Політичні партії в Україні

2) протокол її установчого з'їзду (конференції, зборів) із зазначенням дати і місця його проведення, кількості учасників, які проголосували за створення політичної партії;

3) підписи громадян України,  зібрані відповідно до вимог  цього Закону на підтримку  рішення про створення політичної  партії та засвідчені особами,  які збирали підписи;

4) відомості про склад керівних  органів партії;

5) платіжний документ, що свідчить  про внесення реєстраційного збору;

6) дані щодо назви та адреси  банківської установи, в якій  політична партія відкриватиме  рахунки.

Міністерство юстиції України  реєструє політичну партію після  перевірки поданих матеріалів. Після  реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи.

Розмір реєстраційного збору встановлює Кабінет Міністрів України.

Політична партія протягом шести місяців із дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію в порядку, встановленому цим Законом, своїх обласних, міських, районних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим.

Реєстрація обласних, міських і  районних організацій або інших  структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється відповідними органами юстиції Міністерства юстиції України, якщо інший порядок не передбачений законом, лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації обласних, міських і районних організацій політичних партій вони можуть набувати статусу юридичної особи, якщо це передбачено статутом партії.

Первинні осередки політичної партії, яким статут політичної партії не надає  права юридичної особи, легалізують  свою діяльність шляхом письмового повідомлення про утворення до відповідного органу юстиції Міністерства юстиції України в 10-ден-ний термін з часу їх заснування. Про своє утворення первинні осередки політичної партії у вказаний термін мають повідомити також у відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідний орган юстиції Міністерства юстиції України, прийнявши документи  про легалізацію, протягом трьох  годин видає довідку про легалізацію  первинних осередків політичної партії.

Органи, що здійснюють реєстрацію політичних партій та їх обласних, міських, районних організацій або інших структурних  утворень, передбачених статутом партії, ведуть відповідні реєстри. Форму реєстрів затверджує Міністерство юстиції України.

Міністерство юстиції України, його органи після реєстрації видають  політичній партії, обласній, міській, районній організаціям партії або іншим структурним утворенням, передбаченим статутом партії, реєстраційне свідоцтво встановленого Кабінетом Міністрів України зразка.

Політична партія щорічно інформує Міністерство юстиції України про  діяльність обласних, міських, районних організацій партії або інших структурних утворень, передбачених статутом партії. Політична партія також повідомляє Міністерство юстиції України про зміни назви, програми, статуту, керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий термін після прийняття рішень щодо цих питань.

Міністерство юстиції України  щорічно оприлюднює список зареєстрованих політичних партій, їх юридичні адреси.

Протягом ЗО днів із моменту надходження  документів Міністерство юстиції України приймає рішення про реєстрацію або відмову в ній політичної партії. Цей термін Міністерство юстиції України у разі потреби може продовжити, але не більше ніж на 15 днів.

У реєстрації політичної партії може бути відмовлено, якщо документи, подані для цього, не відповідають Конституції  та законам України.

Реєструючі органи приймають рішення  про реєстрацію обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень політичної партії, передбачених статутом партії, протягом 10 днів із дня надходження письмової заяви від них, завіреної керівним органом політичної партії.

До заяви додаються:

– копія статуту політичної партії;

– протокол установчих зборів або  конференції, на яких було утворено обласну, міську, районну організації чи інше структурне утворення політичної партії.

У разі відмови в реєстрації Міністерство юстиції України та його органи юстиції  повинні надати заявникові письмове вмотивоване рішення.

Рішення Міністерства юстиції України  чи його органу юстиції щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може оскаржуватися у суді. Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному зверненні про реєстрацію.

Політичні партії мають право:

1) вільно провадити свою діяльність  у межах, передбачених Конституцією  та законами України;

2) брати участь у виборах Президента  України, до Верховної Ради  України, до інших органів державної  влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України;

3) використовувати державні, а також  засновувати власні засоби масової  інформації згідно із відповідними  законами України;

4) підтримувати міжнародні зв'язки  з політичними партіями, громадськими  організаціями інших держав, міжнародними  і міжурядовими організаціями,  засновувати (вступати) міжнародні спілки;

5) ідейно, організаційно та матеріально  підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.

Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі:

– можливість викладати публічно та обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя;

– брати участь в обговоренні  та оприлюднювати обгрунтовану критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом;

– вносити до органів державної  влади України та органів місцевого  самоврядування пропозиції, які обов'язково мають розглянути відповідні органи в установленому порядку.

Політичні партії можуть підтримувати зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, укладати угоди про співробітництво і здійснювати інші заходи, які не суперечать законам і міжнародним угодам України. Політичні партії не можуть укладати угоди, які ставлять політичну партію в підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії.

Політичні партії можуть засновувати  міжнародні спілки чи вступати до таких  спілок, статутами яких передбачено  створення лише консультативних або координаційних центральних органів.

Держава гарантує політичним партіям  право на кошти та інше майно для  здійснення своїх статутних завдань.

Політичні партії є неприбутковими організаціями.

Політичні партії для здійснення своїх  статутних завдань мають право  на власне рухоме і нерухоме майно, кошти, обладнання, транспорт, інші засоби, придбання яких не забороняється законами України. Політичні партії можуть орендувати необхідне рухоме та нерухоме майно.

