Психологічні особливості дітей з неповніх сімей

 

Психологами повинна здійснюватися робота з підлітками за різними напрямами в залежності від типу сімей. Розкриємо ці напрями.

 

З підлітками з розлучених сімей:

 

• допомога в адаптації до нового статусу та відчуття себе повноправним членом суспільства;

 

• допомога в пошуку конструктивних шляхів виходу з кризових ситуацій;

 

• налагодження зв’язків з розлученими батьками.

 

 

З підлітками з напівсирітських сімей:

 

• допомога в пошуку конструктивних шляхів виходу з кризової ситуації;

 

• навчання підлітка жити без померлої близької людини.

 

 

З підлітками з позашлюбних на прийомних сімей:

 

• корекція батьківсько-дитячих відносин.

 

 

З підлітками з дистанційних сімей:

 

• адаптація до змушеної самостійності та корекція відношення до батьків.

 

 

Методика формування соціальної компетентності має передбачати проведення тренінгів, орієнтованих як на особистість дитини, так і на її сім’ю: “Хто я такий”, “Як бути особистістю”, “Як бути з емоціями”, “Як бути з іншими”, “Як бути впевненим у собі”, “Як бути з суспільством”, “Соціальні ролі, які ми граємо у житті”, “Соціальні ролі в мікросоціумі”, “Як бути з сім’єю”, “Життя за власним вибором”.

 

Висновки

 

Протягом усього дитинства сім’я для дитини відіграє важливу роль у розвитку особистості. Як буде поводитися дитина, багато в чому залежить від того, у якому емоційному стані перебуває вона зараз, чи подобається їй те, що їй пропонують робити.

 

Крім того, варто пам'ятати, що емоції, стрес, випробувані в дитинстві, дуже впливають на все життя. Якщо можна дитині передати знання, розвити мову, сформувати ряд навичок і т.д., то не можна усталити все це без емоційного підкріплення.

 

Сучасна психологія розглядає сім’ю як систему, у якій кожна структурна одиниця (член сім’ї) перебуває у чисельних і розмаїтих взаємозв’язках каузального характеру зі всіма іншими структурними одиницями. Тому будь-які форми психологічного супроводу сім’ї мають так чи інакше охоплювати усіх її членів.

 

Регресивні трансформації української родини призвели до поступового зниження традиційних для неї цінностей любові, як інваріантного базису побудови гармонійних подружніх та родительських взаємин, взаємоповаги і взаємодопомоги, пошани до старших, культу матері-Берегині. Натомість спостерігається знецінення сім’ї і шлюбу як соціальних інституцій, духовне збіднення сімейних стосунків. Все це виразно виявляється у функціонально неповних сім’ях. В Україні, особливо в західних областях, зростає кількість функціонально неповних сімей, у яких один із подружжя змушений тривалий час перебувати в трудовій еміграції (майже кожна друга сім’я). Функціонально неповна сім’я – це сім’я, у якій є і чоловік, і дружина, але професійна зайнятість, трудова еміграція, хвороба, ув’язнення когось з них зумовлюють його тривалу розлуку з сім’єю.

 

Дітям, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми цього ж віку з повних сімей притаманний підвищений рівень тривожності, емоційне відчуження від родителя, який перебуває за межами сім’ї, нижчий рівень емоційного благополуччя у сім’ї, занижена особистісна самооцінка.

 

Основними психологічними проблемами неповних сімей є: а) брак розуміння важливості впливу на дитину розлуки з батьком/матір’ю та відсутність знань про те, як полегшити переживання дитини, зберегти її прихильність до родителя, який перебуває за межами сім’ї; б) недостатність позитивних, гнучких, довірливих взаємин у сім’ї, що призводить до емоційного відчуження між батьками і дітьми; в) відсутність єдиних поглядів батьків на виховання дітей, що утруднює достатню ефективність процесу виховання; г) поступове зростання рівня емоційної відчуженості, конфліктності між її членами; д) утруднення можливостей задоволення членами функціонально неповних сімей тих своїх потреб, які задовольняються в сім’ях.

