Політична діяльність останнього гетьмана України

   Помер К. Г. Розумовський 3 січня 1803 року на 75-му році  життя. Поховали його в трапезній  церкві Воскресіння Христового  в Батурині, яку гетьман відбудував  на руїнах мазепинської церкви.

 

Висновки.

 

У ході проведеного дослідження можна прийти до наступних висновків :

1. Кирило Григорович Розумовський народився в 1728 році в селі Лемеші Козелецької сотні Київського полку в сім'ї козака Григорія Розума. Старший брат його, Олексій Розумовський, 1731 року завдяки чудовому голосу потрапив до придворної капели в Петербурзі й став невдовзі фаворитом Єлизавети Петрівни, а після її вступу на престол 1741 року дістав від неї високі чини камергера та генерал-поручика і 1742 року таємно обвінчався з нею. Олексій Розумовський мав великий вплив при царському дворі й домігся багатьох пільг для української старшини, сприяв відновленню гетьманства на Лівобережній Україні. Саме Олексій Розумовський 1742 року забрав свого брата Кирила в Петербург, де він виховувався під опікою Теплова. У 1743–1745 роках Кирило Розумовський навчався в університетах Кенігсберга, Берліна, Геттінгена, Страсбурга під керівництвом відомих вчених Ейлера та Штрубе. У червні 1744 року разом із старшим братом був удостоєний графського титулу. Після повернення з-за кордону 1745 року одержав чин дійсного камергера. Маючи гарну зовнішність, чудову освіту та приємні манери, швидко завойовує високий авторитет у царському дворі. 1746 року одружується з родичкою цариці Катериною Наришкіною. 1746 року 18-річного Розумовського призначено президентом Петербурзької Академії наук. Ідучи назустріч проханням Олексія Розумовського та української старшини, Єлизавета Петрівна відновила гетьманство, скасоване після смерті гетьмана Данила Апостола 1734 року, і на Глухівській раді в лютому 1750 року за вказівкою цариці гетьманом Лівобережної України було обрано Кирила Розумовського. На цій посаді він пробув до 1764 року.

 

2. Пожвавлення українського політичного життя й думки було пов'язане з діяльністю самого К.Розумовського. Він намагався — але без успіху — дістати право дипломатичних зносин, дбав про розвиток української торгівлі й промисловості, планував відкриття університету в Батурині, сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва.

Він домігся ліквідації поборів з місцевого населення, , відміни митниць на кордонах України з Росією і проголошення вільної торгівлі між ними.

Проте права гетьмана поступово обмежувалися : йому заборонялося призначати полковників без згоди царського уряду, підтримувати дипломатичні стосунки із зарубіжними країнами, а також до гетьмана призначався резидент із царського генералітету.

За гетьманування К.Розумовського Гетьманщину було поділено на повіти, запроваджено систему шляхетських судів — земських, ґродських і підкоморських (1760–1763), війтівські посади у великих містах передано до козацької старшини. Поширилися політичні права старшини, яка частіше брала участь у старшинських з'їздах, «зібраннях», а згодом (1763–1764) у «Генеральному зібранні» в Глухові для обговорення важливіших справ і проектів державних реформ. Поруч з тим ішов процес обмеження прав посполитих, але одночасно було відкрито ширший доступ до старшини представникам некозацьких верств (духовенство, міський патриціат тощо).

Широка програма модернізації Гетьманщини й участь у ній К.Розумовського, а ще більше політична активізація українського шляхетства цілком розбіглася з цілями російського уряду, який ще з 1750-х pp. почав щораз більше обмежувати економічні й політичні права України (указ 1754 року про контроль над фінансами Гетьманщини; скасування індукти й евекти у 1754 р.; ліквідація митного кордону між Росією й Україною 1755 року; вилучення Києва з під влади гетьмана; передача українських справ знову у відомство Сенату і контроль над наданням урядів і маєтків гетьманом тощо).

Новий уряд Катерини II посилив централістичну політику щодо України. З другого боку, соціальна політика К.Розумовського й перетворення Гетьманщини на державу шляхетського типу поглибили соціальні суперечності, а династичні плани К.Розумовського викликали опозицію й опір з боку шляхетської аристократії. 

   У відповідь на це царським урядом в 1764 році був остаточно ліквідований інститут гетьманства, а для управління Україною створювалася Малоросійська колегія.

 

 

Список використаних джерел та літератури.

