Обгрунтування психодіагностичного інструментарію щодо дослідження професійного іміджу

- особиста місія керівника: свого роду конституція, стратегічне бачення керівника. Особиста місія керівника визначає те становище, в якому він знаходиться в даний момент, і те, чого він хоче досягти в майбутньому. Особиста місія керівника є важливим моментом у виробленні місії та цілей організації;

- ціннісні орієнтації  керівника: найбільш важливі припущення, прийняті керівником організації  і які впливають на організаційну  культуру організації.

Психологічні умови формування іміджу керівника установи (організації) представляють і його професійно-психологічні якості. До таких якостей відносяться: ціннісні орієнтації, спрямованість на справу, комунікабельність, готовність до ризику, вміння висловлювати свої думки, потреба в саморозвитку, надійність.

Сприйняття зовнішнього вигляду є дуже суттєвим при першому враженні про індивіда. Якщо це сприйняття виявилося позитивним, то уся подальша інформація буде нашаровуватися на цей так званий «скелет», незалежно від того, вона буде мати позитивний або негативний вплив. Головне, що основа вже створена, «перше враження – воно найяскравіше». Але якщо сприйняття виявилося негативним, то все, що буде сказано і зроблено згодом, буде сприйматися через призму вже створеного негативного іміджу.

Інші якості, істотні  для іміджу керівника організації – соціальні характеристики. Вони пов’язані з ситуацією навколо організації. Керівник, орієнтуючись на певну цільову аудиторію, повинен намагатися в той же час заручитися підтримкою як можна більшої кількості людей, які мають пряме відношення до продукції або послуги організації, так і пов’язаних з нею непрямим чином. Він повинен чуйно вловлювати їх вимоги.

Також варто звернути увагу на таку важливу соціальну  функцію, як сімейний стан керівника організації. На жаль, у нашій країні протягом 70 років сімейні цінності всіляко придушувалися, і їм не надавалося особливого значення. Однак дуже часто сімейні цінності, проповідувані керівником організації, відіграють важливу роль у формуванні його позитивного іміджу. Отже, «соціальні характеристики» є досить рухомою частиною іміджу керівника, тісно пов’язаною з вимогами реальності. Кожен раз на основі ретельного аналізу ситуації, що склалася, вони конструюються заново.

Наступна складова іміджу – це особиста місія керівника. Керівник організації може мати або не мати такої місії, він також може не розуміти призначення місії.

Місія організації, за визначенням  Томпсона і Стрикланда, відповідає на питання: «У чому полягає наша діяльність, і чим ми будемо займатися?». Що стосується керівника організації, то, якщо він не буде усвідомлювати, в чому сенс його діяльності, він ніколи не зможе створити позитивний імідж керівника.

В. Баранчеєв визначає місію як «спосіб виділення серед  конкурентів». Це також важливий момент при створенні іміджу керівника, тому що людям властиво запам’ятовувати щось особливе та унікальне. Особиста місія керівника –це, як правило, будь-яка ідея або набір ідей, які він збирається реалізувати у своїй діяльності, і які в сукупності наповнюють місію організації.

Ще однією важливою складовою  іміджу є ціннісні орієнтації керівника. Базові припущення й ціннісні орієнтації керівника організації, безумовно, впливають на організаційну культуру. Керівник намагається привести організаційну культуру у відповідність зі своїми нормами і цінностями. Цей процес, що відбувається всередині організації, формує внутрішній імідж керівника, який ми розглянемо нижче. Що стосується впливу ціннісних орієнтацій на «зовнішній» імідж керівника, то тут слід зазначити аспекти національної культури. У різних культур існують абсолютно різні критерії позитивного іміджу.

Візуальний образ формується через сприйняття фігури, росту людини, її статури. Багато тут дано від природи, але багато чого залежить і від вас.

У сучасному діловому співтоваристві гарна фізична форма, спортивна фігура, турбота за нею, сприймається як показник успішної, відповідальної людини. Існує думка, що керівник, який не вміє успішно управляти собою, а саме керувати своїм самопочуттям, здоров’ям, настроєм, навряд чи зможе успішно керувати колективом людей. Знову ж таки, фізична активність породжує думку, що такий керівник зможе працювати, віддаючи себе всього роботі. А значить, досягне успіху.

