Емпіричне дослідження. Дослідження конфліктів в учнів старшого шкільного віку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Сентября 2014 в 18:43, курсовая работа

Краткое описание

Людина живе в суспільстві. Суспільство складається з осіб, зв'язаних між собою сімейними, професійними, релігійними зв'язками. У кожного є свої потреби, прагнення, цілі. Спільні прагнення, цілі, потреби супроводжують створенню груп, коаліцій, партій. Конфлікти є вічним супутником нашого життя. Взаємодія людей і їх поведінка викликається одночасно їх власними особистими характеристиками і навколишнім середовищем, в якому вони знаходяться. У міру взаємодії з іншими людьми неминуче цілі, завдання і потреби одних вступають в суперечність з цілями, завданнями і потребами інших.

Содержание

Вступ
Розділ 1. Теоретична частина. Поняття конфлікту у вітчизняній і зарубіжній психології
1.1 Суть конфлікту, об'єкт і предмет конфліктології
1.2 Дослідження конфліктів в західній і вітчизняній психології
1.3 Природа, типологія та причини виникнення конфліктів
1.4 Особливості конфліктів в школі
1.5 Конфлікти між учнями старшому шкільному віці
Розділ 2. Емпіричне дослідження. Дослідження конфліктів в учнів старшого шкільного віку
2.1 Методи і організація дослідження
2.2 Аналіз проведеного дослідження і обробка результатів
Висновок
Список використаних джерел

Прикрепленные файлы: 1 файл

Курсовая работа Конфлікти старшокласників.doc

— 245.50 Кб (Скачать документ)

 

Під час аналізу даної психодіагностичної методики було виявлено, що поведінка учнів в конфліктних ситуаціях дуже відрізняється. З методики було виявлено три рівні взаємодії в конфліктній ситуації (протиборство, співпраця та середній рівень між цими показниками).

Показник домінування протиборства в реакції на конфліктну ситуацію показали такі учні як Валерко, Кобзар, Островський та Федоренко. З цього випливає, що у конфліктній ситуації ці учні зовсім не налаштовані на вирішення конфлікту, а навпаки (підсвідомо або свідомо) намагаються розв’язати його якнаймаштабніше. Учні які отримали показник співпраці – Батицька, Башинська, Єфенесян, Жукова, Ільчишина, Козінська, Корнійчук, Підлужна, Петросян та Складовська – мають неконфліктні риси характеру і навіть у конфліктних ситуаціях зберігають врівноваженість та прагнення до подолання критичної ситуації в конфлікті. Горбунова, Костюченко, Ткаліч отримали показники посереднього рівня тобто мають риси і протиборства і співпраці, тобто реагують по різному в різних конфліктних ситуаціях. Особливу увагу слід звертати на посередніх учнів так як вони можуть переходити в конфліктну форму взаємодії в ситуації натиску, а також у форму співпраці в ситуації незачіпання їхніх приватних інтересів. У вирішенні конфліктних ситуацій бажано орієнтувати учнів на психологію співробітництва, так як саме в цьому випадку конфлікти вирішуються за допомогою об’єднання інтересів учнів, а не їх розходження.

Методика №4. Діагностика контактності особистості

 

Банцер Олександра

3

Високий рівень контактності

Батицька Аліна

1

Високий рівень контактності

Башинська

7

Середній рівень контактності

Валерко

14

Низький рівень контактності

Горбунова Крістіна

9

Середній рівень контактності

Єфенесян

7

Середній рівень контактності

Жукова Ольга

10

Середній рівень контактності

Ільчишина

9

Середній рівень контактності

Козінська

5

Високий рівень контактності

Кобзар Павло

17

Низький рівень контактності

Корнійчук Олена

5

Високий рівень контактності

Костюченко Анна

11

Середній рівень контактності

Кужелюк

18

Низький рівень контактності

Островський

19

Низький рівень контактності

Підлужна Н

9

Середній рівень контактності

Петросян

7

Середній рівень контактності

Ткаліч Тетяна

10

Середній рівень контактності

Складановська Анна

7

Середній рівень контактності

Федоренко

19

Низький рівень контактності


 

Під час аналізу дослідження було виявлено, що в класі є декілька учнів з низьким рівнем контактності особистості – Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко – не дивно, що низький рівень контактності особистості цих учнів збігається з їх високою конфліктністю досліджуваною в попередніх методиках. Отже можна провести паралель, що рівень контактності особистості прямо-пропорційно пов’язаний з рівнем конфліктності. Це саме твердження підтверджується при аналізі результатів дослідження учнів які отримали показник високої контактності – Банцер, Батицька та Козінська – в попередніх методиках отримали показник низького рівня конфліктності. Учні які отримали посередній рівень контактності і в попередніх дослідженнях отримували рівень посередньої конфліктності особистості.

Методика №5. Наскільки ви врівноважені в конфлікті.

