Поняття комерційної діяльності, її складові елементи

Оскільки в роздрібній торговій мережі завершується процес доведення  товарів від виробництва до споживача, те комерційна діяльність, зв'язана з роздрібним продажем товарів, є найбільш відповідальною, тому що на цьому етапі приходиться мати справу з кінцевим споживачем товару. Тому дуже важливо не тільки запропонувати роздрібному покупцю широкий вибір високоякісних товарів, великий перелік послуг, але і використовувати при цьому сучасні, зручні для покупця методи продажу, прогресивні системи розрахунку за покупки і т.д.

Комерційна діяльність торгових підприємств  в умовах ринкової економіки повинна  здійснюватися на основі маркетингових досліджень. При цьому необхідно орієнтуватися на інтереси кінцевого споживача, інакше неможливо розраховувати на успішний комерційний результат. Одночасно варто враховувати і те, що на комерційну діяльність роблять прямий чи непрямий вплив багато факторів, основними з яких є [11, c.167]:

рівень кваліфікації комерційних  працівників;

правова база комерційної діяльності;

стан матеріально-технічної бази торгових підприємств;

асортимент товарів і перелік  послуг, що надаються;

рівень конкуренції на ринку;

фінансовий стан підприємства;

наявність розвинутих інформаційних систем і  ін.

Торгові підприємства повинні враховувати ступінь  впливу цих факторів у своїй комерційній  діяльності, без чого неможливо забезпечити  високу ефективність їхнього функціонування.

Комерсант у ринковій економіці стає центральною фігурою торгового бізнесу, тому що виконує функції по керівництву торговим процесом, регулюванню господарських зв'язків по закупівлі і продажу товарів з постачальниками і покупцями, по формуванню оптимального асортименту, організації реклами товарів, контролю якості виробів, обслуговуванню покупців. Це універсальний фахівець торгової справи, від результативної роботи якого залежить ефективність роботи чи підприємства фірми в цілому.

У зв'язку з  цим різко зростає роль професійної підготовки фахівця-комерсанта, що володіє глибокими знаннями теорії комерційної діяльності, а також практичними уміннями і навичками успішного здійснення цієї діяльності.

1.3 Комерційні процеси в роздрібній  торгівлі, їх роль та задачі

 

Відповідно до характеру виконуваних функцій процеси, здійснювані в торгівлі, також можна підрозділити на два основних види [17, c.234]:

комерційні (чи чисто торгові);

виробничі (чи технологічні).

Комерційні  процеси - процеси, зв'язані зі зміною вартості, тобто з купівлею і продажем товарів. До них відносяться й організаційно-господарські процеси, безпосередньо не зв'язані з актами купівлі-продажу, але здійснення, що забезпечують безперервність їхній, і не мають виробничого (технологічного) характеру (вивчення потреб, укладення договорів закупівлі-продажу, реклама й ін.).

Основні комерційні процеси в торгівлі можна підрозділити на наступні види:

вивчення  і прогнозування купівельного попиту, вивчення і виявлення потреб населення  в товарах і послугах;

виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів;

організація раціональних господарських зв'язків  з постачальниками товарів, включаючи  укладення договорів (контрактів) на постачання товарів, розробку і представлення  заявок і замовлень на товари, організацію обліку і контролю за виконанням договірних зобов'язань, різні форми комерційних розрахунків і ін.;

організація і технологія проведення оптових  закупівель товарів у різних постачальників (на оптових ярмарках, оптових продовольчих ринках, товарних біржах, аукціонах, у виготовлювачів продукції, торгових посередників і т.д.);

організація і технологія оптового і роздрібного  продажу товарів, включаючи форми  і методи продажу товарів, умови  їхнього застосування, якість обслуговування і т.д.;

рекламно-інформаційна діяльність по збуту товарів;

формування  торгового асортименту на складах  і в магазинах, управління товарними  запасами. Комерційні процеси є об'єктом  комерційної діяльності в торгівлі.

Технологічні  процеси є об'єктом вивчення спеціальної  дисципліни - організації і технології торгівлі, найважливіша задача якої полягає в науковій організації взаємодії знарядь і предметів праці з робочою силою для того, щоб раціонально використовувати, з одного боку, жива праця, а з іншого боку - речовинні елементи праці, тобто знаряддя і предмети праці.

Крім комерційних  і виробничих процесів у торгівлі виконуються так називані додаткові  торгові послуги, оскільки здійснення актів купівлі-продажу товарів  обростає різноманітними операціями по обслуговуванню покупців. У цивілізованій торгівлі саме ці додаткові послуги по своїй сутності стають усе більш домінуючими по масі затрачуваного на них праці (доставка товарів на будинок, установка куплених технічно складних товарів вдома в покупців, прийом замовлень у покупців і ін.).

