Виробнича база підприємств сфери туризму

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2013 в 15:11, реферат

Краткое описание

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників. До внутрішніх належать: технологія й організація виробництва туристичного продукту, характер послуг тощо. До зовнішніх - демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо. Характеристика зовнішніх факторів свідчить про кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.
Можливість виробництва (формування) туристичного продукту, надання послуг за певним обсягом та якістю вирішальною мірою залежить від рівня розвитку виробничої бази підприємства.

Содержание

ВСТУП 3
Засоби розміщення 4
Підприємства харчування 12
Транспортні засоби 14
Розваги та програмне забезпечення туризму 20
ВИСНОВКИ 23
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 24

Прикрепленные файлы: 1 файл

реферат шпильовий.doc

— 386.50 Кб (Скачать документ)

 Разом з тим широкий набір розважальних заходів завжди сприймається туристами з ентузіазмом і великою цікавістю. Це участь у фестивальних програмах, спортивних, культурно-масових заходах, святкуванні національних свят тощо. Вечірні заходи розважального характеру, як правило, плануються з відвідуванням ресторану, спеціального концерту та інших розважальних закладів.

 Особливе місце  у світовій індустрії розваг  відводиться тематичним паркам. На думку Уолта Діснея, тематичний  парк – це центр сімейного  відпочинку і розваг, що здебільшого визначає вибір самої теми. Щоб об'єднати людей різного віку і, в першу чергу, залучити доросле населення, вона повинна носити не тільки розважальний, але й інформаційно-пізнавальний характер.

 Тематика програм  може бути різносторонньою - від курсів по підстриганню кущів до циклу семінарів з теорії і практики менеджменту.

 Світові тематичні  парки пропонують виставки досягнень  у галузі науки і техніки,  різносторонні інформаційно-пізнавальні  та загальноосвітні програми  тощо. Так, найстаріший тематичний парк США "Диснейленд" побудований в 60 км на південний схід від Лос-Анджелесу (штат Каліфорнія), найвідоміший американський тематичний парк "Дісней Уорлд" - недалеко від Орландо (штат Флорида). Найбільший тематичний парк Європи "ЄвроДіснейленд" розміщений за 30 км від столиці Франції. "Країна мумі-тролей" у Фінляндії знаходиться в 20 км від м.Турку.

  Одним із важливих факторів, який впливає на реалізацію пізнавальних, розважальних, лікувальних, оздоровчих та інших турів, є програмне забезпечення туристичної діяльності.

 Згідно з Міждержавним  стандартом (ГОСТ 28681.1 -95) " Програма обслуговування туристів - перелік послуг, визначних об'єктів і дозвіллєвих подій, що надаються туристам у визначених послідовності, часі, місці і умовах обслуговування ".

 Головним в туристичній  програмі є основна мета подорожі. Як показують дослідження, турист  не вважає програму і обслуговування  якісним, якщо мета подорожі  не досягнута. Основними видами  послуг, які входять майже в  кожну туристичну програму обслуговування, є: проживання, харчування, екскурсійне обслуговування, транспортні послуги, розважальні та спортивні заходи, побутові послуги та інші.

 З погляду програмного  обслуговування, туристичні програми - це завжди тематична спрямованість.  Залежно від тематики туру формується певний набір послуг, який залежить від мети подорожі і рівня замовленої комфортності. При цьому програма складається з основних послуг, які відповідають меті подорожі, а також послуг доповнюючих та супутніх.

  Важливе місце при розробці програм обслуговування відводиться мотивам і побажанням клієнтів. Мотиви туристів при виборі подорожі можуть бути найрізноманітнішими і залежать від багатьох факторів. Серед них і вік, і рівень доходів, і національні особливості, і навіть мода. Але є найбільш типові мотиви, характерні для більшості споживачів. Саме на них ґрунтуються стандартні програми обслуговування. Ось деякі поширені мотиви і пов'язані з ними програми обслуговування:

 Турбота про збереження  здоров'я - в цій групі програм  передбачені тури з лікуванням, масажем та іншими процедурами для сімей, інвалідів, для тих, хто не палить тощо.

Навчання. Тут можна  виділити програми, які передбачають вивчення іноземних мов, мовну практику, навчання різним видам спорту, професійні програми та тури за інтересами.

