Зчеплення трактора Т-150 К

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Департамент науки  і освіти Харківської облдержадміністрації

Первомайський професійний  ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПИСЬМОВА 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА РОБОТА

 

На тему: ЗЧЕПЛЕННЯ ТРАКТОРА Т-150К

 

 

Учня групи: №35

 

ПІБ: Хитрухін Олександр Юрійович

 

Професія: тракторист-машиніст с/г (лісогосподарського) виробництва (категорії «А», «В»); слюсар з ремонту с/г машин та устаткування І – ІІ розряду; водій автотранспортних засобів (категорії «С»)

 

Викладач: Д.І. Орєхов

 

Майстер в/н: А.В. Лукінов

 

 

2013

 

 

 

ЗМІСТ:

1. ВСТУП:…………………………………………………………………..стор. 3 – 5

 

2. БУДОВА. ПРИЗНАЧЕННЯ. ПРИНЦИП ДІЇ ЗЧЕПЛЕННЯ                                                     ТРАКТОРА Т-150К: ……………………………………………………….….стор. 6 – 20

 

3. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ: ………………………………….. стор. 21 – 23

 

4.  ОСНОВНІ НЕСПРАВНОСТІ ТА СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ:…….стор. 24 – 26

 

5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ:………………………………..……………. ... ..стор. 27 – 37

 

6. ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:………………………………………стор. 38 - 39

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

 

 

 На сьогодні Україна без  власного виробництва сучасної високопродуктивної, економічно обґрунтованої сільськогосподарської техніки, харчової та переробної промисловості не може успішно конкурувати на світовому ринку сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Використання раціональної агротехніки та прогресивних технологічних процесів на всіх етапах вирощування і переробки сільськогосподарської продукції — один із напрямів виходу з кризи в агропромисловому комплексі. Тому технічне переоснащення аграрного сектора економіки повинне забезпечувати виконання сучасних вимог до технологій сільськогосподарського виробництва. Насамперед це дотримання оптимальних строків та якісного виконання технологічних операцій, досягнення високої продуктивності агрегатів та зменшення питомих енергетичних витрат на виконання сільськогосподарських робіт за рахунок розширення використання ресурсоощадних технологій виробництва, збалансованих технологічних комплексів машин, альтернативних джерел енергії та зниження технологічного навантаження на довкілля, створення комфортних умов для роботи механізаторів.

Трактори є основними  енергетичними засобами виконання технологічних операцій у різних галузях виробництва. Вони широко використовуються у сільському господарстві, зокрема, у землеробстві і тваринництві. Сьогодні, коли державні, колективні і фермерські господарства мають різноманітну вітчизняну і зарубіжну сільськогосподарську техніку, подальше зростання виробництва продукції, зміцнення економіки України залежать від рівня кваліфікації механізаторських кадрів.

Тракторист-машиніст повинен  досконало знати конструкцію трактора, його вузлів, кваліфіковано та своєчасно виконувати регулювальні роботи і технічне обслуговування, вміло виявляти та усувати несправності в процесі експлуатації.

Тракторобудування — галузь машинобудування, підприємства якої виробляють для застосування у сільському, лісовому та водному господарстві, будівництві та вантажно-розвантажувальних роботах різні види тракторів, тракторні самохідні шасі, тракторні та комбайнові двигуни, вузли, агрегати, запасні частини та деталі до тракторів. За допомогою тракторів можна механізувати багато робіт; це стосується зокрема сільського господарства, в якому наслідком зростання продуктивності праці частина працівників може відходити в промисловість.

Трактор - безрейковий транспортний засіб, використовуваний як тягач. Відрізняється низькою швидкістю і великою силою тяги. Широко застосовується в сільському господарстві для орення землі і переміщення несамохідних машин та знарядь. Трактор може бути обладнаний навісними і напівнавісними знаряддями.

Два основні типи тракторів  — колісні і гусеничні. Обидва типи мають переваги і недоліки.

Колісні трактори можна використовувати на дорогах загального користування, вони можуть розвивати велику швидкість. Проте їх сила зчеплення з ґрунтом обмежена, а отже, обмежена і сила тяги. На рихлому ґрунті такі трактори можуть пробуксовувати. Для усунення цього недоліку були створені трактори з приводом на всі колеса, проте такі машини відрізняються великою вагою і при русі по полю вони дуже сильно ущільнюють землю. Для зниження тиску на ґрунт ширина шин тракторів останнім часом збільшується.

