Сутність та характеристика авторитаризму

Найважливіша з характеристикбюрократично-олігархічних режимів - корпоративізм, тобто формування та успішне функціонування особливого типу структур, що пов'язують суспільство із державою,оминаючи політичні партії та законодавчі органи влади. Офіційно представляючи перед державою особисті інтереси, такі структури формально підпорядковані державі і відтинають все легітимні канали доступу до держави інших членів суспільства і громадських організацій.Відмінними рисами корпоративізму стають:

а) особлива роль держави  у встановленні і підтримці особливого соціально-економічного порядку, що істотно відрізняється від принципів ринкової економіки;

б)обмеження різного рівня , що накладатимуться на функціонування ліберально-демократичних інститутів та їх роль у прийнятті політичних рішень;

в) економіка переважно  функціонує в спиранні на приватну власність, виробництво та найману працю;

р) організації  виробників отримують особливий проміжний статус держави,виконують функції представництва своїх інтересівв регулювання від імені держави.

Одним  з найхарактерніших і дуже докладно досліджених зразків  цього виду режимів - бюрократичний  авторитаризм, описаний з прикладу Аргентини та інших країн Латиноамериканського континенту аргентинським політологом  Р.О'Доннеллом. Багато в чому опис О'Доннелла нагадує міркування іншого відомого дослідника Б. Мура, який виділяв три  принципові різновиди  історичного  руху до індустріальної цивілізації - західний шлях (Англія, США), шлях соціалізму (СРСР, Китай) і шлях фашизму чи запізнілого  і тому державного капіталізму (Німеччина, Італія, Японія)[4].

Залежно від того, на які  соціальні групи і інститути спирається влада, можна виділити ще і такі форми авторитарного режиму:

 

4.5.Теократичний режим

 

Такий режим характерний для країн, де до влади прийшли фанатичні релігійні клани. Релігія в ісламському світі є домінуючою формою суспільної свідомості й способу життя. Якщо західне суспільство може генерувати свої закони, то мусульманське - лише тлумачити дане зверху. Абсолютний характер віри визначає й абсолютний характер державності та підлеглості суспільства державі - з опорою на духовенство і релігію. На зразок можна навести сучасний Іран, де з середини 90-х pp. намітилась тенденція до лібералізації режиму.Найвищою силою, законотворцем  та найвищою влади виступає Аллах,його закони незмінненні, надані зверху, суворі та неоспорні.

 

4.6.Змішані форми авторитаризму

 

Поєднують в собі елементи різних режимів. Так, режим, встановлений С.Хусейном в Іраці, володів властивостями військового, вождистського і частково теократичного режимів одночасно. Військовий режим, встановлений у 1973 р. в Чилі, пізніше трансформувався в режим особистої влади А.Піночета[3].

Як видно, форми сучасного  авторитаризму демонструють строкату картину. Поряд з вищевказаними  виділяють президентські і парламентські, традиційні і мобілізаційні форми авторитаризму. Зрештою авторитарний режим може виступати у формі реакційної диктатури або бути більш ліберальним. Останні форми авторитаризму є своєрідним симбіозом авторитарних демократичних тенденцій.

Гібридні режими існують  у різних формах і отримали різні назви:

1) "диктабланда" - режим, у якому відбулася певна лібералізація, але без наступної демократизації. Хоча населенню надані певні права, але воно не втягнуте в політичне життя, немає розвинутого громадянського суспільства;

2) "демократ ура" - є елементи демократії (багатопартійність, багатопартійні вибори), але немає лібералізації. Елементи демократії носять формальний характер, а вибори покликані гарантувати перемогу правлячої партії;

3)"делегативна демократія" передбачає встановлення сильної виконавчої влади на чолі з президентом. Виборці делегують право приймати важливі рішення не законодавчому органу, а президенту[3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Наприкінці 80 початку 90-х  рр. значно зросла наукова та політична зацікавленість до авторитаризму в зв'язку з крахом переважно тоталитарних політичних систем у більшості комуністичних держав світу. Руйнування багатьох з них, у тому числі і Росії, швидко прийняли  демократію без наявності необхідних для неї суспільних передумов та не були успішними і призвели за собою багатокількісні руйнівні наслідки.

