Основні види діяльності практичного психолога

Складні умови професійної діяльності працівників МНС обумовлюють необхідність психологічної підготовки особового складу, яка має бути направлена на формування таких вмінь, як  керування своїм емоційним станом, особливо в ситуаціях загрози здоров’ю чи життю; спілкування з особами, які опинилися в умовах надзвичайної ситуації і знаходяться в стані психоемоційного напруження; постійна готовність до виконання неочікуваних завдань. 

Досвід проведення рятувальних робіт та ліквідації надзвичайних ситуацій показав важливість надання психологічної допомоги постраждалому населенню. З цією метою працівниками МНС розгортаються пункти з надання невідкладної допомоги особам, які опинилися в складних умовах надзвичайної ситуації. Причому, для надання екстреної психологічної допомоги постраждалим у психологів МНС є «валізи психолога».  

Практичні психологи Міністерства надзвичайних ситуацій України мають дуже добре володіти всіма видами діяльності практичного психолога і, особливо, методами психодіагностики та психокорекції.  

 

Психологічне забезпечення діяльності збройних сих України. 

 

 Військові психологи в українській армії з’явилися в 1992 році. Саме в цей час, після затвердження структури Соціально-психологічної служби Міністерства оборони України були введені посади психологів полків і батальйонів. Сьогодні, після  чисельних реформувань, в структурах виховної та соціально-психологічної роботи передбачено близько двохсот посад військових психологів.   

В мирний час військовий психолог має вирішувати такі завдання, як:  

-  забезпечення  високої бойової готовності підрозділів; 

- визначення засобів  попередження  конфліктів, нестатутних взаємовідносин і порушень військової дисципліни в підрозділах; 

- психологічне забезпечення  мобілізації та активізації особового  складу на успішне розв’язання  учбових, спеціальних і бойових  завдань; 

- озброєння офіцерів  психологічними знаннями; 

- відновлення психологічної  стійкості військовослужбовців й усунення негативних психологічних явищ; 

- гуманізація військової  служби; 

- оцінка поведінки і  дій воїнів та військових колективів  за умов повсякденної служби  та бою; 

- забезпечення надійного  психологічного захисту своїх  військ і населення від психологічних операцій противника.  

У  воєнний час вони є безпосередніми організаторами всієї системи психологічного забезпечення бойових дій бригади, полку (батальйону). 

Військові психологи з 1999 року отримують освіту на військово-гуманітарному факультеті Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за фахом «Психологія», а з 2009–го  відновлено підготовку слухачів на гуманітарному факультеті Національної академії оборони України за спеціалізацією «Психологічна робота у військах». 

 

Психологічне забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України. 

  

Основним завданням підрозділів психологічного забезпечення Державної прикордонної службі України є досягнення психологічної готовності та оптимальної працездатності персоналу до виконання завдань з охорони державного кордону, забезпечення його соціально-психологічного благополуччя та збереження  його психічного здоров’я, запобігання виникненню професійної деформації персоналу. Складовими діяльності цих підрозділів є психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності персоналу та підрозділів, психопрофілактична робота (психологічне забезпечення правопорядку та дисципліни, запобігання розвитку професійної дефлорації персоналу, психогігієна умов діяльності персоналу), професійно-психологічний відбір та психологічне забезпечення управлінської діяльності керівного складу органів (підрозділів), професійно-психологічна підготовка персоналу прикордонної служби, психологічна освіта та консультативна допомога персоналу з питань, непов’язаних з професійною діяльністю. 

Основними видами діяльності практичних психологів Державної прикордонної служби України є психодіагностика, психопрофілактика, психологічна експертиза, психологічна прогностика (розробка, апробація та застосування моделей індивідуальної поведінки посадових осіб, групової поведінки колективу підрозділу в різних умовах оперативно-службової діяльності), соціально-психологічна реабілітація, психолого-педагогічна корекція, консультативна допомога, психологічна просвіта.

 

 

ВИСНОВОК

Слід зауважити, що види діяльності практичного психолога становлять цілісну систему, утворену із взаємопов'язаних компонентів, які розрізняються професійними цілями, поставленими психологом у конкретній ситуації. При цьому результат психологічної допомоги включає як передбачувані, заплановані компоненти, так і побічні. Як правило, внаслідок заходів, здійснених практичним психологом, незалежно від виду його діяльності, виявляється багатокомпонентний ефект, що дозволяє клієнту отримати нові знання (просвітницький ефект), відповісти для себе на питання "Як попередити...?" (профілактичний ефект), "яким я є і можу бути?" (діагностично-прогностичний), "як треба діяти в цій ситуації?" (консультативний), а також виробити у себе нові мотиви, установки, способи поведінки (психокорекційний ефект).

Аналогічно збір інформації про клієнта практичний психолог здійснює не тільки у ситуаціях психодіагностики, а й у всіх видах своєї роботи.

Вирізняючи види діяльності практичного психолога, слід мати на увазі умовність цього поділу та комплексність отримуваного ефекту психологічної допомоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Основи практичної психології/ В.Панок, Т.Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник.-3-тє вид., - К.:Либідь, 2006. – 536 с.;
2. Айви А.Е., Айви М.Б., Саймен-Даунинг Л. Психологическое консультирование и психотерапия. Методы, теории и техники: практическое руководство. – М., 2000.;
3. http://www.naiau.kiev.ua/books/vstup_spec/new-page-2/rozdil2/tema_2_2.html;
4. Бажутина С.Б. Воронина Г.Г., Булах И.П. Практическая психология в вузе и школе. – Луганск: Янтарь, 2000. – 113 с.