По своєму функціональному змісті додаткові  торгові послуги можуть бути віднесені  як до технологічних, так і до комерційних  процесів.

Торгові послуги  в залежності від тієї ланки сфери  товарного обігу, де вони виявляються  покупцям, можна підрозділити на два  види [16, c.312]:

послуги, що надаються оптовими організаціями  і підприємствами своїм клієнтам (оптові торгові послуги);

послуги, що надаються покупцям у магазинах.

Перший вид послуг зв'язаний, як правило, із процесом оптового продажу  товарів. Склад і види оптових торгових послуг можуть бути найрізноманітнішими, як по функціях, призначенню, так і по джерелах фінансування, видам розрахунків і т.д. Наприклад, по функціональному призначенню послуги можуть бути технологічними (збереження товарів, упаковування, транспортування й ін.), комерційними (комісійні, рекламні, маркетингові і т.д.), організаційно-консультативні (консультативно-інформаційні, торгово-розрахункові).

Послуги, що надаються покупцям у  магазині, можна підрозділити на три  види [22, c.56]:

пов'язані з покупкою товару (наприклад, прийом попередніх замовлень на тимчасово відсутні в продажі товари, упакування товару, доставка великогабаритних товарів на будинок покупця й ін.);

пов'язані з наданням допомоги покупцям при використанні придбаних товарів (розкрій куплених у магазині тканин, дрібна переробка і припасування готового плаття і т.д.);

пов'язані зі створенням сприятливої  обставини для відвідування магазина (організація кафетерію, стоянки  для автомашин і т.п.).

Комерційна діяльність є основою  торгового бізнесу, а комерсант, отже, - ключовою фігурою в торговому процесі. Найцінніша ж професійна якість комерсанта - уміння укладати чесні і взаємовигідні угоди. Це якість прямо залежить від особистісних і професійних властивостей комерсанта.

З погляду професійних вимог комерсант повинен мати досить глибокі і широкі спеціальні пізнання і навички в питаннях:

закупівлі і продажі товарів, включаючи  зовнішньоекономічні операції;

маркетингу;

управління і права;

бухгалтерського обліку;

фінансування й оподатковування.

Сторіччя назад торговий бізнес розглядали як діяльність, що не вимагає  глибокого вивчення, дослідження. Зараз  таке трактування торгового бізнесу  примітивні й абсурдна. Сфера знань  у торговому бізнесі набагато ширше, ніж у будь-якій іншій області. Комерсанту потрібно знати більше, ніж лікарю, адвокату чи архітектору. Знання по торговому бізнесу буквально невичерпні й охоплюють цілий ряд предметів. До цього треба додати постійні нововведення у виробництві товарів, торгівлі, рекламі і управлінні. Тому людина, найбільш здатна до навчання, сприйняття інформації і її системного аналізу, - це і є комерсант.

З погляду особистісних вимог комерсант  повинен мати такі характеристики, як [16, c.43]:

готовність ризикувати і брати  на себе відповідальність за це. Але  ризикувати треба вміло. Ризик - не безрозсудне молодецтво, а строгий розрахунок. Уміння ризикувати зв'язане зі здатністю передбачати і прораховувати всі можливі варіанти;

чесність, надійність, вірність даному слову - вимоги, без яких неможливий цивілізований ринок;

високі духовні і фізичні  якості. Треба хотіти і вміти переносити високі фізичні навантаження, працювати  по 16 годин на добу і вважати це зовсім нормальним;

прагнення не стільки до збагачення, скільки служити своїй справі;

ініціативність у пошуку додаткових задач, спритність, кмітливість;

дружелюбне відношення до людей, увічливість;

лідерство;

відповідальність;

організаторські здібності;

рішучість, швидкість і точність;

завзятість і цілеспрямованість.

Етичний кодекс (звід правил, норм) підприємця-комерсанта включає норми професійної поведінки чи професійної етики.

Цивілізований підприємець-комерсант:

переконаний у корисності своєї  праці не тільки для себе, але  і для інших, для суспільства, для держави;

виходить з того, що люди, що оточують його, хочуть і вміють працювати, прагнуть реалізувати себе разом з ним;

вірить у торговий бізнес, розцінює його як приваблива творчість, відноситься  до торгового бізнесу як до мистецтва;

визнає необхідність конкуренції, але розуміє і необхідність співробітництва;

поважає себе як особистість, а будь-яку особистість, як себе;

поважає будь-яку власність, державну владу, суспільні рухи, соціальний порядок, закони;

довіряє собі, але й іншим, поважає  професіоналізм і компетентність;

цінує освіту, науку і техніку, інформатику, культуру, поважає екологію;

прагне до нововведень.

