Психологічний зміст та класифікація виховного впливу

За ступенем стимуляції різних тинів психічної активності вихованців розрізняють виховні впливи, які можна позначити як:

• інтелектуальні, які переважно стимулюють міркування й роздуми особистості щодо обставин її соціального буття, пошуків і усвідомлення смислу власного існування, її особистісну рефлексію. Такі впливи здійснюються з використанням методів переконування (діалог, розповідь, доведення, бесіда, диспут).
• емоційні, тобто такі, які активізують переживання й почуття людини як об'єкта виховного впливу, апелюють до її ставлення до самої себе й до ціннісних орієнтацій, ідеалів і життєвих переконань (методи переконування, творення виховних ситуацій, рольова гра, змагання).
• вольові, спрямовані на активізацію й розвиток саморегулятивної активності вихованця як суб'єкта власної життєдіяльності (доцільними тут є привчання, метод вправ (доручень), метод прикладу, система перспективних ліній).

За психічними станами, які викликаються у вихованця, виховні впливи можна поділити на такі, що полегшують або пригнічують активність вихованця, мобілізують його сили або ж астенізують його. У соціально-психологічній літературі такі впливи називають фасилітуючими. [5]

Фасилітуючий вплив — це стимулюючий вплив активності вихователя на вихованця, внаслідок якого поведінка останнього стає вільнішою, більш невимушеною й продуктивнішою порівняно з її попередніми проявами. [4]

За таких умов дитина, як правило, переживає стан радості, піднесеності, відчуває приплив сил і бажання активних дій. Серед методів виховання такий стимулюючий ефект мають, насамперед, схвалення, заохочування, підбадьорювання, творення ситуації успіху, система перспективних ліній.

Інгібіційний вплив, навпаки, обмежує, пригнічує, гальмує активність дитини. Найчастіше інгібіційний ефект мають різного роду категоричні заборони, погрози, загрози покарання, здійснення його та інші методи впливу, орієнто-вані на генерування у вихованця почуття страху або переживання ним власної неспроможності, неповноцінності та безсилля. Типовою ситуацією створення пригніченого стану вихованця як наслідку педагогічної некомпетентності є перенесення оцінки поведінки дитини в конкретній ситуації на оцінку її особистості в цілому. [3]

За формою організації виховного процесу виховні впливи можуть бути:

• індивідуальними, розрахованими на конкретного вихованця.
• гуртовими, зорієнтованими на виховну роботу з невеликою групою дітей, об'єднаних на основі певних інтересів.
• масовими, у яких передбачається участь великої кількості учнів (у педагогіці такі форми організації виховних впливів прийнято називати заходами).

За інтенсивністю і складністю впливу прийнято розрізняти такі впливи:

• психологічно сильний вплив усвідомлюється людиною, збуджує її емоційні переживання, спонукає до зміни, коригування поведінки.
• психологічно слабкий вплив вихованець не усвідомлює, емоційно не переживає їх, він не викликає зміни його поведінки. Зазвичай такий вплив є наслідком недостатнього врахування вихователем віку, статі, досягнутого вихованцями рівня особистісного розвитку, їхніх значущих потреб і актуального психологічного стану.

За простотою — складністю виховного впливу розрізняють виховні дії, які можуть охоплювати більшу або меншу кількість рівнів відображення людиною дійсності, починаючи від психофізіологічного й закінчуючи особистісним. [9]

Висновок

Отже, виховання має бути спрямоване на формування у дітей системи правильних моральних понять, уявлень і переконань, правильних мотивів поведінки і правильних форм і способів поведінки - в нерозривній єдність всіх цих проявів.

Що ж повинен робити вчитель, вихователь в цьому відношенні? Яким повинен бути характер виховних впливів на учня з боку вчителя, вихователя?

Перш за все треба знати, що будь-який метод виховання не можна розглядати й оцінювати абстрактно. Застосовуючи різні методи, необхідно враховувати, по-перше, вікові та індивідуальні особливості вихованця, по-друге, особливості дитячого колективу, членом якого він є, і, нарешті, дані конкретні умови, в яких відбувається виховний вплив.

Список літератури

1. Власова О. І. Педагогічна психологія: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2005. – 400 с.
2. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 128 с.
3. Скрипченко О. В. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник. / За ред. О. В. Скрип-ченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднічук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.
4. Заброцький М. М. Педагогічна психологія. Курс лекцій. - К., 2000. - 100 с.
5. Столяренко А. М. Психология и педагогика: Учебное пособие. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 423 с.
6. http://ibib.ltd.ua/obschie-zakonomernosti-formirovaniya-lichnosti-33961.html
7. http://lib.lntu.info/book/fof/ippy/2013/13-62/page12.html
8. http://schoollib.com.ua/psyhologiya/3/38.html
9. http://pidruchniki.com/10880816/pedagogika/yednist_vihovnih_vpliviv