Шпаргалка по "Психологии"

12.Функції м’язів.Класифікація м’язів. За формою розрізняють м'язи довгі, короткі і широкі. Довгі м'язи відповідають довгим важелям руху й тому зустрічаються головним чином на кінцівках. Широкі м'язи розташовуються переважно на тулубі і мають розширене сухожилля, зване сухожильних розтяганням. За направленням волокон, Обумовленому функціонально, розрізняються м'язи з прямими паралельними волокнами , з косими волокнами , з поперечними , з круговими . По функції м'яза діляться на згиначі , разгибатели , призводять, відводять , обертачі досередини  і назовні.

13Особливості м’язів  дитини.Роль фізичного виховання. М'язові волокна в новонароджених тонші, ніж у дорослих. Вони мають добре розвинену інтерстиціальну тканину, багаті на саркоплазму, але містять мало міофібрил. М'язові волокна в дітей короткі й ніжні, бліді, мають слабко виражену посмугованість. У них міститься менше, ніж у дорослих, скоротливих білків – міозину й актину, вони більш еластичні, краще розтягуються, збільшуючись у 2 рази порівняно зі своєю початковою довжиною.У м'язах дітей міститься мало неорганічних речовин і міоглобіну, але багато води.Роль: Формування рухових навичок і вмінь. Розвиток основних рухових якостей. Забезпечення своєчасного та повноцінного розвитку всіх органів і функцій організму. формування уявлень про свій організм, про здоров'я; формування навичок виконання основних рухів; формування уявлень про режим, про активність та відпочинок.

14. Основні функції крові: І. Транспортна:1) дихальна функція або функція газообміну (переносить кисень); 2) переносить поживні речовини;3) видільна або екскреторна (переносить продукти обміну);4) регуляторна або гормональна (переносить гормони, ферменти, інші біологічно активні речовини). ІІ. Захисна1) містить кров’яні лейкоцити (фагоцити – пожирачі мікробів);2) містить тромбоцити, які беруть участь у згортанні крові.3) переносить антитіла, які беруть участь у виробленні природного імунітету. 4) кров являється універсальним компонентом внутрішнього середовища організму і забезпечує гомеостаз .5) бере участь у підтриманні сталої температури тіла

15. Склад крові.Його  особливості у дітей.Кров складається з рідкої частини – плазми крові (близько 60% об’єму) і формених елементів (клітин крові: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів) (близько 40% об’єму) 1. Н2О – 91%.2. Білки – 8% (альбуміни, глобуліни, фібриноген). 3.Жири – 0,8%.4.Глюкоза – 0,12%.5.Сечовина та сечова кислота – 0,05%.6.Мінеральні солі – 0,9%, з них найбільше припадає на долю NaCl, солі Са, К, Мg. Стан крові відображає стан практично всіх систем дитячого  організму. Особливостями крові новонароджених є низький вміст деяких факторів згортання крові та недостатня активність тромбоцитів. Кількість крові у дітей змінюється з віком і залежить від маси тіл.

16.Будова серця. Його  робота.Відмінності дитячого серця Серце — центральний орган кровообігу, що забезпечує рух крові по судинах. Це порожній чотирикамерний м'язовий орган, що має форму конуса, розташований у грудній порожнині. Він розділяється на праву і ліву половини суцільною перегородкою. Кожна з половин складається із двох відділів: передсердя і шлу¬ночка, що з'єднуються між собою отвором, який закривається клапаном. У лівій половині клапан складається з двох стулок, у правій — із трьох. Клапани відкриваються у напрямку до шлу¬ночків. У праве передсердя кров надходить з верхньої і нижньої порожніх вен і вінцевих вен самого серця, у ліве передсердя впадають чотири легеневі вени. Шлуночки дають початок судинам: правий—легеневому сто¬вбуру, що поділяється на дві гілки і несе венозну кров у праву і ліву легеню, тобто в мале коло кровообігу; лівий шлуночок дає початок лівій дузі аорти, через яку артеріальна кров потрапляє у велике коло кровообігу.Обсяг серця новонародженого дорівнює 22 мл , семирічної дитини - 90 мл , у віці 13-14 років - 130 мл , а у дорослого нормальний обсяг серця - 180 мл . Але відносні розміри і вага серця дитини ( в порівнянні з розмірами тіла ) більше , ніж у дорослого.Найбільш швидке зростання серця відбувається в перші два роки життя і в період статевого дозрівання. Наблюдаюшееся в цьому періоді ( у віці 12-13 років у дівчаток , 14-15 років у хлопчиків) збільшення серця (так зване юнацьке серце) може бути результатом посиленого росту серця. Маленьке серце дитини за одне скорочення викидає менше крові , ніж серце дорослого , а інтенсивний обсяг речовин дитини вимагає значного припливу поживних речовин і кіслороза . Але серце дитини скорочується частіше і тому проганяє через серцево- судинну систему достатню кількість крові.Частоті серцевих скорочень відповідає частота пульсу , який у новонародженої дитини дорівнює 135-140 ударам на хвилину , у дитини 7 років - 85-90 ударам , 10-12 років - 75-85 ударам , в 14-15 років пульс наближається до цифр дорослого - 70-78 ударів на хвилину ( у дорослого частота пульсу в середньому 70 ударів на хвилину).Якщо ми підрахуємо роботу , вироблену серцем , то побачимо , що серце 7 -річної дитини , обсяг якого менше 1 / 2 склянки , викидає в аорту за добу близько 3 1/ 2 тонн крові , серце 13 - 14 -річної дитини , обсяг якого 2 / 3 склянки , викидає за той же термін близько 5 тонн , а серце дорослого - більше 8 тонн крові. Таким чином , невелика серцевий м'яз - ця чудова м'яз , що працює безперервно все життя людини , протягом одних тільки діб проробляє величезну роботу.Маса серця новонароджених в середньому дорівнює 20 г. Маса серця дорослої людини складає 0,425-0,570 кг.

