Особливості соціальної роботи із людьми похилого віку у спецзакладах

Рівень знань, компетентність, вміння та досвід, застосування новітніх технологій і програм -  найважливіший фундамент виконання роботи соціальним працівником.

Професія соціального працівника суспільно вагома, високо гуманна і дуже цікава. Об’єктом застосування його трудових зусиль є складний організм людини, а наслідком - соціальне здоров’я людини похилого віку, суспільства в цілому.

Основними напрямками роботи соціального працівника:

1. соціальне обслуговування та соціальне забезпечення;
2. медико-соціальна реабілітація;
3. соціальне піклування;
4. надання психологічної допомоги.[15]  )

Спеціаліст, призначений  для роботи з людьми похилого віку, повинен володіти такими знаннями:

• про похилу людину як об’єкт та суб’єкт соціальної роботи, його вікові, індивідуальні особливості, соціальні фактори, що впливають на розвиток особистості у похилому віці;
• про цілі , завдання, зміст, форми та методами роботи з людьми похилого віку;
• про своєрідність соціальних, психологічних, медичних проблем похилого та старого віку;
• про особливості адаптації до пенсійного періоду життя;
• про основи догляду за немічною людиною тощо.

 Відповідно до знань соціальний педагог повинен уміти:

• аналізувати та оцінювати рівень потреб старої людини у соціальній допомозі;
• вибирати доцільні форми, методи та засоби роботи з людьми похилого віку;
• планувати та організовувати роботу з людьми похилого віку;
• спілкуватися з людьми похилого віку тощо.

Ось чому важливими сьогодні є питання, пов’язані з підготовкою спеціалістів у галузі соціальної роботи з людьми похилого віку, які могли б компетентно, творчо вирішувати соціальні проблеми літніх та старих людей.[15;26]

 

 

 

 

2.1Законодавчі основи забезпечення життєдіяльності

осіб похилого віку.

Законодавчу базу соціальної роботи в Україні становлять такі міжнародні документи, як Загальна декларація прав людини (ООН, 10 грудня 1948 p.), Міжнародний пакт про цивільні і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (Нью-Йорк, 19 грудня 1966 p.).

Особлива увага  у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права  приділяється гарантії права на працю, соціальне забезпечення, охорону  дітей і жінок, захист від бідності і голоду. У ст.6 зазначається: "Заходи, що повинні бути вжиті державами, що беруть участь у цьому Пакті.[ 9]

У Міжнародному пакті про цивільні і політичні  права зазначається, що "держави, які беруть участь у пакті, беруть до уваги, що відповідно до принципів, проголошених Статутом Організації Об'єднаних Націй, визнання гідності, властивої усім членам людської спільноти, і рівних і невід'ємних прав їх є основою волі, справедливості і загального світу". [9 ]

У Загальній декларації прав людини (ст. 22) наголошується, що "кожен як член суспільства має право на соціальне забезпечення, а також на здійснення економічних, соціальних і культурних прав, необхідних для його гідності й вільного розвитку його особистості, за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до організації і ресурсів кожної держави". У Загальній декларації прав людини зазначається, що кожен має право на працю, вільний вибір виду зайнятості, відпочинок і дозвілля, включаючи розумне обмеження робочої години; на життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров'я і добробуту свого народу і своєї сім'ї, та інші права і свободи.[ 8 ]

В Україні наявна законодавча база, яка складається  із переліку нормативних актів, що регламентують  соціальну роботу та захист населення, — з законів і указів Президента України, декретів Кабінету Міністрів України, постанови Кабінету Міністрів України, розпорядження Президента України та Кабінету Міністрів України.

У головному  Законі України — Конституції  України, прийнятій 28 червня 1996 p., гарантуються основні права і свободи громадян. Стаття 21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є не відчуженими та непорушними. Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. У ст.46 гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.[ 1 ]

На сьогодні створена в Україні система соціального захисту людей похилого віку, повернення їх до самостійного повноцінного життя. До них належать такі закони:

«Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування»

«Про основні  засади соціального захисту ветеранів  праці та інших громадян похилого віку»

«Про  соціальні  послуги «

«Про Реабілітацію інвалідів в Україні»

«Про соціальний захист дітей війни»

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Уряд України  приділяє увагу посиленню соціального  захисту осіб похилого віку, з числа ветеранів війни та дітей війни системою компенсацій та пільг. До яких відносяться, пільги щодо користування  житлово-комунальними послугами, оплати послуг зв’язку, санаторно-курортне лікування, проїзд, ремонт житла, встановлені добавки до пенсії. Ця категорія має право на отримання соціальних послуг. Щороку до дня перемоги учасникам бойових дій, інвалідам війни виплачується грошова разова допомога.