 

Банцер Олександра

19

Низький рівень

Батицька Аліна

17

Низький рівень

Башинська

22

Середній рівень

Валерко

46

Високий рівень

Горбунова Крістіна

30

Середній рівень

Єфенесян

19

Низький рівень

Жукова Ольга

25

Середній рівень

Ільчишина

27

Середній рівень

Козінська

17

Низький рівень

Кобзар Павло

50

Високий рівень

Корнійчук Олена

22

Середній рівень

Костюченко Анна

25

Середній рівень

Кужелюк

45

Високий рівень

Островський

55

Високий рівень

Підлужна Н

21

Середній рівень

Петросян

17

Низький рівень

Ткаліч Тетяна

24

Середній рівень

Складановська Анна

18

Низький рівень

Федоренко

49

Високий рівень


 

Під час аналізу даної методики було виявлено, що учні Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко проявляють високий рівень неврівноваженості, тому можливо дані учні і проявляють агресивність в ситуативних конфліктах в класному колективі. Ці учні проявляють неабияку агресивність у відносинах з однокласниками, а також у відносинах з вчителями. Під час аналізу даної діагностичної методики було виявлено, що учні які проявляли в попередніх методиках відносну безконфліктність – Банцер, Батицька, Єфенесян, Козінська, Петросян та Складовська – і в даній методиці проявили врівноваженість та відносно пасивне ставлення до подразника.

В загальному оцінюючи проведене дослідження можна наголосити, що учні Валерко, Кобзар, Кужелюк, Островський та Федоренко являються конфліктними за всіма показниками і тому роботу класного керівника, шкільного психолога, вчителів та адміністрації школи особливу увагу слід звернути саме на цих учнів так як їх конфліктність в класному колективі може перерости на конфлікт в шкільному середовищі. Учні ж які проявили безконфліктність у виховному процесі проблем не матимуть ні з поведінкою на уроках та позаурочній діяльності ні у відносинах з вчителя чи батьками.

 

 

Висновок

 

Конфлікти відіграють ключову роль в житті окремої людини, сім'ї, колективу, суспільства. Для того, щоб грамотно поводитися в конфліктах, людина повинна знати закономірності їх виникнення, розвитку і протікання. Конфліктологія може зберегти здоров'я, добробут людям, які несуть величезний збиток в результаті деструктивних наслідків внутрішньоособистісних і соціальних конфліктів.

Соціальний конфлікт є найбільш гострим способом вирішення значущих протиріч що виникають в процесі соціальної взаємодії, що полягає в протидії суб'єкта і супроводиться переживанням негативних емоцій по відношенню до один до одного. Внутрішньоособистісний конфлікт – психічний стан, що важко переживається, викликаний тривалою боротьбою мотивів, потягів, цінностей, що відображають суперечливі зв'язки з соціальною середою і затримуюче ухвалення рішення.

Свій специфічний предмет знаходять в конфлікті одинадцять наук: психологія, педагогіка, мистецтвознавство, філософія, історичні науки, математика, військові науки, політичні науки, правознавство, соціобіологія і соціологія.

Психодіагностика міжособистісних стосунків допомагає вивчення стосунків в різних групах (формальних і неформальних), в спілкуванні з різними людьми (однолітками, дітьми більш молодшого і більш старшого віку, дорослими – вчителями і батьками). Спостереження, дослід і експеримент є трьома основними методами, які використовуються для вивчення міжособистісних стосунків дітей різного віку. Починаючи з підліткового віку можна додати і тести.

Таким чином, організація в установах освіти, системи практичної роботи конфліктологів, допомогла б у прогнозуванні, попередженні і врегулюванні конфліктів, що значно поліпшило б міжособистісні стосунки в групах, колективах або сім'ях.

 

Список використаних джерел

 

1. Анцупов А.Я. Конфликтология. - М., 2002г., 387с.

2. Аронсон, Элиот Социальная психология - М., 2002г., 342с.

3. Бабосов Е.М. Конфликтология. - Мн., 2000г., 283с.

4. Бабосов Е. М. Основы конфликтологии – Мн., Право и экономика, 1997г. 392с.

5. Возрастная психология. - М., 1996г., 231с.

6. Волков Б.С. Психология подростка  – Мн., 2001г., 251с.

7. Ворожейкин И. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология – М, 2004. 240с.

8. Дмитриев А. В. Конфликтология  – М., Гардарики, 2001г. 320с.

9. Елизаров В.И. Социальная психология - Мн., 1997г., 258с.

10. Немов Р.С. Психология: Учеб. для  студ. высш. пед. учеб. заведений –  М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. –  Кн. 2: Психология образования. – 608с.

11. Психологические проблемы юности под ред. А.В. Петровского - М., 1969г., 285с.

12. Райс Психология подросткового и юношеского возраста - М., 1995г., 239с.

13. Ремшмидт Подростковый и юношеский возраст - М., 1994г. 214с.

 

1



 


Информация о работе Емпіричне дослідження. Дослідження конфліктів в учнів старшого шкільного віку