Технологія вирощування баклажанів у відкритому ґрунті та організація їх продажу

Міністерство освіти і  науки України

Бердичівський професійний аграрний ліцей

 

 

 

Дипломна робота

на тему:

«Технологія вирощування баклажанів у відкритому ґрунті та організація їх продажу»

 

 

Виконала учениця групи 7П

Гаріпова Д.О.

Перевірив викладач

Кваша О.І.

 

 

Професія: 6111 «Майстер плодоовочівник»

5220 «Продавець  продовольчих товарів»

 

 

 

2010

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА 5

1. 1. Значення баклажанів та іншої продукції овочівництва 5

1.2. Сорти і гібриди 6

1. 3. Технологія вирощування баклажанів 8

1.4. Зберігання і переробка 10

2. Правила та процес продажу 13

2.1. Зберігання 14

2.2. Підготовка товарів до реалізації 14

3. Торгівельне обладнання на робочу місці в овочевому відділі. Призначення, будова та правила безпечної експлуатації обладнання 16

3.1. Ваги 16

3.2. Тара 21

3.3. Електронно-касові апарати (ЕККА) 24

4. Техніка безпеки при виконанні даних робіт 36

Використана література: 42

 

 

 

 

ВСТУП

 

Овочівництво - галузь сільського господарства, покликана забезпечити людину високоякісними овочами. Розрізняють овочівництво відкритого ґрунту, що об'єднує польове і присадибне вирощування овочевих культур, та овочівництво закритого ґрунту, яке забезпечує виробництво овочів у міжсезонний період і вирощування розсади. Овочевими культурами зайняті великі сільськогосподарські площі України, що зумовлено сприятливими грунтово - кліматичними умовами, збільшенням в площі зрошуваних земель на Півдні України, концентруванням їх виробництва у приміських аграрно-територіальних посівів овочевих культур у степовій і лісостеповій зонах. Овочівництво закритого ґрунту розвинене переважно у приміських зонах. Навколо великих міст створено спеціалізовані зони з вирощування овочів. Усе більшого значення набуває вирощування овочевих культур на присадибних ділянках, колективних садах та фермерських господарствах. .

Овочівництво - це галузь сільського господарства, що займається вирощуванням овочів. Овочами називають соковиті органи трав'янистих рослин (головки, коренеплоди, цибулини, плоди, бульби, пагони, суцвіття тощо) одно -, дво - та багаторічних культур, які використовують як продукти харчування і сировину для промислової переробки. Залежно від хімічного складу, смакових якостей та запаху їх споживають сирими (огірок, помідор, перець, салат, редиска, цибуля, часник, морква та ін.), вареними (картопля, капуста, гарбуз, кабачок, квасоля, кукурудза цукрова), засоленими (капуста, огірок, помідор), сушеними (морква, картопля, цибуля, петрушка тощо.

На території України розміщення овочевих культур залежить від їх біологічних особливостей і природнокліматичних  умов окремих регіонів. Так, для теплолюбних  культур найкращі умови для вирощування  в Південних районах. Саме тут  розміщені основні посіви баштанних  культур і баклажанів, понад 80 % перцю  солодкого та близько 75 % помідора. У  Лісостепу найбільше вирощують  огірок (33,4 %) і цибулю (16,9 %). Великі площі  тут відведені під помідор (21,3 %) загальної площі овочевих культур). Полісся і Західні області України е достатньо зволоженими районами, тому тут найбільш сприятливі умови для вирощування капусти, огірків, столових коренеплодів і картоплі.

Зеленні овочеві культури та картоплю ранню вирощують в усіх зонах  України. Виробництво їх концентрується переважно поблизу великих міст і промислових центрів. Біля великих  міст також сконцентровано тепличне овочівництво.

Залежно від грунтово-кліматичних  умов проводиться і районування  овочевих, баштанних культур та картоплі, що сприяє значному підвищенню їх урожайності  та меншому ураженню рослин шкідниками і хворобами.

