Психологічні особливості дітей з неповніх сімей

 

29	Тебе увесь час мучить, чи все ти робиш правильно, так, як треба.
30	Ти ніколи не хвастаєшся.
31	Ти боїшся того, що з тобою може щось трапитися.
32	Увечері тобі важко заснути.
33	Ти дуже переживаєш через оцінки.
34	Ти ніколи не спізнюєшся.
35	Часто ти почуваєш непевність у собі.
36	Ти завжди говориш тільки правду.
37	Ти почуваєш, що тебе ніхто не розуміє.
38	Ти боїшся, що тобі скажуть: «Ти все робиш погано».
39	Ти боїшся темряви.
40	Тобі важко зосередитися на навчанні.
41	Іноді ти злишся.
42	У тебе часто болить живіт.
43	Тобі буває страшно, коли ти перед сном залишаєшся один у темній кімнаті.
44	Ти часто робиш те, чого не варто було б робити.
45	У тебе часто болить голова.
46	Ти турбуєшся, що із твоїми батькам і щось трапиться.
47	Ти іноді не виконуєш свої обіцянки.
48	Ти часто утомлюєшся.
49	Ти часто грубиш батькам і іншим дорослим.
50	Тобі нерідко сняться страшні сни.
51	Тобі здається, що інші діти сміються над тобою.
52	Буває, що ти брешеш.
53	Ти боїшся, що з тобою трапиться щось погане.

 

Ключ до тесту

 

Ключ до субшкали «соціальної бажаності» (номера пунктів CMAS)

 

• Відповідь «Вірно»: 5, 17, 21, 30, 34, 36.

 

• Відповідь «Невірно»: 10, 41, 47, 49, 52.

 

 

Критичне значення по даній субшкалі - 9. Цей і більш високий результат свідчать про те, що відповіді випробуваного можуть бути недостовірні, можуть спотворюватися під впливом фактору соціальної бажаності.

 

Ключ до субшкали тривожності

 

• Відповіді «Вірно»: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12,13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 50, 51, 53.

 

 

Отримана сума балів являє собою первинну, або «сиру», оцінку.

 

Обробка й інтерпретація результатів тесту

 

Попередній етап

 

1. Переглянути бланки й відібрати ті, на яких всі відповіді однакові (тільки «вірно» або тільки «невірно»). Як ми вже відзначали, в CMAS діагностика всіх симптомів тривожності має на увазі тільки позитивна відповідь («вірно»), що створює при обробці труднощі, пов'язані з можливим змішанням показників тривожності й схильності до стереотипії, що зустрічається в молодших школярів. Для перевірки варто використовувати контрольну шкалу «соціальної бажаності», що припускає обидва варіанти відповіді. У випадку виявлення лівосторонньої (всі відповіді «вірно») або правобічної (всі відповіді «невірно») тенденції отриманий результат варто розглядати як сумнівний. Його варто ретельно проконтролювати за допомогою незалежних методів.

 

2. Звернути увагу на наявність помилок у заповненні бланків: подвійні відповіді (тобто підкреслення одночасно й «вірно», і «невірно»), пропуски, виправлення, коментарі й т.п. У тих випадках, коли у випробуваного помилково заповнено не більше трьох пунктів субшкали тривожності (поза залежністю від характеру помилки), його дані можуть оброблятися на загальних підставах. Якщо ж помилок більше, то обробку проводити недоцільно. Варто звернути особливу увагу на дітей, які пропускають або дають подвійну відповідь на п'ять або більше пунктів CMAS . У значній частині випадків це свідчить про утрудненість вибору, труднощах в ухваленні рішення, спробі піти від відповіді, тобто є показником схованої тривожності.

 

Основний етап

 

1. Підраховуються дані по контрольній шкалі - субшкалі «соціальної бажаності».

 

2. Підраховуються бали по субшкалі тривожності.

 

3. Первинна оцінка переводиться в шкальну. Як шкальна оцінка використовується стандартна десятка (стіни). Для цього дані випробуваного зіставляються з нормативними показниками групи дітей відповідного віку й статі.

 

Тривожність. Таблиця перекладу «сирих» балів у стіни

 

Стіни	Статево-вікові групи (результати в балах)
	7 років					8-9 років					10-11 років				12 років
	д	м	д		м		д	м		д		м
1	0-2	0-3	0		0-1		0-3	0-2		0-6		0-5
2	3-4	4-6	1-3		2-4		4-7	3-6		7-9		6-8
3	5-7	7-9	4-7		5-7		8-10	7-9		10-13		9-11
4	8-10	10-12	8-11		8-11		11-14	10-13		14-16		12-14
5	11-14	13-15	12-15		12-14		15-18	14-16		17-20		15-17
6	15-18	16-18	16-19		15-17		19-21	17-20		21-23		18-20
7	19-21	19-21	20-22		18-20		22-25	21-23		24-27		21-22
8	22-25	22-24	23-26		21-23		26-28	24-27		28-30		23-25
9	26-29	24-26	27-30		24-26		29-32	28-30		31-33		26-28
10	29 і більше	27 і більше	31 і більше		27 і більше		33 і більше	31 і більше		34 і більше		29 і більше

 

Примітка до таблиці норм:

 

• д - норми для дівчат,

 

• м - норми для хлопчиків.

 

 

4. На підставі отриманої шкальної оцінки робиться висновок про рівень тривожності випробуваного.

