Стреси у житті людини: причини виникнення і шляхи подолання

Інший американський дослідник  Ф.Майкл важливими причинами стресу вважає ступінь відповідальності керівника  за роботу в цілому чи роботу групи  співробітників, а також численність  обов'язків, що виконуються. Останнє  повною мірою відноситься до оперативних  керівників виробництва, і, мабуть, це є одним з важливих факторів того, що керівники цехів більш часто  знаходяться в стані стресу.

Розглядаючи зовнішні об'єктивні  причини виникнення стресу, не можна  залишати осторонь і причини внутрішні, пов'язані з конкретним керівником як з особистістю. Вчені встановили зв'язок між характером керівників і стилем їхнього управління, з  одного боку, і частотою виникнення стресових ситуацій — з іншого.

Істотний вплив робить на стреси і стиль управління. Спостереження  показують, що практично всі керівники, які дотримуються авторитарного  стилю управління, випробовують стан стресу частіше, ніж керівники-демократи. Логічно тут усе ясно. Автократ не терпить заперечень, і коли вони є, він впадає в стрес.

На тісний зв'язок між  стресом і вищезгаданими факторами  вказують і закордонні фахівці, які  підкреслюють, що характер роботи, яка  виконується, і специфіка розв'язуваних задач виявилися тісно пов'язаними  з умовами виникнення стресу в  процесі роботи, а методи і стиль  керівництва також можуть бути причинами  функціонального стресу. Істотний вплив на рівень стресу роблять становище індивідуума в організації й його місце в ієрархії.

Велике значення для виникнення стресу мають постановка керівником занадто високих, іноді на даному етапі нереальних цілей і прагнення  домогтися їх здійснення за будь-яку  ціну, нетерпіння і навіть, можна  сказати, надмірне честолюбство.

Персональні фактори. Кожна людина бере участь в багатьох видах діяльності, не пов'язаних з організацією. Ці приватні явища (події) також бувають потенційною причиною стресу, що може призвести до зниження результатів роботи. Позитивні життєві події, підвищення по службі або значне збільшення доходу також можуть викликати такий же або навіть більший стрес, як і негативні.

Розглядаючи явище стресу, необхідно оцінювати його глибину. З погляду медицини, стрес викликає в людини почастішання пульсу, підвищення кров'яного тиску, головний біль. Частий вплив сильного стресу може призвести до зниження розумових здібностей, до втрати правильної орієнтації в конкретній ситуації і можливостей прийняття правильних рішень. Згадайте, чи багато вам доводилося бачити прикладів, коли людина у стані сильного стресу прийняла б єдино правильне рішення. Такі випадки надзвичайно рідкі, особливо для тих керівників, що часто попадають у стресові ситуації.

Але з іншого боку, хіба не частішає у Вас серцебиття, якщо Ви маєте виступати перед аудиторією, хіба не хвилюєтеся Ви, входячи в  кабінет вищестоящого керівника  з питанням, рішення якого може бути і не таким, як Ви хотіли б; хіба, нарешті, Вас не кидає в жар  чи холод, коли Ви сідаєте в крісло дантиста? Але ж усе це є не що інше, як явище стресу, і в той же час це наше звичайне повсякденне житія, що, підкреслюємо ще раз, без стресів неможливе в принципі. А тому треба говорити не про те, як уникнути стресу, як домоггися його виключення з практики, — це безглуздо, а про те, як не допускати виникнення стресових ситуацій там, де в цьому немає ніякої необхідності, як зменшити негативний впливстресів налюдський організм, як домогтися того, щоб керівники, які мають великий життєвий і виробничий досвід, не були змушені в розквіті творчих здібностей за станом здоров'я передчасно залишати свої посади. Стресу потрібно протистояти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Способи боротьби зі стресом

 

 

Способи подолання стресу:

• активна взаємодія зі стресором або вплив на саму проблему;
•  зміна погляду на проблему, зміна ставлення до неї або інша інтерпретація проблеми; 
• приймання проблеми і зменшення фізичного ефекту від породжуваного нею стресу;
• комплексні способи, що поєднують в собі все перераховане вище.

Якщо ми звернемося до схеми  стресу, то помітимо, що перша група  діє зі стресором, друга група  взаємодіє з інтерпретацією стресу, третя має справу з фізичним ефектом  від стресу.

1) Активний вплив на проблему

У студента конфлікт з деспотичним  викладачем, який погрожує на екзамені поставити незадовільну оцінку. Що студент може зробити в цій  ситуації? Вирішити, розв’язати проблему самому чи змінити своє ставлення, почуття, тобто змінити погляд на проблему.

