Основні види діяльності практичного психолога

Психолог у спорті повинен мати знання у обсязі вищої освіти за спеціальністю «психологія», а також досконалі знання з психології спорту; повинен знати особливості професійної діяльності психолога у спорті, основні напрямки розвитку сучасної психологічної науки, методи самостійного засвоєння психологічних знань; володіти основами психологічної корекції.

Професійна діяльність практичного психолога у медичній сфері.

 

 Ще у стародавні  часи було відомо, що душевний  стан людини впливає на її  фізичне самопочуття і навпаки. Взаємозв’язок душі та тіла  використовували представники релігії, педагогіки, медицини. Сьогодні численні  дослідження показують, що психосоматичні захворювання  діагностуються у  30-70 % випадків у осіб, які звернулися за допомогою до лікаря загального профілю. За останні 25-30 років  значно зросло навантаження на психіку людини, більшість людей проживає у великих містах, отримує величезну кількість зайвої інформації, має дуже насичені міжособистісні відносини. Усе це призводить до прискорення темпу життя та підвищення психоемоційної напруженості. Саме це обумовлює стрімкий розвиток клінічної психології.  

Сьогодні клінічні психологи  займаються не тільки розв’язанням проблем хворої особистості, але й профілактикою психічних розладів, збереженням та укріпленням психічного здоров’я населення, подовженням життя та покращенням його якості. Вони  повинні розбиратися у питаннях психопрофілактики, психогігієни, охорони психічного здоров’я, психологічного консультування, психологічної корекції. Професійна діяльність клінічних психологів спрямована на підвищення психічних ресурсів людини та її адаптаційних можливостей, на гармонізацію психічного розвитку, на охорону здоров’я, на психологічну реабілітацію.  

Клінічні психологи використовують усі види діяльності практичного психолога, але вони  мають свої особливості. 

Психодіагностика є одним з основних видів діяльності клінічного психолога, особливо тих із них, хто працює у психіатричних та неврологічних лікарнях. Психодіагностичне обстеження проводиться у випадках,  коли у лікаря виникають труднощі з встановленням діагнозу пацієнту, а психодіагностичні методи дозволяють уточнити медичний діагноз. Міністерством охорони здоров’я України були розроблені «Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки», за якими психологічне обстеження  пацієнтів є обов’язковим.   

Також психодіагностичне обстеження дозволяє оцінити ефективність призначеного лікування, воно є необхідним при дослідженні пацієнтів з метою трудової, військової  та судової експертизи.   

Психопрофілактика. Психопрофілактичні заходи клінічних психологів  направлені на  усунення чи попередження ситуацій, які можуть справляти психотравмуючий вплив на особистість, на підвищення  психологічної грамотності населення, пропаганду здорового способу життя, надання психологічної допомоги здоровим людям у складних ситуаціях, навчання їх методам психологічної саморегуляції та психокорекції. Клінічні  психологи  займаються виявленням груп ризику захворюваності на нервово-психічні та психосоматичні захворювання, наркоманію, алкоголізм, аномалії розвитку та надають їм  допомогу.  

Дуже важливою складовою психопрофілактичних заходів, у яких поряд з медичними працівниками активну участь приймає і клінічний психолог, є медична реабілітація, що направлена на одужання чи максимально можливе покращення стану здоров’я, попередження дефекту та відновлення працездатності хворого.    

У процесі реабілітації виділяють два рівні, які залежать не тільки від самого фізичного дефекту, але й від особливостей особистості хворого. Так, на рівні професійної реабілітації передбачається використання працездатності, що збереглася, для повернення хворого до трудової діяльності. На рівні соціальної реабілітації, чи ресоціалізації,  створюються необхідні умови життя та побуту (покращення умов проживання, матеріального забезпечення), відновлюються порушені контакти з оточуючими, що дають змогу хворому повернутися у суспільство. Часто такої допомоги потребують особи, які довго знаходилися на лікуванні і втратили здатність до попереднього виду діяльності. 