Насінництво помідора, перцю, баклажана, цибулі, огірка та баштанних культур  зосереджене перемажмо її південних  районах України. .Значні площі капусти (32%), моркви столової (91,7 %), буряка столового (51%), редиски (58%), гороху (60,9 %), квасолі (81,5 %), кропу (48%), салату, шпинату, селери, пастернаку і ревеню (по 100 %) щорічно відводять під насінництво в зоні Лісостепу. В районах Полісся і в західному регіоні багато площі відводять під насінники капусти (44,8 %), картоплі (близько 70 %) та редьки (100 %).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. 1. Значення баклажанів та іншої продукції овочівництва

Вживання овочів у їжу позитивно  впливає на нервову систему, поліпшує роботу органів травлення і внутрішньої  секреції. За вмістом сухих речовин  вони (крім гороху, бобів, квасолі, часнику, хрону і катрану) значно поступаються перед іншими продуктами харчування. Так, в огірках і кавунах сухої  речовини міститься від 4 до 6 %, у  коренеплодах - 11—17 %, зеленому горошку  — до 20 %. Вміст білків у них  також незначний - 1—2 %, лише у бобових  культур і часнику він становить 6 —7 %. Оскільки в овочах міститься  багато води, енергетична цінність їх низька. Однак у добовому раціоні  людини на овочі припадає 15 — 20 % енергетичного  балансу їжі. Середньорічна норма  споживання овочів на одну людину становить  161 кг, з них найбільша частка припадає на помідори (39 кг), капусту (З0 кг), огірки і моркву (по 15,5 кг ).

До складу овочів входять майже всі поживні речовини,  необхідні для активізування фізіологічних процесів і збереження працездатності організму. Овочі також є основним джерелом надходження вітамінів в організм. Вони стимулюють обмін речовин і беруть активну участь у захисті організму від багатьох захворювань. Це, насамперед, каротин (провітамін А), аскорбінова кислота (вітамін С), тіамін (вітамін В), нікотинова кислота (РР) та ін. Більшість овочів не лише запобігають захворювання, а й є ефективними засобами лікування людини. Такі культури, як цибуля, часник, кріп, редька, містять фітонциди і мають бактерицидні властивості. Капуста ефективна при лікуванні виразки шлунка, атеросклерозу, захворювань печінки, зеленні овочі — недокрів'я, ожиріння і поліпшують роботу серця. Столові буряки містять антоціан (синій пігмент), який сприяє регулюванню кров'яного тиску. Моркву рекомендують вживати при недокрів'ї і погіршенні зору. Пектин і клітковина овочів сприяють виведенню з організму шкідливих речовин і радіонуклідів.

Баклажан — однорічна трав'яниста рослина висотою 25-150 см. Основа стебла дерев'яниста, тому воно не вилягає. Насіння дрібне, плескато-округле. Маса 1000 насінин 2,8-3,5 г. Схожість насіння зберігається протягом 4-5 років. Температура проростання 15-16°С, при температурі ґрунту 20-25°С сходи баклажана з’являються на 8-12 день після сівби.

Баклажан — культура тепло- та вологолюбна. За температури повітря нижче 15°С припиняється запилення квіток, і зав'язь опадає. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 20-30ºС. Коренева система баклажана досить розвинена, однак дерев'яниста й у разі пересаджування рослин відновлюється значно гірше, ніж у перцю.

Баклажан — світлолюбна рослина короткого дня. Скорочення тривалості світлового дня до 12-14 год. при вирощуванні розсади прискорює початок плодоношення і підвищує врожайність. Баклажан вимогливий до родючості ґрунту, він досить чутливий до вмісту в ґрунті фосфору. Баклажан порівняно з помідором займає невеликі посівні площі. Вирощують його здебільшого в південних районах України. Плоди баклажана мають високу харчову цінність, їх споживають у технічній стиглості (недозрілими) лише після обробки високими температурами, а також використовують у кулінарії для виготовлення консервів, маринування, соління і сушіння тощо.