 

Отримані результати відкривають нові перспективи наукових досліджень феномену неповної сім’ї та її впливу на психологічний розвиток дитини. Так, невирішеною актуальною проблемою є дослідження впливу особливостей виховання у неповній сім’ї на її подальше життя, на формування її батьківської ідентичності, системи цінностей, налаштувань щодо побудови своєї сім’ї. Невивченими залишаються і питання відновлення взаємин у сім’ї після можливого повернення до неї родителя, котрий тривалий час перебував за межами сім’ї. Необхідні дослідження основних психологічних проблем, які виникають на цьому етапі життєдіяльності сім’ї, пошук оптимальних шляхів їх розв’язання чи попередження. Ці та інші питання є перспективними подальшими дослідженнями неповних сімей.

 

Список використаної літератури

 

1. Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. — М., 1995;

 

2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М., 1998;

 

3. Брайн Ш. Тесты для детей. — Тюмень, 1996;

 

4. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. — М., 1990;

 

5. Бурбо Л. Отношения родитель — ребенок. — Киев, 2002;

 

6. Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. — М., 1998;

 

7. Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. — М., 2002;

 

8. Вердербер Р. Психология общения. — СПб., 2003;

 

9. Вроно Е. Пойми своего ребенка. — М., 2002;

 

10. Василюк Ф. Е. Психология переживания. — М., 1984;

 

11. Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. — Л., 1984;

 

12. Дружинин В.Н. Психология семьи. − Екатеринбург: Деловая книга, 2000;

 

13. Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. — М., 2004;

 

14. Левис Ш. Ребенок и стресс. — М., 1997;

 

15. Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. — М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. — 576с.;

 

16. Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. — Т. 3. — 1982. — № 2. — С. 147-151;

 

17. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии: Пер. с англ. — М., 1997;

 

18. Практикум по возрастной и педагогической психологии: Для студ.сред. пед. учеб. заведений /Авт.- сост. Е. Е. Данилова; под ред. И. В. Дубровиной. – М.: Академия, 1998. – 160 с.;

 

19. Практическая психология: Учебно-методическое пособие/Под. Ред. доктора психологических наук, профессора С. В. Кондратьевой. — Мн.: Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997г. — 212с.;

 

20. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. —М., 1970;

 

21. Степанов С. С. Большие проблемы маленького ребенка: советы психолога – родителям. — Москва: Педагогика – Пресс, 1995 г. – 168 с.;

 

22. Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. — М., 1995;

 

23. Ширн Ч., Расселл К. «Рисунок семьи» как метод изучения детско-родительских взаимоотношений. Проективная психология. Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. − С. 345–354;

 

24. Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б.Дерманова. — СПб., 2002. — С. 60-64;

 

25. Хоментаускас Г.Т. Использование детского рисунка для исследования внутрисемейных отношений.// Вопросы психологии. − № 1, 1986. − с. 165–171;

 

26. Юрченко І.В. Психологічні особливості внутрішньо-сімейних відносин у неповних сім’ях (на матеріалі аналізу методики «Малюнок сім’ї») // Збірник наукових праць «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми». – К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2008. – Т. Х. – Ч. 2. – С. 506–512;

 

27. Юрченко І.В. Психологічний супровід неповних сімей (утворених внаслідок еміграційних процесів) в умовах роботи школи-садка // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. – К., 2007. – Вип. 14 (38). – С. 108–111;

 

28. Юрченко І.В. Функціонально неповна сім’я: характерні риси та проблеми // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВЦВ ЦІТ, 2008. – Вип. 13. – Ч. 2. – С. 207–216;

 

29. Юрченко І.В., Психологічна характеристика неповної сім’ї // Альманах студентського наукового товариства «Актуальні питання психологічної науки». – Рівне: РДГУ, 2008. – Вип. 1. – С. 119–24;

 

30. Юрченко І.В., Шевчук Г.С. Дослідження особливостей внутрішньо-сімейної ситуації у функціонально неповних сім’ях за допомогою проективної методики «Малюнок сім’ї» // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми практичної психології». – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2008. – Ч. 1. – С. 460–465.

