Основні форми державного регулювання підприємництва

Регуляторне навантаження на український  бізнес залишається величезним. І  це особливо небажано у період кризи. Адже малі та середні підприємства разом з приватними підприємцями є найбільш вразливими до впливу економічних негараздів та недосконалого регулювання. Тож якщо країна хоче допомогти бізнесу пережити кризу, спрощення умов для ведення бізнесу має стати пріоритетом у державній політиці.

Бізнес в Україні сьогодні потребує допомоги і підтримки, щоб стати  провідним сектором економіки.

ВИСНОВОК

Державне регулювання підприємництва є напрямом державної політики, спрямованим  на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та способом, що встановлюються Конституцією та законами України. Державні органи на різних рівнях впливають на підприємницьку діяльність, тому результати її здійснення залежать від держави.

Основними принципами державної політики є створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, зокрема  забезпечення системності та комплексності  механізмів державного регулювання розвитку підприємництва, цілеспрямованості та адресності підтримки суб'єктів підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їхньої реалізації, рівноправного доступу суб'єктів підприємництва усіх форм власності до фінансових, матеріальних, природних, інформаційних та інших ресурсів.

Органи державного управління будують  свої відносини з підприємцями, використовуючи податкову та фінансово-кредитну політику (включаючи встановлення ставок податків і процентів по державних кредитах, податкових пільг, цін і правил ціноутворення, цільових дотацій, валютного курсу, розмірів економічних санкцій); державне майно і систему резервів, ліцензії, концесії, лізинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи; науково-технічні, економічні та соціальні програми; договори на виконання робіт і поставок для державних потреб.

Втручання державних органів у  господарську діяльність підприємців  не допускається, якщо вона не зачіпає  передбачених законодавством України  прав державних органів щодо здійснення контролю за діяльністю підприємців. Не допускається прийняття державними органами актів, які визначають привілейоване становище суб'єктів підприємницької діяльності однією з форм власності щодо суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності.

Державне регулювання підприємницької  діяльності поділяється на пряме  та непряме. Під прямим регулюванням розуміється безпосередній вплив  держави на суб'єктів господарювання шляхом дачі розпоряджень, встановлення квот, тарифів, які є необхідними для виконання. Під непрямим регулюванням варто розуміти вплив на об'єкт керування через створення певної ситуації, у результаті чого буде досягнуте таке положення керованого, котре необхідно для держави. Як непряме регулювання можна навести приклад надання дотацій якому-небудь підприємству або галузі.

Основні засоби, які використовує держава для регулювання підприємницької  діяльності, є: державна реєстрація; ліцензування; сертифікація та стандартизація; регулювання цін і тарифів; податкове регулювання (надання податкових пільг); надання дотацій, компенсацій; застосування нормативів та лімітів; матеріально-технічна підтримка підприємців: інформаційне, кадрове та науково - методичне забезпечення підприємців.

Базою нормативно-правового забезпечення є законодавчі та інші нормативно-правові акти, відповідні норми цивільного, кредитно-фінансового, податкового, адміністративного, трудового та інших галузей чинного законодавства, основним з яких Господарський Кодекс України. Центральним органом, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку та підтримки підприємництва, є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Головне завдання цього органу - формування підприємницької політики, а передовсім - узагальнення практики застосування законодавства з питань підприємницької діяльності, опрацювання пропозицій, спрямованих на вдосконалення його. Крім того, комітет сприяє розвиткові малого підприємництва, системи консультативної та інформаційної підтримки і готує пропозиції щодо впровадження та вдосконалення механізмів фінансово-кредитної підтримки підприємництва та його зовнішньоекономічної діяльності, координує систему підготовки та перепідготовки кадрів.

Держава і підприємництво вступають  у відносини, в яких кожна зі сторін має значний вплив. Держава має потребу в підприємництві, оскільки ринкова система забезпечує її матеріальними ресурсами, послугами і товарами, фінансовою підтримкою державних програм.

У свою чергу, підприємництво має потребу  в державі, оскільки йому необхідне законодавство, що регламентує правила економічної діяльності, її безпеки, захисту і стабільності, а також функціонування монетарної системи, стабільної економічної і соціальної інфраструктури. Підприємництво покладається на конституційний захист і державну підтримку підприємництва як основного інституту суспільства, що забезпечує одержання прибутку, зайнятість населення і підвищення його життєвого рівня.

Список використаної літератури

1. Григорук А.А., Палюх М.С., Литвин Л.М., Літвінова Т.Д. "Основи економічної теорії".

2. Дідківська Л.І. Головко Л.С. Опорний конспект лекцій з курсу "Державне регулювання економіки". - К.: КДТЕУ. 2000.

3. Павлішенко І.Б., Босик О.В. - Львівська КА "Державне регулювання підприємства в Україні. Напрямки та результати": Науковий вісник, 2007, вип.17.1

4. Чистов C.M., Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф. та ін. "Державне регулювання економіки": Навч. посібник / - К.: КНЕУ. 2000. - 316 с.

5. Анохін В. Государственное регулирование предпринимательства  Хозяйство и право. – 1995. - №4 – С. 95

6. Ляшенок В. И. Предпринимательское право объединений предприятий. – Донецк: Юго - Восток, 2001. – 456 с.

7. Труш І. Удосконалювати правове регулювання малого підприємництва  Право України. – 1999. - №3. – С. 30-33

8. Хозяйственное право. Учеб. / Под ред. В. К. Мазутова – К.: Унтер,

    2002. – 912 с.

 A