Основні види діяльності практичного психолога

 

 Незважаючи на відомчу специфіку діяльності практичних психологів ОВС, складність та значимість поставлених перед ними завдань, у своїй роботі вони використовують основні види діяльності практичного психолога.  

Психодіагностика є одним з найважливіших видів діяльності практичного психолога органів внутрішніх справ. Психодіагностичне обстеження проводиться при визначенні придатності кандидатів за своїми індивідуально-психологічними особливостями до служби в міліції та до навчання у навчальних закладах МВС; при виявлення осіб з асоціальними установками та кримінальною мотивацією, осіб з нервово-психічною нестійкістю та у стані дезадаптації; при вивченні працівників, які  призначаються  на  посади з більшим обсягом робіт та більш високим рівнем відповідальності; при оцінці психологічної готовності працівника до дій в екстремальних ситуаціях та до виконання певних оперативно-службових завдань. Не є секретом те, що виконання деяких завдань, особливо із застосуванням зброї, викликає у працівників сильне психоемоційне напруження. У таких випадках психодіагностичне  обстеження проводиться з метою оцінки психічного стану працівника, його особистісних ресурсів до відновлення, для вирішення питання щодо надання реабілітаційної допомоги.  

Психодіагностичні обстеження, особливо із застосуванням новітніх психологічних технологій, у тому числі з використанням комп’ютерної поліграфічної техніки, упроваджуються в процес розкриття та розслідування злочинів. Одним із видів таких досліджень є також складання портретних характеристик (психологічних портретів) осіб, які скоїли злочин та знаходяться у розшуку.  

Психопрофілактика у органах внутрішніх справ направлена на виявлення працівників з ознаками дезадаптації, на надання допомоги керівникам усіх рівнів з питань зміцнення дисципліни та законності в органах внутрішніх справ України, створення ефективної системи забезпечення психологічної та психофізіологічної надійності персоналу, здійснення заходів щодо оптимізації соціально-психологічного клімату в колективах, на формування здорового способу життя.  

Просвітницька діяльність практичних психологів ОВС  має за мету формування у працівників знань з профілактики психічних розладів, що пов’язані з психоемоційним перевантаженням, з розв’язання конфліктних ситуацій на роботі та в родині, безпечної поведінки у специфічних ситуаціях оперативно-розшукової діяльності, масових безпорядків та надзвичайних ситуацій.  Діяльність працівника міліції пов’язана з різного роду ситуаціями щодо припинення порушень правопорядку та закону. У зв’язку з цим важливим є вміння поводити себе у таких умовах, встановлювати контакт з правопорушниками, оцінювати їх риси особистості за зовнішніми характеристиками поведінки,  вести переговори з ними, досягати під час переговорів своєї мети. Психологи  також ознайомлюють працівників з новими психологічними методами розслідування злочинів.   

Таким чином, головним завданням просвітницької діяльності є психологічна  підготовка працівників органів внутрішніх страв України до виконання своїх функціональних обов’язків як у повсякденних, так і у екстремальних умовах. 

Психологічне консультування – це надання психологічної допомоги працівникам міліції підчас охорони громадського порядку, при забезпеченні переговорної діяльності, керівникам органів та підрозділів внутрішніх справ з оптимізації соціально-психологічного клімату у колективах, членам сімей працівників ОВС з розв’язання побутових конфліктів.  

Психологічна корекція. Різні аспекти оперативно-службової діяльності здійснюють значний вплив на психічний стан працівників ОВС. Успішність виконання професійних дій під час масових безпорядків, ускладнення оперативної обстановки, застосування працівниками вогнепальної зброї, участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та перебування у зонах соціальних конфліктів призводить до психоемоційного перевантаження працівників, до розвитку станів дезадаптації та навіть до тимчасових розладів психіки. У працівників може відмічатися втрата гнучкості поведінки, недостатня оцінка ситуації, підвищена тривожність, стурбованість, стомленість, погіршуються пам’ять  та увага, ускладнюється виконання розумових операцій, особливо у ситуаціях вибору. Такі стани, безумовно,  потребують обов’язкової корекції. 

 

 

Психологічна служба у внутрішніх військах МВС України.