1.2. Сорти і гібриди

Фабіна F1 / Fabina F1

Ранній  гібрид баклажана (70 днів). Рослина відкритого типу, висота 45-60 см. На рослині формується по 6-8 плодів одночасно. Плоди подовжено-циліндрові, насиченого темно-фіолетового кольору, у фазі технічної стиглості блискучі. Має красиву циліндрову форму, завдовжки 20-23 см, діаметром 5-6 см. Шкірка тонка, м’якоть білувато-зелена, щільна, генетично без гіркоти. Гібрид призначений для відкритого і закритого ґрунту. Температура проростання насіння 22-24°С. Гібрид стійкий до вертіциллеозному в’янення і павутинового кліща. Схема висадки розсади 100х40-35 см. Врожайність 600 кг з сотки. У польових умовах плодоносіння триває до самих морозів, до листопада. Найраніший, урожайніший, дружніший. Використовується як на свіжому ринку так і для переробки.

Класик F1 / Classic F1

Ранній (75 днів), високопродуктивний гібрид, дуже схожий формою на відомий сорт Алмаз. Рослина могутня, середньої  висоти, вертикальне з хорошою  енергією зростання. Формує витягнутий-овальні  плоди блискучого фіолетового кольору. Середня довжина 18-22 см, середня вага плодів - 250-300 р. Зав’язує і легко  формує 6-8 плодів на кущу одночасно. М’якоть  світла, щільна, насіння дуже маленьке і непомітне. Придатний для вирощування  у відкритому і закритому ґрунті. Цей гібрид стабільно дає великий ранній урожай. Дуже популярний на ринку. Використовується як на свіжому ринку, для домашньої консервації, переробки на ікру, в салати і т.п.

Галіне F1 / Galine F1

Найраніший  і дуже могутніший гібрид. Перші  плоди можна отримати за 60-65 днів. Його можна вирощувати як в закритому, так і у відкритому ґрунті. Рослини  відкритого типу, компактні з могутнім листовим апаратом. Плоди округло-овальної форми, гладкі, привабливого блискуче-фіолетового  кольору. Великий розмір плодів дозволяє збирати високі урожаї, гнучкий при  вирощуванні. Розмір плодів: довжина 15-18 см і ширина 8-10 см. У хороших умовах вага плодів 500-600 г, а середня вага - 300-400 г. Тривалий час після збору зберігають тургор і товарний вигляд. Має хорошу лежкість і транспортабельність. М’якоть щільна, ясно-білого кольору, ніжна і без гіркоти. Насіння дуже дрібне і їх дуже мало.

Невибагливий  і чудово підходить для вирощування  у всіх кліматичних зонах. Плодючість рослин дозволяє отримувати не меншого 15 плодів з рослин. Абсолютний лідер  для переробної промисловості і  кулінарної індустрії.

 

1. 3. Технологія вирощування баклажанів

Існує думка, що баклажан в  умовах України можна вирощувати тільки у південних районах. Однак слід зазначити, що за відповідної технології його можна вирощувати на Поліссі та в західних областях України. Щоб виростити високі врожаї, баклажан розміщують на високородючих, легких за механічним складом і достатньо зволожених ґрунтах південних або південно-західних схилів. Важкі та холодні ґрунти непридатні для цієї культури. У південних районах плантації баклажана ефективно розміщувати на понижених елементах рельєфу, де більший запас вологи у ґрунті.

Кращими попередниками для баклажана в овочевих сівозмінах є огірок, цибуля, ранньостигла капуста, багаторічні трави.

Обробіток ґрунту під баклажан такий, як і під помідор. Під зяблеву оранку вносять органічні (перегній) і мінеральні добрива. На родючих ґрунтах після внесення гною під попередник баклажана використовують лише мінеральні добрива. У Степу при розміщенні після люцерни і застосуванні зрошення вносять повне мінеральне добриво (N₁₂₀P₁₂₀K_30-60). На каштанових ґрунтах вносять 40-50 т/га перегною та мінеральні добрива (N_60-90Р_75-90К_30-45).

