Вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного "Я" в період ранньої юності

На наступне питання «Чого ти боїшся зараз?» одинадцятикласники відповіли так: «втратити рідних, друзів» – 45,4%; «не здати ЗНО, не вступити до вузу» – 40,9%; «втратити здоров’я» – 9%; «бути непотрібним суспільству» – 4,5%; «армії» – 4,5%; «злих людей» - 4,5%; «нічого не боюсь» – 4,5% . Виходячи з цих відповідей, можна сказати, що найбільшим страхом старшокласників є самотність, втрата людей, які завжди допоможуть та підтримають. Страх не вступити до вузу – передбачуваний, тому що щороку чекає на одинадцятикласників. Страх бути непотрібним суспільству спрямовує на позитивну діяльність на користь суспільства, хоча, може бути і зовсім навпаки. В такому випадку, людина просто буде себе жаліти, а це вже негативний фактор індивідуальності.

У відповідь на десяте питання учні писали, за яких умов вони почуваються вільними. Проаналізувавши ці відповіді, можна побачити, що незалежними старшокласники почуваються у колі друзів, коли вони без батьківської опіки. Саме так відповіли 40,9% опитаних учнів. Почуваються вільними учні і тоді, коли займаються улюбленою справою – 22,7% учнів. Серед улюблених справ назвали такі, як гра на гітарі, заняття паркуром, програмування веб-дизайну, мотоциклізм, скейт. Завжди почуваються вільними 13,6% учнів. 9% вільні, коли проводять час з коханою людиною. 4,5% – під час сну; ще 4,5% – коли на самоті; інші 4,5% – коли слухають музику; та 4,5% – коли ні у кого з близьких немає проблем. Ці відповіді вказують також на те, що майже всі старшокласники відчувають гостру залежність від батьків, а коло друзів чи субкультура дає їм право бути там вільними. Саме через це у юнацькому віці так високо цінується дружба, адже в цьому середовищі вони знаходять те, що їм найбільше потрібно – незалежність.

На наступне питання учні мали визначити, яка це – незалежна людина. Отож, отримали наступні відповіді. 22,7% опитаних вважає незалежною таку людину, яка не має ні перед ким обов’язків. Для 18,1% учнів – це така людина, яка живе сама. Ще 18,1% вважає незалежною людину, яка має здоров’я, гроші та роботу. 13,6% за незалежну мають людину, яка самостійно приймає рішення, на все має особисту думку. 9% не можуть сказати, яку людину варто вважати незалежною, а ще 9% опитаних справедливо зазначають, що незалежних людей взагалі немає. 4,5% учнів вважає, що незалежна – це людина, яка почуває себе вільною, а ще 4,5% відповідають, що це така людина, яка сама планує своє життя.

У дванадцятому питанні учні визначали, що для них є найкращим видом відпочинку. Отож, 50% відповіли, що це – відпочинок на природі чи у колі друзів. Для 18,1% найкращим видом відпочинку є дискотека; для 13,6% – сон; для 9% – спорт, а для ще 9% – комп’ютер чи Інтернет. Ці відповіді прямо вказують на те, як проводять старшокласники свій вільний час та як люблять відпочивати.

Відповідь на тринадцяте питання передбачала визначення того, що саме опитуваним заважає бути щасливими. На це питання 36,3% відповіли, що вони повністю щасливі, і це дуже добре, оскільки вони розуміють цінність життя. 18,1% опитаних бути щасливими заважають проблеми; а 13,6% учнів самі заважають своєму щастю. Для 9% це – батьки, а ще 9% заважає суспільство. 4,5% учням бути щасливими заважає страх. У відповідях лише подекуди відчувається юнацький максималізм, в цілому ж вони справедливі та об’єктивні.

Наступне питання передбачало визначення понять, які необхідні людині для досягнення щастя. Отже, 36,3% опитаних визначили, що це – наполегливість, і це визначення є досить справедливим. Однак, 18,1% учнів необхідною умовою досягнення щастя вважають оптимізм, адже, коли людина посміхається, вона вже щаслива; а ще 18,1% стверджують, що це – сім’я. 13,6% вважають, що без грошей людина не може бути щасливою, а інші 13,6% старшокласників думають, що для досягнення щастя потрібно працювати над собою. Позитивним у цих відповідях є те, що учні розуміють складові щастя та прагнуть їх дотримувались в теперішньому та майбутньому житті.