 

 Психологічна служба у внутрішніх військах МВС України створена в 2001 році, до штатів з’єднань та військових частин були введені посади офіцерів-психологів, визначені завдання, функції та напрями психологічного супроводу службово-бойової діяльності. 

Сьогодні головними завданнями практичних психологів внутрішніх військ є:

- формування у військовослужбовців  внутрішніх військ відповідних професійно важливих психологічних якостей, навичок безпечної поведінки;

- створення ефективної  системи забезпечення психологічної  готовності, стійкості і надійності  особового складу;

- професійна орієнтація  та професійно-психологічний відбір кандидатів на службу у внутрішні війська, кандидатів на навчання та кандидатів до участі в миротворчих місіях ООН;

- вивчення соціально-психологічного  клімату у військових колективах  та надання допомоги командирам  у формуванні необхідного рівня його сприйнятливості, створення обстановки високої вимогливості і взаємодопомоги;

- проведення психопрофілактичної  роботи, спрямованої на зміцнення  й відновлення соціально-психологічного  благополуччя та здоров’я військовослужбовців, попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації;

- проведення організаційних  і методичних заходів щодо  посилення впливу психологічного  забезпечення для досягнення  позитивних результатів службово-бойової  діяльності внутрішніх військ;

- удосконалення організації роботи щодо підвищення престижу внутрішніх військ серед населення;

- виявлення за допомогою  психологічних та соціологічних  методів чинників, що сприяють  виникненню соціально-психологічних  проблем у службово-бойовій діяльності  внутрішніх військ;

- психологічний аналіз  причин та умов психологічного  і фізичного травматизму, загибелі  військовослужбовців внутрішніх  військ під час виконання службових  обов’язків та підготовка пропозицій  до методичних рекомендацій щодо  їх попередження;

- впровадження новітніх психологічних технологій, зокрема за напрямками службово-бойової діяльності, у тому числі із застосуванням комп’ютерної поліграфної техніки, автоматизованих психодіагностичних комплексів для відбору, оцінки і прогнозування професійної діяльності військовослужбовців з’єднань і військових частин відповідно до вимог чинного законодавства України. 

Професійна діяльність психолога різнопланова й поліфункціональна за своїм характером і змістом. Виконуючи функціональні обов’язки, психолог використовує різноманітні методи, техніки й технології, об'єднані за їх характером в окремі види діяльності. Специфіка професійної діяльності висуває певні вимоги до підготовки практичних психологів внутрішніх військ МВС України, освіту вони отримують в Академії внутрішніх військ та на факультеті внутрішніх військ Навчально-наукового інституту з підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ.  

До числа основних видів діяльності  психолога відносяться психодіагностика, психокорекція, психопрофілактика, просвітницька діяльність.

Професійна діяльність практичного психолога установ виконання покарань.          

 

Посада психолога в установах виконання покарань вперше буда введена в 1989 році, а в 1991 році було затверджене Положення про психологічну службу в системі пенітенціарних установ України. Перед психологами ставилося завдання пошуку та впровадження нових методів та форм перевиховання засуджених, вдосконалення вивчення особистості засудженого на основі індивідуальних програм психолого-педагогічного впливу.  

Після створення Державного департаменту України з виконання покарань (1998 рік) діяльність служби постійно вдосконалювалась: в 2000 році було затверджене Положення про психологічну службу установи виконання покарань, а в 2007 – Положення про психолога установи виконання покарань та слідчого ізолятора. В умовах запровадження заходів з гуманізації кримінального покарання та наближення його до європейських стандартів основними завданнями психолога були визначені: 

- надання психологічної допомоги засудженим та особам, узятим під варту;  

- розробка та реалізація, спільно з персоналом установи, індивідуальних і групових програм  психокорекційного та педагогічного  впливу на засуджених й осіб, взятих під варту, з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, ступеню соціально-педагогічної занедбаності;  

- підвищення психологічної  майстерності персоналу установи, надання йому кваліфікованої  методичної допомоги, навчання формам  та методам психологічного вивчення  особистостей і середовища засуджених та осіб, взятих під варту, а також прийомам саморегуляції та психолого-педагогічної  корекції; 

- узагальнення та впровадження  в практику роботи установи  сучасних методів психолого-педагогічного  впливу на засуджених та осіб, узятих під варту. 