17.Особливості кровообігу  плода.Особливості кровообігу плода спричинені відсутністю в його тілі малого кола кровообігу, оскільки органи дихання починають функціонувати лише після першого вдиху новонародженого. В утробі матері окиснення крові плода, збагачення її поживними речовинами й видалення вуглекислого газу та продуктів обміну здійснюються через плаценту (placenta) — плацентарний кровообіг.Змішана кров від плода до плаценти надходить через парну пупкову артерію (a. umbilicalis), що є гілкою внутрішньої клубової артерії. Піднявшись до передньої стінки черевної порожнини в товщі присередньої пупкової складки очеревини, ці артерії через пупкове кільце проникають у пуповину, а потім у плаценту. Тут пупкові артерії переходять у капілярне русло, яке продовжується венами.Насичена киснем та поживними речовинами кров від плаценти надходить до пупкової вени (v. umbilicalis) яка у складі пупкового канатика продовжується до тіла плода, через пупкове кільце проникає до черевної порожнини і біля воріт печінки ділиться на дві гілки. Одна вливається у ворітну вену, а друга у вигляді венозної протоки (ductus venosus), пройшовши через поздовжню ліву борозну печінки, відкривається в нижню порожнисту вену.У правому передсерді більша частина крові з нижньої порожнистої вени через овальний отвір вливається в ліве передсердя. Решта крові, а також кров із верхньої порожнин.

18.типи судин.їхня будова. Особливості судин у дітей.Стінка кровоносної судини складається з декількох шарів: внутрішнього (tunica intima), що містить ендотелій, Подендотеліальний шар і внутрішню еластичну мембрану; середнього (tunica media), утвореного гладком’язовими клітинами і еластичними волокнами; зовнішнього (tunica externa), представленого пухкою сполучною тканиною, в якій знаходяться нерв-ні сплетення і vasa vasorum. Стінка кровоносної судини отримує харчування за рахунок гілок, що відходять від головного стовбура цієї ж артерії або поруч лежить інший артерії. Ці гілки проникають в стінку артерії або вени через зовнішню оболонку, утворюючи в ній сплетення артерій, тому вони отримали назву “судини судин” (vasa vasorum). Судини поділяються на три великі групи:— артерії, якими кров рухається у напрямку від серця;— капіляри, у яких відбувається безпосередньо обмін між кров'ю та тканинами;— вени, якими кров рухається у напрямку до серця.Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи в дітей різного віку• Анатомічне серце новонародженого розташоване більш краніально за рахунок високого стояння діафрагми.• Значно більший об'єм серця відносно об'єму грудної клітки.• Форма серця куляста.• Правий та лівий шлуночки приблизно однакові за об'ємом і товщиною стінки на момент народження.• Після народження інтенсивно ростуть ліві відділи серця за рахунок збільшення судинного опору та артеріального тиску.• Темп росту магістральних судин менший ніж темп росту серця.• У новонароджених співвідношення діаметрів легеневої артерії та аорти інше (аорта – 16 мм, легенева артерія – 21 мм); у віці 10-12 років їх діаметр стає однаковим, а в дорослих аорта завжди більша за легеневу артерію (аорта – 80 мм, легенева артерія – 74 мм).• Кровоносні судини новонароджених мають тонку стінку, у них недостатньо розвинені м'язові та еластичні волокна.• У новонароджених просвіт відповідних артерій та вен однаковий.• Капіляри в дітей добре розвинені, відносно широкі й короткі.• Пульс у дітей усіх вікових категорій більш частий, ніж у дорослих, за рахунок більш інтенсивного обміну речовин та пізнього розвитку вагусної іннервації серця.