Подолання через зосередження на проблемі (стресорі) залежать від  характеру проблеми: вас уже відрахувати  з університету, чи у вас є тільки підозра, що вас можуть відрахувати.

Спочатку потрібно визначити проблему. Конфлікти, стреси часто відбуваються тому, що люди не вміють коректно визначити проблему. Приклад: Проблеми у чоловіка на роботі – винна дружина, яка не дає йому достатньої підтримки; жінка, перевантажена хатніми справами, вважає, що її проблема – ледачий чоловік; отримав двійку – проблема у тому, що викладач несправедливо оцінив, конфлікт з викладачем – деспотичний, несправедливий викладач. Необ’єктивна оцінка проблеми і спроби боротися зі стресом, звинувачуючи інших, ведуть до зростання стресу.

Визначивши проблему, потрібно якомога більше про неї дізнатися. Визначення проблеми та наявність інформації про неї дасть можливість віднайти способи розв’язання труднощів.

Багато людей в стресі не бачать можливостей його позбутися. Вони зводять все лише до двох альтернатив: залишитися і страждати або втекти і все втратити.

Зосередженість на роботі з проблемою має великі психологічні переваги: сприяє підвищенню самоповаги людини, ефективності її дій, контролю за зовнішніми ситуаціями.

2) Зміна поглядів на проблему.

Друга група способів подолання  стресу – інша інтерпретація проблеми, тобто сприймання проблеми по-новому. Є кілька стратегій як цього досягти.

Способи зміни погляду  на проблему:

• Нова інтерпретація проблеми – переоцінка, гаслом якої може бути постулат: “Все не настільки погано”. Пізнавальна переоцінка означає переосмислення природи проблеми таким чином, щоб пролити нове (позитивне) світло на неї. Те, як ми себе почуваємо в даній ситуації, великою мірою залежить від нашої пізнавальної оцінки, або схвалення цієї ситуації. Адже сила впливу стресора залежить не від об’єктивної характеристики, а від нашого суб’єктивного ставлення до нього. “Наше життя є таким, як ми про нього думаємо”.
• Соціальне порівняння. Базується на установці: “Мені краще ніж іншим”.
•  Уникання. Базується на установках – “Це не проблема”. “Годі хвилюватися”. “Потрібно поставити обмежувач на хвилювання”.
•  Гумор. Базується на установках – “Це смішно”. “Серце радісне добре лікує”.

Людина, яка здатна перетворити  “жахливі новини” на абсурдні, кумедні, менш схильна до депресії, напруження, гніву, ніж та, яка все сприймає дуже серйозно і піддається поганому настрою. Важливим є пізнавальний компонент  гумору. Коли ви глузуєте з проблеми, то вміщуєте її в нову перспективу: починаєте бачити її безглузді, анекдотичні  аспекти і набуваєте тим самим  контролю над нею.

Мати почуття гумору –  це не весь час сміятися чи ходити з  веселою маскою. Нерідко за посмішкою  маскується почуття незручності, безпорадності, нещастя.

Окрім того, потрібно зазначити, що гумор ворожий, брутальний, який принижує інших, не зменшує стрес. Він  нерідко викликає ще більше напруження і гнів.

3) Приймання проблеми і зменшення фізичного ефекту стресу

• Вживання ліків є відомим способом зменшення шкідливого стресу. 
• Релаксація або розслаблення – найпростіший спосіб зменшити ознаки стресу (високий тиск крові, прискорене дихання).
• Фізичні вправи і прояви – біг, танці, їзда на велосипеді (фізичні вправи), плач, сміх (фізичні прояви) дуже важливі для підтримування здоров’я і зменшення стресу. 
• Свіже повітря і вода сприяють ефективнішій боротьбі зі стресом.

4) Комплексні способи подолання стресу

• Допомога інших та надання допомоги іншим.

Людина в стані стресу може звернутися за допомогою і підтримкою до інших. Вона не повинна долати стрес  самотньо. Підтримка друзів та близьких може дуже допомогти. Але, не менш дієвим способом подолання стресу є також  надання допомоги іншим. Люди набувають  сили, коли надають допомогу іншим.

Через такі складові, як терпимість (толерантність), прощення, відчуття зв’язку  з людьми приходить допомога і  полегшення.

Різновидом психологічної  допомоги є консультативна допомога або психотерапія, яку людині в стані стресу надає професіонал (консультант чи психотерапевт).