Наступний момент – особливості  рухів, жестів, положення тіла в просторі. Зазвичай ці прояви досить тісно пов’язані з тембром голосу, його інтонаціями. Так, якщо керівник є володарем командного голосу, його мова впевнена, а рух руки немов розсікає повітря, то цим він швидше за все, доповнить свій імідж сильного, впевненого в собі керівника. Позитивним чином впливає на формування образу комунікабельного керівника приємна посмішка, приємний тембр голосу, плавні, неквапливі рухи, поворот голови убік співрозмовника, відкриті жести, вслухування в чужу мову.

Таким чином, структура професійного іміджу керівника включає: персональні характеристики, соціальні характеристики, особисту місію керівника та його ціннісні орієнтації.

Професійний імідж керівника  в сучасній психології розглядається  в рамках психології управління та аналізується в контексті наступних проблем: формування іміджу організації; вплив іміджу на ділові відносини; взаємозв’язок професійних і особистісних якостей іміджу керівника; сприйняття управлінської команди, керівника; уявлення про ідеального керівника; комунікативні якості особистості керівника; психологічні особливості особистості керівника; психологічна компетентність керівника, психологічні особливості професійної діяльності керівника; гендерний аспект у сфері управління.

В.М. Шепель виділяє три  групи якостей, що визначають формування і сприйняття іміджу. У першу групу він відносить такі природні якості, як комунікабельність (здатність легко сходитися з людьми), емпатичність (здатність до співпереживання), рефлексивність (здатність зрозуміти іншу людину), красномовність (здатність впливати словами). Володіння даними здібностями і постійні вправи в їх розвитку – запорука успішного створення іміджу. У другу групу входять характеристики особистості такі як наслідок освіти і виховання. До них відносяться моральні цінності, психічне здоров’я.  
До третьої групи відносяться ті особистісні якості, генезис яких пов’язаний з життєвим і професійним досвідом індивіда [25].

Професійні якості успішного  керівника установи (організації): повага до людей, терпимість до недоліків, повага до права на самостійне рішення, готовність надати допомогу, прагнення вселити впевненість в успіх, здатність вислухати думки, прохання колег, врахувати їх у процесі роботи, здатність вирішувати складні конфлікти, не бути злопам’ятним, уміння планувати, здатність об’єктивно оцінювати роботу підлеглих, їх результати, свої результати,  готовність поділитися досвідом з колегами.

Особистісні якості успішного  керівника установи (організації): уміння керувати своїми емоціями, стресостійкість, сформовані ціннісні орієнтації, вимогливість до себе, надійність, гнучкість, демократичність, уміння викладати свої думки, оптимістичність, володіння почуттям гумору, справедливість, здатність до аналітичної діяльності, спрямованість на справу, здатність до творчості, саморозвитку.

Таким чином, кожен керівник постає одночасно і як професіонал, і як особистість, і як індивідуальність, але далеко не кожному вдається стати  суб’єктом професійного розвитку, сформувати свій «адекватний» імідж. При  виявленні особистісних чинників професійного іміджу керівника цікаво розглянути теоретичну модель керівника, розроблену І.С. Мангутовим та          Л.І. Уманським.

У даній моделі автори виділяють наступні групи властивостей особистості керівника:

- загальні якості (самовладання, активність товариськість, практичний розум, спостережливість, працездатність, ініціативність, наполегливість, намостійність, загальний рівень розвитку);

- індивідуальний стиль; 

- підготовленість до  діяльності;

- специфічні властивості  (організаторські чуття, вибірковість, розум, психологічний такт, енергійність, вимогливість, критичність);

- схильність до організаторської  діяльності.

Найбільш пріоритетними  професійно-психологічними якостями керівника  є: стресостійкість, сформованість  ціннісних орієнтацій, спрямованість особистості на справу, надійність, готовність до ризику, потреба в саморозвитку, відповідальність, надійність, порядність, вміння слухати і викладати свої думки, вміння ризикувати.

Важливі такі управлінські якості, як сміливість, управлінське мислення, наполегливість, самостійність, гнучкість у поведінці, винахідливість, товариськість і високий моральний контроль.

До особистісних якостей  керівника відносяться також  високий моральний контроль, рефлексивність, емоційна стабільність, здатність до творчості, вміння поєднувати теплоту і близькість з людьми з принциповістю і високою вимогливістю. Особистісні якості ідеального керівника передбачають також комунікабельність, вміння керувати емоціями, напористість, оперативність.