Для виконання покладених на нього завдань психолог вивчає засуджених; розробляє індивідуальні програми соціально-виховної роботи з ними і бере участь в їх реалізації; здійснює заходи щодо соціально-психологічної адаптації засуджених та осіб, узятих під варту; вивчає малі групи, їхню структуру, групові процеси та вплив на соціально-психологічний клімат у середовищі засуджених, розробляє та надає персоналу установи  рекомендації щодо його покращення; виявляє осіб, які потребують підвищеної уваги з боку персоналу; організовує психологічну підготовку засуджених до життя після звільнення від відбування покарання. 

В своїй роботі психологи установ виконання покарань та слідчих ізоляторів застосовують усі види діяльності, що притаманні професії практичного психолога.  

Психодіагностика проводиться при вивченні й узагальненні особистісних та групових характеристик засуджених, спрямованих на визначення індивідуально-психологічних особливостей поведінки та встановлення наявності в засуджених тих чи інших психологічних якостей; при виявленні серед засуджених осіб, які потребують підвищеного контролю з боку персоналу установи (тобто тих, які мають психічні відхилення, схильних до самогубства або членоушкодження, створення конфліктних ситуацій серед засуджених, нападу на персонал установи). Психодіагностиче обстеження обов’язково проводиться при оцінці перспектив розвитку особи та при прогнозуванні можливої індивідуальної і групової поведінки засуджених. 

Психопрофілактика в установах виконання покарань спрямована на виявлення, попередження та усунення особистісних і групових негативних психологічних явищ, які виникають у процесі відбування покарання; на надання психологічної допомоги засудженим, а також, у разі необхідності, персоналу установ.  

Консультативна діяльність полягає у наданні рекомендацій персоналу щодо роботи з групами та окремими засудженими, попередженні негативних явищ та формуванні позитивного морально-психологічного клімату серед засуджених.  

Просвітницька діяльність передбачає поширення психологічних знань серед персоналу та засуджених, підвищення рівня їх психологічної культури.  

Психокорекція спрямована на  досягнення позитивних змін у психічному стані, у поведінці та індивідуально-психологічних особливостях особистості  засуджених.  

Психологи установ виконання покарань займаються також і психолого-педагогічною дослідницькою діяльністю та впровадженням її результатів у практичну діяльність пенітенціарних установ. 

 

Організація психологічного забезпечення  в Міністерстві надзвичайних ситуацій України.

 

 

   

Одні з найскладніших завдань вирішують практичні психологи Міністерства надзвичайних ситуацій України. Психологічне забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб здійснюють Центри (групи, сектори) психологічного забезпечення та роботи з особовим складом. Працівники цих підрозділів працюють у двох основних напрямах: психологічний супровід службової діяльності персоналу міністерства та психологічна робота з населенням, яке постраждало від різноманітних надзвичайних ситуацій. 

Основні завдання психологічного забезпечення службової діяльності полягають у забезпеченні належного психологічного рівня підготовки та   психологічної надійності особового складу, наданні психологічних рекомендацій щодо формування резерву кадрів на висунення, вивченні соціально-психологічного клімату в колективах, проведенні психопрофілактичної роботи з особовим складом та психологічного аналізу причин виникнення психологічних травм. Психологічне забезпечення службової діяльності має бути спрямоване на розвиток психологічних знань, умінь, навичок, які б дозволили професійно грамотно та ефективно досягти цілі, поставленої перед рятувальними службами.   

Дослідження особливостей професійної діяльності працівників МНС показали, що підчас ліквідації різноманітних надзвичайних ситуацій частота пульсу у рятувальників іноді перевищує 160 ударів у хвилину. Поновлення нормального психічного стану відбувається лише через декілька годин після завершення робіт.  Іноді, працівники МНС не готові до виконання поставленого завдання. Так, при ліквідації наслідків катастрофи російського літака під Донецьком у деяких молодих працівників були відмічені спроби відмовитися від пошуку та збору тіл загиблих. Після завершення робіт у 18 ліквідаторів наслідків аварії було діагностовано ознаки посттравматичного стресового розладу.