Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2014 в 13:01, реферат
Оскільки психологія прагне до дійсного пізнання реального життя, вона не обмежується абстрактним вивченням окремих психічних функцій. Намагання проникнути в психічне життя особистості включає вивчення психічних процесів як моментів конкретної діяльності особистості, її властивостей, які проявляються і формуються у діяльності, та її психічних станів, які закріплюють певну сталість, статичність психічного через вчинкову дію. Психічні процеси — це складні утворення, в яких беруть участь різні психофізіологічні функції та різні сторони свідомості. Психічні процеси мають свій специфічний зміст (пізнавальні, емоційні, вольові) і розкриваються через розвиток цього змісту.
Вступ……………………………………………………………………………… 3
1. Розвиток психіки і поведінки людини…………………………………. 5
2. Характеристика психологічних властивостей людини.......................7
Висновки…………………………………………………………………………19
Список використаної літератури……………………………………………...20
Емоції бувають нижчі і вищі; позитивні і негативні; стенічні і астенічні, емоційні реакції та емоційні стани.
Існує велика група емоційних станів,
де на першому місці перебуває
специфічний компонент
Стрес (напруга) – сукупність захисних фізіологічних реакцій, які віддзеркалюють дію зовнішніх факторів (стресів). Причини стресів різноманітні: необхідність робити те, що не хочеться, брак часу, хтось підганяє, не дає зосередитись; внутрішнє хворобливе напруження, сонливість, куріння, алкоголізм, сімейні чи виробничі конфлікти, незадоволення життям, борги, комплекс неповноцінності, брак відчуття поваги до себе ні вдома, ні на роботі.
Емоційні переживання
Воля
Воля (will) – це здатність людини управляти своїми діями і вчинками. Вона виражається у високому самовладанні в небезпечних ситуаціях, умінні подолати перешкоди, які виникли на шляху досягнення мети, здатності підкоряти свої бажання вимогам обов’язку, вмінні долати почуття невпевненості, сумнівів і страху.
Щоб виховати волю, слід завжди виконувати прийняте рішення навіть у дрібницях, бути послідовним і вимогливим до себе, критично оцінювати свої дії і вчинки, не чинити імпульсивних дій, переборювати такі недоліки, як невпевненість, запальність, недисциплінованість, нерішучість, легковажність, недбалість, боягузтво.
Мотив – це відповідь на запитання, чому людина хоче досягти поставленої мети. Мета досягається через боротьбу мотивів, яка завершується рішенням, а потім відповідною дією.
Вольовими якостями є дисциплінованість, самовладання, рішучість, наполегливість тощо.
Дисциплінованість – підкорення своїх дій вимогам громадського обов’язку, сумлінне виконання своїх обов’язків.
Самовладання – вміння за будь-яких умов управляти своєю розумовою діяльністю, почуттями і вчинками.
Рішучість – здатність швидко оцінювати ситуацію, приймати рішення і без вагань виконувати їх.
Наполегливість – здатність довго і цілеспрямовано втілювати в життя прийняте рішення.
Терпіння – активне і
Впертість – це необґрунтована настирливість, коли при виконанні вольової дії людина не зважає на думку інших людей, на нові обставини, які потребують нових рішень.
Волю можна розвивати і
Висновки
Людина як жива істота має дві найхарактерніші складові: організм і психіку.
Психіка – це властивість
Розвиток психіки – це результат еволюції нервової системи під впливом навколишнього середовища.
Психіка людини тісно пов’язана з безпекою її життєдіяльності. Аналіз статистичних даних та висновки експертів в галузі безпеки життєдіяльності дозволяють стверджувати, що від 60 до 90 % травм у побуті та на виробництві відбуваються з вини потерпілих.
Звідси постає принципово
важливе питання: чому люди, яким
від народження притаманний
Причинами можуть бути внутрішні фактори (індивідуальні психологічні або фізіологічні властивості, порушення емоційного стану, недостатність знань і досвіду) або фактори зовнішнього середовища. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності.
Людині притаманні такі види поведінки: інстинкт, навички, свідома поведінка. Поведінка, дії, вчинки людини є похідними від її психіки.
У кожній людині виокремлюють три функціональні частини: мотиваційну, орієнтовну та виконавчу. Порушення в будь-якій з цих частин тягне за собою зрушення в дії в цілому.
Особиста безпека заснована головним чином на трьох важливих фундаментальних принципах: знанні, спостережливості та обережності.
Всі складові, на котрих базується особиста безпека, можливо об'єднати в одне поняття – пильність. Пильність – це стан духу, друга натура обережної людини. Люди, які виховали в собі цю особливість, рідше попадають в небезпечні, кризові ситуації, тому що в змозі їх вчасно прогнозувати та обходити стороною.
Список використаної літератури