 19. Два кола кровообігу. Рух крові по судинахУ системі кровоносних судин розрізняють артерії, вени та капіляри. Артерії — судини, по яких кров рухається від серця до органів і тканин. Стінки артерій є товстими, міцними і пружними, що забезпечує безперервний рух крові по судинах. Великі артерії, віддаляючись від серця, розгалужуються. Найдрібніші артерії розпадаються на тонесенькі капіляри — судини, стінки яких складаються з одного шару плоских клітин. Саме у капілярах кров віддає тканинам кисень, поживні речовини і забирає від них СО2 та інші продукти обміну, що виводяться з організму.Кров, що йде від капілярів, надходить у вени — судини, які несуть кров до серця. Їхні стінки, як і артеріальні, тришарові, але мають менше гладеньком’язових та еластичних волокон. Тому стінки вен не такі пружні, як стінки артерій, але краще розтягуються. На відміну від артерій, вени (за винятком порожнистих) мають кишенькові клапани, що пере¬шкоджають зворотному рухові крові.Шлях крові від правого шлуночка че¬рез легеневі арте¬рії, капіляри й вени до лівого передсердя називається легеневим, або малим, колом кровообігу.Шлях крові від лівого шлуночка через артерії, капіляри і вени всіх органів тіла до правого передсердя називають великим колом кровообігу.Кров у кровоносній системі безперервно рухається завдяки роботі серця й еластичності стінок аорти. Завдяки різниці тиску в різних ділянках кровоносної системи кров тече з ділянки більшого тиску в ділянку меншого. У артеріях кров чинить на судини певний тиск, який підтримується на постійному рівні. Скорочення серця зумовлюють коливання стінок судин, або пульс.

20.Провідна система серця.Провідна система серця — група високоспеціалізованих клітин серця, які мають здатність ґенерувати імпульси та їх проводити. Клітини розташовуються компактно, формуючи елементи провідної системи серця:• синусово-передсердний вузол — СА-вузол• міжвузлові передсердні шляхи• атріовентрикулярний вузол — АВ-вузол• пучок Гіса:ліва ніжка пучка Гіса: - задня гілка лівої ніжки пучка Гіса передня гілка лівої ніжки пучка Гісаправа ніжка пучка Гіса• волокна ПуркіньєВсім відділам провідної системи притаманний автоматизм, тобто здатність ґенерувати імпульси. В нормі, зґенеровані СА-вузлом імпульси, поширюються передсердними шляхами до АВ-вузла, через нього до пучка Гіса та волокнами Пуркіньє до м'язів шлуночків серця.

Найдоступнішим методом оцінки роботи провідної системи серця  є електрокардіографія.Інколи, виникає потреба в складніших діагностичних процедурах:•Черезстравохідна електрокардіографія•Внутрішньосерцеве електрофізіологічне дослідження

21. Систему органів дихання людини становлять повітроносні шляхи та легені. До повітроносних шляхів належать: носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея і бронхи. Носова порожнина розділяється кістково-хрящовою перегородкою на праву і ліву половини, у кожній з яких є звивисті носові ходи. Слизова оболонка, що вистилає носову порожнину, густо вкрита війками, пронизана кровоносними судинами і залозами. Повітря, що надходить у носову порожнину, очищається, зігрівається, зволожується і знезаражується.З носової порожнини повітря по¬трапляє в носоглотку, а потім у гортань. Гортань має вигляд лійки, стінки якої утворені кількома хрящами. Між хрящами по обидва боки гортані є слизові складки — голосові зв’язки, між якими утворюється голосова щілина. Коливання зв’язок при проходженні між ними повітря забезпечує утворення звуку. Його підсилюють ротова і носова порожнини, а також глотка. Зверху вхід до гортані прикривається надгортанником, який перешкоджає потраплянню їжі в гортань і дихальні шляхи.Із гортані вдихуване повітря проходить у трахею, що має вигляд трубки. Її передня стінка утворена хрящовими півкільцями, з’єднаними між собою зв’язками й м’язами. Задня м’яка стінка трахеї прилягає до стравоходу і не заважає проходженню їжі. Трахея розгалужується на два бронхи, що входять у праву і ліву легені. У легенях бронхи багаторазово поділяються, утворюючи так зване бронхіальне дерево. Найтонші бронхи — бронхіоли — закінчуються альвеолярними ходами, на стінках яких розташовані легеневі пухирці, або альвеоли. Альвеоли утворюють дихальну (газообмінну) частину легень, а бронхи — повітроносну. Легеневі пухирці утворюють губчасту масу, яка формує легені. Легені заповнюють усю грудну порожнину, за винятком місця, зайнятого серцем, кровоносними судинами, повітроносними шляхами і стравоходом.Легені — парний орган. Зовні вони вкриті сполучнотканинною оболонкою — легеневою плеврою. Внутрішню стінку грудної порожнини ви¬стилає пристінкова плевра. Герметична плевральна порожнина між легенями й пристінковою плеврою зволожена, і в ній немає повітря. Основна функція легень — забезпечення газообміну між зовнішнім середовищем та організмом.Профілактика:профілактика має 2 основних компоненти, співвідношення між якими залежить від рівня захворюваності на грип та інші ГРВЗ: вакцинопрофілактика та хіміопрофілактика.Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:- повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді;- загартовування та часте провітрювання приміщень; - вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії. Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема: - Часто мити руки з милом, особливо після відвідування; - Прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні; - Широко застосовувати засоби нетрадиційної (народної) медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.

