Украинская дипломатия

Протягом останніх років  комп’ютеризація становила одне з пріоритетних питань, які перебували під особистим контролем міністра. Переломним став 2000 рік, коли міністерство відкрило власну сторінку в Інтернеті. 27 березня в МЗС відбулася презентація  веб-сайту міністерства, створеного в рамках трирічного спільного з  Програмою розвитку ООН (ПРООН) проекту  “Зміцнення потенціалу МЗС України”.

Компанії “Геос-інформ”  та “Інтерактивні системи” створили комп’ютерну мережу та “Систему електронного документообігу МЗС України”, яка  успішно працює з 4 січня 2000 року. За дев’ять перших місяців роботи в  неї було внесено дані про понад 60 тисяч вхідних документів, 20 тисяч  вихідних та 2 тисячі внутрішніх службових  документів. Система дала можливість значно прискорити та уніфікувати способи  обробки документів, створила умови  для ефективного контролю їх використання, швидкого доступу користувачів до інформаційних  ресурсів нагромаджуваної за допомогою  системи бази даних, довела свою ефективність при проходженні документів –  обробленні їх у підрозділах МЗС. Успішний досвід використання цієї системи  в МЗС дав підстави для впровадження в 2001 році “Системи електронного документообігу”  в закордонних установах.

Отже, з вищезазначеного  видно, що вся величезна і багатогранна зовнішньополітична діяльність держави  як поточна, так і перспективна, досить чітко розподіляється між відповідними підрозділами міністерства, які стоять на сторожі зовнішньополітичних  інтересів нашої держави, її зобов’язань  щодо іноземних держав і зобов’язань  останніх стосовно України, забезпечують міжнародне співробітництво України  в політичній, економічній, культурно-гуманітарній, військовій та  інших галузях, захищаються  інтереси держави в складних ситуаціях.   

ВИСНОВКИ

Одним із головних завдань  української дипломатії було утвердження  і розвиток України як незалежної демократичної держави. Органічними  складовими цього процесу стали: забезпечення стабільності міжнародного становища України, збереження цілісності держави та недоторканності її кордонів, забезпечення потреб громадян і підвищення добробуту народу, захист прав та інтересів  громадян України, її юридичних осіб за кордоном.

В процесі реалізації своєї  дипломатії Україна вважає себе, у  порівнянні з усіма колишніми  радянськими республіками, правонаступницею СРСР і не визнає будь-яких переваг  і винятків з цього принципу для  однієї з держав-пра-вонаступніць без  належним чином оформленої згоди  всіх цих держав.

Дипломатія України у  другій половині 90-х років XX ст. спрямована на розширення і розвиток інтеграції нашої держави з європейськими  структурами і забезпечення вагомої  підтримки з боку США. А тому цілком очевидно, що саме Україна першою з  країн СНД підписала Угоду  про партнерство і співробітництво  з Європейським Союзом.

У процесі здійснення дипломатичної  діяльності Україна керується принципами примату права в зовнішній  політиці, визнаючи пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами  національного права.

Завершуючи питання про  основні етапи розвитку української  дипломатії, слід зазначити, що за останні 15 років зроблено суттєві зрушення в напрямі виведення української  зовнішньої політики за межі протокольно-бюрократичної  дипломатії, здатної тільки на прийняття  порожніх політичних декларацій, і  поставлений її на рейки політичного  практицизму та економічної доцільності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Андрієнко П.П. Деякі  аспекти підготовки фахівців  у сфері міжнародних відносин, УДК 327:341.7(477) (075.8)

      2.Артеменко С. Ми готуємо універсальних дипломатичних            солдатів // Народний корреспондент. – 2010

3.Грушевський Михайло  Українська Центральна Рада й  її Універсали: перший і другий. К., 1917

4.Закон України « Про  дипломатичні ранги України»від  28.11.2002

       
5.Закон України Про дипломатичну службу від 20 вересня 2001 року N     2728-ІІІ

       6.  Збірник постанов Уряду України . - К., 1993. -  Вип.7.

7. Зленко А.М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін. – Харьків : Фоліо, 2003. – 559 с.

8. Історія України в ХХ столітті (1900 – 2000 рр.): Збірник документів і матеріалів / А.Г.Слюсаренко, В.І.Гусєв, В.М.Литвин та ін. – К.: Вища школа, 2002. – 430 с.

9. Конституція України. – Івано-Франківськ: Галичина, 1996. – 63 с.