Практичний досвід, дослідження, опитування керівників дозволили виділити багато якостей (особистісні, професійні, моральні), які сприяють (або, навпаки, заважають) професійній діяльності, адаптації до ділового середовища, налагодженню контактів з іншими людьми.

Особистісні якості позитивні: стриманість, терплячість, впевненість, доброзичливість, зібраність, неупередженість, оптимізм, дружелюбність, уважність, дбайливість, енергійність, спокій, життєрадісність, безпечність.

Особистісні якості негативні: скутість, незадоволеність, метушливість, невпевненість, песимізм, боязкість, інертність, запальність, сором’язливість, впертість, агресивність, непослідовність, грубість, підозрілість.

Професійні якості позитивні: працьовитість, компетентність, активність, ініціатива, розсудливість, творчий підхід до справи, аналітичний, гострий, реалістичний розум, оперативне мислення, старанність і методичність, цілеспрямованість, організованість і вміння цінувати час, дисциплінованість, рішучість і здатність до ризику, практичність, гарна пам’ять, здатність засвоювати нове, старанність, уміння спілкуватися з людьми, повага до клієнтів і турбота про них, уміння працювати в команді, ентузіазм, витривалість, самостійність, проникливість і інтуїція, акуратність.

Професійні якості негативні: недбальство, пасивність і повільність, незнання своєї справи, відсутність інтересу до роботи, швидка стомлюваність, відсутність волі і нездатність досягати поставлених цілей, неорганізованість, незібраність, неуважність, непослідовність, недисциплінованість, недбалість, поверхневий, примітивний розум, відсутність здорового глузду, шаблонність мислення і догматизм, самовпевненість, нездатність долати невдачі, боязкість і скутість, відсутність пізнавального інтересу, конфліктність, некомунікабельність, труднощі у переході з однієї справи на іншу.

Моральні якості позитивні: чесність, відповідальність, справедливість, почуття професійного обов’язку, конфіденційність, розумне поєднання суспільного  й особистого інтересів, ощадливість, щирість, повага до особистості, доброзичливість, сумлінність, догідливість.

Моральні якості негативні: брехливість, несправедливість, безвідповідальність, відсутність почуття професійного обов’язку, егоїзм, підозрілість, мстивість, заздрісність, жадібність, меркантильність, підступність, зловтіха, марнотратство, лестивість.

У процесі формування або корекції іміджу перед керівником стоїть завдання самореалізації, яка  виражається в необхідності приведення своєю неординарною, унікальної системи  установок у відповідність з  професійними та загальноприйнятими цінностями; при формуванні іміджу керівника установи (організації) потрібно звернути найбільшу увагу на особливості моральної, комунікативної, ціннісної , емоційно-вольової сфер особистості керівника, які і складають основу професійного іміджу.

Таким чином, до складових якостей професійного іміджу керівника можна віднести особистісні, професійні та моральні якості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ  ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ

 

2.1. Обгрунтування психодіагностичного інструментарію щодо дослідження професійного іміджу

 

 

Багато науковців приділяли  свою увагу дослідженню професійного іміджу. Серед них – Дж. Ягер, 

Ставлення керівника до власного іміджу – психологічний регулятор власної поведінки.  методика «Оцініть свій імідж» Дж. Ягера 

 

2.2. Методики дослідження професійного іміджу

 

Однією з методик  дослідження професійного іміджу є  методика        Дж. Ягера  «Оцініть свій імідж». В ній автор  пропонує оцінити керівнику свій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури дозволяє зробити висновок про те, що поняття «імідж» за своїм обсягом і змістом є дуже складним. Воно формувалося в полі зору різних наук і стало практично міждисциплінарним поняттям. Поняття «імідж» сьогодні досить багатобарвне – це може бути образ того чи іншого об’єкта, починаючи від особистості, групи людей, організації з її виробами і закінчуючи державою з її політичною елітою.

У ряді визначень іміджу підкреслюється та обставина, що поняття  «імідж» містить у собі не тільки природні властивості особистості, але і спеціально вироблені, створені, сформовані. Ще одна важлива характеристика іміджу – це його функціональність. Іншими словами, імідж не є самоціллю і створення або корекція його припускає, що він потрібен для чогось. За допомогою іміджу можна домогтися певних цілей, зробити більш успішною діяльність, якою людина займається.