 

Характеристика рівнів тривожності

 

Стіни	Характеристика	Примітка
1-2	Стан тривожності випробуваному не властивий	Подібний «надмірний спокій» може мати й не мати захисного характеру
3-6	Нормальний рівень тривожності	Необхідний для адаптації й продуктивної діяльності
7-8	Трохи підвищена тривожність	Часто буває пов'язана з обмеженим колом ситуацій, певною сферою життя
9	Явно підвищена тривожність	Зазвичай носить «розмитий», генералізований характер
10	Дуже висока тривожність	Група ризику

 

Додаток 2

 

Дослідження самооцінки за методом Дембо-Рубінштейн

 

Призначення тесту

 

Тест призначений для психологічної діагностики стану самооцінки по наступних параметрах: висота самооцінки (фон настрою), стійкість самооцінки (емоційна стійкість), ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні), ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки), ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах), рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах), інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки, суперечливість/несуперечність показників самооцінки, зрілість/незрілість відносини до цінностей, наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції», характер і зміст проблем й їхніх компенсацій.

 

Інструкція до тесту

 

На прикладі шкали «Здоров'я».

 

«...Уявимо собі таку умовність: на верхньому полюсі перебуває сама здорова людина у світі, внизу - сама хвора людина... а між ними - всі інші люди, у тому числі й ми з вами.

 

Відзначте рискою на шкалі, як ви себе оцінюєте в цей момент по… (даному параметру)?

 

Відзначте кружком на шкалі, де б ви мріяли перебувати в ідеалі між цими полюсами?

 

Відзначте галочкою на шкалі, де ви можете виявитися, об'єктивно оцінюючи свої можливості? Чого ви можете домогтися, об'єктивно оцінюючи свої можливості?»

 

Важливо:

 

• Полюс повинен бути представлений однією людиною (людиною в однині). Правильно: «На верхньому полюсі перебуває сама … людина» («людина» – однина). Неправильно: «На верхньому полюсі перебувають самі … люди» («люди» - множина).

 

• На шкалі повинна бути відзначена середина, у такий спосіб виходить три полюси (триполюсна шкала): максимальне, мінімальне й середнє значення ознаки.

 

• С. Я. Рубінштейн рекомендує чотири обов'язкові шкали: «здоров'я», «розум», «характер» й «щастя». П. В. Яньшин ввів ще дві обов'язкові шкали: «задоволеність собою» й «оптимізм».

 

 

У модифікованому варіанті А. М. Прихожан використовуються наступні шкали: здоров'я, розум (здатності), характер, авторитет в однолітків, уміння багато робити своїми руками (умілі руки), зовнішність, упевненість у собі.

 

Інші шкали можуть задаватися експериментатором або виявляються в ході бесіди з випробуваним.

 

Схема аналізу результатів тесту

 

Висота самооцінки (фон настрою);

 

• надмірно висока (високий фон тло настрою) – актуальна самооцінка перебуває в третьому інтервалі.

 

• підвищена (підвищений фон настрою) – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів і перебуває головним чином у границях двох верхніх інтервалів.

 

• нормальна (рівний фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває в першому інтервалі.

 

• знижена (знижений фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває на середній оцінці або в інтервалі нижче середньої оцінки.

 

• выраженно низька (низький фон настрония) - актуальна самооцінка перебуває в нижньому інтервалі.

 

 

Стійкість самооцінки (емоційна стійкість);

 

• емоційна стійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів.

 

• емоційна нестійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 3 і більше інтервалів; при рівномірній самооцінці зустрічаються западіння по одній шкалі й підйом по іншійій.

 

 

Ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні);

 

• нереалістичність самооцінки - стійке підвищення актуальної самооцінки доходить до верхнього інтервалу.

 

 

Ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки);

 

• надмірно підвищена вимогливість до себе - більшість оцінок актуальної самооцінки стоять нижче середньої оцінки.

 

 

Ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах);

 

• непрямий індикатор – відстань між оцінками актуальної й ідеальної самооцінки по шкалах; чим ця відстань менше, тим більше задоволеність собою.

 

• прямий індикатор – висота актуальної самооцінки на шкалі «задоволеність собою».

 

 

Рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах);

 

• непрямий індикатор - співвідношення інтервалу можливого (відстань від актуальної самооцінки до об'єктивної оцінки власних можливостей) і інтервалу неможливого (відстань від оцінки власних можливостей до ідеальної самооцінки); чим більше інтервал можливого й менше – неможливого, тим вище рівень оптимізму.

 

• прямий індикатор - висота актуальної самооцінки на шкалі «оптимізм».

 

 

Інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки;

 

• відсутність інтегрованості – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах не збігаються.

 

• інтегрованість – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах – збігаються.

 

 

Суперечливість/несуперечність показників самооцінки;

 

• випробуваний дає собі різні оцінки (актуальна самооцінка) по подібних шкалах (наприклад, висока оцінка по шкалі «здоров'я» і низькі оцінки по шкалах психічне й фізичне здоров'я).

 

 

Зрілість/незрілість відносини до цінностей;

 

• незрілість – показник ідеальної самооцінки збігається з верхнім полюсом шкали в трьох і більше випадках.

 

 

Наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції»;

 

• парціальна компенсаторна втрата критичності - компенсація приватної проблеми (одиничного западіння самооцінки) надмірним завищенням самооцінки по окремій шкалі; стійка самооцінка на тлі якої спостерігається провал по одній шкалі й підйом по іншій шкалі.

 

○ механізм боротьби з депресією - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при зниженій у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка знижена.

 

○ незадоволеність, що витісняє, собою - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при підвищеній у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка підвищена.