Гусеничні трактори мають більшу силу тяги, ніж колісні. Основний недолік більшості гусеничних тракторів — неможливість переміщення по асфальтованих дорогах без руйнування покриття, виняток становлять трактори з гумовотросовими гусеницями. Невеликі швидкості руху гусеничних тракторів (30—40 км/год.) компенсуються зменшеним тиском на ґрунт внаслідок великої площі контакту з ґрунтом, за такої ж маси, що і у колісного трактора. Гусеничні трактори широко застосовуються в сільському господарстві, на слабо несущих ґрунтах і в промисловості із-за своєї непримхливості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БУДОВА. ПРИЗНАЧЕННЯ. ПРИНЦИП ДІЇ  ЗЧЕПЛЕННЯ Т-150К

 

 

 

 

 

 

 

Загальні  відомості

Трансмісією називаються  вузли і механізми, які передають  крутний момент і обертання від  колінчастого вала дизеля до ведучих  коліс (зірочок) трактора, а також  до робочих органів машин і  знарядь, з якими агрегатується  трактор.

Крім передачі обертання  і крутного моменту, трансмісія забезпечує:

• швидке відокремлення двигуна від ведучих коліс;
• паливне з’єднання двигуна з ведучими колесами;
• обмежує максимальний крутний момент, який передається від ведучих коліс до двигуна;
• зміни обертання і крутного моменту за величинами і напрямом;
• відокремлення ведучих коліс від дизеля при тривалих зупинках трактора;
• передачу крутного моменту і обертання під кутом 900 відносно осі колінчастого вала;
• обертання лівих і правих ведучих коліс з різною частотою обертання при поворотах, а також несприятливих дорожніх умовах;
• зміну частоти обертання робочих органів машин і знарядь.

Трансмісії тракторів  розрізняються за принципом дії (механічні, електричні і комбіновані) і характером зміни обертання  ведучих коліс (ступінчасті, безступінчасті і комбіновані). На сільськогосподарських  тракторах, в яких застосовують механічні, та гідромеханічні трансмісії, в яких забезпечується ступінчаста зміна  обертання ведучих коліс (див.рис.№1).

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок №1: «Класифікація трансмісій тракторів»

 

 

 

 

 

 

Трансмісія колісних тракторів з колісною формою 4×4 складається з роздавальної коробки, карданну передачу, головну передачу, диференціал, кінцеву передачу передніх ведучих коліс. У тракторів Т-150К обертання від роздавальної коробки передається до головної передачі задніх ведучих коліс через два карданні вали. Між цими валами встановлено проміжну опору. Кінцевою передачею в цих тракторах є кінцевий планетарний редуктор. Обертання від роздавальної коробки трактора Т-150К передається через додаткову карданну передачу з проміжною опорою до механізму відбору потужності, він забезпечує обертання вихідного валу при двох значеннях частоти обертання.  У тракторів Т-150К використовується коробка передач з гідропідтискними муфтами, які виконують автоматичне переключення передач від І до ІV одного діапазону на ходу, без зупинки трактора.

Призначення механізмів трансмісії

Муфта зчеплення – забезпечує швидке відокремлення двигуна від коробки передач; короткочасне роз’єднання двигуна і трансмісії, необхідне для переключення передач і поступове плавне з’єднання двигуна з трансмісією; захист двигуна і трансмісії від поломок при швидкій зміні навантаження.

Коробка передач – забезпечує тривале відключення двигуна від трансмісії; зміну швидкості руху і тягового зусилля трактора при сталій частоті обертання колінчастого вала двигуна; задній хід трактора при незмінному напрямку обертання колінчастого вала двигуна.

Карданна  передача і проміжне з’єднання призначені для передачі обертання між валами механізмів трансмісії, співвісність яких порушується під час складання трактора, під дією нерівностей дороги (поля) чи внаслідок деформації рами. Проміжне з’єднання встановлюється між муфтою зчеплення і коробкою передач трактора ЮМЗ-6.