У той же час цілий ряд  авториарных держав (Південна Корея, Чилі, Китай, В'Єтнам та ін.) практично продемонстрували свою економічну і соціальну ефективність, довели здатність сполучити економічне процвітання з політичною стабильністю, сильну владу з вільною економікою, особистою безпекою і порівняно розвитим соціальним плюралізмом. Авторитаризм іноді определяють як спосіб правління з обмеженим плюралізмом. Він цілком сумісний з економічним, соціальним, культурним, релігійним, а частково і з ідеологічним плюралізмом. Його вплив на суспільний розвиток має як слабкі, так і сильні сторони. До числа слабких відноситься повна залежність політики від позиції глави держави чи групи вищих керівників, відсутність у громадян можливості запобігання політичних авантюр свовілля, обмеженість інститутів артикуляції, політичного вираження суспільних зацікавленостей.

У той же час авторитарна  політична система має і свої переваги, що особливо відчутні в екстремальних ситуаціях. Авторитарна влада має порівняно високу здатність забезпечувати політичну стабільність і суспільний порядок, мобілізувати суспільні ресурси на вирішення визначених задач, надавати опір політичним супротивникам. Усе це робить її досить ефективним засобом проведення радикальних суспільних реформ.

У сучасних умовах постсоциалістичних країн чистий авторитаризм, що не спирається на активну масову підтримку і деякі демократичні інститути, навряд -чи може бути інструментом прогресивного реформування суспільства і здатний перетворитися в кримінальний диктаторський режим особистої влади, не менш руйнівний для країни, чим тоталитаризм. Тому сполучення авторитарних і демократичних елементів, сильної влади і її підконтрольність громадянам найважливіша практична задача на шляху конструктив-ного реформування суспільства.

Демократично орієнтований авторитарний режим не довговічний. Його реальною перспективою є більш стійкий у сучасних умовах тип політичної системи- демократія[4].

Отже, варто виокремити такі, універсальні дляавторитаризму характеристики. Усі авторитарні режими відрізняє:

-прагнення виключити політичну опозицію (якщо є) з процесу артикуляції політичних позицій, і прийняття рішень;

-прагнення використовувати силу у вирішенні конфліктних ситуацій і відсутність демократичного механізму контролю над здійсненням влади;

-прагнення поставити під сферу впливу все потенційно опозиційні суспільні інститути - сім'ю, традиції, групи інтересів, засоби інформації й комунікації тощо.;

- нездатність режиму підпорядкувати суспільство усеосяжному контролю;

-перманентні, але найчастіше дуже результативні пошуки режимом нових джерел влади (традиції, і харизма лідера) й нову, здатну згуртувати еліту й суспільство ,  ідеологію;

-відносна закритість правлячої еліти, яка узгоджується з наявністю в ній суперечностейі борютьбою владових угруповань[5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

 

1.Авторитиризм.Реферат.Електронний ресурс.Режим доступу :http://ref.co.ua.

2. Курс політології.Авторитаризм і влада. Електронний ресурс.Режим доступу:

http://ua-referat.com.

3.Юрій М.Ф.Політологія.Підручник.Електронний ресурс.Режим доступу: http://pidruchniki.ws

4.Політологія: Курс лекцій / Авт. кол.: І. С. Дмитрів, О. М. Рудакевич, З. С. Сокол, В. А.,Кулик та ін. – Тернопіль: АСТОН, 1998. – 159с.

5.Політологія: наука про політику - Горлач М.І.: Електронний ресурс.Режим доступу: http://pidruchniki.ws.

6.Авторитаризм.Електронний ресурс.Режим доступу : http://ru.wikipedia.org.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РЕЦЕНЗІЯ  НА  КОНТРОЛЬНУ  РОБОТУ

 

Слухача_            Мілютіної Наталі Олександрівни__________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

Шифр___2.07____навчається у групі __ЕК-16-12з__

на курсі_____2____

Магістратури державного управління

 

з____Політологічні аспекти державного управління______

(найменування навчальної дисципліни)

 

Тема_:          Сутність  та  характеристика  авторитаризму                     .

 

 

Реєстраційний №__________ Дата одержання роботи “_____”_______________20____р.

Оцінка __________________ Дата перевірки роботи “_____” _______________ 20____р.

Рецензент___доцент,к.ф.н. Голота В.С.____________________________

(вчене звання, прізвище, ім’я та по батькові )