Розрахунок річної потреби у кормах для 115 корів, молочною продуктивністю 3500 кг та для 105 голів відгодівлі ВРХ

Недолік вівсяної кормової одиниці - її однобічність, тому що не враховуються видові особливості сільськогосподарських тварин. Константи жировідкладення були отримані на повновікових відгодовуваних волах, а отримані результати були перенесені на тварин інших видів. У той же час у тварин розводяться для продукування молока, виробництва вовни, нормального перебігу відтворювальних функцій, жировідкладення не може бути єдиним критерієм продуктивної дії корму.

Тому  в якості основних показників енергетичної поживності кормів і раціонів для тварин використовують оцінку за обмінної енергії. В якості одиниці оцінки була запропонована енергетична кормова одиниця (ЕКО). В якості одиниці вимірювання ЕКО запропоновано брати 2500 ккал (10,47 мДж) обмінної енергії. Поживність ЕКО виражається шляхом ділення кількості обмінної енергії на 2500 ккал або 10,47 мДж.

Здатність корми забезпечувати  організм енергією має дуже важливе  значення у визначенні його поживності. Енергія, необхідна для забезпечення процесів життєдіяльності організму, звільняється при окисленні продуктів  розщеплення вуглеводів, жирів і  білків. Енергетичні потреби тварин визначаються кількістю енергії  яка витрачається для збереження життя, і енергією, необхідної для процесів, пов'язаних з продуктивністю.  
Загальна кількість теплоти, що виділяється при повному згорянні корми, віднесений до одиниці маси корму, називають валовий енергією даного корму.

Однак частина цієї енергії  йде з нетравне залишками та фекаліями, а тому є недоступною для організму. За різниці валової енергії та енергії що міститься у виділеному калі, визначають енергію перетравлюваних поживних речовин (перетравний енергія), виражена її коефіцієнтом перетравності. Енергія поживних речовин, засвоєна організмом в результаті травлення, називається обмінної або фізіологічно корисною. Її визначають по різниці перетравний енергії та енергією в сечі і кишкових газах:  
 
Еобм. = Екорму - Екалу - Есечі – Е CH4 (у жуйних)  

За рахунок обмінної енергії  йде вся внутрішня робота організму - травлення, дихання, кровообіг і  т.д., а також підтримку температури  тіла, робота м'язів та ін Ці витрати  називають витратами на фізичні  функції. Частина обмінної енергії витрачаються на терморегуляцію, пов'язану із засвоєнням поживних речовин. [7,14]

Обмінна енергія мінус  енергія, яка використовується на засвоєння  поживних речовин, - це чиста енергія, нетто-енергія. Частина нетто-енергії  витрачається на підтримку життя (основний обмін). Решта йде на освіту продукції і становить продуктивну енергію корму. Кращим показником доступною для тварин енергії є енергія засвоєних речовин, або обмінна енергія. Вона прийнята в нашій країні як критичний енергетичної поживності корму. Це пов'язано з тим, що обмінна енергія максимально може відобразити взаємозв'язок у системі «корм - тварина».  
На обмінну енергію корму впливають ті ж фактори, що і на його перетравність. Перевага оцінки поживності кормів і раціонів по обмінної енергії полягає в тому, що вона доступна для прямого вимірювання у виробництві, дозволяє прогнозувати ефективність використання кормів, збалансованість раціонів з урахуванням виду тварин.

Однак слід зазначити, що використовувати обмінну енергію як біологічної константи не можна, оскільки обмінна енергія залежить від виду і віку тварини, а також від хімічного складу корму. Тому в нормах годівлі сільськогосподарських тварин зберігається нормування енергії в вівсяних кормових одиницях [5,6,15].

2.7 Біоенергетична оцінка кормів

Біоенергетична оцінка кормових буряків дає підставу зробити упередження щодо висновку про їх економічну недоцільність вирощування для потреб молочного стада. Свідчення цьому є дані продуктивної дії кормової одиниці кормових буряків за показниками молока (табл. 4). Привертає до себе увагу та особливість, що кормові буряки недоцільно згодовувати коровам з продуктивністю до 10 кг молока за добу (табл. 4). Корови з добовим надоєм 16, 20, 26, 32 і 36 кг реагують адекватно і оплачують корм молоком на рівні 0,8-0,9 кг продукції на кормову одиницю .

