Психологія управління рекламною діяльністю організації та її співробітників

   5. Гуманітарна освіченість. Основу світоглядних засад керівника можуть становити такі гуманітарні цінності: соціальна захищеність, здоров´я, духовне багатство, екологічна безпека людей. Отже, позитивний імідж керівника створюють турбота про процвітання організації, інтереси підлеглих,належні умови праці, відкритість для співробітників, широке коло спілкування та ін.

   6. Психологічна культура  керівника. Знання керівником психології працівника, уміння підбирати собі команду згідно з вимогами організації та індивідуальними особливостями кадрів, їх характерологічними рисами є передумовами успішної діяльності організації.

   Основою персоніфікованого  іміджу є довіра до людини. Імідж керівника виявляється в його популярності, вмінні сприяти позитивній психологічній атмосфері в колективі, здатності підтримувати цінності організації тощо. Підвищення соціально-психологічної компетентності — важливий аспект роботи керівника над своїм іміджем. Тому серед найважливіших завдань імідж - мейкерів (спеціалістів, які формують і підтримують імідж фізичної, юридичної особи) є навчання особистості професійного спілкування, орієнтування в будь-яких ситуаціях взаємодії, складання психологічних портретів та ін. Технологія створення іміджу враховує такі складові:

— рух до відмінностей, які  виокремлюють певний об´єкт серед інших;

— підкреслення особистісних характеристик;

— вписування особистості  у символічне уявлення про лідера, відбір його характеристик, які відповідають цій ідеалізації;

— вписування особистості  у модель вже реалізованого лідера;

— вписування особистості  в модель поведінки актора, тобто  в контекст символічно насиченого суб´єкта;

— активне використання супутніх символів щодо створення візуальних характеристик;

— активне управління засобами масової комунікації;

— боротьба з автономними  потоками комунікації (чутки та ін.);

— символізація автономних сфер (одяг, зачіска, погляд тощо).

   Формування іміджу  традиційно відбувається за такими  принципами:

   1. Принцип повторення. Спирається він на властивості  людської пам´яті: добре запам´ятовується  та інформація, що повторюється.

  Для того щоб сприйняте  повідомлення людина вважала  своїм, потрібен певний час, а багаторазове повторення, як відомо, адаптує психіку людини до інформації, яка повідомляється.

   2. Принцип безперервного посилення впливу. Цей принцип обґрунтовує підсилення аргументованого й емоційного звернення, наприклад: “Це тільки для вас ”чи “Я — для вас” тощо. Доведено, що поступове (а не вибухове)нарощування впливу сприймається більш позитивно. Це зумовлено тим, що людський сенсорний апарат противиться сплескам інформації. Коли інформація переходить межу можливого, відбувається блокування каналів її сприйняття та перероблення. Поступове й безупинне підсилення впливу є передумовою очікуваних результатів.

   3. Принцип “подвійного виклику”. Згідно з ним повідомлення сприймається не тільки й не стільки розумом. Найважливішу роль відіграють підсвідомі психічні процеси,емоційна сфера психіки людини.

   Отже, імідж є способом  життя особи і групи, завдяки  якому складається враження про  них.

 

Ефективне управління іміджем

Формування, підтримання  та розвиток іміджу потребує виваженої,ґрунтовної діяльності щодо створення, закріплення, посилення позитивної громадської думки про організацію (особистість, продукцію, послугу тощо).

   Раціональне управління  іміджем має враховувати рівні іміджу (продукція — послуги, марка, країна, споживачі) і чинники, що впливають на нього (поведінка, комунікація, символіка). При цьому дуже важливе позиціювання товару (послуги), тобто врахування психологічної особливості, яка полягає у намаганні людини усвідомити для себе цінність товару чи послуги. Якщо товар стає для споживача єдиним і необхідним символом, задля чого він готовий піти на певні витрати, то й організація (фірма) стає символом товару. Так відбувається об´єднання іміджу товару й іміджу фірми завдяки впровадженню фірмового знака,марки. Купуючи товари з фірмовою маркою, споживач отримує певну суб´єктивну гарантію від неякісних послуг, продукції. Психологічним механізмом іміджу країни є соціокультурний, етнопсихологічний стереотип, який становить основу уявлень не лише про окремих людей, а й про фірми цих країн, їх продукцію і послуги. Для процвітання організації потрібне постійне розширення ринків збуту продукції(послуг), збільшення кількості клієнтів. З цією метою використовують такі психологічні механізми впливу, як навіювання, наслідування,зараження та переконання.