 

 

Додаток 1

 

Шкала явної тривожності СМAS (адаптація А.М. Прихожан)

 

Призначення тесту

 

Шкала явної тривожності для дітей (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale - CMAS) призначена для виявлення тривожності як стійкого утворення у дітей 8-12 років.

 

Опис тесту

 

Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор ( J.A.Taylor, 1953), призначеної для дорослих. Для дитячого варіанта шкали було відібрано 42 пункти, оцінених як найбільш показові з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанта також у тому, що про наявність симптому свідчать тільки стверджувальні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію дитини давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.

 

У Росії адаптація дитячого варіанта шкали проведена й опублікована А.М.Прихожан. За даними авторів і користувачів, дитячий варіант шкали доводить досить високу клінічну валідність і продуктивність її застосування для широкого кола професійних завдань. Шкала пройшла стандартну психометричну перевірку, у якій брали участь близько 1600 школярів 7-12 років з різних регіонів країни.

 

Інструкція до тесту

 

На наступних сторінках надруковані пропозиції. Біля кожного з них два варіанти відповіді: вірно й невірно. У пропозиціях описані події, випадки, переживання. Уважно прочитай кожну пропозицію й виріши, чи можеш ти віднести її до себе, чи правильно вона описує тебе, твоє поводження, якості. Якщо так, постав галочку в колонку Вірно, якщо ні — у колонку Невірно. Не думай над відповіддю довго. Якщо не можеш вирішити, вірно або невірно те, про що говориться в пропозиції, вибирай те, що буває, як тобі здається, частіше. Не можна давати на одну пропозицію відразу дві відповіді (тобто підкреслювати обидва варіанти). Не пропускай пропозиції, відповідай на всі підряд. Давай потренуємося:

 

Твердження	Вірно	Невірно
1. Ти хлопчик.
2. Тобі подобається грати на вулиці, а не вдома.
3. Твій улюблений урок — математика.

 

Примітка

 

• Методика може проводитися як індивідуально, так і в групах, з дотриманням стандартних правил групового обстеження. Для дітей 7-8 років переважніше індивідуальне проведення. При цьому якщо дитина зазнає труднощів у читанні, можливий усний спосіб пред'явлення: психолог зараховує кожний пункт і фіксує відповідь школяра. При груповому проведенні такий варіант пред'явлення тесту, природно, виключений.

 

• Зразковий час виконання тесту - 15-25 хв.

 

 

Тестовий матеріал

 

№	Твердження	Вірно	Невірно
1	Тобі важко думати про щось одному.
2	Тобі неприємно, якщо хтось спостерігає за тобою, коли ти щось робиш.
3	Тобі дуже хочеться у всьому бути краще за всіх.
4	Ти легко червонієш.
5	Всі, кого ти знаєш, тобі подобаються.
6	Нерідко ти зауважуєш, що в тебе сильно б'ється серце.
7	Ти дуже сильно соромишся.
8	Буває, що тобі хочеться виявитися якнайдалі звідси.
9	Тобі здається, що в інших усе виходить краще, ніж у тебе.
10	В іграх ти більше любиш вигравати, ніж програвати.
11	У глибині душі ти багато чого боїшся.
12	Ти часто відчуваєш, що інші незадоволені тобою.
13	Ти боїшся залишитися вдома на самоті.
14	Тобі важко зважитися на щось.
15	Ти нервуєш, якщо тобі не вдається зробити те, що тобі хочеться.
16	Часто тебе щось мучить, а що - не можеш зрозуміти.
17	Ти з усіма й завжди поводишся чемно.
18	Тебе турбує, що тобі скажуть батьки.
19	Тебе легко розлютити.
20	Часто тобі важко дихати.
21	Ти завжди добре поводишся.
22	У тебе пітніють руки.
23	У туалет тобі треба ходити частіше, ніж іншим дітям.
24	Інші діти мають кращу вдачу аніж ти.
25	Для тебе важливо, що про тебе думають інші.
26	Часто тобі важко ковтати.
27	Часто хвилюєшся через те, що, як з'ясовується пізніше, не мало значення.
28	Тебе легко скривдити.