Мода як соціальний феномен

2

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет соціології

Кафедра теорії та історії соціології

Курсова робота

на тему

«Мода як соціальний феномен»

Підготувала:

студентка II курсу, I групи

Гушлевська Юлія

Науковий керівник:

Доцент, кандидат соціологічних наук

Соболевська М.О.

Київ

2011

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

Глава 1. Загальна характеристика моди

1.1 Короткі історичні відомості………………………………………...5

1.2 Структура моди……………………………………………………...7

1.2.1 Цінності як основоположний компонент моди…………….10

Глава 2. Мода як соціальний феномен

2.1 Особливості моди як соціальної норми…………………………..12

2.2 Соціальні функції моди……………………………………………15

2.3 Мода і стратифікація……………………………………………….22

Висновки………………………………………………………………………….23

Список використаних джерел…………………………………………………26

Вступ

«Мода» - поняття загальнопоширене і відоме, оскільки зустрічається скрізь у повсякденному житті кожної людини – в книжках, журналах, на телебаченні тощо. Про моду говорили і писали не лише люди, які працюють в цій сфері чи тісно з нею пов’язані (як-от дизайнери чи моделі), але і філософи, письменники, соціологи.

Але під модою розуміються різні речі, досить часто діаметрально протилежні один одному. Так, для когось мода – це зло, яке пригнічує індивідуальність, а для когось – благо, спосіб розвитку тієї ж індивідуальності. Саме тому я вважаю, що дана тема є актуальною. У даній роботі я спробую визначити, чим все-таки є мода для кожної окремо взятої людини та для людства в цілому. Окрім цього, мода і сьогодні, як і раніше, залишається явищем значною мірою невловимим і далеко не пізнаним, не дивлячись на безліч висловлених у різний час глибоких, оригінальних і вірних ідей і думок про неї. Виникає навіть підозра, що вона належить до категорії вічних проблем, що завжди вирішуються і ніколи не вирішаться, таких, як щастя, любов або благо. Дослідження моди допоможе з’ясувати, чому величезні маси людей час від часу змінюють щось у своєму зовнішньому, та й не тільки зовнішньому, вигляді навіть тоді, коли начебто ніщо їх до цього не спонукає, кожен раз при цьому вважаючи, що зміни ці на краще; чому люди, котрі стверджували колись одне, під впливом моди змінюють свою точку зору і з плином часу говорять зовсім інше, іноді навіть не помічаючи, що з ними сталися метаморфози; чому одяг, ще порівняно недавно здавався людині таким гарним, перестає йому подобатися, з тим щоб через якийсь час знову викликати його захоплення; чому такими дивними, незвичайними здаються нам іноді зовнішній вигляд, костюм, зачіска наших далеких і не дуже далеких предків, зображених у живописних творах, на фотографіях чи в кіно тощо. Усе це спостерігалось не тільки раніше, але має місце і в сучасному суспільстві. Та й взагалі важко назвати таку галузь соціально-економічного і культурного життя, де б не позначався вплив моди. І хоча вплив цей усвідомлюється і визнається далеко не завжди, він не стає від цього менш значним.

Щодо об’єкту даної роботи – то це власне мода як соціальний феномен.

Предмет – специфіка соціального аналізу моди як соціального феномена.

Мета – розкрити специфіку моди як соціального феномена.

Завдання:

1. Визначити загальне поняття моди.

2. Виявити структуру моди.

3. Виявити функції моди.

4. Визначити особливості моди як соціальної норми.

5. Дослідити вплив моди на стратифікацію суспільства.

Глава 1. Загальна характеристика моди

1.1 Короткі історичні відомості

Слово "мода" (французьке "mode" та німецьке "Mode") походить від латинського "modus"- міра, правило, розпорядження, спосіб, образ. Саме в значеннях "спосіб" та "образ" воно і використовувалося століттями у французькій мові і продовжує використовуватися до цього дня.

Не випадково досить часто "наукові" судження і трактати про моду мало чим відрізняються від життєвих міркувань і в кращому випадку засновані на здоровому глузді, а в гіршому - суперечать йому.

У російську мову слово "мода" прийшло в XVII ст. і поширилося в XVIII ст. В епоху Петра воно означало "зразок". У другій половині XV ст. вона утвердилася настільки, що виникло прислів'я: "Те не грішно, що в моду ввійшло ". З 1779 р. в Росії став виходити журнал мод "Модне щомісячне видання ". Надалі слово "мода" і похідні від нього "​​модник", "модничає", "модена" (чепуруха), "модиться", "модистий" і т.п. увійшли і в селянську мову, і в різні обласні діалекти .

