Розрахунок освітленості готельного номеру

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний технічний університет

імені Івана Пулюя

 

 

 

 

 

                                               Кафедра світлотехніки

 

 

 

 

 

 

 

Курсовий  проект

З курсу "Світлотехнічні системи та установки"

на тему:

 

"Розрахунок освітленості готельного номеру"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                      Виконала:

                                                                                           студент гр ЕС-41

                                                                                 Дерех З. В.

                                                                                                   Прийняв:

           Осадца Я.М.

 

 

 

 

 

Тернопіль 2013

 

Зміст

1. Вступ                                                                                                        4

2. Світлотехнічна частина                                                                           6

2.1. Вибір джерела світла                                                                             6

2.2. Вибір виду і  системи освітлення                                                          8

2.3. Вибір нормованої  освітленості                                                            10

2.4. Вибір типу світильників                                                                       11

2.5. Розміщення світильників у  приміщенні                                              12

2.6. Методи розрахунку освітленості                                                         15

2.6.1 Метод коефіцієнта використання                                                      15

2.6.2. Метод питомої потужності                                                                17

2.6.3. Точковий метод                                                                                  18

2.7. Розрахунок освітленості                                                                       21

2.7.1 Розрахунок основного приміщення (Їдальня)                                  21

2.7.2. Розрахунок допоміжних приміщень                                                 22

3. Електрична частина  проекту                                                                  24

3.1. Вибір напруги і  джерела живлення                                                     24

3.2. Вибір місць введення й установки щитків                                         25

3.3. Компонування освітлювальної  мережі                                               26

3.4. Розрахунок площі перетину проводів освітлювальної мережі         27

3.5. Вибір щитків, комутаційної  і захисної апаратури                             30

4. Висновок                                                                                                    31

5. Список посилань                                                                                       32

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вступ

Освітлювальні установки громадських споруд відіграють велику роль, оскільки із виконанням основних функцій, вони є засобом архітектурної виразності приміщення. В залежності від призначення і характеру громадських споруд потужність освітлювальної установки може складати не менше 25% загального електричного навантаження, а в ряді випадків і більше. Освітлювальні установки громадських споруд не мають принципових відмінностей від ОУ промислових підприємств, проте в ряді випадків суттєво відрізняються від них.

В освітлювальних установках громадських споруд широко використовуються різні матеріали, які багаті кольоровою гамою, що варто враховувати при проектуванні освітлювальних установок Широкого поширення набули підвісні стелі виконані із звукоізолюючого та декоративного матеріалу. За підвісними стелями утворюються проміжки, що використовуються для прокладання інженерних комунікацій, використовують також збірні перегородки, котрі мають внутрішні порожнини. Невелика, як правило, висота приміщення ГС дозволяє ввести в позастельовий простір велику частину об'єму світильника чи повністю розмістити в ньому освітлювальний пристрій.

В більшості випадків в адміністративних приміщеннях застосовується система загального рівномірного освітлення, але в ряді випадків може бути застосоване локалізоване освітлення, також може бути використане і комбіноване освітлення. В такому випадку загальне освітлення повинно становити не менше 10% від нормованого освітлення.

В любому приміщенні крім виконання норм по кількісних і якісних  показниках необхідно звертати увагу  на інтер'єр приміщення, яке освітлюється при чому архітектурні і світлотехнічні задачі повинні вирішуватися комплексно.

При освітленні магазинів  потрібно враховувати наступні технологічні

 

 

особливості: торгівля відбувається за участі продавців чи методом самообслуговування; типи товарів – продовольчі і промислові чи два види товарів в одному магазині магазин призначений для одного виду товарів , їх різновидності розміщенні в загальному чи в спеціальних залах.

Основними об'єктами, що освітлюються в магазинах є прилавки, вітрини закриті і з вільним  доступом покупців до них, а також  каси. В усіх випадках особливу увагу потрібно звертати увагу на їх освітлення і світильники бажано розташовувати поближче до вітрин, прилавків та кас.