Якщо порівняти показники біоенергетичної оцінки зерна ячменю і гороху, то безперечно при однаковій урожайності їх перевагу слід надати горохові як зернофуражній культурі. Кормова цінність гороху є вищою навіть при нижчій в два рази урожайності по відношенню до ячменю. Якщо ж вести мову за продуктивність молочного стада на рівні 5,5-6,0 тис. кг молока, то компонент гороху в раціоні, а це значить і в польовій сівозміні повинен бути обов’язковим. Без зерна гороху в складі раціону, навіть при 2-х разовому перевищенні в потребі зернофуражу за рахунок ячменю такого рівня продуктивності досягти не можна. Пояснюється це протилежною математичною залежністю між потребою перетравного протеїну на кормову одиницю і наявність його в зерні ячменю і гороху. Підтвердженням незамінимої ролі гороху для молочного стада на рівні 5,5-6,0 тис. кг молока є показники біоенергетичної оцінки зерна сої. Адже для корів з продуктивністю 32-36 кг молока за добу, а це значить 7 тис. і більше молока за лактацію, зерно гороху вже не може бути головним джерелом перетравного протеїну. Без наявності соєвого шроту чи макухи, а також інших видів шроту, досягти такого рівня продуктивності неможливо. Поживна цінність зерна сої як корму при високій продуктивності корів стає переконливо вагомішою, так як при продуктивності 36 кг молока за добу проявляє біологічну роль жирнокислотний склад сої. Для корови з такою продуктивністю в складі раціону повинно міститися 950 г сирого жиру. Досягти такого рівня жиру в раціоні без сої за рахунок інших видів кормів не є реальним при складанні раціону. Якщо порівнювати продуктивну дію зерна сої і гороху за показниками біоенергетичної оцінки, то навіть при нижчій врожайності сої вона є біологічно виправданою культурою в кормовому балансі молочного скотарства. Це стосується продуктивності корів із добовим надоєм більше 26 кг молока. Вища продуктивність і вище оцінюється кормова цінність сої. [10,12]

Для порівняння енергетичної поживності і біоенергетичної оцінки кормів за викладеною математичною формулою наводимо дані М. М. Карпуся та ін. (1995) і А. П. Калашнікова та ін. (1985). Кукурудза на силос у молочній стиглості на основі даних хімічного складу і поживності М. М. Карпусь та ін., (1995) з розрахунку на кормову одиницю має найвищу продуктивну дію 0,57 кг при добовому надої 20 кг молока та найнижчу 0,39 кг на рівні 36 кг молока від корови (табл. 4). За даними А. П. Калашнікова і ін. (1985) енергетична поживність кукурудзи в цій же фазі стиглості має найвищу продуктивну дію 0,98 і найнижчу 0,64 кг молока з розрахунку на кормову одиницю. Така закономірність є характерною для молочно-воскової і воскової стиглості в такому ж порівнянні.

Привертає увагу аналогічне порівняння зеленої маси люцерни у фазу бутонізації. Проте слід зазначити, що за даними хімічного аналізу і поживності М. М. Карпуся та ін. (1995) люцерна у фазу бутонізації є високопродуктивним кормом для корів із рівнем продуктивності 32-36 кг, тоді як за даними А. П. Калашнікова та ін. (1985) цей корм має нижчу продуктивну дію. Різко протилежна картина спостерігається при біоенергетичній оцінці зерна сої, гороху, ячменю та кормових буряків. Так за даними хімічного аналізу М. М. Карпуся та ін. (1995) найвища продуктивна дія кормових одиниць складає для зерна сої — 2,73 кг молока, гороху — 1,96, ячменю — 0,66 і кормових буряків — 0,89 кг, а за даними А. П. Калашнікова та ін. (1985) відповідно в такому ж порівнянні — 2,41, 2,22, 0,83 і 1,28 кг молока. [10,13] 

Біоенергетична оцінка різних видів кормів за молочною продуктивністю дає підставу зробити висновок, що оцінка технологій вирощування кормових і зернофуражних культур за структурою затрат сукупної енергії, показниками енергетичних коефіцієнтів, енергетична ефективність енергоємності не дозволяє дати повну оцінку доцільності виробництва тих, чи інших видів кормів. Критерієм може бути лише біоенергетична оцінка корму в величинах продукції тваринництва. Біоенергетична оцінка різних видів кормів із математичним аналізом за продукцією молока розкриває зв’язок основних показників хімічного складу з продуктивною дією корму. [1,3,8]

2.8 Визначення обмінної енергії у кормах для свиней.

Точне знання енергетичної поживності кормів є необхідною умовою реалізації норм годівлі свиней на практиці.

В Україні має  місце використання як вітчизняних  способів визначення вмісту енергії  у кормах, так і закордонних, що пов’язано з впровадженням іноземних  технологій виробництва свинини. Останні  передбачають використання комбікормів, поживність яких визначена з урахуванням  останніх досягнень науки в галузі годівлі тварин, що дозволяє значно точніше, з урахуванням фізіологічних  і біохімічних особливостей організму  свиней, організувати їх повноцінну годівлю та підвищити ефективність використання кормів у свинарстві. Використання місцевих кормових ресурсів викликає необхідність їх енергетичної оцінки у світлі нових наукових знань. [10,14]

Властивість корму  забезпечувати організм енергією має  дуже велике значення у встановленні його поживності. Енергія, необхідна  для забезпечення процесів життєдіяльності  організму, вивільнюється при окисленні  продуктів розщеплення вуглеводів, жирів та білків. Енергетичні потреби  тварин визначаються кількістю енергії, що витрачається на підтримання життя, та енергії, необхідної для процесів, пов’язаних з продуктивністю.