Психологічна корекція у клінічній психології направлена на активне втручання в процес  формування  адекватного психічного стану людини, гармонізацію її відносин з оточуючими.   

 Метою застосування  психологічної корекції є оптимізація, виправлення психічних функцій  людини, індивідуально-психологічних  особливостей особистості, що відхиляються  від норми, а у зв’язку з  цим порушують її адаптацію до соціальних умов. 

Психологічне консультування в клініці передбачає обговорення з пацієнтом його проблем і можливих шляхів їх подолання, інформування пацієнта про його індивідуально-психологічні особливості, специфічні типи реагування в стресових ситуаціях та методах саморегуляції.  Консультування направлено на створення активної життєвої позиції по відношенню до психологічних проблем, навчання засобам відновлення та збереження психологічного комфорту в різних життєвих ситуаціях.  

Психологічне консультування використовується при будь-яких психологічних проблемах як початковий етап психокорекції та психотерапії.

Експертна діяльність практичного психолога. 

Експертиза є одним з найскладніших напрямів   діяльності практичного психолога. Вона проводиться, як правило, у особливих, екстраординарних випадках, коли у осіб, які відповідають за прийняття рішення у сфері соціального чи виробничного управління, судочинства чи охорони здоров’я, в інших сферах життєдіяльності не вистачає знань для кваліфікованого розв’язання проблеми. Психологічну експертизу можна визначити як спеціальну дослідницьку діяльність, що передбачає використання психологічних знань для вирішення поставлених перед фахівцями питань. 

Психологічні експертизи можна поділити на дві великі групи: психологічні експертизи, що не мають судової перспективи, та судово-психологічну експертизу, яка є найбільш регламентованою на законодавчому рівні та найбільш розробленою фахівцями-психологами. За результатами психологічного дослідження психолог готує висновок, який після перевірки та оцінки слідчим або судом буде використовуватися як доказ у кримінальній справі.   

За предметом судово-психологічні експертизи поділяють на: 

