Форми виявлення соціальної ефективності права

У цьому випадку завданням соціології права є розробка як загальної методології, так і окремих конкретних методик прогнозування ефективності правових норм і нормативних актів в цілому, що дозволяє забезпечити досить високий рівень їх наукового обґрунтування [9, 68 – 69].

На основі виокремлених показників ефективності права можна говорити про безпосередню та опосередковану соціальну ефективність права.

Безпосередню соціальну ефективність права можна визначити за двома ознаками. По-перше, вона співставляється і оцінюється за допомогою тієї мети, а також бажаних соціальних наслідків, які передбачалися застосуванням лише оцінюваних правових дій. По-друге, безпосередня ефективність – це соціальна ефективність уже здійсненої і завершеної правової дії.

Опосередкована соціальну ефективність права характеризується як стан речей, що виникає і може дати значущі соціальні наслідки за умов здійснення наступної додаткової правової діяльності. Опосередковані наслідки можна розглядати як внесок у досягнення тих цілей, які не стосуються безпосередньо досліджуваної дії, але без цього внеску досягнення соціальнозначущих наступних цілей неможливе [5, 198 – 199].

Саме тому дослідження соціальної ефективності права буде дійсно повноцінним лише в тому випадку, коли буде досліджуватися як безпосередня, так і опосередкована соціальна ефективність, тобто братимуться до уваги проблеми ефективності як поточні, так і стратегічні.

У даному розділі об’єктом аналізу і дослідження виступала  соціальна ефективність права, яка  у загальному розуміння означає, якою мірою його практичне застосування призводить до реалізації поставлених цілей, а саме реалізації прав людини у контексті суспільних відносин, у які вона залучена.

Складність поняття соціальної ефективності права породжує плюралізм думок щодо визначення її сутності, змісту, основних критеріїв оцінки та показників, на основі яких можна стверджувати про ефективність права або ж про недоцільність його подальшого застосування.

Висновки

Принциповою відмінністю  між юридичним і соціологічним підходами до розуміння права є погляд на місце і значення суспільних відносин у процесі формування і функціонування права.

Юридичний підхід до розуміння  права відрізняється певною односторонністю, адже він фактично відокремлює право від системи суспільних відносин, представляє його у статичному вигляді, нівелюючи при цьому можливість зміни права у відповідності із суспільними змінами та тенденціями. Тим самим унеможливлюється дослідження соціальної ефективності дії права у регулюванні суспільних відносин.

Соціологічний підхід характеризується дослідженням норм права на безпосередній процес його дії у суспільстві та розробкою критеріїв його ефективного застосування.

Саме поняття  соціальної ефективності права за своєю суттю є складним, що тим самим не може не породжувати плюралізм думок та підходів щодо визначення її сутності, змісту, основних критеріїв оцінки та показників, на основі яких можна було стверджувати про ефективність права або ж про недоцільність його подальшого застосування.

Найбільш вживаним розумінням соціальної ефективності права є таке його трактування як явища, що відображає, якою мірою його практичне застосування призводить до реалізації поставлених цілей, тобто підкреслюється значущість соціальних наслідків, які виникають і, власне, виступають у якості головних показників соціальної ефективності права.

Список використаної літератури

1. Алексеева Л.А. Соотношение социальной и юридической эффективности правоприменительной деятельности (на примере органов внутренних дел) [Електронний ресурс] Режим доступу: http://aldebaran.com.ru/publications/7729
2. Артемчук О. Соціологічна школа права в Україні: зародження та сучасний стан розвитку [Електронний ресурс] Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2012/sotsiolohichna-shkola-prava-v-ukrajini-zarodzhennya-ta-suchasnyj-stan-rozvytku/
3. Варданянц Г.К. Социологическая теория права. – М.: Академический Проект, 2007. - 439 с.
4. Волинка К.Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 240 с. ст..93
5. Герасіна Л.М. Соціологія права: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л.М. Герасіна, І. М. Панов. — Київ, 2003. — 398 с.
6. Касьянов В.В. Социология права / В.В.Касьянов, В.Н.Нечипуренко. – Ростов н/Д: Феникс, 2001. — 480 с.
7. Кельман М.С.. Загальна теорія держави і права: підруч. / М.С. Кельман,  О. Г. Мурашин. — К.: Кондор, 2006. — 477 с. 
8. Кириченко В. М. Теорія держави і права: модульний курс: Навч. посіб. / В.М.Кириченко, О.М. Куракін.  — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 264 с. 
9. Соціологія права: Навч посіб. / [О. М. Джужа, І. Г. Кириченко, В. С. Ковальський, С М. Корецький та ін].; pа заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 288 с.
10. Теплюк М.О. До питання про дію закону в контексті дії права [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/misb/2011_1-2/Tepluk.pdf