Вирощування пшениці озимої

 

Результати багаторічних досліджень свідчать, що ці препарати сприяють підвищенню врожайності зерна на 6-7 ц/га або 15-17% при значному поліпшенню його якості.

До посівна обробка  насіння

Її проводять перед сівбою або  протягом місяця до сівби. Обробку насіння  пшениці регуляторами доцільно поєднувати з інкрустацією та протруєння. При розміщенні посівів пшениці на площах з середніми та недостатніми рівнями основних елементів живлення оптимальні дози регуляторів росту з розрахунку на тонну насіння повинні становити: Емістиму С -10 мл і Агростимуліну – 10 мл.

Вплив обробки насіння регуляторами на врожайність зерна озимої пшениці

Регулятори	Доза на тонну  насіння	Приріст врожаю
		ц/га                     до контролю
1. Емістим С	10 мл	6,6	15,4
2.Агростимулін	10 мл	7,1	17,1

 

На підвищених та високих  агрофонах норми регуляторів  Емістиму С та Агростимуліну доцільно збільшувати до 15 мл на 1 тонну насіння.

Обприскування посівів

Встановлено, що при обприскуванні  посівів восени, після відновлення  весняної вегетації, у фазах кущення та колосіння регулятори забезпечують менший ефект порівняно з обробкою їх у фази виходу в трубку. При середньому та недостатньому рівнях  забезпечення посівів основними елементами живлення оптимальні дози  регуляторів становлять: Емістиму С – 5мт і Агростимуліну – 5 мл на гектар. На високих агрофонах та при підвищених дозах внесення добрив норми внесення цих регуляторів росту доцільно збільшувати - до 10 мл на гектар. Доведено, що обприскування посівів водними розчинами регуляторів можна поєднувати з внесенням пестицидів для боротьби з шкідниками та хворобами, тобто застосовувати їх у спільних бакових сумішах, а також одночасно з гербіцидами.

 Вплив обприскування посівів  регуляторами росту на прирости  урожаю зерна озимої пшениці

Регулятори	Доза на тонну  насіння	Приріст врожаю
		ц/га              до     контролю
1. Емістим С	5 мл	6,3	148
2.Агростимулін	5 мл	7,4	16,3

За даними Вінницької державної сільськогосподарської  дослідної станції, вміст білка  у зерні пшениці під впливом  Емістиму С збільшувався на 0,9-1,8 %. На Чернігівській станції, поряд з підвищенням білку, вміст клейковини  в зерні пшениці зріс на 3-4 %, що підвищило його класність. В дослідному господарстві «Тучинське» Рівненської державної сільськогосподарської дослідної станції, КСП «Україна» Бучацького району Тернопільської області, КСП  ім. Фрунзе Городецького району, КСП ім.. Щорса Білоцерківського району Київської області та в ряді інших господарств прирости врожаїв  зерна пшениці при застосуванні регуляторів росту становили  4,9-6,2 ц/га.[9]

Отже, на основі приведеного  огляду літературних джерел ми поставили  перед собою таку мету:

1. Провести порівняльну оцінку  сортів озимої пшениці Одеська  267 та Дріада 1.

2. Визначити вплив обробітку  насіння та посівів янтарною  кислотою на урожай та якість зерна озимої пшениці. 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ГРУНТОВО  – КЛІМАТИЧНІ УМОВИ 

Об’єктом дослідження  при проведенні дослідів була озима  пшениця. Ми в своїх дослідах зупинились на двох сортах: Одеська 267 – селекції ВСГІ, та Дріада 1 – селекції Херсонського селекційного центру. Обидва сорти районовані в нашій зоні.

Досліди проводились  на дослідному полі ХДАУ, Комсомольського  району, розташованому в зоні південного Степу України. Для цієї зони характерні слідуючи ґрунтові та природно – кліматичні умови.

Для значної частини цієї зони характерні темно – каштанові ґрунти. В природних умовах на них ростуть низькорослі трави (ковила, типчак, тонконіг та ін.), які в основному до середини літа вмирають. Розпад органічної маси проходить в аеробних умовах, тому накопичення перегнійних речовин у ґрунті незначне. 

Характерною прикметою  каштанового ґрунту є невеликий  гумусовий горизонт (25-39 см), малий  вміст гумусу  (1,7-1,9%) та слабка грудкувата структура.