П’ятнадцяте питання – про майбутню професію одинадцятикласників. Воно також, певним чином, визначало своєрідні орієнтири юнацтва, їхнє бачення свого подальшого життєвого шляху, соціальну адаптованість. Отож, 13,6% учнів хотіли б, щоб це була престижна професія та добре оплачувана, ще 13,6% – щоб приносила радість, але не можуть її назвати через невизначеність. Інші 13,6% хочуть бути вчителями, 9% учнів – менеджерами, ще 9% – філологами, інші 9% – лікарями та 9% – не можуть взагалі нічого сказати про свою майбутню професію. Інші учні назвали такі професії, як бухгалтер, економіст, програміст, біолог, механік, слідчий, журналіст, дизайнер, візажист, музикант, рок-музикант та веб-дизайнер.

У відповідь на шістнадцяте питання учні мали визначити свої життєві правила. Отож, серед правил, якими керуються учні, переважають такі, як оптимізм, наполегливість, рішучість, розсудливість, повага до батьків, досягнення успіху, самоповага, прощення, чесність. В загальному, ці цінності є позитивними, і учні, хоча і, можливо, не дотримуються їх у повсякденному житті, але дуже прагнуть до того, щоб саме ці цінності були головними в їхньому особистісному «Я», визначали їхню індивідуальність та відмінність від інших людей.

Отже, більшість старшокласників формує своє особистісне «Я» на основі таких факторів як дружба, прагнення до незалежності, оптимізм та наполегливість у досягненні успіху. Дружба в цьому віці має надзвичайно велике значення, оскільки дає підлітку почуття потрібності, незалежності від старших. З друзями старшокласники весело та цікаво проводять свій вільний час, від друзів чекають оцінки, яка, зазвичай, значно вища за власну самооцінку. Іноді дружбу заміняє середовище молодіжної субкультури, проте і там, де всі – як одна сім’я, всі друзі, підліток потребує одного – найближчого друга, якому може відкритися, який його повністю зрозуміє та обов’язково щось порадить.

З метою дослідження впливу молодіжних неформалах об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності було також проведене педагогічне спостереження та вивчення шкільної документації, яке полягало в тому, щоб порівняти навчальну та громадську діяльність учнів, які належать до певного молодіжного неформального об’єднання з учнями, які не є учасниками молодіжних об’єднань. Вивчення шкільної документації полягало в аналізі звітів психолога та соціальних педагогів по роботі з учнями-старшокласниками. Ця робота проходила в таких напрямках, як вивчення рівня тривожності дитини, самооцінки учнів, виявлення їхньої вербальної та фізичної агресії. Після проведення даних форм роботи, відмінність учнів - «неформалів» від звичайних старшокласників можна проаналізувати наступним чином. В старшокласників, які є носіями певних молодіжних об’єднань, часто завищена самооцінка, адже вони почувають себе вищими за своїх однолітків, в дечому кращими за них. Через завищену самооцінку в цих учнів проявляється така риса характеру як негативізм. Зазвичай, негативізм призводить до девіантної поведінки, яка проявляється у фізичній та вербальній агресії. Порівнюючи навчальну діяльність учнів, не можна сказати, що представники молодіжних неформальних об’єднань вчаться гірше. В них розвинені творчі здібності, проте вони не часто беруть участь у громадському та культурному житті школи. Це пояснюється тим, що в них вже є певне середовище, в якому вони можуть, не боячись осуду чи різкої критики, проявляти свої здібності – середовище неформального об’єднання. Також в учнів, які є учасниками молодіжних неформальних об’єднань – невисокий рівень тривожності, порівняно з їхніми однолітками, адже вони більш пристосовані до самостійного, в деякій мірі, вирішення справ та впевнені в підтримці друзів із середовища їхнього молодіжного об’єднання.

