоєння  злочину (затримання "по гарячих  слідах"). Працюючи по розкриттю злочинів, інспектор органів внутрішніх справ  обов'язково повинен ду-мати про  перспективу даної кримінальної справи, про те, яким кінцевим результатом  може обернутися її подальше попереднє  і судове слідство. Для цього потрібна часто величезна і ретельна робота на етапі дізнання по виявленню і  закріпленню доказів. Оперативні працівники діють, як правило, у дискомфортных  умовах, більша частина їх часу використовується на виконання роботи поза стінами  службових кабінетів. Служ-бові завдання нерідко треба вирішувати в умовах невизначеності. Часом виникає не-обхідність діяти негайно у відповідності  з обставинами, що складаються, коли не зрозумілі її параметри, коли виникають  раптово ситуації, не передбачені  ніякими нормативними актами, інструкціями.

 

Юридична діяльність оперативних  працівників за своєю суттю пов'язана  з конф-ліктними ситуаціями, а тому вони часто піддаються високим психічним  і фізичним перенавантаженням. Гідно  переносити їх спроможні лише справжні, належним чином підготовлені професіонали. Діяльність оперативних працівників  вимагає від них висо-кої фізичної підготовки, великої особистої сміливості, здібності миттєво реагувати  на події, що виникають під час  проведення оперативно-розшукових заходів. Необхідни-ми умовами успішної роботи інспекторів ОВС по розкриттю  злочинів є їх професійна спостережливість, аналітичний розум, вміння відновити  картину злочину. Ознакою високого класу оперативного працівника є  його організаторські здібності, вміння спілку-ватися з людьми, схиляти  їх до щирої і відвертої розмови, викликати у них бажання сприяти  роботі ОВС. Значною підмогою у діяльності інспектора ОВС є знання особли-востей криміногенного контингенту, їхніх  звичаїв, лексикону. Його зусилля мають  бути спрямовані на запобігання злочину, створення таких умов, які б  перешкоджали здійсненню злочинних  намірів.

 

Адвокат - професіональний  юрист, який покликаний своєю діяльністю, відповідно до Конституції та законів  України, сприяти захисту прав і  свобод, представляти інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без  громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу. Адвокат діє  у складі адвокатури України, яка, згідно Закону України "Про адвокатуру" від 9 грудня 1992 року, є добровільним про-фесійним об'єднанням. Вона функціонує на підставі верховенства закону, незалеж-ності, демократизму, гуманізму і конфеденціальності. Адвокат не може суміщати свою діяльність з роботою в органах прокуратури, внутрішніх справ, службі безпеки, дер-жавному  нотаріаті, системі державного управління. Законом також передбачено пра-во адвоката здійснювати адвокатську  діяльність індивідуально, відкривати своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами у колегії, адвокатські  фірми, контори та інші адвокатські  об'єднання. Адвокатські об'єднання  діють на засадах доб-ровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. У межах своєї компетенції  адвокати дають консультації та роз'яснення, довідки щодо законодавства, складають  заяви, скарги та інші документи правового  характеру, здійснюють представництво у суді та в інших державних  органах в інтересах громадян і юридичних осіб, надають юридичну допомогу суб'єктам права, сприяють правовими засобами здійсненню підприємницької діяльності. Для забезпечення реальних можливостей щодо виконан-ня адвокатами своїх функцій вони наділені відповідними правами:

 

- збирати дані про факти,  які мають істотне значення  по судових справах, зокре-ма, запитувати і отримувати документи  або їхні копії від підприємств,  установ, орга-нізацій, а від  громадян за їх згодою;

 

- знайомитися на підприємствах,  в установах і. організаціях  з необхідними доку-ментами, за  винятком таємних; 

 

- отримувати письмові  висновки фахівців з питань, що  вимагають спеціальних знань; 

 

- доповідати клопотання  і скарги на прийомі у посадових  осіб і, відповідно до закону, одержувати від них мотивовані  відповіді; 

 

- бути присутніми під  час розгляду своїх клопотань  і скарг на засіданнях колегі-альних  органів і давати пояснення  щодо їх сутності;

 

- виконувати інші дії,  передбачені законодавством.(21) Разом  з тим, адвокати мають суворо  дотримуватись і певних обов'язків,  покладе-них Законом "Про адвокатуру". Під час здійснення своїх професійних  обов'язків адво-кат зобов'заний  неухильно виконувати вимоги  діючого законодавства, використову-вати  усі передбачені законом засоби  захисту прав і законних інтересів  громадян та юридичних осіб  і не має права використовувати  свої повноваження на шкоду  особі, в інтересах якої прийняв  доручення, а також відмовитися  від прийнятого на себе захи-сту  підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Адвокат не має права приймати  до-ручення про надання юридичної  допомоги у випадках, якщо він  по даній справі нада-вав раніше  або надає зараз юридичну допомогу  особам, інтереси яких протирічать  інтересам того, хто звернувся  з проханням про ведення його  справи, або брав участь, як слідчий,  дізнавач, прокурор, суддя, цивільний  позивач тощо. Крім високої квалі-фікації,  адвокат має володіти глибокими  знаннями не тільки у галузі  юриспруденції, а і в інших  сферах науки, бути тонким психологом, вміти робити необхідні висновки. Для нього дуже важливо бути  добрим промовцем, мати змогу  майстерно складати документи.  Неодмінна'вимога до адвоката - скрупульозне  дотримання свого призна-чення.- захищати не злочин, а людину, мати високі моральні якості, неухильно до-держуватися адвокатської  етики. 

 

Нотаріус - юрист, в обов'язки якого входить посвідчення безперечних  прав і фактів, засвідчування документів та виконання інших нотаріальних дій, спрямованих на юридичне закріплення  цивільних прав і попередження їх можливого порушення надалі. Робота нотаріусів базується на певних принципах, до яких належать: законність, дотримання таємниці нотаріальних дій, що вчиняються, принцип об'єктивної істини, сприяння громадянам і організаціям у здійсненні їх прав і захисті законних інтересів, принцип державної мови нотаріального провадження. Закон допускає поряд з держав-шими нотаріусами діяльність приватних нотаріусів. У населених пунктах, де немає но-таріальних контор, ряд нотаріальних дій виконують виконавчі комітети сільских, се-лищних і міських Рад. У відповідності із Законом України "Про державний нотаріат" від 2 вересня 1993 року, до компетенції нотаріусів входить вчинення таких дій :