Закономірності процесів пам’яті та способи її розвитку

[17, 52 с.] 
 Крім того, продуктивність запам'ятовування залежить і від характеру матеріалу. Наочно-образний матеріал запам'ятовується краще словесного, а логічно зв'язаний текст відтворюється повніше, ніж розрізнені пропозиції. 
 Таким чином, для успішного запам'ятовування необхідно враховувати особливості механізмів процесу запам'ятовування і використовувати різноманітні мнемічні прийоми.

ВИСНОВКИ

1. Отже, пам'ять — це складний психічний процес, що складається з декількох  процесів, пов'язаних один з одним. Пам'ять необхідна людині. Вона дозволяє їй накопичувати, зберігати і згодом використовувати особистий життєвий досвід. Всі закріплення знань і навичок відносяться до роботи пам'яті. 
Види пам'яті виокремлюються згідно з трьома основними критеріями: 
1) за характером психічної активності, що переважає в діяльності, пам'ять ділять на рухову, емоційну, образну і словесно-логічну; 
2) за характером цілей діяльності — на мимовільну і довільну; 
3) за тривалістю закріплення і збереження матеріалу (у зв'язку з його роллю і місцем у діяльності) — на короткочасну, довготривалу та оперативну. 
2. Пам'ять включає в себе такі процеси: запам'ятовування, збереження і забування,   відтворення. 
3. Існує чотири основних способи запам'ятовування: механічний, логічний або осмислений, мнемотехнічний та асоціативний.  Знання способів запам'ятовування інформації дозволить вам раціонально використовувати час, виділений на навчання, і при цьому засвоювати значно більше інформації і на більш тривалий термін. Іншими словами, ваша пам'ять буде працювати набагато ефективніше, ніж це було раніше.

4. Мнемотехніка — це прийоми, які полегшують запам'ятовування інформації за допомогою її смислової організації. Суть мнемотехнічних прийомів полягає в тому, що те, що запам'ятовується, певним чином структурується.

Найбільш раннім прийомом є метод розміщення. Часто використовується система слів-вішалок і метод  опорних слів. Для того, щоб запам'ятати  список яких предметів застосовують метод опорних слів і метод  локусів. 
Названі прийоми дозволяють значно збільшити обсяг матеріалу, що запам'ятовується. Слід зазначити, що дослідження мнемічної діяльності людини є однією з центральних проблем сучасної психології.   
5. Дослідження А. А. Смирнова та П. І. Зінченка дозволили розкрити закономірності пам'яті як осмисленої людської діяльності, встановили залежність запам'ятовування від поставленого завдання і виділили основні прийоми запам'ятовування складного матеріалу. Наприклад, Смирнов встановив, що дії запам'ятовуються краще, ніж думки, а серед дій, у свою чергу, міцніше запам'ятовуються ті, які пов'язані з подоланням перешкод.

Проведені дослідження  показують, що розподілене повторення раціональніше концентрованого, а  осмислене запам'ятовування набагато продуктивніше за механічне. При  механічному запам'ятовуванні в  пам'яті через одну годину залишається  тільки 40% матеріалу, а ще через кілька годин - всього 20%, а в разі осмисленого  запам'ятовування 40% матеріалу зберігається в пам'яті навіть через 30 днів. Наочно-образний матеріал запам'ятовується краще словесного, а логічно зв'язаний текст відтворюється  повніше, ніж розрізнені пропозиції.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Блонский П.П. Память и мышление. 1979
2. Варій М.Й. Загальна психологія: Навчальний посібник. — Львів, 2005
3. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов. – М.: «Смысл», 1998. – 685 с.

   4. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: информ. – метод. Пособие к курсу «Психология человека». –М.: Педагогическое общество России, 1999. – 276 с.

     5. Зинченко 77. И. Непроивольное запоминание. — М.: Изд-во АПН РСФСР,

6. Истомина З.М. Развитие памяти. Учебно-методическое пособие. –М., 1978. 7. Квини В. Прикладная психология. СПб: изд-во «Питер», 2000.
7. Крутецкий В. А. Психология: Учебник для учащихся пед. училищ.— М.: Просвещение, 1980.—352 с, ил.
8. Лурия А. Р. Внимание и память. — М.: Иэд-во МГУ, 1975.
9. Мещеряков Б., Зинченко В.. Большой психологический словарь. прайм – ЕВГОЗНИК, 2003. – 672 с.
10. Немов Р.С. учеб. для студентов высш. пед. уч. зав. В 3 кн. Кн.1 Общие основы психологии – 2-е издание –М: Просвещение: Владос, 1995. -576с.
11. Николаев Н., Нешев Г. Загадка тысячелетий. Что мы знаем о памяти. –М.: Мир, 1998. – 142 с.
12. Польской А.Е. Как улучшить свою память. — Минськ: Харвест, 1998. — 333 с.
13. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — СПб.: Питер, 1999.
14. Смирнов А. А. Проблемы психологии памяти. — М.: Просвещение, 1966.
15. Трофімов Ю.Я. Психологія. К. 2000
16. Фрейд А. Психология «Я» и защитные механизмы. - М., 1993.
17. Шардаков М.Н. Очерки психологии учения. - М. : Учпедгиз, 1951. - 198с
18. Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти; под ред. Ю.П. Гиппенрейтер, В.Я.Романова. –М., Изд-во Моск. Ун-та, 1979. – 272 с.