 

1. Бернацький М.П. Політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII - XVIII ст. і ліквідація української автономії / М. П. Бернацький // Освіта на Луганщині. - 2011. - № 1. - С. 236-241.
2. Горобець В. Політичний устрій українських земель другої половини ХVІІ - ХVІІІ століть: Гетьманщина, Запорожжя, Слобожанщина, Правобережна Україна (спроба структурно-функціонального аналізу) / В. Горобець; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2000. - 96 с.
3. Коляда І.А. Кирило Розумовський / І. А. Коляда. - К. : Укрвидавполіграфія. - 2012. – 125с.
4. Коцур В. Гетьман Кирило Розумовський та «Золота доба» благодійності: сучасна українська історіографія / В. Коцур // Наукові записки з української історії : зб. наук. праць. – Переяслав-Хмельницький, 2012. – Вип. 28. – С. 247-253.
5. Мельник Л.Г. Гетьманщина першої чверті ХVІІІ століття : навч. посібник / Л. Г. Мельник. - К. : Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - 1997. - 232 с.
6. Соколов В. Постать гетьмана Кирила Розумовського (1728 - 1803) на тлі його культурно-просвітницької діяльності / В. Соколов // Вісн. Кн. палати. — 2003. — N 3. — С. 27-29.
7. Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.): монографія: в 2 ч. / О. І. Путро. - К. : Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - 2008. - Ч.1. - 239 с.
8. Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.): монографія: в 2 ч. / О. І. Путро. - К. : Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - 2008. - Ч.2. - 287 с.
9. Путро О.І. Гетьман України Кирило Розумовський (нові штрихи до соціально-політичного портрета) / О. І. Путро // Укр. іст. журн . - 2002. - № 5. - С. 105-118.
10. Україна крізь віки : в 15 т. / ред. В.А. Смолій ; Т. 8 : Гетьманська Україна / О.І. Гуржій, Т.В. Чухліб. - К. : Альтернативи. - 1999. - 303 с.

Додаток А

 

Кирило Григорович Розумовський

Джерело : http://commons.wikimedia.org/wiki/File:Kirill_Razumovsky_Tokke.jpg?uselang=ru

1 Коляда І.А. Кирило Розумовський / І. А. Коляда. - К. : Укрвидавполіграфія. -  2012. – С. 12

2 Коцур В. Гетьман Кирило Розумовський та «Золота доба» благодійності: сучасна українська історіографія / В. Коцур // Наукові записки з української історії : зб. наук. праць. – Переяслав-Хмельницький, 2012. – Вип. 28. – С. 248.

3 Горобець В. Політичний устрій українських земель другої половини ХVІІ - ХVІІІ століть: Гетьманщина, Запорожжя, Слобожанщина, Правобережна Україна (спроба структурно-функціонального аналізу) / В. Горобець; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2000. – С. 69.

4 Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.): монографія: в 2 ч. / О. І. Путро. - К. : Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - 2008. - Ч.1. – С.57.

5 Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.): монографія: в 2 ч. / О. І. Путро. - К. : Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - 2008. - Ч.1. – С.81

6 Путро О.І. Гетьман України Кирило Розумовський (нові штрихи до соціально-політичного портрета) / О. І. Путро // Укр. іст. журн . - 2002. - № 5. - С. 108.

7 Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.): монографія: в 2 ч. / О. І. Путро. - К. : Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - 2008. - Ч.2. – С.116.

8 Україна крізь віки : в 15 т. / ред. В.А. Смолій ; Т. 8 : Гетьманська Україна / О.І. Гуржій, Т.В. Чухліб. -  К. : Альтернативи. - 1999. – С.279.

9 Бернацький М.П. Політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII - XVIII ст. і ліквідація української автономії / М. П. Бернацький // Освіта на Луганщині. - 2011. - № 1. - С. 238.

10 Соколов В. Постать гетьмана Кирила Розумовського (1728 - 1803) на тлі його культурно-просвітницької діяльності / В. Соколов // Вісн. Кн. палати. — 2003. — N 3. — С. 27.

11 Путро О.І. Гетьман Кирило Розумовський та його доба (з історії українського державотворення XVIII ст.): монографія: в 2 ч. / О. І. Путро. - К. : Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. - 2008. - Ч.2. – С. 205.

12 Горобець В. Політичний устрій українських земель другої половини ХVІІ - ХVІІІ століть: Гетьманщина, Запорожжя, Слобожанщина, Правобережна Україна (спроба структурно-функціонального аналізу) / В. Горобець; НАН України. Ін-т історії України. - К., 2000. – С.75.

13 Україна крізь віки : в 15 т. / ред. В.А. Смолій ; Т. 8 : Гетьманська Україна / О.І. Гуржій, Т.В. Чухліб. -  К. : Альтернативи. - 1999. – С.287.

14 Бернацький М.П. Політичне становище Гетьманщини наприкінці XVII - XVIII ст. і ліквідація української автономії / М. П. Бернацький // Освіта на Луганщині. - 2011. - № 1. - С. 240.

15 Коляда І.А. Кирило Розумовський / І. А. Коляда. - К. : Укрвидавполіграфія. -  2012. – С.112.

16 Коцур В. Гетьман Кирило Розумовський та «Золота доба» благодійності: сучасна українська історіографія / В. Коцур // Наукові записки з української історії : зб. наук. праць. – Переяслав-Хмельницький, 2012. – Вип. 28. – С. 252.