Загальний огляд поняття емоційного інтелекту, емоції та їх виникнення

 

Оглавление

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний огляд поняття  емоційного інтелекту, емоції та їх  виникнення

 

 

 

 

 

 

Любой может рассердиться - это легко. Но быть рассерженным на человека, заслужившего это, в правильной степени, в правильное время, во имя правильной цели и правильным способом - это нелегко.

Аристотель, Никомахова Этика

 

Якщо ви звернетесь до своїх спогадів зі школи чи вузу, ви, ймовірно, можете згадати однокласників/одногрупників, котрі гарно вчилися, отримували п’ятірки та витрачали безліч часу на підготовку до занять, однак так і не стали успішними в соціальній сфері та не реалізувались у професійній. У чому ж проблема? – людина може бути розвинена інтелектуально, але соціально не адаптована та не розуміти емоційної складової поведінки інших. Тому, у розумінні інтелекту, як пізнавальної здатності людини, слід виокремлювати емоційний інтелект.

 

    

Емоційний інтелект (далі – EI) (англ. Emotional intelligence) — група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій оточуючих. Люди з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими.

 

Поняття емоційного інтелекту порівняно  нове та не є загальноприйнятим, однозначного розуміння того, чим є ЕІ, ще не склалося.

 

                

 

Емоції несуть в собі інформацію. Виникнення і зміна емоцій мають логічні закономірності. Емоції з'являються і зникають, розвиваються в просторі (від одного до іншого), наростають і зникають, мають свої причини і наслідки. Емоції впливають на наше мислення і беруть участь у процесі прийняття рішення.

 

 

 

 

Традиційний погляд на емоції протиставляє їх розуму. Емоції хаотичні, некеровані і перешкоджають логічного та обґрунтованого прийняття рішень. Емоції призводять до руйнування. Основи принципово іншого підходу до розуміння емоцій сягають корінням у праці Ч.Дарвіна. Він першим відзначив, що емоції забезпечують наше виживання завдяки тому, що сигналізують про важливість тієї чи іншої інформації і забезпечують необхідну в конкретній ситуації поведінку. Наприклад, легке занепокоєння, коли Ви переглядаєте звіт, може з'явитися через те, що Ви десь не помітили помилку.

Відповідно до праць Салова та Мейера, емоційний інтелект – це сукупність чотирьох навичок: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту, як правило, відчувають здоровий емоційний баланс таких почуттів:

● Мотивація;

● Дружба;

● Зосередження уваги;

● Самоконтроль;

● Задоволеність собою;

● Зосередженість;

● Душевний спокій;

● Свобода;

● Зв'язок з оточуючими;

● Задоволення;

● Автономність;

● Задоволеність;

● Вдячність тощо.

 

Водночас, люди з низьким рівнем емоційного інтелекту часто відчувають:

→ Самотність;

→ Фрустрацію;

→ Почуття провини;

→ Спустошеність;

→ Депресивність;

→ Неврівноваженість;

→ Зобов’язаність;

→ Залежність;

→ Злість;

→ Почуття жертви;

→ Образу;

→ Незадоволеність;

→ Відчуття неуспіху.

 

Тобто, для нашого особистого щастя та якості життя є доволі важливо мати високий рівень емоційного інтелекту та постійно працювати над його вдосконаленням.

 

    

 

Безумовно, рівень розвитку емоційного інтелекту залежить від фізіологічних особливостей людини, зокрема будови головного мозку. Будь-які емоції

При будь-якій емоції в реакцію  на той чи інший подразник включається багато фізіологічних систем (серцево-судинна, дихальна, ендокринна тощо). У людей до цих реакцій додаються і суб'єктивні переживання, які в свою чергу відображають діяльність певних систем мозку, спрямованих на переробку різноманітної інформації, що надходить з навколишнього середовища.

Окремі утвори головного  мозку взаємодіють у певному  порядку — вони об'єднані у функціональні системи та підсистеми. Цих систем і підсистем багато. Одна з них — система ретикулярної (сітчастої) формації стовбура головного мозку, друга — так звана лімбічна система головного мозку.