Не допускається фінансування політичних партій:

1) органами державної влади та  місцевого самоврядування, крім  випадків, зазначених законом;

2) державними та комунальними  підприємствами, установами і організаціями, а також підприємствами, установами і організаціями, у майні яких є частки (паї, акції), що є державною чи комунальною власністю, або які належать нерезидентам;

3) іноземними державами та їх  громадянами, підприємствами, установами, організаціями;

4) благодійними та релігійними  об'єднаннями та організаціями;

5) анонімними особами або під  псевдонімом;

6) політичними партіями, що не  входять до виборчого блоку.

Інформація про надходження  на рахунок політичної партії коштів, заборонених законом, доводиться до відома Міністерства юстиції України відповідною банківською установою.

Кошти, що надійшли політичним партіям  з порушенням вимог, передбачених законом, перераховуються політичними партіями до Державного бюджету України або  стягуються у дохід держави у  судовому порядку.

Політична партія зобов'язана щорічно  опубліковувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансові звіти про доходи і видатки, про обсяг та напрями використання коштів, виділених із Державного бюджету України на фінансування статутної діяльності політичної партії, а також звіт про майно політичної партії.

Звіт політичної партії про обсяг  та напрями використання коштів має  бути переданий для опублікування  в офіційному загальнодержавному друкованому  засобі масової інформації не пізніше 1 квітня року, наступного за роком, в  якому з Державного бюджету України було виділено кошти на фінансування статутної діяльності політичної партії. Цей засіб масової інформації зобов'язаний опублікувати поданий звіт протягом 15 днів із моменту отримання.

Якщо звіт про обсяг та напрями  використання коштів не буде переданий  без поважних причин політичною партією  для опублікування в офіційному загальнодержавному друкованому виданні до 1 квітня року, наступного за роком, в якому з Державного бюджету України виділялися кошти на фінансування статутної діяльності політичної партії, Міністерство юстиції України приймає рішення про зупинення перерахування коштів на фінансування статутної діяльності політичної партії на рахунок відповідної політичної партії. Фінансування відновлюється з початку кварталу, наступного за кварталом, у якому політична партія опублікує свій звіт. Втрачені політичною партією внаслідок зупинення державного фінансування кошти не повертаються і не відшкодовуються. Політичні партії ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку.

 

2.Політичні партії, які зараз існують в Україні.

Підписаний Президентом України  Віктором Януковичем Закон «Про внесення змін до статті 6 Закону України про  політичні партії в Україні» гарантує реалізацію громадянами їх конституційного  права на свободу об'єднання в  політичні партії, зокрема через  право вільного виходу з політичної партії чи призупинення членства у  ній. Про це на брифінгу повідомила Радник Президента України - Керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації АПУ Марина Ставнійчук. «Цим законом пропонується передбачити повідомлювальний характер зупинення чи припинення членства в політичних партіях», - зазначила вона.

М.Ставнійчук нагадала, що практика діяльності політичних партій складалась таким  чином, що питання виходу із партії, припинення чи призупинення членства вирішувалось власне не лише самим  громадянином, а тим чи іншим керівним, статутним органом партії. «На  сьогодні це питання вирішено демократично, таким чином власне особі надається  право особисто вирішувати питання  про перебування у складі тієї чи іншої політичної сили», - зазначила  Радник Президента.

За словами М.Ставнійчук, в цьому  законі передбачається, що членство в  політичній партії зупиняється чи припиняється з дня подання громадянином заяви  до відповідних керівних органів  тієї чи іншої політичної партії і  не потребує будь-яких додаткових рішень. «Це важлива, серйозна гарантія забезпечення права на свободу об’єднання в  політичні партії громадян України, яка передбачена статтею 36 Конституції  України», - наголосила Керівник Головного  управління з питань конституційно-правової модернізації АПУ.

 

Україна має багатопартійну систему, і на 16 липня 2012 року в Україні  офіційно зареєстрована 201 політична  партія. В останніх виборах до Верховної  Ради брали участь 87 політичних партій, 9 з яких стали парламентськими . виділено сучасні парламентські партії серед них:. Комуністична партія України, Політична партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка», Всеукраїнське об'єднання «Свобода», Партія «Союз», Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», Єдиний союз, Радикальна партія Олега Ляшка.

Через високу чисельність політичні  партії нечасто мають шанс отримати владу поодинці, тому раніше вони утворювали блоки для участі на виборах. 17 листопада 2011 року український парламент схвалив закон про вибори, що заборонив участь блоків політичних партій на парламентських виборах. Довіра українського суспільства до політичних партій стабільно низька. Для сучасних українських партій цивілізаційні та геостратегічні орієнтації грають важливішу роль, ніж економічні та соціально-політичні програми, що зумовило появу чіткого поділу партій на проросійської та прозахідної (проєвропейської) спрямованості.

3.Політико-правові зміни.

З часу від виборів до Верховної Ради (ВР) 2007 року, в Україні відбулася низка змін, зокрема у 2010 році було обрано нового президента Віктора Федоровича Януковича.

Після чого, рішенням Конституційного Суду про скасування поправок до Конституції від 8 грудня 2004 року, відомих як«політреформа» Україна знову була перетворена на президентсько-парламентську республіку, через що Верховна Рада втратила велику частку повноважень. На думку експертів, президент отримав майже необмежену владу.