Отже, на формування особистісного «Я» в період ранньої юності молодіжні неформальні об’єднання  впливають в деякій мірі позитивно, тому що вирішують для молоді частину їхніх проблем та переживань: забезпечують підтримку друзів, підвищує самооцінку, адже в період юнацтва більшість молодих людей недооцінює себе та свої здібності. Також молодіжне об’єднання розвиває творчі здібності та нахили, зменшує рівень тривожності в молоді, сприяє становленню особистості в суспільстві, її соціалізації. Проте, залишаються і негативні фактори впливу. Тобто, вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я», соціального «Я» в період ранньої юності залежить від того, яке молодіжне неформальне об’єднання обере молода людина та в чому полягатиме характер та зміст її діяльності в середовищі молодіжного неформального об’єднання.

молодіжна субкультура підліток юність

ВИСНОВКИ

Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної психолого-педагогічної науки і практики – проблему впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності. У ході дослідження було з’ясовано сутність та процес розвитку сучасного молодіжного неформального об’єднання, визначено зміст, напрямки та характер впливу молодіжних неформальних об’єднань на молодь. Також було проведене експериментальне дослідження серед старшокласників, яке виявляло характер впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» у період ранньої юності, формування соціального «Я» молоді, адаптації до життя в суспільстві, формування індивідуальності юнацтва. Вивчення та аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження та дослідження впливу молодіжних неформальних об’єднань на старшокласників дало змогу зробити такі висновки та узагальнення:

1. Молодіжні неформальні об’єднання, які являється частиною загальної культури суспільства і є системою норм, цінностей, поглядів, переконань, принципів молоді, мають два прояви свого впливу на юнацтво. Перший тип прояву – це прямий вплив молодіжного неформального об’єднання на формування особистісного «Я» у період ранньої юності. Він має місце у тому випадку, якщо особистість безпосередньо сама є представником чи носієм молодіжного об’єднання. Другий тип прояву – це непрямий вплив неформального об’єднання, який проявляється у відношення молоді, яка не належить до неформальних об’єднань до своїх однолітків-неформалів чи самого неформального об’єднання. Змістом цього впливу є судження чи ставлення цієї ж молоді до самих молодіжних неформальних об’єднань та до їх представників, сприйняття чи неприйняття їхньої діяльності.
2. Про вплив молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» та індивідуальність особистості у період ранньої юності, а також на вибір нею ціннісних орієнтацій у житті, не можна судити однозначно, оскільки він багатогранний і стосується різних аспектів життєдіяльності юнацтва. Проте, узагальнено можна визначити характер цього впливу як позитивний та негативний. Дослідивши та проаналізувавши напрями впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я», можна виділити такі позитивні аспекти даного впливу, як:
• самоствердження та самореалізація молодої людини в середовищі молодіжного неформального об’єднання;
• формування об’єктивної самооцінки та вибір ціннісних орієнтацій в житті;
• розвиток творчих здібностей;
• формування почуття приналежності до колективу, спілкування, метою якого є саморозкриття та самопізнання;
• формування та розвиток дружніх стосунків, юнацької дружби, яка виступає як своєрідна форма «психотерапії»;
• вироблення свого, суб’єктивного погляду на світ, формування світогляду, особистої думки;
• активна соціалізація та адаптація до життя в суспільстві.

Проте вплив молодіжних неформальних об’єднань характеризується також і негативними сторонами, які часто мають перевагу над позитивними факторами впливу. Характер впливу та те, яким він буде, залежить від напрямку діяльності та змісту молодіжного неформального об’єднання, представником чи носієм якого є молода людина. Отож, до негативних факторів впливу молодіжних неформальних об’єднань на формування особистісного «Я» в період ранньої юності належать такі, як:

• нівелювання авторитету батьків та заміна його авторитетом друзів;
• емансипація від влади дорослих;
• завищена самооцінка, на основі якої часто виникає така риса характеру як негативізм;
• фізична та вербальна агресія, як наслідок, девіантна, асоціальна поведінка;
• в деяких молодіжних неформальних об’єднаннях негативною рисою є інфантильність;
• десоціалізація, невміння жити та працювати в суспільстві;
• протиставлення себе суспільству;
• нездоровий спосіб життя;
• у деструктивних молодіжних неформальних об’єднаннях негативним наслідком діяльності є кримінальна відповідальність.