1. Судово-психологічна експертиза особистості обвинуваченого, основним завданням якої є  створення об’єктивного психологічного портрету підекспертного, виявлення його індивідуально-психологічних особливостей, психологічних мотивів протиправних дій. Правовими наслідками є врахування судом індивідуально-психологічних особливостей, як обставин, що пом’якшують чи обтяжують провину.
2. Судово-психологічна експертиза афекту, що направлена на діагностику у обвинуваченого  сильного душевного хвилювання  (фізіологічного афекту), яке викликає у обвинуваченого під час скоєння злочину звуження свідомості, гальмує свідомий контроль за діями та поведінкою, знижує рівень осмислення оточуючого світу. Правовими наслідками діагностики афекту є інше юридичне значення дій обвинуваченого.
3. Судово-психологічна експертиза здатності свідка чи потерпілого вірно сприймати обставини, що мають значення для справи, давати про них вірні показання. Приводом для призначення експертизи такого роду можуть бути дані про низький рівень розвитку свідка чи потерпілого, недостатній розвиток мови у них, суперечність свідчень, особливості характеру тих, хто дає свідчення (навіюваність, схильність до фантазування), несприятливі умови сприйняття подій, особливий психічний стан на час сприйняття події (тривога, фрустрація, стрес, розгубленість), можливий вплив на свідка чи потерпілого зацікавлених осіб.
4. Судово-психологічна експертиза здатності потерпілої у справі про зґвалтування розуміти характер та значення дій, що чинилися з нею, чи чинити опір. При розслідуванні справ про сексуальне насильство центральним є оцінка стану потерпілої. А саме: встановлення факту знаходження потерпілої у безпомічному стані, оскільки зґвалтуванням є сексуальний акт, скоєний з використанням безпомічного стану потерпілої. Законодавець вказує, що безпомічний стан передбачає нездатність розуміти характер та значення сексуальних дій та неможливість чинити опір.
5. Судово-психологічна експертиза психічного стану особи, що покінчила життя самогубством (посмертна експертиза). Цей вид експертизи допомагає слідчому встановити, чи є самогубство добровільним актом чи мало місце доведення до самогубства. Психолог-експерт надає ймовірний висновок про психічний стан, що передував смерті.
6. Комплексна судова психолого-лінгвістична експертиза, в ході якої проводиться  порівняльний лінгвістичний (мовленевий) аналіз текстів, зразків письмової мови підекспертного.
7. Комплексна судова психолого-мистецька експертиза  призначається у випадках необхідності встановлення спрямованості та ступеню впливу на свідомість та підсвідому сферу особистості творів мистецтва порнографічного чи садистського змісту.
8. Судово-психологічна експертиза пригод на транспорті  та виробництві. Приводом призначення такої експертизи може виступати припущення про те, що вимоги ситуації, які призвели до аварії, перебільшували індивідуально-психологічні та професійні можливості людини, що керувала технікою; наявність сильних перешкоджаючих подразників; наявність у людини екстремальних психічних станів перевтомлення чи соматичного неблагополуччя. В ролі експертів за даним видом СПЕ виступають фахівці в області психології праці та інженерної психології.
9. Судово-психологічна експертиза злочинного угрупування. Експерт-психолог аналізує структуру та функції групи, розподіл ролей, допомагає визначити лідера злочинного угрупування. Даний вид експертизи призначається в період, коли перед слідчим виникає питання про групові ролі обвинувачених. Психологічна структура групи значною мірою визначає індивідуальну поведінку її  членів. Так, лідер групи завжди виступає організатором та керівником скоєння злочину, активні її члени приймають активну участь в реалізації наміченого плану, просто учасники групи виконують другорядні ролі, інколи контролюють події, які відбуваються навколо.  Розслідування кримінальних справ в сфері організованої злочинності пов’язані зі значними  труднощами вирішення питання про диференціацію конкретної ролі кожного учасника в злочинних епізодах, визначення їх провини.
10. Судово-психологічна експертиза у справах про моральну шкоду є достатньо новим видом експертизи, хоча за кордоном вона дуже широко застосовується. Тільки психолог може встановити наявність чи відсутність моральної шкоди для особистості, він досліджує індивідуально-психологічні особливості особистості людини, яка проходить експертизу, головні її життєві цінності, глибину її особистісної реакції на дії відповідача тобто ступінь психологічних страждань.

 

 Основним об’єктом даного виду експертизи є люди, які є операторами різного профілю: водіями автомобілів, машиністами потягів, пілотами, операторами автоматизованих систем управління на транспорті та енергетичних підприємствах, за участю яких відбулися будь-які пригоди, а у слідчого або суду виникають при цьому сумніви в їх психофізіологічних можливостях.  

Основним видом діяльності, який застосовує експерт-психолог при проведенні психологічної експертизи є психодіагностика. 

 

Професійна діяльність практичного психолога на виробництві.

 

 

Підприємства та фірми традиційно є замовниками психологічних досліджень. Найбільш потужні з них мають свої психологічні служби чи психологів у складі кадрових підрозділів. В разі їх відсутності підприємства та фірми можуть залучати до вирішення психологічних проблем психологів-консультантів чи психологів-експертів. 

Найчастіше психологи приймають участь у вирішенні таких завдань, як професійний психологічний відбір кандидатів на працевлаштування, психологічне супроводження діяльності персоналу та психологічна оцінка працівників підприємств чи фірм.  