Формуючи себе як комерсанта, необхідно  бути ввічливим, тактовним, делікатним, доброзичливим і цілком керувати своїми емоціями; варто сформувати імідж комерсанта, що гарантує успіх.

 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

 

2.1 Організаційно-економічна характеристика  підприємства

 

СПД „Бойко” створено відповідно до діючого законодавства України. Підприємство пройшло державну реєстрацію фізичної особи – підприємця 18 травня 2000 року та сплачує єдиний податок. Має дозвіл від Управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва на розміщення об’єкту торгівлі Відділу в орендованому приміщенні універмагу «Сіверський», розташованому по вул. Рокосовського, 35 на продаж непродовольчих товарів.

Підприємство є власником:

продукції, закупленої у виробників, та отриманих від продажу доходів;

продукції власного виробництва;

безоплатних або благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств  та громадян;

приватизованого майна;

іншого майна, набутого на підставі, незаборонених чинним законодавством.

Предметом діяльності підприємства є:

Оптова, роздрібна, торгівля текстильною, швейною галантереєю та приладь  для шиття;

Підприємство має право без  обмежень приймати рішення щодо напрямків своєї діяльності.

Реквізити підприємства:

Юридична адреса: 14020, м. Чернігів, вул. Східна, 11;

Телефон: (0462) 61-02-45;

Ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів – 1693502461.

          Керівництво відділу ставить перед собою певні загальні цілі:

отримання прибутку;

забезпечення споживачів необхідною продукцією;

забезпечення населення робочими місцями;

створення необхідних умов праці та забезпечення робітників заробітною платою.

     Штатний розклад магазину представлений наступними професіями:     

директор,

завідуючий  відділом,

продавці  та продавці-консультанти,

бухгалтер,

молодший  обслуговуючий персонал (прибиральники).

У магазині працюють робітники декількох рівнів кваліфікації. Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань і практичних навиків, що визначають рівень підготовки робітника до виконання професійних обов`язків.

Спеціалісти можуть бути вищої кваліфікації (вища спеціальна освіта, досвід роботи не менше 5 років); середньої (вища або середня спеціальна освіта, невеликий досвід роботи); спеціалісти-практики (без спеціальної освіти, але з досвідом роботи). Працівники ж поділяються на висококваліфікованих (мають середню спеціальну освіту, великий досвід роботи на найбільш тяжких ділянках); кваліфікованих (середня спеціальна освіта, досвід роботи); малокваліфікованих (незначний досвід роботи і спеціальні підготовчі курси).

Бухгалтер займається веденням упорядкуванням платежів від покупців, оплата послуг постачальників, подання до державної податкової інспекції щоквартальної звітності, начисленням та виданням працівникам заробітної платні.

Важливим для забезпечення нормальних умов роботи є дотримання вимог безпеки  всередині магазину. Сам по собі магазин – невелика споруда, але  і тут були передбачені деякі міри на випадок настання екстраординарної ситуації. А саме:

встановлені чіткі умови і правила зберігання товарів у торговому залі і  у підсобних приміщеннях;

визначені протипожежні міри для приміщень  магазину;

проведений  інструктаж, розподілені обов`язки і дії працівників на випадок пожежі;

забезпечення  магазина засобами для тушіння пожежі і визначення порядку їх застосування.

Розрахунок з покупцями в  магазині проводиться в наступному порядку:

визначається  загальна сума купівлі та називається покупцеві;

отримуються від покупця гроші за товари, чітко  називається отримана сума, гроші  кладуться окремо на виду у покупця;

називається сума здачі та видається її разом  з товаром;

після остаточного  розрахунку кладуться отримані від  покупця гроші в ящик.

Покупець  при обслуговуванні має певні  права:

при виявленні  недоліків товару вимагати безоплатного усунення їх або відшкодування збитків, заміни на аналогічний товар належної якості, відповідного зменшення його купівельної ціни, розірвання купівлі;

на безпеку товарів для життя, здоров`я, навколишнього середовища за умов їх правильного використання, зберігання і транспортування;

на одержання необхідної, доступної  та достовірної інформації про товари: назви нормативних документів, вимогам  яких повинні відповідати товари, ціну, правила та умови ефективного  використання товарів;