Найважливішим «розпорядником» емоційних компонентів складних форм поведінки людей є кора великих півкуль, яка працює у тісній взаємодії з утворами лімбічної системи та ретикулярної формації.

 

При виникненні емоцій приймають участь:

 

 

 

 

 

 

 

Велике значення у виникненні емоцій має ендокринна система. Під час збудження підкіркові центри мозку (гіпоталамус), отримавши  інформацію про зміни в організмі  та навколишньому середовищі, посилюють  вплив на органи внутрішньої секреції (гіпофіз і надниркові залози). Це зумовлює вироблення життєво важливих речовин, насамперед адреналіну, який підтримує тонус судин, посилює роботу серця, м'язів, швидко збільшує кількість глюкози в крові, підвищує активність ферментів тощо. Під час короткочасних емоційних напружень адреналін нагромаджується в крові і сприяє тривалому підвищенню кров'яного тиску, прискоренню пульсу, виникненню спазмів судин, зокрема судин серця, що може спричинити напад стенокардії і навіть інфаркт міокарда. Тому цілком зрозуміло, чому ми завжди прагнемо захистити літню чи хвору людину від бурхливих емоцій (навіть позитивних), які можуть виявитися для неї небезпечними.

Такі складні  механізми виникнення емоцій виникли  в результаті еволюційних процесів та сприяли кращому пристосуванню людей до виживання у природних умовах та у людських колективах. Окрім того, емоції слугують механізмом передачі інформації та необхідною умовою між людської комунікації.

 

 

 

 

Як виникають емоції? – Коли зовнішні подразники отримані за допомогою одного з наших п'яти почуттів, сигнал надходить у таламус і «перекладаються» на мову мозку хімічних сигналів. Більшість сигналів посилається в область мозку, яка відповідає за раціональне мислення. Якщо правильну відповідь включає в себе і емоції, сигнал посилається на мигдалеподібне тіло, емоційний центр мозку. Але в той же час, що більшість сигнал надходить на раціональну область мозку для обробки, частина його направляється прямо до мигдалині, перш ніж мозок мав можливість когнітивної обробки сигналу. Іншими словами, досить сильний сигнал від наших почуттів викличе негайний емоційний відгук, перш ніж ми змогли раціоналізувати, як ми повинні реагувати. 
Цей зв'язок між раціональним та емоційним частинам мозку розвивається з дитинства, як діти вчаться через емоційні відносини, які вони мають з їх вихователями в той же час, що раціональна частина мозку розвивається.

Крім того, одне дослідження показало, як важливі відносини між емоційної та раціональної частини мозку. Пацієнту, якому був поставлений діагноз пухлини головного мозку, було прооперовано головний мозок, у ході операції розірвали зв'язок між раціональним та емоційним областей мозку.

Результат такого оперативного втручання виявився дуже цікавим і ілюструє той факт, що емоційні і когнітивні частини головного мозку повинні взаємодіяти для того, щоб нам функціонувати в світі. Хоча його рівень інтелекту, здавалося ж після операції, він був вже не в змозі приймати рішення. Це тому, що наш процес прийняття рішень є емоційним, засновані на тому, як ми ставимося до наших цінностей. Уявіть собі, як нездатність приймати рішення вплине ви на робочому місці, і ви можете почати розуміти, наскільки важливо саме це одна концепція емоційного інтелекту.

 

Доброю новиною є те, що, розуміючи, що наші емоції є природною, неврологічні реакції на досвід сильних подразників, ми можемо взяти час, щоб дозволити нашим раціональним мозком, щоб надолужити згаяне. Ми можемо звернути увагу на те, що наші емоції говорять нам, але і навчитися управляти нашої реакції на них. Ця практика робить вас менш сприйнятливими до того, перевантажені своїми емоціями, але замість цього дозволяє регулювати їх і вибирати, як реагувати на них в раціональній манері. 
Урок тут в тому, що ми не можемо і не повинні намагатися втекти, шумоглушник, або ігнорувати наші емоції. Скрізь, де ми йдемо, що ми робимо, наші емоції з нами. Вони мають біологічну і еволюційну основу, і ваші емоції намагається вам щось сказати. Ваше завдання навчитися слухати їх, і діяти у відповідності з вашими інтересами.