Профіль темно – каштанового  ґрунту диференційований на ряд чітко виражених генетичних горизонтів, які характеризуються наступними особливими прикметами:

• горизонт А (0-30) – гумусовий, який підрозділяється на верхню орну частину (18-20см), з розпилом світлого кольору, не стійкою пилувато грудкуватою структурою.  Перехід в наступний горизонт (В) поступовий;
• горизонт В (30-35см) – перехідний, поступово змінюючий колір  від каштанового з бурим відтінком у верхній частині до палевого в нижній. Має велику призматичну структуру. Зустрічаються кротовини і копроліти. Перехід в горизонт в більш чіткий;
• горизонт В2 (50-90см) –ілювіальний, брудно – палевого кольору, щільний з горіховою структурою. Присутність карбонатів у вигляді білоглазки особлива помітна в нижній частині горизонту. Закипання від соляної кислоти відмічено на глибині 52-56см. Поступово переходить у ґрунтоутворюючу породу;
• горизонт С (глибше 90см) – грунтово утворююча порода, представлена ваєкосуглинистим  льосом, палевого кольору.

Кореневмісний шар темно  – каштанового ґрунту  характеризується рівномірним розподілом фізичної глини по профілю. В межах метрового шару на її долю припадає 45,5-51,9% від суми фракцій. Такий грунт по механічному складу відноситься до важких суглинків. Спостерігається деяка кореляція між вмістом  фізичної глини та гігроскопічністю ґрунту.  Це зумовлено, головним чином, зменшення вмісту органічних речовин (гумусу) в низ лежачих горизонтах ґрунту. З глибиною дещо  знижується і загальна скважність ґрунту.

Вміст основних поживних речовин в орному шарі не достатній  для одержання високих врожаїв кормових та інших сільськогосподарських культур.

Забезпеченість ґрунту доступними поживними речовинами характеризується такими агрохімічними показниками: вміст легко гідролізуюючого   азоту 2,8 - 4,3 мг; 0,28 – 1,36 мг; поглиненого  амонію – 0,38-0,27; рухомих форм фосфору (по Мачігіну) 0,99-1,6 мг; обмінного калію 13,4 - 29,2 мг(табл. 2.1).

таблиця 2.1

Фізико – механічні  показники ґрунту.

Горизонт, см	Сума фракцій в % до сухого ґрунту		Щільність ґрунту, г/см	Щільність твердої фази ґрунту, г/см	Скваж-ність, %
	Глина <0.01мм	Глина >0,01мм
0-20	49,7	50,3	1,22	2,58	54,4
20-40	51,9	48,1	1,26	2,60	50,7
40-60	51,2	48,8	1,29	2,64	48,7
60-80	45,5	54,5	1,32	2,68	47,4
80-100	47,7	52,5	1,33	2,67	46,6

 

Загальний рівень родючості  темно – каштанових ґрунтів Півдня України по 100-градусній загальнодержавній шкалі -50-51 (Н.К. Крупських, 1973 р.), що вказує на їх відносну родючість. Помітно менше забезпечення ґрунту азотом порівняно з фосфором і особливо з калієм. Цієї точки зору дотримуються  В.Д. Кісель, Г.М. Кривоносова(1978), І.Д. Філіппов (1967, 1979).

Тому необхідно держання високих врожаїв кормових культур  на зрошуваному фоні , необхідно  поповнити грунт азотом і фосфором в засвоюваній для рослин формі.

Ємність поглинання катіонів темно – каштанових ґрунтів 22,3-24,6 мг -екв на 100г ґрунту. Натрію міститься 0,9-1,1 мг - екв на 100 г ґрунту, що зумовлює слабку солонцюватість орного шару. Реакція орного шару нейтральна або слабо лужна (рН водного витягу 7,0-7,2), на глибині 50 см рН збільшужться на 100 см – до 7,5-7,8.

Щільний залишок водної витяжки 0,08-0,09% при незначній кількості  іонів С.

 В орному шарі  водостійких структурних агрегатів  (по Саввіному), мікро агрегатів  (по Качинському) 50-52 %, фактор дисперсності 20-21%.

Коефіцієнт зів’янення знаходиться в межах 6,8-7,2% від маси сухого ґрунту.  

Агрокліматична характеристика періоду проведення дослідів даних  агрокліматичної  станції міста  Херсон.