Очевидно, що не вся енергія, що надходить до організму  тварини з кормом, засвоюється  і йде на продуктивні цілі. Загальна кількість теплоти, що виділяється  при повному згорянні корму, віднесена  до одиниці ваги корму, називається  валовою енергією даного корму. Подальший  розподіл енергії в організмі  зображено на схемі 1.

Зі схеми  енергетичного балансу видно, що ані валова енергія, ані перетравна не можуть слугувати об'єктивним показником енергетичної цінності корму, оскільки не відображають її фактичного використання організмом.

Згідно з  міжнародною системою СІ, енергетичну  поживність кормів виражають у джоулях (Дж). Один джоуль дорівнює 0,2388 калорій, а одна калорія 4,1868 джоуля. Для практичних цілей рекомендовано обмінну  енергію позначати в енергетичних кормових одиницях (ЕКО). 1 ЕКО дорівнює 10,45, або заокруглено 10 МДж (10000 кДж) обмінної енергії

Способи визначення ОЕ.

Вміст обмінної енергії в кормах для свиней визначають прямим і непрямими способами.

1. Прямий спосіб: у балансових дослідах на тваринах при їхній годівлі відповідно до сучасних норм:

ОЕ = ВЕ – (Е калу + Е сечі)

Валову енергію корму, калу, сечі, метану визначають у калориметрі. Прямий спосіб у виробничих умовах через вартість, складність і трудомісткість не застосовується.

2. Непрямі способи: за допомогою рівнянь регресії, за сумою перетравних поживних речовин корму (раціону), а також за допомогою коефіцієнтів переводу перетравних поживних речовин (коефіцієнти Ж. Аксельсона). Останні два непрямі способи менш поширені.

Визначення обмінної енергії  за вітчизняною методикою.

В Україні і більшості  країн пострадянського простору для визначення вмісту обмінної енергії  в кормах для свиней використовують рівняння регресії, основи яких були розроблені Гоффманом і Шиманом і які наводяться у більшості джерел вітчизняної довідникової літератури:

ОЕ (кДж/кг) = 20,85 пП + 36,63 пЖ + 14,27 пК + 16,95 пБЕР (1)

де пП – перетравний  протеїн, г/кг; пЖ – перетравний жир, г/кг; пК – перетравна клітковина, г/кг; пБЕР – перетравні безазотисті екстрактивні речовини, г/кг.

Згідно з цією методикою, ОЕ розраховують на основі даних про  вміст перетравних поживних речовин у кормі. Оскільки їхній вміст може бути визначено тільки у фізіологічних дослідах (що пов’язано із значними витратами), використовують усереднені довідникові дані про перетравність поживних речовин у свиней, що дозволяє розрахувати вміст обмінної енергії в комбікормах на основі їх хімічного складу (приклад 1). [1,7,10]

Приклад 1. Розрахунок вмісту обмінної енергії в зерні ячменю для свиней за рівнянням регресії на основі даних про його хімічний склад і перетравність поживних речовин (таблиця 1).

Вміст обмінної енергії в 1 кг ячменю для свиней:

ОЕ = 20,85 х 75,2 + 36,63 х 8,1 + 14,27 х 13,5 + 16,95 х 585,2 = 1568 + 297 + 93 + +9919 = 11877 кДж, або 11,88 МДж.

Звідси поживність 1 кг зерна  ячменю в ЕКО для свиней становить:

11,88 : 10 = 1,19 ЕКО.

Енергетичну поживність комбікорму визначають, додаючи вміст ОЕ у окремих його компонентах. При цьому, слід мати на увазі, що розрахункова поживність може відхилятись від фактичної, оскільки має місце взаємодія між поживними речовинами окремих компонентів комбікормів в організмі тварини. З метою уникнення похибки при цьому слід використовувати також і вітчизняні норми годівлі, оскільки між ними та закордонними існують відмінності, у тому числі і методичного характеру. [10,12]

Визначення обмінної енергії, коригованої за бактеріально-ферментованими речовинами.

Для кормів, багатих на цукор (буряки), геміцелюлози і пентозани (жито, тритикале, висівки) розрахункова величина обмінної енергії перевищує фактичну. Тому у країнах Західної Європи, зокрема Німеччині, при розрахунку енергетичної поживності таких кормів вводять поправки:

Поправка на цукор вводиться в зв’язку з тим, що вміст валової енергії в ньому порівняно з крохмалем менший в середньому на 1,4 кДж/г. При концентрації цукру в сухій речовині корму понад 8%, щоб уникнути помилки при визначенні обмінної енергії, в розрахунки вводиться поправка на загальний його вміст.

Поправка на бактеріально-ферментовані речовини (БФР). Під БФР маються на увазі речовини, що не розщеплюються травними ферментами організму свиней і ферментуються під дією мікроорганізмів у товстому відділі кишечнику в результаті бродіння - целюлоза, геміцелюлози і пентозани:

БФР = пК + пБЕР – цукор  – крохмаль (2)