Заняття спортом. Це тури, програмами яких передбачена можливість займатися такими видам спорту, якими  більшість людей не має можливості займатися протягом року. Це гірські  лижі, теніс, гольф, планерний спорт, кінний, парусний спорт, сплав на байдарках і катамаранах та багато інших видів спорту.

Розв'язання ділових проблем. Такі програми передбачають участь у  конгресах, симпозіумах, нарадах, семінарах, інших ділових зустрічах.

Розваги і необхідність у спілкуванні з іншими людьми. Це, в основному, подорожі з розважально-пізнавальною програмою.

Можливість для самовираження  і самоутвердження. Ця група об'єднує  в собі пригодницькі тури: підкорення гірських вершин, різні експедиції, полювання під водою, висококатегорійні  туристичні походи тощо.

Підвищення культурного рівня. Ці завдання вирішуються в пізнавальних турах по відомих містах, історичних і культурних центрах, в театральних, літературних турах та ін.

 Кожний вид туру  залежно від програми має особливу  специфіку організації обслуговування  туристів, розподілу часу і надання послуг, технології обслуговування туристів.

При цьому програма обслуговування складається, виходячи з основної мети подорожі. При всій різноманітності  варіантів програм витримується принцип "Мета подорожі - тип туру". Якщо не виконується цей головний принцип організації туру, то програма, навіть складена з високоякісних послуг вищої категорії, приречена на провал, тому що турист вважає якісним обслуговування тільки тоді, коли мета його подорожі досягнута.

 Будь-яка програма  обслуговування має бути зорієнтована на конкретного споживача і відповідати його цільовим мотивам.

 На ринку України  представлено велику кількість  різних програм подорожей і  при зростанні їх диференціації  все ж існують найбільш поширені  цільові програми обслуговування, такі, наприклад, як лікувально-оздоровчі, пізнавальні, ділові, спортивні та ін[6].

 

ВИСНОВКИ

Туристична індустрія  формується комплексом підприємств, які  забезпечують чи сприяють забезпеченню рекреаційних потреб людини при її переміщенні незалежно від його мети, окрім того, що пов'язане з оплачуваною у відвідуваній країні роботою. Отже, матеріально-технічну базу цієї складної структури утворюють підприємства розміщення, транспортні та сфера обслуговування туристів. До підприємств розміщення належать готелі, а також спеціалізовані засоби розміщення: кемпінги, будинки відпочинку, санаторії, пансіонати, профілакторії тощо. У транспортній сфері виділяють, насамперед, транспорт власне для туристів (круїзні судна, спеціальні катери та яхти для прогулянок), а також транспорт, який обслуговує саму індустрію туризму, тобто туристів і місцеве населення.

Однак індустрію туризму  можна розглядати не лише як сукупність підприємств, що надають туристичні послуги та виробляють туристичні товари, але і як одну з форм освоєння території. Розуміння цієї системи як комплексу підприємств є наслідком галузевого підходу.

Складна будова, багатоаспектні зв'язки, специфіка туристичного обслуговування потребують зваженого ставлення  до планування, організації, мотивації, контролю функціонування туристичної індустрії, її окремих складників, у т. ч. підприємств. Саме це становить основу інституційно-організаційної підсистеми індустрії туризму, яка бере на себе відповідальність за управління, менеджмент і ґрунтується на відповідному правовому, фінансовому, науковому забезпеченні.

У такому разі менеджмент туризму визначається як управління соціально-економічними явищами і  процесами, які мають місце в  індустрії туризму.

Отже, індустрію туризму  розглядають як складну систему  взаємодії рекреаційних потреб людини та рекреаційних можливостей природно-економічного потенціалу території.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Бейдик О. О. Словник-довідник з географії туризму, рекреології та рекреаційної географії. - К.: Палітра, 1997.

2. Гаврилишин І.П. Туризм України: проблеми і перспективи. -К., 1994.

3. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. -Москва, 1996.

4. Дурович А.П. Маркетинг в туризме. - Минск, 2001.

5. Закон України "Про туризм" (15 вересня 1995р.). - К., 1995.

6. Кифяк В.Ф. Організація  туристичної діяльності в Україні.  Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

7. Межгосударственый стандарт. Туристско-екскурсионное обслуживание. Класификация гостиниц. - Киев: Госстандарт Украины, 1996.

 

 

 


Информация о работе Виробнича база підприємств сфери туризму