Отже, як мають вести себе дорослі, люди, які виховують молоде покоління – батьки та вчителі з представниками неформальних об’єднань. Перш за все, не варто відразу осуджувати та проявляти своє негативне ставлення. Це лише буде для юнацтва приводом нового протесту проти дорослих, суспільства. Але і повністю схвалювати діяльність молодіжного неформального об’єднання  не варто. По-перше, не всі  молодіжні неформальні об’єднання є суспільно-прийнятими, такими, щоб їхню діяльність можна було б дозволити. А по-друге, самі представники молодіжних неформальних об’єднань не схвалять та не сприймуть такого ставлення. Тому залишається лише діалог. Потрібно вчитися жити та працювати в неформальному суспільстві, серед неформальної молоді та вміти її виховувати.

Сучасний педагог, навіть якщо він є справжнім професіоналом, ні в якому разі не може чинити опір проявам молодіжних неформальних об’єднань, так само, як і повністю схвалювати їхню діяльність. Йому потрібно добре знати, вміти розбиратись в діяльності тих чи інших неформальних молодіжних об’єднаннях, щоб зрозуміти молодь, зменшити негативний вплив деяких об’єднань та направити культурний розвиток юнацтва у потрібне русло. Адже основне завдання педагога – виховувати мислячих, висококультурних, духовних людей.

Список використаних джерел

1. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001.
2. Заїка Н. Бути собою – головний принцип неформалів. // Прес-центр. - №7 (137) від 13.02.08р.
3. Завгородня Т. Штрихи до портрету сучасного старшокласника. // Завуч. – 2001. - №3. – 190 с.
4. Історія культури // За ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.
5. Карп’як Вадим. Молодіжні субкультури // Спілка української молоді. – http://www.cym.org/ua/content/subcult1.asp.
6. Головенько В.А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. / В.А. Головенько – К., 1997. – 180 с.
7. Фельдштейн Д.И. Методические рекомендации по изучению особенностей неформальных молодёжных объединений. / Д.И. Фельдштейн, Л.А. Радзиховский. – М., 1987. – 210 с.
8. Підласий І. Ідеали українського виховання. // Рідна шк. – 1999. - №3; 2000. – №2, 4.
9. Піча В.М. Культурологія. – Львів: Магнолія, 2003.
10. Рибалка О.Я. Формування моральних цінностей у між статевих стосунках підлітків // Пост методика. – №5-6.- 2001. –149 с.
11. Мардахаев Л.В. Методика и технология работы социального педагога : [Учеб.- метод, пособие.] / Л.В. Мардахаев – М. : Союз, 1999. – 154 с.
12. Сінькевич Н. Особливості формування морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків // Рідна школа. – №12. – 2000. – 204 с.
13. Яременко О.О. Молодіжний рух в Україні. – К.,1996..
14. Базаров М. Современная молодежь – кто есть who? // Газета «Ринок» № 37 (511) від 29.09.2007р.
15. Шептенко П.А. Методика и технология работы социального педагога : [Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. Заведений] / П.А. Шептенко, Г.А. Воронина ; под ред. В.А. Сластенина. – М., 2001. – 208 с.
16. Верная А. О субкультурах // Субкультуры http://www.subcult.ru
17. Д’яконова Б., Оплат Н. Ди-джей: культ или мыльный пузырь? // Art Line. - №7-8. – 1999. – 234 с.
18. Ерасов Б.С. Социальная культурология. Пособие для студентов высших учебных заведений. – М., 1996. – 591 с.
19. Житомирский Д. Бунт и слепая стихия (в мире поп-музыки) // Исскуство и массы в современном буржуазном обществе. Науково-популярне видання. М., 1989, -107 с.
20. Якиманская И.С. Разработка технологии личностно-ориентированного обучения / И.С. Якиманская // Вопросы психологии. – 1995.
21. Ионин Л.Г. Социология культуры. Учебное пособие. – М., 1996. – 280 с.
22. Козерог О.В. Книга и/или компьютер // Наук. Записки Харків. держ. пед. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. Серія літературознавства. – Харків, 2001.
23. Кон И.С. Психология ранней юности // Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 182 с.
24. Гущина Т.Ю. Соціалізація та соціальна зрілість особистості / Т.Ю. Гущина // Вісник Національного технічного університету України. – К., 2002.
25. Косарецкая С. О неформальных объединениях молодежи / С. Косарецкая, Н. Синятина. - М.: ВЛАДОС, 2004. - 159 с.
26. Полякова А. Откуда берутся «неформалы»?// Завуч. – 2008. – №15 - 359 с.