У XVII-XIX ст. у різних мовах це слово було тісно пов'язане зі словом "звичай"; нерідко ці слова використовувалися як взаємозамінні, в однакових або близьких значеннях. Так, старовинне французьке прислів'я говорить: "У кожному краю - своя мода", тобто в кожному краю існують свої особливі звичаї. Коли А.С. Пушкін у романі "Євгеній Онєгін" пише: "До чого безплідно сперечатися з століттям? Звичай - над усім", - то, як видно з контексту, "звичай" тут він розуміє як синонім "моди" (це слово, до речі, також часто зустрічається у романі). Ще Адам Сміт у своєму творі "Теорія моральних почуттів " (1759) розглядав моду як різновид звичаю. Згодом таке тлумачення вкоренилося в різних країнах. Так, у багатотомному французькому "Великому універсальному словнику XIX століття" П'єра Ларусса читаємо: "Мода відрізняється від звичаю, як вид від роду. Мода - це минулий звичай". У словнику В. І. Даля мода визначається як "ходячий звичай; тимчасова, мінлива примха в життєвому побуті, у суспільстві, в крої одягу і в нарядах".

У цій початковій мовній "прив'язці" моди до звичаю відбився той факт, що звичай "старше" моди і довгий час був домінуючим механізмом. Надалі, коли мода виокремилася в самостійне соціальне явище, значення слів "мода" і "звичай" відірвалися одне від одного і їх все частіше стали тлумачити як антоніми, тобто слова, що протилежні один одному за значенням. У сучасних тлумачних словниках моду, як правило, вже не пов'язують зі звичаєм, що відображає зміна у вживанні цього слова у повсякденній мові. Тим не менш і в сучасній мові почасти збереглося вживання слова "мода" у значенні, близькому колишнім, а саме в значенні "звичай", "звичка". Вираз "взяти в моду", що іноді використовується у буденній мові, означає "засвоїти звичку".

Нерідко слово "мода" означає швидкоминучу популярність чого-небудь або кого-небудь. Коли це слово вживається у множині, воно позначає, як правило, зразки одягу, найбільш популярні у певний проміжок часу, наприклад, у словосполученні "моди сезону" або "журнал мод".

Приклади сучасних базових значень слова "мода" можна знайти в таких двох авторитетних довідково-енциклопедичних виданнях, як чотиритомний "Словник російської мови" та "Велика Радянська Енциклопедія ". У першому з них мода визначається перш за все як "панування в певному суспільному середовищі в певний час тих чи інших смаків, що виявляються в зовнішніх формах побуту, в особливості в одязі ". У ВРЕ мода тлумачиться як "нетривале панування певного смаку в якій-небудь сфері життя чи культури",

а в більш вузькому сенсі - як зміна "форм і зразків одягу, яка відбувається протягом порівняно короткого проміжку часу ".

Подібні визначення зустрічаються в багатьох інших виданнях.

1.2 Структура моди

Мода – це універсальне і цілісне явище, яке зустрічається у різноманітних областях життєдіяльності людини – економічній, естетичній, психологічній тощо. Саме тому моду досліджують різні наукові дисципліни, наприклад, історія і теорія культури, естетика, соціологія, семіотика і т.д. Але роль кожної окремої науки в дослідженні моди неоднакова. Висування на перший план тої чи іншої залежить від концепції дослідника, його спеціальності чи від першого та другого разом.

Всупереч повсякденному слововживанню мода належать перш за все не світові речей, а світу людей. Речі самі по собі не змінюються під впливом моди; їх змінюють люди, що приписують їм значення, які взаємодіють між собою і з культурою.

Саме тому, що мода стосується різних сторін соціального життя, свідомості та поведінки людини, соціальних груп і масових співтовариств, соціологія та соціальна психологія і отримуються головними, привілейованими дисциплінами в дослідженні моди. При цьому слід ще раз підкреслити міждисциплінарний характер цього дослідження, необхідність залучення різних наук - від етнографії та історії культури до економічної науки та семіотики.

Мода є одною з форм, одною з механізмів соціальної регуляції і саморегуляції людської поведінки, індивідуальної, групової і масової. Поведінка людини регулюється, зрозуміло, не тільки соціальними, але й біологічними і психологічними механізмами; всі вони взаємодіють між собою і проникають один в одного. Поняття соціальної регуляції близьке за змістом до двох інших соціологічних понять: "соціальне управління" та "соціальний контроль ". Основний зміст процесів соціальної регуляції полягає в забезпеченні нормального функціонування та розвитку соціальних систем різного рівня (від глобальних товариств до малих груп), а також у створенні і підтримці соціальних умов для нормального функціонування біологічних, психічних, екологічних та інших систем, що складають, у свою чергу, "внутрішні" і "зовнішні" умови існування самого суспільства.