Важливість емоційного інтелекту при здійсненні професійної діяльності

 

 

 

 

«В останнє десятиліття наука відкрила величезне значення, яке відіграють емоції в нашому житті. Дослідники виявили, що навіть більше ніж IQ, Ваш емоційна освіченість та здібності детермінують Ваш успіх та щастя в будь-яких сферах життя...»

Джон Готтман

Більшість компаній, так само як і державних інституцій, зосереджують свою увагу на підготовці висококваліфікованих кадрів у вищих учбових закладах, акцентуючи увагу на підвищені рівня IQ та оволодіванні необхідними для роботи знаннями. Однак, сучасні дослідження доводять, що рівень IQ є важливою, однак не основною складовою успішної професійної діяльності, тому емоційний інтелект є необхідною умовою успішного професійного зростання особистості.

 
Замислитесь на хвилину, коли ви останній раз стикалися зі складностями на роботі? Як Ви себе почували в той  момент? Спершу, якщо ви були схвильовані  та енергійні, що траплялось, якщо кількість проблем зростала, яких ви не очікувати починаючи роботу? Або, що ви відчували коли керівник лишав Вас без підтримки у складний момент, або інші працівники не виконували свої функції, що впливало на Вашу роботу? Або коли Ви очікували на премію, та не отримували її?

 

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту теж стикаються з такими ж проблемами, однак їхня реакція  на такі ситуації відрізняється. Вони здатні зупинитися, проаналізувати те, що вони відчувають, і зрозуміти, як ці почуття впливають на поведінку і вибір. Вони здатні зрозуміти, як інші люди почуваються і співпереживати з ними. 
Також вони можуть вибрати поведінку і дії, які допоможуть їм не тільки вийти зі складної ситуації, але й вирішити її – як всередині себе, так і по відношенню до інших. Для таких людей подолання невдач та складностей є досвідом, шансом поліпшити себе та свої стосунки з оточуючими. Перешкоди не зупиняють таких людей, а допомагають розвинути свій потенціал.

 

Уявімо робоче місце, де більшість  працівників мають розвинений ЕІ,  у такому колективі:

• поважають  ідеї кожного;
• команди працюють з оптимальною віддачею;
• немає пліток та інших негативних проявів;
• кожен радий та святкує успіх свого колеги;
• швидко долаються «камені спотикання»;
• цінується єдність колективу;
• рішення приймаються більшістю;
• робота відповідним чином винагороджується;
• постійно розвивається потенціал працівників тощо.

 

                         

 

Звернемося до прикладів.

 

У дослідженні Мартіна Селігмана(Seligman) було виявлено, що люди з високим емоційним інтелектом  мають високий рівень оптимізму. У цьому сенсі Seligman має на увазі здатність справлятися з невдачами. Він виявив, що оптимісти можуть подивитися на проблеми, як щось зовнішнє для них і тимчасове, в той час як песимісти розглядають їх як власні внутрішні дефекти і як такі, що мають постійний характер.

Це звучить добре, але чому це так важливо для роботи?

Одна страхова компанія провела  дослідження при якому за допомогою  психологічних тестів визначили  рівень оптимізму та порівняли показники продаж людей з високим і низьким рівнями оптимізму. Виявилося, що оптимісти продавали на                            37 відсотків більше товарів ніж песимісти на аналогічних посадах протягом двох перших років роботи. В іншій компанії було проведено експеримент при прийомі на роботу з використанням тестів на ЕІ, так, працівники з високим рівнем ЕІ протягом першого року роботи продавали на 21 відсоток більше товарів ніж працівники з низьким рівнем ЕІ.

Аналогічні результати були отримані в L'Oreal. У порівнянні з традиційним процесом прийняття на роботу в компанію були використані тести на EI компетенції, в результаті найму продавців з високим рівнем ЕІ, які в середньому продавали на $ 90.000 більше, ніж інші продавці, річний результат був збільшенням загального доходу                                   на $ 2,5 млн.