22. Будова і функції  органів дихання.За нормального дихання повітря обов'язково проходить через ніс. який складається з двох носових порожнин: правої і лівої, що з'єднані між собою кістково-хрящовою перегородкою. Слиз також містить речовини, зокрема лізоцим, що знешкоджують хвороботворні мікроорганізми. У носовій порожнині розташована густа сітка кровоносних капілярів. Тому повітря, яке людина вдихає, зігрівається кров'ю, що тече по капілярах, до температури тіла. Від глотки починаються дві трубки: дихальна - гортань (дихальне горло) - та травна - стравохід, розміщений позаду гортані. Вхід до гортані під час ковтання їжі закривається надгортанним хрящем. Завдяки цьому повітря потрапляє в гортань, а їжа - у стравохід. Хрящові пластинки перснеподібного хряща в чоловіків сполучені майже під прямим кутом і утворюють кадик (адамове яблуко). Щитоподібний хрящ легко прощупується на передній поверхні шиї. Над ним розташований надгортанник. Гортань - не тільки частина дихальної системи, а й орган утворення голосу. В гортані натягнуті двіголосові зв'язки, що складаються з еластичних пружних волокон, розташованих паралельно одне до одного. Бронхи складаються з хрящових кілець, які запобігають закриттю їхнього просвіту. Вони входять у праву і ліву легені. Вони закінчуються легеневими пухирцями (альвеолами), на тонких стінках яких є вип'ячування, вкриті густою сіткою кровоносних капілярів малого кола кровообігу.Легені мають вигляд конуса, основа якого звернена до діафрагми. Верхівка легень виступає над ключицею в ділянку шиї. Легені мають опуклу реберну поверхню (іноді на легенях є відбитки від ребер), увігнуту діафрагмальну і серединну поверхню, обернену до серединної площини тіла. Функції:Отже, гортань виконує дві важливі функції: повітроносну і голосоутворювальну.  Газообмін у легенях відбувається внаслідок ритмічних дихальних рухів — вдиху і видиху. У легенях відсутня м’язова тканина; дихальні рухи здійснюються за допомогою міжреберних і грудних м’язів та діафрагми. Під час вдиху, завдяки підняттю ребер і опусканню діафрагми, об’єм грудної порожнини збільшується. Одночасно із збільшенням об’єму грудної порожнини розширюються і легені. Під час видиху відбувається розслаблення зовнішніх міжреберних м’язів, опускання ребер і підняття купола діафрагми; об’єм грудної клітки і легень зменшується. Нейрогуморальна регуляція забезпечує ритмічне чергування вдиху і видиху, зміни частоти та глибини дихальних рухів. Нервові механізми дихання забезпечуються дихальним центром, що міститься в довгастому мозку та руховими нервами, ядра яких розміщені в спинному мозку. Основним гуморальним фактором регуляції дихання є концентрація СО2 в крові (підвищений вміст СО2 викликає збільшення глибини та частоти дихання).Отже, гортань виконує дві важливі функції: повітроносну і голосоутворювальну. Голосовий апарат - комплекс органів і систем, які беруть участь у голосоутворенні. Легені відіграють роль джерела енергії. Повітря з легень проходить через трахею і голосові зв'язки. Голосові зв'язки замикаються й розмикаються, модулюючи повітряний потік, внаслідок чого він набуває вигляду послідовності імпульсів складної форми. Їхній голос слабший за силою, так як голосові складки дітей коливаються не всією поверхнею, а краями, тобто з меншою амплітудою. Голосові складки дітей коротше, ніж у дорослих, отже, дитячий голос вище. Система резонаторів у дітей не так розвинена, отже, тембральнe забарвленнe голосу слабкe. Голосова функція дозріває протягом тривалого періоду і зазнає змін на протязі всього життя. Характеристики голосу виражено залежать від діяльності залоз внутрішньої секреції (гіпофіз, щитовидна залоза та статеві залози). Вікові зміни голосу: відбуваються, як правило, в 12-15 років.