Розсаду баклажана вирощують  так само, як і помідора. На 1 м² посівної площі закритого ґрунту вирощують 250-300 шт. рослин. Строки вирощування такі, як і для помідора. Оптимальний вік розсади баклажана — 50-55 днів. Розсаду в грунт висаджують, коли мине загроза весняних приморозків і верхній шар ґрунту прогріється до 12-14°С, а саме орієнтовно: у Степу -10 травня, в Криму та в Придунав’ї — 25 квітня — 5 травня. Запізнення з висаджуванням призводить до зниження продуктивності рослин. Спосіб висаджування розсади широкорядний (50-60 см), в рядку рослини розміщують на відстані 30-40 см.

У південних районах України  практикується безрозсадний спосіб вирощування баклажана з метою одержання продукції наприкінці літа та подовження періоду її надходження з відкритого ґрунту. Підготовка ґрунту, внесення добрив такі самі, як і при вирощуванні його розсадним способом. Насіння перед сівбою намочують у теплій воді та витримують при температурі 26-28°С, коли наклюнеться 3-5% насінин. Потім насіння підсушують до сипучого стану. Висівають його в прогрітий до 16-18°С грунт овочевими сівалками. Норма висіву насіння становить 2,5-3 кг/га, глибина загортання — 2,5-3 см.

Догляд за рослинами баклажана полягає в систематичному рихленні міжрядь, зрошенні, фертигації, боротьбі з бур’янами, шкідниками та хворобами. Проте, враховуючи підвищену вимогу баклажана до тепла, всі агрозаходи, особливо в період вегетації, повинні сприяти кращому прогріванню ґрунту. Тому, в першу чергу, необхідно якісно та своєчасно проводити обробіток міжрядь.

Міжряддя, як правило, обробляють 4-5 разів. Кількість обробітків, насамперед, залежить від ґрунтово-кліматичних умов. Перший раз їх розпушують на глибину 8-10, а потім 10-12 см. Глибина першого рихлення залежить від стану ґрунту. Якщо він дуже щільний і вологий, рихлення проводять на 6-8 см. Роблять це на третій день після посадкового поливу. Глибина наступних рихлень, як правило, 8-12 см. Захисна зона при першому рихленні 7-10 см, наступних — 4-5 см. Рихлення проводять стрілчастими та долотоподібними лапами.

При безрозсадному вирощуванні  у фазі 3-4-го листка посіви проріджують перший раз, залишаючи рослини на відстані 8-10 см. Під час другого проріджування рослини баклажана залишають одну від одної на відстані 25-30 см.

Рослини підживлюють (1-2 рази) мінеральними добривами (N_15-20P_14-20K_15-20). Добрива вносять рослинопідживлювачами або з поливною водою (фертигація).

Необхідно зазначити, що норми  внесення добрив та їхнє співвідношення під час фертигації залежать від  ґрунтово-кліматичних умов (агрохімічного  аналізу ґрунту), фази розвитку рослин, технології їхнього вирощування  і розробляються для кожного поля індивідуально.

Зрошення позитивно впливає  на якість плодів баклажана, підвищуючи їхню товарність і середню вагу. Також особливістю баклажана є те, що в період цвітіння, в спекотну погоду обов’язково, необхідно робити освіжні поливи, щоб створити підвищену відносну вологість повітря (за низької вологості повітря квітки опадають).

Поливають баклажан у степовій зоні при поверхневому зрошенні 8-10 разів за сезон. Вміст вологи в ґрунті в період висаджування розсади до плодоношення має становити 75%, а під час плодоношення — 80%. Норма поливу після висаджування розсади — 250-300 м³/га, під час утворення і росту плодів — 400-500 м³ води на гектар. При використанні крапельного зрошення поливна норма складатиме лише 80-110 м³/га.