Гідротрансформатор  – забезпечує плавне зрушення трактора з місця і плавний розгін його під навантаженням; автоматичну і безступінчасту зміну швидкості руху трактора залежно від тягового навантаження; захист двигуна і трансмісії від поломок при швидкій зміні навантаження.

Підсилювач  крутного моменту – полегшує зрушення трактора з місця; забезпечує зміну швидкості руху і тягового зусилля в 1,25 рази на ходу трактора без переключення передач.

Роздавальна коробка – передає обертання і крутний момент до передніх ведучих коліс трактора.

Головна передача – забезпечує зменшення частоти обертання і збільшення крутного моменту; передачу обертання під кутом 90⁰ до осі колінчастого вала дизеля.

Диференціал – розподіляє обертання і крутний момент між правим і лівим ведучими колесами, а також забезпечує їх обертання з різною частотою при поворотах трактора або несприятливих доріжних умовах.

Кінцева передача – зменшує частоту обертання і збільшує крутний момент.

Піввісь – вал, який з’єднує головну передачу або диференціал з маточиною ведучого колеса.

 

 

 

 

 

 

 

Будова та робота фрикційних муфт зчеплення

Муфти зчеплення повинні  відповідати таким експлуатаційним  вимогам:

• можливість передавання максимального крутного моменту дизеля з певним запасом;
• мати чисте вимикання і плавне вмикання;
• для забезпечення без ударного перемикання шестерень в коробці передач мати невеликий момент інерції або гальмівний пристрій;
• бути простими і надійними в експлуатації, легкокерованими.

За принципом дії муфти  зчеплення поділяють на фрикційні, гідродинамічні та електромагнітні. На сільськогосподарських тракторах  застосовують фрикційні муфти зчеплення. Передача крутного моменту в них  здійснюється за рахунок сил тертя, які утворюються при стискуванні ведучих і ведених дисків.

Фрикційні муфти зчеплення  класифікують:

• за типом натискного механізму – постійно замкнуті з натискними пружинами і не постійно замкнуті з важільним натискним механізмом;
• числом ведених дисків – одно -, дво - і багатодискові;
• видом тертя дисків – сухі і мокрі;
• кількістю незалежно діючих муфт, з’єднаних в одному механізмі – одинарні й подвійні.

 

 

 

 

 

 

Одинарна муфта відключає дизель від трансмісії, а подвійна складається з двох незалежних муфт; одна відключає дизель від трансмісії, а друга керує валом або механізмом відбору потужності.

На сільськогосподарських тракторах застосовують одно- і дводискові муфти як головні муфти зчеплення, а багатодискові — як муфти повороту (керування) гусеничних тракторів.

Муфта зчеплення тракторів  типу Т-150К суха, постійно замкнута, дводискова, одно потокова, з пружинним  натискним механізмом і механічним приводом керування з пневматичним підсилювачем.

Зчеплення трактора Т-150К  відрізняється від зчеплення  тракторів Т-150 і ДТ-75С довжиною вала, наявністю додаткового корпуса, який з'єднує корпус муфти зчеплення з корпусом коробки передач, і конструкцією корпуса зчеплення.

Корпус 48 (рис. №2) зчеплення болтами прикріплений до блока циліндрів дизеля. У верхній частині корпуса 48 знаходиться люк, закритий кришкою 21, яка кріпиться до корпуса болтами. Через люк регулюється зчеплення і маститься упорний кульковий підшипник 43 відводки 26 через маслянку 24. З внутрішнього боку до корпуса 48 болтами прикріплений кронштейн 27, в отвір якого вільно встановлений порожнистий пал зчеплення 28. На носку вала — кульковий підшипник 1 і сальник 2, розміщені між валом 28 і маховиком 6. Підшипник 1 змащується солідолом через маслянку 51 і канал у корпусі маховика. На передній частині вала 28 виконуються шліци, на яких встановлено ведені диски 10. Хвостовик вала 28 мас шків, виготовлений разом з валом. На внутрішній поверхні шківа є шліци, з ними входять у зачеплення шліци первинного вала 31 коробки передач. Порожнистий вал 31 центрується відносно вала 28 виступом носка. Між валом 31, ущільненим сальником 35 і втулкою 34, та корпусом 48 розміщено кронштейн 29 і кульковий підшипник 30.