Для освітлення прилавків, стендів, потрібно використовувати  дзеркальні світильники із шарнірним  кріпленням, що дозволяє змінювати напрям осьової сили світла і створювати на прилавках і стендах високу освітленість.

Для вітрин готового верхнього одягу, розміщеного в вертикальній площинні , потрібно забезпечити потрібну освітленість в цій площинні.

Освітлення примірочних  кабінок, в магазинах готового одягу потрібно проводити світильниками, встановлених на стелі чи стінах, але вище дзеркала. Світильники на стелі установлюються таким чином, щоб світло попадало на покупця спереду під кутом 30º– 40º на рівні грудей.

Вимоги до джерелам світла для освітлення торгових залів магазинів базується на забезпеченні хорошої кольоропередачі. На кольоровість джерел світла потрібно звертати особливу увагу при освітленні магазинів одягу та продуктових магазинів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Світлотехнічна частина

2.1. Вибір джерела світла

Світлотехнічна  частина містить: вибір джерел світла, нормованої освітленості, виду і системи освітлення, типу світильників, коефіцієнтів запасу і додаткової освітленості; розрахунок розміщення світильників (визначення висоти і місця підвісу, відстані від стін і між світильниками, числа світильників), світлового потоку лампи (можна брати з каталогу).

Світловий потік ламп визначають наступними методами: точковим, коефіцієнта використання світлового потоку і питомої потужності.

З усього різноманіття що випускаються промисловістю джерел світла для освітлення приміщень найбільше придатні лампи розжарення і люмінесцентні. Висока світлова віддача, значний термін служби, більш сприятливий спектральний склад випромінювання люмінесцентних ламп дозволяють проектувальникам упевнено віддавати їм перевагу.

У спектрі люмінесцентних ламп переважають синьо-фіолетові  і жовті випромінювання.  Червоні  випромінювання дуже спотворюють передачу кольору. З цим же пов'язаний ще один великий недолік люмінесцентних ламп (а також і ламп типу ДРЛ), що полягає в істотному підвищенні нижньої межі зони зорового комфорту (коли освітлення сприймається як цілком достатнє). Так, якщо для установки з лампами розжарення ця межа знаходиться на рівні освітленості 30...50 лк, то для установки з люмінесцентними лампами білого світла 150--200 лк, а з лампами денного світла 300--500 лк. Це явище, що одержало назву «сутінкового ефекту», указує на недоцільність застосування люмінесцентних ламп і ламп типу ДРЛ для створення низьких рівнів освітленості - менше 50 лк. При більш високих рівнях освітленості превагу віддають люмінесцентним лампам.

В основних приміщеннях  адміністративних будівель використовують

 

 

економічні прямі люмінесцентні  лампи білого світла (ЛБ), холодного  світла (ЛХБ),лампи з покращеною кольоропередачою (ЛДЦ) потужністю 20Вт, 40Вт, 65Вт рідше 80 Вт. Для окремих приміщень з особливим оформленням можуть використовуватись V-подібні потужністю 20 і 40Вт чи W-подібні люмінесцентні лампи потужністю 30Вт.

Перевагами люмінесцентних ламп є :висока світловіддача, великий термін служби, різноманітний спектральний склад, який забезпечує широкий діапазон вимог до кольоровості випромінювання, низькою температурою поверхні лампи. Але, також, тут має ряд недоліків: при живленні змінним струмом вони дають світловий потік, що пульсує з подвійною частотою струму, створюють радіозавади, що потребує введення додаткових схем захисту, залежність світлових характеристик від температури навколишнього середовища.

Лампи розжарення загального призначення використовують там де це пов'язано із функціональними особливостями і архітектурно–художнім потребам до інтер'єру, а також в інших допоміжних приміщеннях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Вибір виду  і системи освітлення

У електричних освітлювальних установках розрізняють наступні види освітлення: робоче, чергове, аварійне, охоронне, архітектурне, декоративне Найбільш широко застосовують в основному освітлення таких видів.