   Паблік рілейшнз  як засіб управління іміджем. Скоординовані дії щодо впливу на громадську думку спрямовані на формування або зміну на свою користь уявлень (поведінки) людей. Ці дії називають діяльністю у зв´язках із громадськістю (PublicRelations). У добре розвинутих організаціях управління іміджем здійснюють центри, відділи зв´язків з громадськістю, від діяльності яких залежить інтерпретація широким загалом (споживачами, партнерами,урядовими колами, громадськими організаціями тощо) призначення(філософії) організації — цілей, соціальних зобов´язань, моральних цінностей, громадянської відповідальності, принципів ставлення до своїх службовців, певних груп населення, соціальних інституцій, навколишнього середовища тощо.

   Паблік рілейшнз  є невід´ємною складовою ефективного управління будь-якою організованою формою діяльності. Його мета полягає у встановленні двостороннього спілкування для з´ясування загальних уявлень, спільних інтересів, досягнення взаєморозуміння, яке базується на правді, знанні та цілковитій поінформованості. До завдань цього засобу управління іміджем належать:

— підтримка доброзичливого ставлення громадськості до діяльності організації з метою забезпечення її нормального функціонування та розширення сфери впливу;

— поліпшення взаєморозуміння  організації з усіма суб´єктами взаємодії;

— створення “громадського  обличчя” організації, збереження її репутації;

— розширення сфери впливу організації засобами пропаганди, реклами  тощо;

— виявлення та нейтралізація  чуток або інших джерел непорозуміння;

— формування “корпоративної” згуртованості, створення та підтримання у співробітників організації почуття відповідальності та зацікавленості у справах адміністрації.

   Вплив іміджу організації  на споживачів послуг чи товарів може відбуватися за різними моделями і формулами. Однією з них є схема поетапного управління поведінкою споживачів за допомогою демонстрації іміджу: привернення уваги — пробудження інтересу — створення потреби — формування бажання — спровокована активна дія. На етапі привернення уваги задіюється ефект, суть якого полягає в тому, що людина сильніше реагує на новизну, контрастність, інтенсивність. Передумовою формування враження є те, який людина має вигляд і як “звучить”. Саме тому керівники повинні оволодіти мистецтвом усміхатися,вміло керувати голосом, жестами, мімікою, обирати пози. Допомогти їм у цьому можуть спеціалісти психологічної служби, іміджмейкери. Роль керівника у формуванні свого іміджу має зводитися до повної відкритості, готовності сприймати рекомендації як програму своїх дій. Часто це потребує подолання психічної скованості, чому сприяють тренінги на релаксацію (розслаблення), набуття комунікативних навичок,освоєння технології “особистого ортобіозу”, “візуального іміджу” тощо. Загалом імідж керівника є результатом умілої його орієнтації в конкретній ситуації, яка потребує правильного вибору моделі поведінки. Вибираючи модель поведінки, доцільно мати на увазі такі універсальні критерії:

— модель поведінки має  відповідати закону і не суперечити правопорядку в суспільстві;

— моральна бездоганність, дотримання загальновизнаних норм моралі;

— утвердження особистісної мети як критерію вибору моделі поведінки (чим значущіша мета особистості, тим більшу спонукальну силу вона має);

— критичне оцінювання власного вибору моделі поведінки;

— урахування особливостей статі в особистій поведінці (найраціональнішим  є вияв якостей, яких очікують від  жінок або чоловіків).

  Успіх діяльності, престиж  організації залежить не тільки  від того, що та як вона виробляє, а й від її іміджу, тобто уявлення людей про неї. Тому психологія управління іміджем організації, її співробітників та ефективна реклама є невід´ємною частиною діяльності керівника.