Те, що з нами трапляється, є наслідком того, як ми живемо, що їмо, як поводимося, яких звичок дотримуємося. Ми можемо відмовитися від шкідливих  продуктів та напоїв, поганих звичок, розвинути в собі самоконтроль, розвивати  впевненість в собі, займатися  самовдосконаленням.

Майже неможливо контролювати кожну стресову ситуацію у нашому житті, але можна контролювати більшість  наших реакцій на стрес. Звісно, що це все дуже важко, але можливо. Так  що основний принцип боротьби зі стресами – постійний самоконтроль. Існує  дуже багато методик по боротьбі зі стресами, але ми не будемо зупинятися на перерахуванні усіх. Ми можемо навести  декілька простих порад, притримуючись  яких можна навчитися подолати неприємні  життєві ситуації.

1. Намагайтесь бути в  житті філософом ( а коли це  необхідно, згадуйте про почуття  гумору, через його призму життя  бачиться набагато легше).

2. Не зустрічайте стрес  у боксерській стійці. Уявіть, що  Ви або хмаринка, або безтілесна  істота, через яку пронесеться  негатив і не «застрягне».

3. Намагайтесь дивитись  на все зі сторони. Так легше  тримати себе в руках.

4. Ніколи не скаржтесь  – від цього не стане легше.  Але проте це не означає,  що не треба розповідати про  свої проблеми близьким, тим, хто  Вас розуміє та підтримує. Розмова  допомагає зняти напруження та  проаналізувати ситуацію оповідачу.

5. Не марнуйте дарма  часу на тривоги та побоювання, шукайте позитивні сторони подій.

6. Намагайтеся любити  себе більше, ніж Ви до цього  робили.

7. Не залишайтеся у  стані нерухомості, шукайте вихід.  Крім Вас нікому не вирішити  вашу проблему.

8. Допомагайте іншим. Життєвий  досвід може стати вам у  пригоді.

9. Не покладайте рук  і не переставайте боротися.

10. Вмійте відділяти факти  від внутрішніх переконань.

11. Подивіться на ситуацію  по-новому, з іншої точки зору, ніж та, котра була у Вас  до цього.

12. Вчіться відпочивати,  знаходячись у стресових ситуаціях.  Фізичні навантаження допомагають  на деякий час «відключитись»  від проблем. Це дуже добрий  метод відпочинку для мозку.

13. Просто чудово, якщо  у вас є хобі. Зазвичай улюблені  захоплення допомагають розслабитися  та приносять багато приємних  емоцій.

14. Думайте позитивно.  Налаштовуйте себе на позитивний  результат, підсумок.

15. Варто спробувати написати  список пропозицій, які можуть  позитивно вплинути на Ваш  емоційний стан.

16. Кричіть та плачте. Іноді  це буває дуже корисним і  необхідним.

17. Злегка натисніть на  скроні. Масажування нервів полегшує  біль і усуває різноманітні  недомагання.

18. Слухайте музику. Ніщо  так не розслаблює і не заспокоює,  як позитивна музика.

19. Лічіть до десяти. Перед  тим, як зреагувати на ситуацію, полічіть до десяти про себе. Така пауза дає змогу взяти  себе в руки.

20. Прийміть гарячу ванну.  Гаряча вода дуже гарно розслаблює.

21. Прогуляйтеся по місцевості  з гарним краєвидом. Картина,  яка радує око, розслаблює та  згладжує негатив.

22. Складіть список Ваших  задоволень. Потім виберіть будь-що  з цього списку і займіться  цим.

23. У тяжких стресових  випадках краще звернутися за  допомогою до психолога чи, хоча  б, зателефонувати до телефону  довіри чи екстреної психологічної  допомоги.

24. Підтримку краще всього  шукати серед тих, кому Ви  дійсно довіряєте. Тільки такі  люди зможуть стати для людини  опорою в тяжкій життєвій ситуації.

Треба завжди пам’ятати, що безвихідних ситуацій не буває. За допомогою  таких порад Ви можете навчитися  створювати власними руками сприятливе середовище для життя, а саме: стримувати свої емоції, боротися зі своїм норовом  та темпераментом та допомагати цими порадами своїм родичам і друзям.

Отже, зі стресом можна  боротися. Він може бути навіть корисним. Адже зустрічі з загрозами змушують нас замислюватися над життям, виробляти в собі терпіння, стриманість, мужність, волю, удосконалюватися.