Психологічний відбір кандидатів на працевлаштування має за мету отримання інформації про їх психологічні особливості, оцінку їх відповідності вимогам, що висуваються до майбутнього працівника, та прогнозування ефективності їх діяльності. В якості критеріїв оцінки можуть бути використані інтелект, емоційна стійкість, адаптаційні можливості, лідерські риси характеру, комунікативні та емпатійні здібності, конфліктність, лояльність по відношенню до організації та інші. Висновок психолога носить рекомендаційний характер, часто серед кандидатів на працевлаштування вибирають того, хто за результатами психодіагностичного обстеження став найкращим.  

Психологічне супроводження діяльності персоналу передбачає  проведення дослідницьких, корекційних та просвітницьких заходів. Дослідницька діяльність проводиться на вимоги адміністрації підприємства чи фірми і може бути спрямована на складання професіограм, вивчення умов праці та  соціально-психологічного клімату в колективі,  виявлення факторів, що ускладнюють підвищення ефективності діяльності підприємства чи фірми. 

Корекційна робота складається з різних програм, спрямованих на збереження психічного здоров’я працівників. Найчастіше психологи намагаються розробити заходи з попередження наслідків стресів, що пов’язані з виробничою діяльністю. З цією метою вони розробляють та реалізовують заходи з адаптації нових працівників до умов діяльності в колективі, проводять групові та індивідуальні заняття з оптимізації соціально-психологічного клімату на підприємстві, застосовують тренінгові технології для активізації індивідуального кар’єрного зростання фахівців, навчають працівників методикам релаксації, зняття психоемоційного напруження.   

Просвітницкі заходи направлені на інформування працівників про психологічні фактори, що сприяють підвищенню ефективності трудової діяльності.  

Психологи підприємств та фірм беруть участь в оцінці працівників при переводі їх на нову посаду чи при підвищенні їх за посадою, при оцінці відповідності їх індивідуально-психологічних особливостей особистості новим умовам праці, при створенні резерву на висунення.  

Психолог-експерт запрошується на підприємство в тих випадках, коли якісь події уже відбулися (наприклад, відбувається реорганізація структури в організації, впроваджуються нові методи роботи, виникла конфліктна ситуація в організації), їх необхідно оцінити та запропонувати заходи з усунення несприятливих наслідків. За результатами оцінки складається експертний висновок, основною метою якого є обґрунтування необхідності врахування  запропонованих рішень.  

Психолог-консультант приймає участь в розробці нових методів управління персоналом, в покращенні умов праці. Необхідність консультування, як правило, пов’язана з  недостатністю досвіду та знань адміністрації  з вирішення психологічних проблем на підприємстві. Головною перевагою психолога-консультанта є те, що він є самостійним і незалежним від замовника, дотримується позиції нейтралітету, безпристрасності до подій в організації, що забезпечує об’єктивність та неупередженість його оцінки ситуації. 

В сучасній закордонній психологічній літературі відмічають ще й такі задачі, що вирішують психологи на підприємстві: вирішення питань професійного навчання та підвищення кваліфікації, оцінка трудового вкладу працівника, розробка заходів підтримки  трудової дисципліни та ефективних прийомів заохочення та покарання співробітників, участь в розгляді скарг та у переговорах працівників, профспілок з адміністрацією, організація підприємницької пропаганди та реклами, приватні психологічні консультації.  

Психологи на підприємстві застосовують усі притаманні професії практичного психолога види діяльності.  

 

Професійна діяльність практичного психолога органів внутрішніх справ.

 

 Психологічна служба в органах внутрішніх справ була створена у 1993 році. Враховуючи набутий досвід у розв’язанні відомчих психологічних проблем, та маючи бажання покращити організацію діяльності відомчих психологів,  у 2002 році було створено Центри практичної психології та виокремлено такі чотири напрями роботи психологів органів внутрішніх справ:

• професійна орієнтація та професійно-психологічний відбір на службу та на навчання;
• психопрофілактична робота та психологічне супроводження службової діяльності;
• психологічне супроводження оперативно-службової діяльності;
• психолого-педагогічне супроводження навчально-виховного процесу в навчальних закладах МВС.