Діяльність українських політичних партій в 1905-1907 рр

Майже всі партії майбутнє України бачили в її розвитку шляхом побудови суспільного ладу на засадах заперечення приватної власності на засоби виробництва. Вони вважали, що процвітання може бути забезпечене втіленням в життя соціалістичної ідеї. Але час поставив під сумнів вірність таких переконань.

Та головне полягало в тому, що партії ставили собі за мету боротися за державність свого народу. При цьому, поряд з автономістською, сформувалася течія визвольного руху, представники якої висували вимогу повної самостійності майбутньої держави українців.

Таке розуміння державності завойовувало собі прихильників поступово. І РУП, і інші партії, що виникли на початку ХХ століття, вважали достатнім для себе обмежитися вимогами автономії України у майбутній Російській демократичній державі. Виняток становила лише УНП.

Опонентами українських національних партій в питанні про політичне майбутнє України виступали російські соціалісти. Показово, що російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) відмовлялася від будь-яких контактів з Українською соціал-демократичною робітничою партією (УСДРП). Назви партій і їх соціальні програми співпадали майже повністю. Але українські соціал-демократи ще говорили і про національні інтереси свого народу. Для РСДПР цього було досить, щоб вважати УСДРП «дрібнобуржуазною» партією і ставитися до неї вороже.

Список використаних джерел та літератури:

1. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. Документи і матеріали. – Сучасність, 1983. – Т.1. – С. 9.;
2. Бачинський Ю. «Україна irredenta» // Українська суспільно-політична думка у 20 сторіччі. – Т. 1. – Мюнхен, 1987. – С. 26 – 33.;
3. Грицак Я. «Молоді радикали у суспільно-політичному житті Галичини» // Записки НТШ. — Львів, 1991. — Т. 222. — C. 71–110.;
4. Левинський В. «Нарис розвитку українського робітничого руху в Галичині». - К., 1914;
5. Возняк М. «Іван Франко в добі радикалізму». - Україна, кн. 6. - К., 1926;
6. Химка Дж. «Український соціалізм у Галичині. До розколу в Радикальній партії 1899 р.». -  Журнал вищих українознавчих студій. - вип. 7, 1979;
7. Ганкевич Л. «З минулого нашої партiї : матерiяли до iсторiї УСДП» / Лев Ганкевич // Калєндар «Впереду» : 1920. — Львiв, 1920. — С. 17–34;
8. Ганкевич М. «З перед двайцяти лiт : початки української соцiял-демократiї в Галичинi» / Микола Ганкевич // Калєндар «Впереду» : 1920. — Львiв, 1920. — С. 71–82;
9. Жерноклеєв О., Райківський І. «Лідери західноукраїнської соціал-демократії. Політичні біографії».— Київ: Основні цінності, 2004.
10. Вєтров Р. І. «Політичні партії України на початку ХХ століття (1900—1925 рр.)» // 1997;
11. Наумов С. О. «Український політичний рух на Лівобережжі (90-і рр. XIX ст. - лютий 1917 р.)»: Монографія. - Харків: ХНУ імені в. Н. Каразіна, 2006. – 344 с.;
12. Міхновський М. І. «Самостійна Україна». — К.: Діокор, 2002. — 80 с.
13. Борисенко В. А. «До питання про Революційну Українську Партію» // Наукові праці з питань політичної історії. Вип. 169. К., 1991. С. 129—138.;
14. Тучапський П. «К вопросу об автономии Украйны» // Вестник Жизни. 1906. № 9. Ст. 26-41.;
15. Гунчак Т. «Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії». – - Київ: Либідь, 1993. – 288 с.;
16. Голубицький О., Кулик В. «Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця ХІХ – початку ХХ століття: Дослідження». – Київ: Смолоскип, 1996.– 124 с.;
17. Наумов С. О. «Формування місцевих організацій УДП — УДРП (1904–1907 рр.)». — Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, № 633. Історія. Випуск 36. Харків, НМЦ «СД», 2004. С. 107-116.;
18. Грицак. Я. «Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття». – Київ: Ґенеза, 1996. –   360 с.;
19. Овсієнко О.Ф. «Яку позицію займали українські політичні партії у Першій російській революції?» // Історія України в запитаннях та відповідях. Випуск другий. – Київ, 1990. – С. 24-26;
20. Ганкевич Л. «З минулого нашої партiї : матерiяли до iсторiї УСДП» / Лев Ганкевич // Калєндар «Впереду» : 1920. — Львiв, 1920. — С. 17–34.
21. Іваницька С.Г. «Українська ліберально-демократична партійна еліта: «колективний портрет» (кінець ХІХ - початок ХХ століття)». - Запоріжжя: Просвіта, 2011. - 452 c.
22. Жерноклеєв О., Райківський І. «Лідери західноукраїнської соціал-демократії. Політичні біографії». — Київ: Основні цінності, 2004.
23. Гермайзе О. «Нариси з історії революційного руху на Україні». К. 1926;
24. Курас І. Ф. «Повчальний урок історії (Ідейно-політичне банкрутство Української соціал-демократичної робітничої партії)». К., 1986.
25. Наумов С. «Питання української державності в діяльності Революційної партії (РУП)» // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Т. З. Х., 1994. С. 11-20.