Робоче освітлення призначене для створення у всіх точках робочих поверхонь нормальних умов бачення при виконанні робіт. При цьому освітленість у всіх точках повинна бути не нижче нормованої, а пульсація світлового потоку не повинна перевищувати її допустимого значення.

Чергове освітлення призначене для створення певних умов бачення при періодичному контролі устаткування, а також у проходах, коридорах, при входах у приміщення і т.д. Відповідно до рекомендацій воно повинно становити 10...20 % нормованої робочої освітленості, але не менше 0,5 лк у головних проходах і 2 лк у тамбурах і на вхідних площадках. Для цього з числа світильників загального освітлення в приміщеннях повинно бути виділено 10%. Світильники чергового освітлення варто розміщати рівномірно над проходами приміщення.

Аварійне освітлення застосовують для забезпечення нормального режиму роботи при раптовому відключенні робочого освітлення. Аварійне освітлення прокладають у тих випадках, коли раптове відключення робочого освітлення може призвести до тривалого порушення технологічного процесу, пожежі, отруєнню людей або їхнього травматизму, неможливості нормального обслуговування хворих в операційних і кабінетах невідкладної помочі, перервам у роботі електростанцій, зв'язку, диспетчерських пунктів, пунктів управління водопостачанням, каналізацією, теплофікацією, вентиляцією і кондиціонуванням повітря. При цьому найменша освітленість робочих поверхонь повинна бути не нижче 5 % нормованої освітленості, але не менше 2 лк усередині приміщення і 1 лк на зовнішніх площадках.

Евакуаційне аварійне освітлення монтують у виробничих приміщеннях із числом одночасно працюючих 50 і більше людей, у суспільних приміщеннях, де перебувають одночасно понад 100 чоловік, на сходових клітках багатоповерхових житлових будинків. Евакуаційне освітлення при цьому повинно створювати необхідні умови бачення не тільки в самих приміщеннях, але і у всіх небезпечних і основних проходах, на сходах. Освітленість на підлозі (на землі) проходів і на сходах повинна бути не менше 0,5 лк у приміщеннях і

0,2 лк на відкритих територіях .

Відповідно до правил монтування електроустановок аварійне освітлення повинно виконуватися лампами розжарення. Допускається використання люмінесцентних ламп у приміщеннях із температурою вище 5 С, якщо при цьому напруга в мережі не менше 0,9 номінальної.

Живлення аварійного освітлення здійснюється від автономного джерела або від мережі, що не залежить від робочого освітлення. На світильниках повинні бути спеціальні знаки або напису.

Оскільки розміри магазину не є великі, тому приймаю, що кількість  людей, які одночасно перебуватимуть в магазині не перевищуватиме 100 чоловік, тому немає необхідності розглядати чергове та евакуаційне освітлення при проектуванні освітлення .

У освітлювальних установках розрізняють системи загального і комбінованого освітлення.  Система загального освітлення може бути рівномірною і локалізованою. Використання в приміщеннях однієї системи місцевого освітлення не припускається. Загальне освітлення застосовують у всіх суспільних і культурно-побутових приміщеннях, де нормована освітленість не більш 50лк в установці з лампами розжарення і 150лк із люмінесцентними лампами. Якщо освітленість перевищує зазначені значення, то застосовують систему комбінованого освітлення. Ця система забезпечує одночасну дію загального і місцевого освітлення на робочих поверхнях, а на інших площах приміщення - тільки загального освітлення. На робочих поверхнях загальне освітлення повинно створювати 10 % нормованої освітленості, але не менше 50 лк при лампах розжарення і не нижче 150 лк при люмінесцентних.  У приміщеннях без природного освітлення загальне освітлення в системі комбінованого повинно створювати 20 % усієї норми освітленості.

 

 

2.3. Вибір нормованої  освітленості

Найменш допустима освітленість у «найгірших» точках робочої поверхні перед черговим чищенням світильників це нормована освітленість. Значення цієї освітленості встановлюють у залежності від характеру зорової роботи,