Особливістю клімату  є такі сезонні характеристики:

• весна частіше коротка (1-1,5 місяці); характерною її особливістю є швидке наростання температури повітря; в кінці другої декади квітня  середньодобова температура повітря перевищує +10 ⁰С, максимальні температури підвищуються до +25…+30 ⁰ С;
• літо майже завжди спекотне, посушливе; в літній період частина опадів випадає у вигляді злив; літом буває від 4 до 8 днів з опадами, часті довгострокові бездощові періоди; перехід середньої температури через +15 ⁰С спостерігається в першій декаді травня. Середня температура в червні в 13 годині +24…+25 ⁰С, в липні максимальна температура досягає + 38…+40 ⁰С. В третій декаді вересня за звичай середня добова температура повітря надає до + 15 ⁰С і нижче.

 

таблиця 2.2.

Основні середньо багаторічні кліматичні показники

Місяць	Середня температура  повітря, 0С	Сума опадів, мм	Середня відносна вологість  повітря, мм	Число днів з вологістю  повітря 30% і нижче
Січень	-3,3	2,2	78	-
Лютий	-2,8	1,6	69	-
Березень	2,4	1,9	61	-
Квітень	9,2	25	53	8
Травень	16,2	38	46	8
Червень	20,0	42	47	6
Липень	22,8	39	44	7
Серпень	22,0	24	42	9
Вересень	16,8	24	45	8
Жовтень	10,8	29	60	8
Листопад	3,9	27	75	-
Грудень	1,0	28	82	-
Річні	9,8	343	62	49

 

Осінь характеризується збільшенням хмарності і числа  днів з опадами, а також початком заморозків. На загальному фоні пониження  температури для осені характерне повернення тепла з ясною погодою. Перехід  середньодобової температури через 10⁰ С відбуваються до другої половини жовтня.

В кінці листопада - на початку  грудня температури знижуються -3,2-3,4 ⁰С, зимою переважає хмарна погода; на зиму спостерігається 25-40 днів зі сніговим покривом заввишки 3-6 см. На полях  нерідко утворюється льодяна коринка.

 

 

 

2.1 ТЕХНІКА  І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ

Виробничі польові досліди  проводились в 2006-2007 роках не зрошувальних полях ХДАУ.

Схема досліду включала такі варіанти:

Фактор А.

Сорт озимої пшениці:

1. Одеська  267
2. Дріада  1

Фактор В.

Обробіток посіву янтарною кислотою.

1. Без обробітку.
2. Обробіток насіння – 2г/т.
3. Весняний обробіток посіву – 1г/10л води.
4. Обробіток насіння.

Повторність досліду  чотирикратна. Облік врожаю проводили сноповим методом. Попередник чорний пар.

Під час проведення дослідів проводили такі спостереження  та вимірювання:

1. Відмічали настання  основних фенофаз онтогенезу  пшениці по варіантах.

2. Заміряли висоту  рослин та кількість листя в фазу колосіння.

3. Заміряли густоту  стояння рослин після перезимівлі.

4. Заміряли ступінь  продуктивності кущистості.

5. Заміряли ступінь  враження рослин хворобами в  фазу колосіння.

Дані спостережень заводили в таблиці та аналізували. Врожайні дані піддівали дисперсійному аналізу.

Агротехніка під час  проведення дослідів була загальноприйнятою  для  парових попередників і зводилась  до слідкуючих агроприйомів.

В зв’язку з цим, що попередником досліду був чорний пар, мінеральні добрива перед закладкою  дослідів вносили в дозі N₃₀. Перед посівом проводили передпосівну культивацію культиваторами КПС -4 в агрегаті з трактором Т-175 на глибину 6-8 см. Посіви проводили сівалкою СЗ-3 в агрегаті з трактором МТЗ-80 на глибину культивації, після чого поле прикоткували кільчато – шпоровими котками. В варіанті з обробкою посівів янтарною кислотою в фазу кущіння обробіток проводили вручну, ранцевим аерозольним обприскувачем , одночасно з гербіцидами робочої рідини – 10л/га. В кінці зимівлі проводили підживлення посівів аміачною селітрою в розрахунку N ₃₀ з допомогою підживлювача НРУ -500 в агрегаті з трактором МТЗ-80, після цього поле боронували середніми боронами поперек посіву. В кінці фазі кущення проводили боротьбу з бур’янами амінною сіллю 2,4Д в розрахунку 1,5 л/га. Разом з цим в потрібних варіантах добавляли біостимулятор згідно зі схемою досліду. Збирання проводили комбайном ДОН -1500.