Механізмів соціальної регуляції безліч. До них відносяться, зокрема, соціальні норми, цінності, інститути, організації, звичаї і т.д. Мода - один з таких механізмів.

Один з найважчих питань у вивченні моди: як виділити власне моду, як досить достовірно і надійно окреслити її кордони і відокремити її від того, що модою не є? Для цього необхідно перш за все побудувати теоретичну модель моди.

Створити таку модель у даному випадку - значить представити моду у вигляді ідеалізованого, або ідеального, об'єкта, що не тотожний моді як об'єкту емпіричного спостереження, що володіє складною структурою і складається із сукупності взаємозалежних елементів - окремих ідеальних об'єктів. Ці об'єкти відображаються в поняттях, що конструюються в процесі ідеалізації.

Створюючи теоретичну модель моди, тобто представляючи останню у вигляді структури, що складається з взаємозалежних елементів, я тим самим постараюсь відповісти на питання: "З чого складається мода завжди і скрізь"?

Перший, найбільш очевидний і найменш стійкий елемент моди - це те, що "входить" в моду і "виходить"з неї: певні способи або зразки поведінки, які час від часу змінюють один одного. Їх можна назвати модними стандартами, в побуті їх називають просто модами.

Модні стандарти - це різновид культурних зразків, тобто якісь способи чи правила поведінки або дії, зафіксовані в культурі особливими засобами, відмінними від самої цієї поведінки і її біопсихічних елементів. До цих засобів відносяться всі існуючі в культурі методи і форми фіксації, зберігання та передачі інформації: від одягу і танцю до друкованого тексту і магнітного запису.

Модні стандарти найчастіше реалізуються за допомогою якихось певних об'єктів, як матеріальних, так і нематеріальних (духовних, знакових, символічних і т.п.). Ці об'єкти назвемо модними об'єктами. До них відносяться речі, ідеї, слова, художні твори тощо, а також властивості об'єктів, наприклад форми або розміри.

Модні об'єкти - це будь-які об'єкти, які виявляються "в моді". Кожен з них існує виключно як елемент і засіб реалізації модного стандарту, тобто певного способу поведінки.

Взагалі одні й ті ж об'єкти можуть включатися в різні модні стандарти; відповідно різні і функції, що виконують ці об’єкти.

Існують також «безоб’єктні» модні стандарти, які взагалі ніяк не відділені від тіла людини, наприклад, жести, міміка чи танці.

Слід також зазначити, що ті чи інші стандарти та об'єкти стають модними, виявляються "в моді" тоді і тільки тоді, коли вони володіють модними значеннями, тобто виступають в якості знаків моди. У свою чергу, вислів "виступають в якості знаків моди" означає, що ці стандарти і об'єкти заміщають і вказують на якісь цінності, які в суспільстві або соціальних групах сприймаються як модні.

У якості останнього компонента моди виділяють поведінку учасників моди, тобто таку поведінку, яка орієнтована на інші компоненти: стандарти, об'єкти і цінності моди.

1.2.1 Цінності як основоположний компонент моди

Культурні зразки, або соціальні правила поведінки, мають дві сторони. Перша сторона полягає в тому, що їм треба слідувати, друга - в тому, що їх хочуть наслідувати. У першому випадку ці правила, або зразки, виступають як соціальні норми, у другому - як соціальні цінності. В одних правилах домінує нормативна сторона, в інших - ціннісна. Іноді ці дві сторони в одних і тих ж правила настільки тісно переплітаються, що неможливо зафіксувати, де закінчується одна і починається інша; це дві сторони однієї медалі. Повсюдно і одностайно колективна цінність нерідко набуває нормативний,

обов'язковий характер, а інтеріорізована норма стає цінністю, бажаним благом.

У моді, як і в багатьох інших соціальних регуляторах, присутні обидва початки: нормативний і ціннісний. Але переважає в ній початок ціннісний.

Соціальна цінність (слідом за Яном Щепанським) - будь-який предмет, матеріальний або ідеальний, ідея або інститут, предмет дійсності або уявний, щодо якого індивіди або групи займають позицію оцінки, приписують йому важливу роль у своєму житті і прагнення до володіння ним відчувають як необхідність.

Можна виділити атрибутивні (внутрішні) модні цінності. Вони являють собою реальні регулятори поведінки учасників моди. Лише в тому випадку, коли які-небудь стандарти і об’єкти позначають весь набір цих внутрішніх для моди цінностей, можна говорити про те, що вони володіють модними значеннями, тобто просто є модними. До сих цінностей відносяться сучасність, універсальність, демонстративність, гра.