Прийнятий закон  України «Про житловий фонд соціального  призначення», з метою  забезпечення умов щодо незалежного  проживання осіб похилого віку. Цей документ зобов’язав створювати будинки для проживання ветеранів, інвалідів, людей похилого віку.

Законодавчі документи  продовжують змінюватися разом із зміною обставин, ситуацій, яка складається, як в економічному, соціальному  так і в політичному плані.

 

3.Висновки

 

3 листопада 2013 року  в Україні  святкується професійне  свято – День соціального працівника, який своєю працею приносить благо людям похилого віку. Поняття «соціальна робота» з’явилося на початку наприкінці ХІХ – ХХ віків внаслідок зміни діяльності благодійними організаціями політики надання допомоги людям. Система, в якій працює соціальний працівник, визначила найголовніші напрями її реформування :

надання соціальних послуг недержавними  підприємствами, установами, організаціями;

створення інших механізмів фінансування будинків-інтернатів, територіальних центрів соціальної допомоги;

розширення можливостей  щодо вибору послуг;

підвищення результативності надання соціальних послуг через інноваційні технології та програми.

Розглянувши старість –  як соціальну проблему, можна бачити з якими проблемами зіштовхуються літні люди у сфері економічного, побутового, психологічного, медичного соціального обслуговування.

Сьогодення показує, що соціальна робота з людьми похилого віку здійснюється не завжди ефективно і на необхідному рівні через відсутність передбачених у бюджеті коштів, через відсутність стратегій обслуговування, недостатність кваліфікованих спеціалістів, відповідно до яких пред’являються великі вимоги щодо знань психології, надання першої допомоги, зарплата яких має бути  більш високою, ані ж вона є зараз.

Система соціального  захисту постійно потребує до себе уваги з боку держави та суспільства, в якому повинна проводитись робота з проведення в життя ідеалів гуманізму, починаючи з дитсадків, шкіл, інститутів – поважати старість, допомагати їй переносити таку фазу життя як старість. Для роботи з людьми похилого віку потрібні кваліфіковані спеціалісти. Виконавши цю роботу, я іншими очами дивлюся  на свою свекрів.

 

Перелік використаних джерел

1.Конституція України,  Закон від 28.06.1996№254к/96-ВР

2.Про  основні засади соціального захисту ветеранів  праці та інших громадян похилого віку : Закон України від 16.12.1993 №3721-ХІІ//ВВР України.- 2004.-№4.-С.18

3.Про загальнообов’язкове державне  пенсійне  страхування : Закон України від 09.07.2003 №1058-ІV //ВВР України.-2003.-№49-51.-С.376

4.Про соціальні послуги: Закон України від 19.06.2003 №966- ІV//ВВР України.-2003.-№45.- С.358

5.Про реабілітацію інвалідів в Україні: Закон України від 06.10.2005 №2961-ІV//ВВР України .-2006.-№2-3.- С.36

6.Про соціальний захист дітей війни :Закон України від 18.11.2004 №2195- ІV//ВВР України .-2005.-№4.-С.94

7.Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту:Закон України від 22.10.1993 №3551-ХІІ,//ВВР України.-1993.-№45.-С.425

8.Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс] : Декларація, Міжнародний документ від 10 грудня 1948 p.- Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua//laws/show/995_015

9. Міжнародний пакт  про економічні, соціальні і культурні  права [Електронний ресурс] : Пакт, Міжнародний документ від  16 грудня 1966 p.- Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua//laws/show/995_043

10.Холостова О.І. Соціальна робота з людьми похилого віку/ О.І.Холостова-М.: 2003- С.296

11.Савчин М.В. Вікова психологія /М.В.Савчин М.В., Л.П.Василенко Навчальний посібник. - К.: Академвидав., 2005.- С.360

12.Гамезо М.В./Вікова психологія : особистість від молодості до старості/ М.В.Гамезо, В.С.Герасимова, Г.Г. Горєлова - М.:, 1999-С.272

13.Кон І.С. Постоянство особистості : Міф чи реальність/ І.С.Кон- М.:, 1987- С.304

14.Дементьєва Н.Ф./Будинки-інтернати :від піклування до реабілітації/ Н.Ф.Дементьєва, А.А.Модестов - Красноярськ, 2006, с.195

15.Голубенко О.В. Особливості підготовки соціальних педагогів в умовах вищої школи до роботи з людьми похилого віку/О.В.Голубенко//Практична психологія та соціальна робота -2006-№11

16. Сайт Головного управління статистики   в  Луганській області    – http: //www: lugastat lg.ua